Анотація до роботи:

Качура Є.В. Агроекологічне обґрунтування технології вирощування ярого пивоварного ячменю в умовах Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей формування продуктивності ярого пивоварного ячменю залежно від елементів технології вирощування: рівня мінерального живлення, норм висіву. Встановлено залежність росту та розвитку ярого ячменю від погодних факторів та обґрунтовано вплив рівня удобрення та густоти стояння рослин на морфофізіологічні особливості розвитку рослин. Внесення мінеральних добрив сприяє кращому розвитку рослин ярого пивоварного ячменю, збільшуючи площу листкової поверхні, накопичення сухої речовини та чисту продуктивність фотосинтезу.

Вивчено вплив рівня мінерального живлення на рівень продуктивності ярого пивоварного ячменю та показники якості насіння. Подана економічна та енергетична оцінка елементів технології вирощування досліджуваних сортів пивоварного ячменю. За результатами досліджень рекомендовано застосування у виробництві покращених елементів технології вирощування ярого ячменю, що забезпечують формування продуктивності культури до 6 т/га з високими показниками якості зерна в умовах Правобережного Лісостепу України.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у обґрунтуванні підвищення рівня урожайності та параметрів якості зерна сортів ячменю пивоварного напрямку використання залежно від їх біологічних особливостей, норм висіву насіння і рівня мінерального живлення.

1. Показники виживання рослин протягом вегетаційного періоду зростали із збільшенням рівня мінерального живлення. Серед досліджуваних сортів пивоварного ячменю високі показники виживання рослин було відмічено у сортів Європрестиж (85,9%) і Роланд (84,7%) при нормі висіву насіння 3 млн. шт./га і внесенні N₉₀P₆₀K_60. Із збільшенням норми висіву до 5 млн. шт./га спостерігалась тенденція до зменшення виживання на 4,1-4,7% в розрізі сортів.

2. Вміст основних елементів живлення в ґрунті і рослинах суттєво залежав від ґрунтових запасів, рівня мінерального живлення, біологічних особливостей сортів та норм висіву насіння. Вміст нітратного азоту, обмінного калію і рухомого фосфору в ґрунті із збільшенням норми висіву насіння від 3 до 5 млн. шт./га зменшувався, що пов’язано головним чином із посиленням конкуренції в посівах за елементи живлення. Внесення добрив збільшувало вміст елементів живлення в ґрунті в середньому на 10,5-22,1%.

Внесення під ячмінь N₃₀P₆₀K₆₀ активізувало на 8,1-9,2% надходження в рослини азоту, на 29,4-40,0% фосфору і на 11,2-15,5% калію. Підвищення норми добрив призводило до подальшого збільшення вмісту в листках азоту, фосфору і калію. Найкраще забезпечення рослин цими елементами відмічено при внесенні N₉₀P₆₀K₆₀. Збільшення норми висіву насіння ячменю від 3 до 5 млн. шт./га призводило до зменшення вмісту в листках азоту, фосфору і калію.

3. Поліпшення умов мінерального живлення сприяло покращенню використання рослинами води. При внесенні мінеральних добрив із розрахунку N₉₀P₆₀K₆₀ зменшувався коефіцієнт водоспоживання в середньому по сортах на 59-82 м³/т. Підвищення норми висіву насіння збільшувало показники водоспоживання на 29-51 м³/т, що є небажаним в умовах нестійкого та недостатнього зволоження.

4. Площа листкової поверхні посівів сортів ячменю диференційно змінювалася залежно від біологічних особливостей сорту, норми висіву і добрив. Найбільшу листкову поверхню посіви формували у фазі колосіння за внесення N₉₀Р₆₀К₆₀ – 51,7-56,2 тис. м²/га. Площа листкової поверхні посівів досліджуваних сортів зменшувалась на 5,1-7,5 % при збільшенні норми висіву і зростала на 8,1-16,2 % за внесення добрив.

5. Чиста продуктивність фотосинтезу у досліджуваних сортів ярого пивоварного ячменю збільшувалась на 9,5-54,3% при підвищенні норми мінеральних добрив до N₆₀P₆₀K_60. За цієї норми добрив чиста продуктивність фотосинтезу була найвища і становила 6,0-5,2 г/м² за добу. Подальше підвищення норми добрив до N₉₀P₆₀K₆₀ не супроводжувалось зростанням чистої продуктивності фотосинтезу в період виходу рослин у трубку – колосіння.

6. Хлорофіл А інтенсивніше нагромаджувався при збільшенні площі ґрунтового та світлового живлення і розпадався пізніше, тобто асиміляційний апарат знаходився в стадійно-молодому стані довший час, ніж у рослин загущеного ценозу. Хлорофіл В, навпаки, швидше нагромаджувався у рослинах загущеного посіву, з подовженим у часі наступним розпадом у рослин розрідженого посіву.

7. Показники загальної і продуктивної кущистості зменшувалися на 4,1-8,8% із підвищенням норми висіву насіння ячменю від 3,0 до 5,0 млн. шт./га. Внесення мінеральних добрив, навпаки, - підвищувало продуктивну кущистість в середньому по досліджуваних сортах на 9,1-24,8%. Найбільшу кількість продуктивних стебел рослини формували за внесення N₉₀Р₆₀К₆₀ і норми висіву 3,0 млн. шт./га, показники продуктивної кущистості становили 1,93-2,01 залежно від сорту.

8. Максимальну врожайність зерна досліджуванні сорти пивоварного ячменю формували за норми висіву 4,0-5,0 млн. шт./га і внесенні мінеральних добрив із розрахунку N_60-90Р₆₀К₆₀. Врожайнішим виявився сорт Європрестиж. Залежно від норми висіву і рівня мінерального живлення його врожайність в середньому за три роки проведення досліджень складала 2,75-6,86 т/га. Дещо меншу врожайність пивоварного зерна формували сорти Роланд (2,68-6,31 т/га), Цезар (2,46-5,82 т/га), Толар (2,23-5,59 т/га) і Оболонь (2,15-4,89 т/га). Збільшення норм висіву з 3,0 до 5,0 млн. шт. схожих насінин/га підвищувало врожай зерна залежно від рівня мінерального живлення у сорту Європрестиж на 27,1-32,8%, Роланд – 26,8-32,8%, Цезар – 29,2-35,0%, Толар - 29,8-35,6% і у сорту Оболонь на 20,4-21,9%.

9. Якість зерна інтегрально залежала від усіх досліджуваних факторів. Ідентифіковано групи сортів з різною реакцією на норми добрив і норми висіву насіння стосовно показників якості зерна. При внесенні N₃₀P₆₀K₆₀ на фоні норми висіву насіння 3 млн. шт./га усі досліджувані сорти формували зерно першого класу якості. В варіантах з нормою висіву 4 млн. шт./га і такою ж нормою добрив рослини сорту Європрестиж формували зерно другого класу якості. За внесення N₆₀P₆₀K₆₀ сорти Оболонь і Толар формували зерно першого класу якості з вмістом білку 10,8 -11,0% і крохмалю 62,2-66,7%. Для сортів Європрестиж, Цезар і Роланд зерно першого класу якості з оптимальним вмістом білка та крохмалю в зерні (9,1-10,9 % та 59,0-66,9 % відповідно) формувалося при збільшенні норми азотних добрив до N_60-90. В усіх інших варіантах досліду формувалося зерно фуражного спрямування.

10. Економічний аналіз одержаних результатів показав, що ефективність вирощування пивоварного ячменю ярого в значній мірі залежить від продуктивності сорту, норм висіву насіння і рівня мінерального живлення.

Внесення добрив із розрахунку N₆₀P₆₀K₆₀ обумовило зростання чистого прибутку у сортів ячменю відповідно до 1048-2108 грн/га порівняно з варіантами без внесення добрив, що пояснюється вищою закупівельною ціною зерна пивоварного спрямування першого класу якості і високім рівнем урожайності. Подальше збільшення норми добрив до N₉₀P₆₀K₆₀ сприяло підвищенню чистого прибутку від вирощування сортів Європрестиж Цезар і Роланд до 2298, 2036 і 1742 грн/га відповідно за рахунок збільшення урожайності. Сорти Оболонь і Толар за даної норми добрив хоча і формували вищій рівень урожайності, але зерно відповідало фуражному напрямку використання, що викликало значне зменшення показників чистого прибутку порівняно з внесенням N₆₀P₆₀K_60.

Публікації автора:

1. Каленська С.М., Бачинський О.В., Качура Є.В. Продуктивність сортів ячменю ярого пивоварного залежно від норм висіву насіння та добрив // Збірник наук. праць Інституту землеробства УААН– К. – 2005. – Вип.4. – С. 55– 58;

2. Каленська С.М., Бачинський О.В., Журавльова Н.В., Качура Є.В. Урожайність сортів ярого пивоварного ячменю залежно від норм висіву насіння та добрив // Міжвідомчий тематичний збірник „Землеробство” – К.: ЕКМО, 2005. – Вип. 77. - С. 72-76;

3. Каленська С.М., Качура Є.В., Бачинський О.В. Вплив норм висіву насіння та рівня азотного живлення на густоту продуктивного стеблостою різних сортів ярого пивоварного ячменю в умовах Правобережного Лісостепу України // наукові доповіді НАУ. – 2006. - № 2 (3). – www.nd. nauu.kiev.ua;

4. Качура Є.В. Врожайність сортів ярого пивоварного ячменю залежно від норм висіву // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених: „Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології” (24-26 листопада 2003 року.). – Чабани, 2003. – С. 55-56;

5. Качура Є.В. Вплив норм висіву насіння та добрив на врожайність сортів ячменю ярого пивоварного в Північному Лісостепу // Матеріали науково–практичної конференції молодих вчених і спеціалістів: „Новітні технології виробництва конкурентноспроможної продукції рослинництва” (29–30 листопада 2005 р.). – Чабани, 2005. – С.47-48.