Анотація до роботи:

Ярчук І.І. Агробіологічні основи підвищення зимостійкості та урожайності озимої пшениці в умовах північного Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.01.09 - рослинництво.

Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена проблемам підвищення зимостійкості та урожайності озимої м’якої та твердої пшениць. На підставі багаторічних комплексних експериментальних досліджень розроблено наукові основи оптимізації технології вирощування озимої пшениці. Виявлені особливості впливу основних елементів технології вирощування, зокрема строків сівби, попередників, доз та співвідношень мінеральних добрив, норм висіву насіння та глибини його загортання, пестицидів і кріопротекторів на рівень стійкості озимої пшениці до низьких температур. Розроблені підходи до оптимізації строків сівби залежно від погодних умов та попередників озимої м’якої пшениці. Виявлені онтогенетичні особливості у формуванні продуктивного потенціалу озимої пшениці залежно від агроекологічних умов.

В дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення з питань підвищення зимостійкості та формування продуктивності озимої м’якої та твердої пшениці і запропоновані нові рішення їх втілення в технологічні системи вирощування.

1. В умовах північного Степу насіння озимої твердої пшениці порівняно з озимою м’якою відрізняється зменшеною польовою схожістю (у середньому на 5-10 %). Для отримання нормальних сходів насіння озимої твердої пшениці в даній підзоні його слід висівати переважно по чорному пару на глибину не більшу за 5-6 см.

2. Найбільшу зимостійкість формують рослини оптимального строку сівби, які на момент припинення осінньої вегетації утворюють 3-4 стебла, 2-3 вузлових кореня і накопичують масу 100 сухих рослин в межах 15-20 г. Значно меншу зимо- та морозостійкість формують перерослі рослини ранніх строків сівби, а найвищу стійкість до низьких температур - найбільш молоді рослини пізніх строків сівби. Проте, визначаючи залежності морозостійкості від габітусу рослин потрібно враховувати стадійний та власний вік рослин. Так, серед різновікових рослин стійкість до низьких температур у них підвищується від найбільш розвинутих до найменш розвинутих, а серед одновікових рослин, але стадійно різних, морозостійкість підвищується від найменш розвинутих до найрозвинутіших. У посівах від низьких температур в першу чергу гинуть слаборозвинуті рослини.

3. Озима тверда пшениця дещо менш інтенсивно росте восени, ніж озима м’яка пшениця, проте, за розвитком рослин різниця між ними несуттєва.

Оптимальними дозами мінеральних добрив, які забезпечують інтенсивний ріст та розвиток рослин у осінній період по чорному пару є Р₆₀К₃₀, а після кукурудзи, що збирається на силос, - N₆₀P₉₀K₃₀.

Озима тверда пшениця, порівняно з озимою м’якою пшеницею, відрізняється меншою кількістю рослин, що виживають за зимовий період. За сівби твердої пшениці після кукурудзи на силос зимостійкість її навіть за дотримання всіх агротехнічних заходів майже у півтора рази нижча, ніж по чорному пару.

Встановлено, що найбільшу стійкість до несприятливих умов зимового періоду озима тверда пшениця формує за сівби по чорному пару на 5-7 днів пізніше озимої м’якої пшениці на відносно низькому фоні мінерального живлення з перевагою фосфорно-калійних добрив - P₆₀K₃₀ за норми висіву 5,5 млн. шт. схожих насінин на гектар.

4. Між морозостійкістю, строком сівби, попередником і рівнем мінерального живлення існує взаємоопосередкований зв’язок. Підвищений фон живлення по чорному пару за сівби у ранні та оптимальні строки, коли рослини досягають високого ступеня розвитку, виявляє негативний вплив на морозостійкість озимої пшениці. Внесення цих же доз, але за сівби у пізні строки, коли рослини не встигають в достатній мірі розвинутись, навпаки, сприяють її підвищенню. Після непарового попередника - озимини парової внесення підвищених доз добрив має позитивний вплив на морозостійкість за всіх строків сівби.

5. Встановлено, що пестициди, які використовуються в процесі вирощування озимої пшениці, суттєво впливають на її морозостійкість, тому нові препарати перед їх впровадженням повинні проходити обов’язкове тестування з приводу можливого впливу на основні господарсько цінні ознаки, зокрема на морозостійкість рослин. Зменшується майже вдвічі стійкість і регенераційна здатність рослин за обприскування їх у осінній період гербіцидами 2,4-Д амінна сіль і Діален. Фосфорорганічні інсектициди Фосфамід і Метафос спричиняють зменшення стійкості до 20 %, а фунгіцид Фундазол - до 5 %. Не виявили негативної дії фунгіциди - Тілт і Байлетон, інсектициди - Фоксім і Базудін. Підвищує стійкість на 2-12 % ретардант ССС.

6. Суттєво збільшується виживаність рослин озимої пшениці під впливом кріопротекторів, які посилюють морозостійкість та регенераційну здатність рослин. Встановлена висока ефективність запропонованого нами як кріопротектора препарату ПЕ[1-6]'М, який перевищує за основними показниками стандарт диметилсульфоксид (ДМСО).

7. Виявлена добова ритмічність в стійкості рослин до низьких температур, яка має синусоїдальний характер. Найвища морозостійкість протягом доби досягається рослинами наприкінці світлового періоду, а найменша - на його початку.

8. Добре розвинуті рослини формують і більшу кількість продуктивних стебел. Але ефективність пагоноутворення, тобто частка повноцінних продуктивних стебел від їх загальної кількості, більша у рослин пізніх строків сівби, а менша - у рослин ранніх строків сівби.

З підвищенням норми висіву насіння знижується вирівняність рослин у посівах за габітусом. Внесення мінеральних добрив також сприяє зменшенню вирівняності посівів. Проте це зменшення зумовлено збільшенням продуктивної кущистості рослин. Підвищений фон живлення більшою мірою впливає на продуктивну кущистість слаборозвинутих рослин. Найбільшу частку у посівах як озимої м’якої, так і озимої твердої пшениці мають рослини з одним продуктивним стеблом.

В умовах північного Степу вирівняність посівів особливого значення для збільшення урожайності не має. Встановлено, що більш важливим показником є густота продуктивного стеблостою.

9. Доведено, що найбільшу частку у формуванні врожайності в умовах північного Степу має попередник - 53 % і строк сівби - 30 %, значно меншу частку мають сорт - 9 % та добрива - 5 %. Серед подвійних та потрійних взаємодій суттєвою була тільки взаємодія - попередник х строк сівби (7 %). Частка впливу різних чинників в основному визначається гідротермічними умовами року. У несприятливі роки найбільший вплив мають попередники, і їх частка досягає 73 %, а у сприятливі роки зменшується до 33 %. Частка впливу строків сівби, навпаки, була найбільшою у сприятливі роки (30 %), а найменшою - у посушливі роки (6 %). Вплив строків сівби найменшою мірою відбивається на урожайності у роки з посушливою осінню, а також за сівби після гірших попередників.

10. В умовах північного Степу найкращий строк сівби озимої пшениці залежить не стільки від календарних дат (в межах біологічно обумовленого періоду), скільки від забезпеченості рослин вологою. Для більш точного визначення оптимальних строків сівби озимої пшениці нами запропоновано враховувати запаси вологи в ґрунті або кількість опадів, що випали, у такі відрізки часу: передпосівний період (серпень), посівний період (період крайніх допустимих строків сівби - вересень) та післяпосівний період (вересень - жовтень).

11. Встановлено, що в посушливих умовах, коли вміст продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту недостатньо для нормального проростання насіння і за даними довгострокових прогнозів не спостерігається перспектива випадіння істотних опадів у післяпосівний період, то сівбу по чорному пару необхідно розпочати на тиждень раніше звичайного і закінчити не пізніше наставання оптимального по середньобагаторічним даним строку сівби. Це дозволить рослинам хоча і повільно, але все ж таки досягти необхідного рівня розвитку до входу в зиму.

Після непарових попередників в умовах нестачі продуктивної вологи та якщо в післяпосівний період у відповідності з довгостроковими прогнозами не очікуються опади строки сівби необхідно змістити в бік пізніх. Чим довше і більше проявляється дефіцит вологи в ґрунті, тим значніше відхиляються оптимальні строки сівби в бік пізніх. Якщо очікуються опади наприкінці вересня - жовтня, сівбу в аналогічних умовах необхідно проводити наприкінці оптимальних для даного регіону строків сівби. Це дозволить рослинам сформуватися і загартуватися до кінця осінньої вегетації. Якщо опади не очікуються і в жовтні, то сівбу необхідно перенести на пізні припустимі строки.

12. В умовах північного Степу в посушливі роки після непарового попередника - озимини парової, урожайність незалежно від строків сівби протягом всього вересня становить близько 2,0 т/га, що робить таку сівбу недоцільною. За достатніх запасів продуктивної вологи в посівному шарі ґрунту під озиму пшеницю можна використовувати як попередник і озимину парову, але з обов’язковим внесенням добрив, і сівбу бажано проводити в оптимальні строки (для даної зони - середина вересня).

13. Основним попередником під озиму тверду пшеницю є чорний пар, і тільки за виключно сприятливих умов зволоження можлива сівба після кукурудзи на силос з обов’язковим внесенням мінеральних добрив.

Оптимальний строк для сівби озимої твердої пшениці - друга декада вересня, що на 5-7 днів пізніше, ніж у озимої м’якої пшениці. У несприятливі за зволоженням роки строк сівби дещо зміщується у бік раннього. На відміну від озимої м’якої пшениці, для озимої твердої пшениці не бажано застосовувати крайні допустимі строки сівби із-за значного зменшення урожайності при відхиленні від оптимального строку сівби. Кращою нормою висіву за сівби озимої твердої пшениці по чорному пару є 4,5 млн. шт. схожого насіння на гектар.

14. Озима тверда пшениця чутлива до внесення мінеральних добрив, і навіть, по пару приріст становить від 1,0 до 1,5 т/га. Оптимальною дозою основного внесення мінеральних добрив за сівби озимої твердої пшениці по чорному пару є N₃₀P₆₀K₃₀, після кукурудзи на силос - N₆₀P₆₀K₃₀, а на ґрунтах з високим та підвищеним вмістом калію економічно більш вигідною є доза N₆₀P₆₀.

15. За вирощування озимої твердої пшениці по чорному пару найбільші показники окупності витрат, рівня рентабельності та приросту чистого доходу відмічаються за внесення по пару відносно невеликих доз переважно фосфорно-калійних добрив P₆₀K₃₀ та N₃₀P₆₀K₃₀, а після кукурудзи на силос збільшених доз повного та азотно-фосфорного мінерального добрива - N₆₀P₆₀K₃₀, N₆₀P₆₀.

У несприятливі за зволоженням роки значно збільшуються енергетичні витрати на одиницю продукції, зменшується її окупність. В таких умовах після непарових попередників найкращі біоенергетичні показники отримані за сівби озимої пшениці в більш пізні строки, ніж у сприятливі за зволоженням роки.

Публікації автора:

Статті в наукових журналах

1. Бондаренко В.И. Урожайность и качество интенсивных сортов / В.И. Бондаренко, И.И. Ярчук // Зерновое хозяйство. – 1985. – № 7. – С. 31. (Особисто Ярчуку І.І. належить проведення польових дослідів, написання статті; Бондаренку В.І. – редагування).

2. Бондаренко В.И. Морозостойкость и продуктивность растений озимой пшеницы в зависимости от агрофона / В.И. Бондаренко, А.Д. Артюх, Г.И. Косенко, А.Л. Романенко, С.С. Сокоделов, И.И. Ярчук // Доклады ВАСХНИЛ. – 1986. – № 10. – С. 5-7. (Особисто Ярчуку І.І. належить закладка польових дослідів, узагальнення матеріалу, написання статті; Бондаренку В.І. – керівництво дослідами; Артюху О.Д. – редагування; Косенку Г.І. – участь у проведенні польових дослідів; Романенку А.Л. – участь у супутніх спостереженнях; Сокодєлову С.С. – участь у закладанні польових дослідів).

3. Бондаренко В.И Эффективность производства озимой пшеницы в зависимости от удобрений / В.И. Бондаренко, В.С. Рыбка, А.Д. Артюх, Г.И. Косенко, И.И. Ярчук // Химия в сельском хозяйстве. – 1986. – Т. XXIV. – № 6. – С. 51-52. (Особисто Ярчуку І.І. належить закладка польових дослідів, написання статті; Бондаренку В.І. – редагування; Рибці В.С. – розрахунки ефективності добрив; Артюху О.Д. – узагальнення результатів; Косенку Г.І. – участь у проведенні польових дослідів).

4. Бондаренко В.И. Сорт – предшественник – урожай / В.И. Бондаренко, А.Д. Артюх, Г.И. Косенко, И.И. Ярчук // Зерновое хозяйство. – 1987. – № 8. – С. 28-29. (Особисто Ярчуку І.І. належить проведення польових дослідів, написання статті; Бондаренку В.І. – керівництво дослідами, редагування; Артюху О.Д. – обробка даних; Косенку Г.І. – участь у проведенні польових дослідів).

5. Ярчук И.И. Морозостойкость озимой пшеницы при обработке пестицидами / И.И. Ярчук // Доклады ВАСХНИЛ. – 1988. – № 7. – С. 13–14.

6. Ярчук І.І. Вплив мінеральних добрив на врожайність озимої твердої пшениці / І.І. Ярчук // Аграрна наука і освіта. – 2001. – Т. 2. – № 3-4. – С. 59-61.

Статті у збірниках наукових праць

1. Бондаренко В.И. Особенности возделывания озимой пшеницы после разных предшественников / В.И. Бондаренко, А.Д. Артюх, Г.И. Косенко, И.И. Ярчук // Возделывание зерновых культур: интенсивные технологии. – М. : Агропромиздат, – 1988. – С. 47–48. (Особисто Ярчуку І.І. належить закладка та проведення польових дослідів, написання статті; Бондаренку В.І. – керівництво дослідами; Артюху О.Д. – узагальнення результатів; Косенку Г.І. – участь у закладці та проведенні польових дослідів).

2. Ярчук И.И. Прибор и метод определения электропроводности тканей узлов кущения озимой пшеницы / И.И. Ярчук, А.В. Адегов, А.И. Мирошниченко // Бюлл. ВНИИ кукурузы. – 1989. – № 70. – С. 92–96. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми, проведення лабораторних дослідів, написання статті; Адегову О.В. – статистична обробка одержаних результатів; Мірошниченку О.І. – складання приладу для біофізичних досліджень).

3. Артюх А.Д. Пестициды, морозостойкость и продуктивность озимой пшеницы / А.Д. Артюх, И.И. Ярчук, Т.А. Гурова // Защита зерновых культур от вредителей и болезней при интенсивных технологиях. – Сб. научных трудов ВНИИ кукурузы. – Днепропетровск, – 1990. – С. 129–134. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми та програми, закладка і проведення польових дослідів; Артюху О.Д. – узагальнення матеріалу, написання статті; Гуровій Т.А. – ентомологічні обстеження посівів).

4. Ярчук И.И. Влияние пестицидов на формирование морозостойкости озимой пшеницы / И.И. Ярчук // Интегрированная защита растений. – Днепропетровск : Наука и образование, – 1997. – С. 72–76.

5. Ярчук И.И. Роль агроэкологических факторов в формировании урожая озимой пшеницы / И.И. Ярчук, А.Д. Артюх // Гомеостаз и адаптивный потенциал агроценоза. – Днепропетровск : Пороги, – 1998. – С. 26–30. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми і проведення польових дослідів, статистична обробка даних, написання статті; Артюху О.Д. – участь в узагальнені результатів).

6. Ярчук И.И. Особенности возделывания озимой твердой пшеницы в условиях северной Степи Украины / И.И. Ярчук // Адаптогенез и надежность растительных систем. – Днепропетровск : Пороги, – 1999. – С. 32–44.

7. Ярчук И.И. Повышение морозостойкости озимых хлебов при помощи криопротекторов / И.И. Ярчук, Н.А. Рябченко // Адаптогенез и надежность растительных систем. – Днепропетровск : Пороги, – 1999. – С. 73–81. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми і програми, проведення лабораторних і польових дослідів, узагальнення даних, написання статті; Рябченку М.О. – літературне обґрунтування дії кріопротекторів).

8. Ярчук І.І. Вплив строків сівби на врожайність озимої твердої пшениці Айсберг одеський / И.И. Ярчук // Бюл. Інституту зернового господарства. – 2001. – №№ 15–16. – С. 66–67.

9. Ярчук И.И. Химические препараты, применяемые при выращивании озимых хлебов, и адаптация растений к отрицательным температурам / И.И. Ярчук, А.В. Берус, Ю.Ю. Быстров // Вісник Харківського державного аграрного університету. – 2001. – № 4. – С. 96–98. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми і програми польових дослідів, проведення лабораторно–польових дослідів, написання статті; Берусу А.В. – участь у закладці дослідів; Бистрову Ю.Ю. – участь у проведені дослідів).

10. Ярчук І.І. Вплив строків сівби, попередників і норм висіву насіння на врожайність озимої твердої пшениці Айсберг одеський / І.І. Ярчук // Вісник Харківського державного аграрного університету. – 2001. – № 4. – С. 31–32.

11. Ярчук І.І. Вплив пестицидів на морозостійкість озимої пшениці і озимого ячменю / І.І. Ярчук, В.Д. Сахаров // Вісник Львівського державного аграрного університету. – 2001. – № 5. – С. 202–205. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми та програми польових дослідів, Обробка даних, написання статті; Сахарову В.Д. – оформлення статті, переклад).

12. Ярчук І.І. Біоенергетична ефективність мінеральних та органічних добрив під озиму пшеницю / І.І. Ярчук // Збірник наукових праць Ордена Трудового Червоного Прапора Інституту землеробства УААН (випуск 1–2). – К. : Фітосоціоцентр, – 2001. – С. 102–105.

13. Ярчук І.І. Вміст вологи в ґрунті та строки сівби озимої пшениці / І.І. Ярчук // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, – 2001. – № 17. – С. 59–62.

14. Ярчук І.І. Зимостійкість озимої твердої пшениці Айсберг одеський в залежності від попередників, строків сівби, норм висіву насіння, доз та співвідношень мінеральних добрив / І.І. Ярчук // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Дніпропетровськ, – 2001. – № 1. – С. 72–74.

15. Ярчук І.І. Біоенергетична ефективність застосування мінеральних добрив під озиму тверду пшеницю / І.І. Ярчук // Вісник Державної агроекологічної академії України. Агроекологія. – 2001. – № 2. – С. 44–48.

16. Ярчук І.І. Вплив гідротермічних і агротехнічних факторів на урожайність озимої пшениці / І.І. Ярчук // Таврійський науковий вісник. – Херсон, – 2001. – Випуск 18. – С. 52–57.

17. Ярчук І.І. Підвищення адаптаційних можливостей озимої пшениці до низьких температур за допомогою кріопротекторів / І.І. Ярчук, В.Д. Сахаров // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, – 2002. – Випуск 11. – С. 48–53. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми, проведення польових дослідів, обробка даних, написання статті; Сахарову В.Д. – участь у перекладі).

18. Ярчук І.І. Порівняльна оцінка вирощування м’якої та твердої озимих пшениць в умовах північної підзони Степу / І.І. Ярчук // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, – 2002. – №№ 18–19. – С. 70–72.

19. Ярчук І.І. Вплив строків сівби, попередників і режимів живлення на якість зерна озимої пшениці / І.І. Ярчук, В.Д. Сахаров // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Харків, – 2002. – Випуск 63. – С. 75–77. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми, проведення польових дослідів, обробка даних, написання статті; Сахарову В.Д. – участь у перекладі).

20. Ярчук І.І. Ефективність вирощування озимої твердої пшениці залежно від доз та співвідношень мінеральних добрив / І.І. Ярчук // Бюл. Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, – 2005. – №№ 23–24. – С. 98–100.

21. Ярчук І.І. Габітус рослин як критерій оцінки морозостійкості озимої пшениці / І.І. Ярчук, О.Й. Геллер // Таврійський науковий вісник. – Херсон, – 2005. – Вип. 42. – С. 36–40. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми, проведення польових дослідів, обробка даних, написання статті; Геллеру О.Й.. – участь у перекладі).

22. Ярчук І.І. Шляхи підвищення адаптації рослин озимої пшениці до несприятливих умов зимівлі / І.І. Ярчук, О.Й. Геллер // Таврійський науковий вісник. – Херсон, – 2007. – Вип. 52. – С. 119–124. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми, проведення польових дослідів, обробка даних, написання статті; Геллеру О.Й.. – участь у перекладі).

Матеріали наукових конференцій

1. Влияние условий питания и сроков посева на зимостойкость и продуктивность различных сортов озимой пшеницы : материалы Конференции по итогам научно–исследовательской работы (Днепропетровск, 21–22 окт. 1982 г.) / М–во сельского хозяйства СССР, Днепропетровский с. –х. ин–т. – Днепропетровск. – Днепропетровский с. – х. ин–т, 1982. – 97 с.

2. Кукуруза на силос как предшественник озимой пшеницы : материалы IV научно-технической конференции молодых ученых по проблемам кукурузы. – Ч. 1. – (Днепропетровск, 15–16 сент. 1985 г.) / М–во сельского хозяйства СССР, Всес. н. –и. ин–т кукурузы. – Днепропетровск. : Всес. н. –и. ин–т кукурузы, 1985. – 139 с.

3. Влияние удобрений и предшественников на урожай и качество зерна сортов озимой пшеницы : материалы Первой научно-практической конференции молодых ученых и специалистов НПО по кукурузе «Днепр», (Днепропетровск, 17-18 окт. 1986 г.) / М–во сельского хозяйства СССР, Всес. н.-и. ин-т кукурузы. – Днепропетровск. : Всес. н.-и. ин-т кукурузы, 1986. – 143 с.

4. Химические препараты, применяемые при выращивании озимых хлебов, и адаптация растений к отрицательным температурам : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [“Ґрунтознавство, агрохімія на зламі століть”], (Харків, 14–16 черв. 2001 р.) / М-во аграр. політики, Вісник Харк. держ. аграр. ун-ту ім. В.В. Докучаєва. Х. : Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва, – 2001. – № 4. – 98 с. (Особисто Ярчуку І.І. належить проведення польових і лабораторних дослідів, написання докладу; Берусу А.В. – участь у закладці дослідів; Бистрову Ю.Ю. – участь у проведені дослідів).

5. Вплив строків сівби, попередників і норм висіву насіння на врожайність озимої твердої пшениці Айсберг одеський : матеріали Міжнародної конференції молодих вчених [“Проблеми екології рослин і агроекології”], (Харків, 26–28 вер. 2001 р.) М-во аграр. політики, – Вісник Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. – Х. : Харківського державного аграрного університет ім. В.В. Докучаєва, 2001. – № 4. 32 с.

6. Вплив ретардантів та пестицидів на адаптацію рослин озимої пшениці та озимого ячменю до низьких температур : матеріали Міжнародної конференції молодих вчених – Рослина і середовище [“Проблеми екології рослин і агроекології”], (Харків, 26–28 вер. 2001 р.) / М-во аграр. політики, Вісник Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. – Х. : Харківського державного аграрного університет ім. В.В. Докучаєва, 2001. – № 4. – 40 с. (Особисто Ярчуку І.І. належить проведення польових дослідів, написання тез; Берусу А.В. – участь у закладці дослідів; Бистрову Ю.Ю. – участь у проведені дослідів).

7. Порівняльна характеристика особливостей вирощування м’якої та твердої озимих пшениць : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [“Раціональне використання рекультивованих та еродованих земель”] (Дніпропетровськ – Орджонікідзе, 29–31 трав. 2001 р.) / М-во аграр. політики, Дніпропетровський державний аграрний університет. – Дніпропетровськ : Дніпропетровський державний аграрний університет, 2002. – 158 с.

8. Агротехнічні заходи у збереженні потенціалу зимостійкості твердої та м’якої озимої пшениці : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [“Раціональне землевикористання рекультивованих та еродованих земель”], (Дніпропетровськ – Орджонікідзе, 7–9 черв. 2006 р.) / М-во аграр. політики, Дніпропетровський державний аграрний університет. – Дніпропетровськ : Дніпропетровський державний аграрний університет, 2006. – 216 с.

9. Шляхи підвищення адаптації рослин озимої пшениці до несприятливих умов зимівлі : матеріали Міжнародної наукової конференції [„Стан, проблеми та перспективи адаптивного землеробства в геоінформаційному просторі”] (Херсон, 14–16 черв. 2007 р.) / М-во аграр. політики, Херсонський державний аграрний університет, Таврійський науковий вісник. – Херсон. : Херсонський державний аграрний університет, 2007. Вип. 52. – 124 с.

10. Адаптація рослин озимої пшениці до низьких температур : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [“Проблеми підвищення адаптивного потенціалу системи рослинництва у зв’язку зі змінами клімату”], (Біла Церква, 26–28 лют. 2008 р.) / М-во аграр. політики, Б.Ц. держ. агр. унів. – Біла Церква : Б.Ц. держ. агр. унів., 2008. – 93 с.

Авторське свідоцтво

1. А.с. № 1385574 СССР, МКИ C 08 G 73/02, A 01 N 33/12. Поли-n-ксилилен-бис-(N, N-диметиламмонио-2-ацетамидо) гексан диметакрилат в качестве криопротектора для предпосевной обработки семян / Ю.В. Светкин, В.А. Платонов, Д.О. Тимошенко, В.В. Рябенко, К.Е. Варлан, В.И. Бондаренко, И.И. Ярчук, А.Д. Артюх, Г.И. Косенко (СССР). – № 3945743/23-05; Заявлено 26. 08.85. ДСП. (Особисто Ярчуку І.І. належить розробка схеми, програми та проведення польових дослідів, узагальнення результатів; Свєткіну Ю.В. - керівництво хімічними дослідами; Платонову В.А. - отримання нової речовини; Тимошенку Д.О. - здійснення патентного пошуку; Рябенку В.В. - літературний пошук; Варлану К.Е. - проведення супутніх спостережень; Бондаренку В.І. - редагування звіту; Артюху О.Д. - участь у проведенні дослідів; Косенку Г.І. - участь у закладці польових дослідів).