Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка, організація і управління підприємствами


132. Вівчар Олександра Йосипівна. Активізування інвестиційної діяльності підприємств: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний ун-т "Львівська політехніка". - Л., 2004.



Анотація до роботи:

Вівчар О.Й. Активізування інвестиційної діяльності підприємства. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. – Економіка, організація і управління підприємствами, Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2004.

У дисертації досліджено комплекс питань теоретичного і практичного характеру, які пов'язані з удосконаленням активізування інвестиційної діяльності підприємства. Об’єктом дослідження є активізування інвестиційної підприємства. Предметом дисертаційної роботи є теоретико - методологічні положення щодо управління процесу активізування ІДП. Для вдосконалення управління процесу активізування інвестиційної діяльності підприємства у дисертації проаналізовано чинники, які впливають на обсяг вкладених і залучених інвестиційних ресурсів підприємства, а також на рівень ефективності їх використання. На підставі проведеного аналізу розроблено методичні підходи до оцінювання ефективності та рівня ризику активізування ІДП.

У дисертації досліджено теоретичні проблеми і розроблено методологічні та прикладні рекомендації щодо активізування ІДП, удосконалення управління активізуванням, оцінки його ефективності. До основних висновків і пропозицій можна зарахувати:

1. Важливими характеристиками, які відображають поняття “інвестиція”, є виникнення відносин власності внаслідок набуття або придбання майна; орієнтація суб’єктів інвестування на цільовий результат; ефективність вкладення коштів. Зважаючи на це “інвестиція” – це ресурс, придбаний або створений для отримання його власником конкретного результату (економічного, соціального, технологічного тощо). А “інвестування” – це розміщення або використання ресурсів на принципах: зміни власника (формування власника) об’єкта інвестування, досягнення цільових результатів внаслідок інвестування і одержання певного рівня ефективності інвестицій. На підставі уточненого у дисертації поняття “інвестиція” у класифікації інвестицій запропоновано виділяти нову класифікаційну ознаку. За цільовими результатами необхідно розрізняти інвестиції економічного (вкладення, які здійснюються для отримання економічного ефекту), соціального (вкладення, які здійснюються для одержання соціального ефекту), техніко-технологічного (вкладення, які здійснюються для отримання техніко-технологічного ефекту) та комбінованого (вкладення, які здійснюються для одержання як мінімум двох з вищевказаних ефектів) характеру.

2. Активізування ІДП – це сукупність дій інвестора або розпорядника ресурсів, спрямованих на збільшення обсягу та ефективності залучених і вкладених ресурсів. Дії інвестора та підприємства-реципієнта щодо активізування ІДП зводяться до підготовки, ухвалення і реалізації управлінських рішень у сфері інвестування. Вони стосуються посилення факторів позитивної дії і нейтралізації, нівелювання впливу факторів негативної дії на показники ефективності активізування ІДП. Як свідчать проведені дослідження, активізування ІДП здійснюється певними методами, які є сукупністю способів впливу інвесторів, підприємств-реципієнтів та органів державного управління інвестиційною діяльністю на обсяг і ефективність вкладених і залучених інвестиційних ресурсів. Ці методи можна класифікувати за двома ознаками: за змістом (адміністративні, економічні, соціально-психологічні, інформаційні); за рівнем застосування (методи, які застосовують органи державного управління інвестиційною діяльністю; методи, які використовують керівники підприємств та їх об’єднань).

3. Активізування ІДП керівництву підприємств необхідно здійснювати із урахуванням таких принципів: забезпечення чіткості формулювання поточних завдань щодо активізування інвестиційної діяльності та їх узгодження із визначеною стратегією розвитку національного інвестиційного ринку; адекватність і незмінність системи критеріїв і показників, які використовують для ухвалення рішень про пріоритетність розвитку певних об’єктів інвестування; неузгодженість уповноважених осіб і відповідних служб, на які покладено функцію контролювання ефективності впровадження заходів з активізування інвестиційної діяльності; застосування пайової участі в інвестуванні пріоритетних об’єктів розвитку інфраструктури ринку; використання економічних методів для регулювання інвестиційних процесів.

4. Оцінювати ефективність активізування ІДП економістами підприємств необхідно здійснювати на підставі розрахунку значень відносних показників, які характеризують обсяг залучених і вкладених підприємством інвестиційних ресурсів і ефективність їх використання. Для обґрунтування тісноти взаємозв’язку між вказаними категоріями у роботі застосовано метод екстраполяції. Як свідчать проведені дослідження, показник ефективності активізування ІДП вимагає врахування рівня ризику. З огляду на це кожну з категорій, яка враховується у ході розрахунку ефективності активізування ІДП (обсяг залучених і вкладених інвестицій, ефективність їх використання), економісти підприємств повинні оцінювати із урахуванням коефіцієнта варіації. Коригування показника ефективності активізування ІДП на значення коефіцієнта варіації характеризуватиме рівень ризику заходів, спрямованих на активізування ІДП.

5. Керівники підприємств можуть використовувати уточнену модель формування стратегічних планів і реалізації стратегії активізування ІДП на засадах урахування таких принципів: узгодженість цілей; формування ієрархії цілей; конкретизація цілей; врахування фактору часу для формування системи цілей; адресність цілей. Організаційні зміни щодо активізування ІДП повинні зводитись до створення на вищому рівні управління підприємством експертної групи для аналізу і обробки управлінської інформації щодо активізування ІДП; введення посади відповідального за інвестиційну діяльність; створення відділу управління інвестиційними проектами. Реалізація організаційних змін вимагає від керівництва підприємства мотивування працівників, які залучені до активізування ІДП. Система контролювання активізування ІДП повинна діяти через алгоритм обробки інформації, внаслідок застосування якого формують адекватні висновки про досліджуваний об’єкт. Основними вимогами до розроблення алгоритмів контролювання процесу активізування ІДП є конкретизація об’єкта і показників, які характеризують очікуваний стан досліджуваного об’єкта, і методів контролювання, та етапність контролювання. Об’єктами регулювання у ході управління активізування ІДП будуть система цілей підприємства, показники, які відображені у стратегічних і поточних планах активізування ІДП; рішення щодо делегування повноважень, перерозподілу функцій між окремими посадами, службами, підрозділами тощо; організаційна структура управління підприємством; система стимулювання працівників, які залучені до виконання завдань із активізування ІДП; структура і технологія функціонування інформаційної системи підприємства, система внутрішнього контролю, система моніторингу, обліку, аналізу і звітності. Керівники економічних підрозділів підприємства можуть використовувати уточнену модель регулювання процесу активізування ІДП.

6. На основі результатів дисертаційного дослідження рекомендується:

Міністерству фінансів України, Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку України використовувати методичні рекомендації з оцінювання ефективності активізування ІДП, а також рівня ризику, пов’язаного з активізуванням ІДП;

Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції застосовувати методичні рекомендації щодо управління активізуванням ІДП.

Публікації автора:

Публікації у фахових виданнях

  1. Вівчар О.Й. Ризик: його види та методи оцінки //Вісник ДУ “Львівська політехніка”. “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка”. – 1998. – №328. – С. 57–59.

  2. Вівчар О.Й. Основні напрямки інвестиційної діяльності в Україні //Вісник ДУ “Львівська політехніка”. “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка”. – 1999. – №368. – С. 160–163.

  3. Вівчар О.Й. Інвестиції в Україні: стан та проблеми залучення. //Вісник ДУ “Львівська політехніка”. “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка”. – 2000. – №384. – С. 239–242.

  4. Вівчар О.Й. Удосконалення механізму активізації інвестиційних процесів// Вісник ДУ “Львівська політехніка”. “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка”. – 2000. – №405. – С. 207–210.

  5. Вівчар О.Й. Роль іноземних інвестицій у розвитку економіки регіону //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Банківська і фінансово-кредитна системи та їх роль у сучасних умовах.: Щорічник наукових праць. Випуск XVII – НАН України, Інститут регіональних досліджень. Львів: 2000. – С. 412–415.

  6. Кузьмін О.Є., Вівчар О.Й. Розвиток інвестування в регіонах на засадах формування портфеля цінних паперів //Регіональна економіка. Львів: 2001. – №1 (19). – С. 159–163 (Особистий внесок: запропоновано принципи та етапи створення інвестиційних портфелів).

  7. Вівчар О.Й. Вдосконалення методів портфельного інвестування //Вісник НУ “Львівська політехніка”. “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”. – 2002. – № 448. – С. 240–245.

  8. Вівчар О.Й. Система оподаткування та її вплив на інвестиційні процеси //Вісник НУ “Львівська політехніка”. “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”. – 2003. – №484. – С. 40–45.

  9. Вівчар О.Й. Прогнозування інвестиційних процесів в умовах трансформації економіки //Вісник НУ “Львівська політехніка”. “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. -Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”. – 2003. – № 478. – С. 148–154.

Публікації в інших виданнях

  1. Вівчар О.Й. Управління портфелем цінних паперів //Міжнародна науково-прикладна конференція “Менеджмент і міжнародне підприємництво”: Збірник тез доповідей. – Львів: НУ “Львівська політехніка”. – 2001. – С.20.

  2. Кузьмін О.Є., Вівчар О.Й. Основні принципи та показники оцінки ефективності інвестиційних проектів //Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації. Матеріали ХІ міжнародної науково-практичної конференції у двох томах. Том 1. Чернівці: 2000. – С.106–107. (Особистий внесок: запропоновано основні показники оцінки ефективності інвестиційних проектів).

  3. Гук О.В., Вівчар О.Й. Інвестиційна привабливість Києва та перспективи іноземних інвестицій //Проблеми розвитку фінансової системи та обліку: Збірник тез доповідей. – Львів: ДУ “Львівська політехніка”, 2000. – С.28–29. (Особистий внесок: обґрунтування пропозицій, що можуть зацікавити інвесторів).

  4. Вівчар О.Й. Міжнародне кредитування в економіку України //Проблеми розвитку фінансової системи та обліку. Збірник тез доповідей. – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2002. – С.19–21.

  5. Вівчар О.Й. Шляхи покращання економічного механізму активізації інвестиційних процесів //Проблемы развития предприятий и новых экономических структур в современных условиях. Тез. докл. и сообщ. Всеукраинской научн. - практ. конф. (Донецк, 20–21 мая 2004г.) НАН Украины. Ин-т экономики пр-сти; С. 319–321.