У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і новий підхід до комплексного аналізу агроекологічного стану сільськогосподарських територій для створення спеціальних сировинних зон з виробництва якісних і безпечних продуктів дитячого харчування. Розвинуто та поглиблено теоретичні положення агроекологічної оцінки сільськогосподарських угідь, що надало можливість визначати спеціальні сировинні зони на різних рівнях організації сільськогосподарських територій – регіональному і місцевому. 1. Розроблено порядок визначення придатності сільськогосподарських територій на регіональному рівні для створення спеціальних сировинних зон, який базується на комплексній та інтегральній оцінці агроекологічного стану сільськогосподарських угідь з урахуванням рівня родючості ґрунтів та антропогенного забруднення. 2. За використання розроблених підходів здійснено агроекологічну оцінку земель Київської області і визначено території придатні для виробництва продуктів дитячого харчування. Визначено, що придатними є сільськогосподарські угіддя, розташовані у лівобережній частині області (Броварський, Баришівський, Згурівський, Яготинський та Переяслав-Хмельницький райони), та більша частина правобережних лісостепових районів (Фастівський, Васильківський, Сквирський, Рокитнянський, Миронівський та Володарський, а також частково Тетіївський, Ставищенський, Богуславський та Кагарлицький райони). 3. Розроблено порядок проведення агроекологічної оцінки суб’єктів господарювання на їх відповідність статусу спеціальної сировинної зони, який включає процедуру екологічної експертизи документації щодо рівня родючості і забруднення ґрунтів, наявності джерел антропогенного впливу на сільськогосподарські угіддя та особливостей технологічних процесів отримання сировини. 4. Згідно розробленого порядку проведено оцінку агроекологічного стану сільськогосподарських підприємств Київської області – ВАТ «Синявське»,
СТОВ «Агросвіт», СТОВ «Пологівське» на відповідність статусу спеціальної сировинної зони. Визначено недоліки, які необхідно усунути для подальшого отримання статусу спеціальної сировинної зони. 5. Показано, що у практичній діяльності для встановлення статусу спеціальної сировинної зони і подальшого контролю за її експлуатацією необхідно мати уніфікований документ, затверджений у чинному порядку. Таким документом може бути екологічний паспорт сільськогосподарського підприємства. Розроблено структуру екологічного паспорту, яка включає загальні відомості про господарство, характеристику землекористування, галузей рослинництва та тваринництва. 6. Розроблено вимоги до експлуатації спеціальних сировинних зон, які представляють собою систему заборон і дозволів відносно певних видів господарської діяльності та сільськогосподарських технологій отримання сировини для виробництва продуктів дитячого харчування. Відповідно до визначених вимог створено електронну базу технологій виробництва сільськогосподарської продукції у спеціальних сировинних зонах з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов їх застосування. 7. З метою проведення контролю за експлуатацією спеціальних сировинних зон розроблено процедуру екологічного аудиту, яка передбачає контроль за документацією та натурні дослідження ґрунту, рослинної продукції, кормів, сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування. Згідно розробленої процедури, проведено екологічний аудит сільськогосподарських підприємств Київської області – ВАТ «Синявське», СТОВ «Агросвіт», СТОВ «Пологівське» і встановлено їх відповідність наданому раніше статусу спеціальної сировинної зони. | 