Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Екологія


Влащенко Антон Сергійович. Biogeocenological role of bats (Mammalia, Chiroptera) on the south part of forest-steppe zone. : Дис... канд. наук: 03.00.16 - 2007.



Анотація до роботи:

Влащенко А.С. Біогеоценотичні зв’язки рукокрилих (Mammalia, Chiroptera) в умовах півдня центрального Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія.

Досліджено видове різноманіття та біогеоценотичну роль популяцій рукокрилих на території півдня центрального Лісостепу. Показано особливості видового різноманіття рукокрилих цієї частини лісостепу, дані кількісні оцінки. Проведено інвентаризацію фауни, яка свідчить, що в регіоні зустрічається 15 видів 6 родів родини Vespertilionidae. У 15 видових нарисах подано дані щодо статусу та характеру перебування виду, його зустрічаємості та відносної рясності, особливості розташування сховищ, характеристики літніх і зимових сховищ, термін та місця парування й народження малят, співвідношення статей. Для деяких видів оцінено вікову структуру за ступенем стертості зубної системи, також наведені результати локальних повернень мічених тварин. Показано спектр будівель і порід, які використовують рукокрилі, та їхні характеристики, визначено ступінь стено- та еврібіонтності у виборі сховищ і біотопів живлення. Продемонстровано роль рукокрилих у переносі речовин між різними біогеоценозами. Описано зміни у структурі угруповань рукокрилих у природному та трансформованому біогеоценозах. Визначено основні проблеми охорони цих тварин, шляхи й методи їх вирішення.

1. Встановлено, що видове різноманіття рукокрилих півдня центрального Лісостепу представлено 15 видами 6 родів, що належать до родини Vespertilionidae. Вперше для Харківської області зареєстровані P. kuhlii та M. nattereri, а M. brandtii вперше для Лівобережної України. Масовими є N. noctula, E. serotinus та M. daubentonii, звичайними – N. leisleri, P. pipistrellus, P. nathusii, P. kuhlii, V. murinus та P. auritus, інші – рідкісними. Видовий склад є ідентичним фауні лісостепового Поволжя та збідненим, порівняно з Лісостепом на захід від Дніпра.

2. В умовах південної частини центрального Лісостепу серед видів рукокрилих за місцем поселення виділені такі екологічні групи: M. brandtii та M. nattereri оселяються виключно у заплавних дібровах; M. daubentonii, N. noctula, N. leisleri та P. auritus пов’язані з дібровами незалежно від місць їхнього зростання; P. pipistrellus та P. nathusii селяться як у природних, так і в трансформованих біотопах; P. kuhlii та V. murinus пов’язані з урбанізованими територіями; E. serotinus зустрічається у всіх типах досліджених біотопів. Народження малят у M. daubentonii, N. noctula, N. leisleri та P. auritus відбувається лише в дуплах дерев, у E. serotinus та P. kuhlii – лише у людських спорудах. P. pipistrellus, P. nathusii та V. murinus використовують обидва типи сховищ.

3. Біогеоценотичний аналіз показує, що серед літніх сховищ 85,4% становлять дупла дерев і 14,6% будівлі. Рукокрилі заселяють різноманітні будівлі, незалежно від призначення, місця розташування, розмірів і часу побудови. Вони виявлені в дуплах 9 порід дерев, найчастіше використовують Q. robur (31,2%), T. cordata (28,6%) та F. exelsior (20,7%). Середній діаметр заселених дерев – 38,5 см, вік – 90 років, дерева на ранніх стадіях всихання, 28% стволів уражені трутовими грибами. N. noctula для формування виводкових колоній віддає перевагу Q. robur і F. exelsior, вона використовує дерева в середньому більшого діаметру (41,0 см) і віку (112 років), що знаходяться на пізніших стадіях всихання та 50%-м ураженням стовбурів трутовими грибами.

4. Встановлено, що у регіоні півдня центрального Лісостепу рукокрилі зимують у штучних печерах, порожнинах у стінах, підвалах будівель та у тріщинах оголень твердих геологічних порід. N. noctula, E. serotinus та P. kuhlii зимують лише в людських спорудах, M. daubentonii, M. brandtii, M. nattereri та M. dasycneme – в природному середовищі. Найбільш еврибіонтним видом є P. auritus, що виявлений на зимівлі як в урбо-, так і природному ландшафті. Осілими видами слід вважати M. daubentonii, M. brandtii, M. nattereri, M. dasycneme, P. kuhlii, E. serotinus та P. auritus; мігруючими – N. leisleri, P. pipistrellus, P. nathusii та V. murinus. Зареєстрована масова зимівля N. noctula в м. Харкові (найбільш північно-східна точка зимівлі в Європі), виду в минулому мігруючого, та його слід вважати, частково осілим.

5. Встановлено, що на експериментальній ділянці нагірної діброви (50 га) живе близько 365 особин 4 видів (M. daubentonii, N. noctula, N. leisleri та E. serotinus). Упродовж літнього сезону вони з’їдають дещо більше 200 кг комах за межами лісу. Три види – традиційні мешканці цих територій, днюють у дуплах, куди щорічно приносять близько 10 кг посліду, який містить N – 385,33 г, P – 180,58 г, K – 66,75 г. E. serotinus – вид, що нещодавно вселився в регіон, пов'язаний з людськими спорудами (щорічно приносить на горище понад 3кг посліду), через нього відбувається випадіння частини речовин з природного кругообігу.

6. Трофічними біотопами, яким рукокрилі віддають найбільшу перевагу, є водойми та їх найближчі околиці та листяні ліси. Досить звичайні рукокрилі на полюванні в умовах урбанізованих та агроландшафтів. Трофічними біотопами, що використовуються найменшою мірою, є соснові ліси. Найбільш еврибіонтним видом за вибором трофічних біотопів є E. serotinus, значний ступінь еврибіонтності властивий N. noctula, P. pipistrellus, P. nathusii та P. auritus. Стенобіонтними слід вважати M. dasycneme, M. daubentonii та, можливо, P. kuhlii. Перші два види годуються лише біля водойм, а останній – в урбанізованих ландшафтах.

7. Встановлено, що щільність популяції M. daubentonii становить 60 ос/км, N. noctula – 100 ос/км та N. leisleri – 80 ос/км (на експериментальній ділянці нагірної діброви). У виводкових колоніях серед дорослих особин кажанів істотно переважають, а у деяких видів – виявлені виключно самиці. В зимовий період у M. daubentonii та E. serotinus співвідношення статей однакове, а у N. noctula та P. auritus переважають самці. У новонароджених усіх видів співвідношення статей становить 1:1. У всіх осілих видів парування відбувається в місцях зимівлі. У P. nathusii та N. noctula воно починається в місцях літнього мешкання та триває на зимівлі. У молодих N. noctula, за спостереженнями в м. Харків, парування починається вже наприкінці літа, в період міграцій і триває протягом усієї зими. Пологи починаються на початку в середині першої декади червня, з піком у другій декаді; перші малята стають на крило в останніх числах червня.

8. Встановлено, що у промислово-міській екосистемі (м. Харків) за останні 80 років кількість видів збільшилася від 1 до 5. Істотно зросла відносна чисельність N. noctula, порівняно з E. serotinus. У природній екосистемі (діброви НПП «Гомільшанські ліси») за останні 50-60 років кількість видів зменшилась на 1; також відзначене зменшення частки P. nathusii, V. murinus та P. pipistrellus. Частка N. noctula та E. serotinus зросла, рукокрилі почали частіше оселятися у людських спорудах.

9. У регіоні досліджень основними негативними факторами впливу на популяції рукокрилих є знищення сховищ, пряме переслідування з боку людини, а також загибель у вікнах будинків під час осінньої міграції. Одним з важливих заходів збереження лісових видів кажанів є виділення та охорона найцінніших для них ділянок лісу з повною забороною вирубування сухих, дуплистих дерев на їхній території. Ефективним методом охорони сховищ кажанів у будинках та врятування тварин, що потрапили у вікна-пастки є проведення широкої агітаційної роботи серед населення.

За темою дисертації опубліковані наступні роботи:

1. Влащенко А.С. Находки рукокрылых в здании Харьковского национального университета // Вісник Харківського університету. Серия: "Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова". Частина 2. – 2002. – №551. – С.212– 217.

2. Влащенко А.С. Убежища рыжих вечерниц (Nyctalus noctula Schreber, 1774) на территории Гомольшанского леса // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: біологія. – 2005. – №709, вип. 1– 2. – С.122– 33.

3. Влащенко А.С., Наглов А.В. Зимовки рукокрылых (Chiroptera: Vespertilionidae) в искусственных пещерах севера-востока Украины // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: біологія. – 2006. – №729, вип. 3. – С.168–175 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, опрацьовані дані та написаний текст, особистий внесок 75%).

4. Влащенко А.С. Результати мічення рукокрилих в околицях біологічної станції Харківського національного університету // Біологія та валеологія: Зб. наук. праць ХНПУ. – 2006 – вип. 8. – С.12–21.

5. Влащенко А.С. Пластиковая ловушка для отлова дендрофильных видов рукокрылых // Plecotus et al. – 2004. – №7. – С.3–6.

6. Влащенко А.С. Современное состояние и динамика населения рукокрылых (Chiroptera, Vespertilionidae) национального парка «Гомольшанские леса» // Plecotus et al. – 2005. – №8. – С.8–16.

7. Влащенко А.С., Влащенко П.С., Материалы по экологии рыжей вечерницы (Nyctalus noctula Schreber, 1774) в лесостепных дубравах (по материалам Гомольшанского леса) // Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных: Сб. науч. Тр. ХГЗВА. – 2006. – Т. 16. – С.438– 447 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, опрацьовані дані та написаний текст, особистий внесок 85%).

8. Влащенко А.С. Рукокрылые западной части Изюмской луки – материалы к заповеданию // Научные исследования на территориях природно-заповедного фонда Харьковской области: Сб. науч. статей. – Харьков, 2006. – вып. 2. – С. 73-82.

9. Влащенко А.С. Находка вечерницы рыжей Nyctalus noctula на зимовке в Харькове // Вестн. зоологии. 1999. Т.33, №45. С.76.

10. Влащенко А.С. Новая находка вечерницы малой Nyctalus leisleri в Харьковской области // Вестн. зоологии. 2000. Т.34, №6. С.92.

11. Влащенко А.С. Первая находка нетопыря средиземноморского (Pipistrellus kuhlii) в Харькове // Биологический вестник. 2001. – Т.5, №12. C.137138.

12. Vlaschenko A., Naglov A. A marl open pit as a unique place of bats (Chiroptera) inhabiting // Вестн. зоологии. – 2005. – Т.39, №2. – С.94 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, оброблено дані та написано текст, особистий внесок 85%).

13. Влащенко А.С. Материалы к фауне рукокрылых Харьковской области // Труды 1 Украинской зоологической конф. "Зоологические исследования на Украине на границе тысячелетий". Кривой Рог: «I.B.I», 2001. С.146148.

14. Влащенко А.С. К фенологии рукокрылых Харьковщины // "Міграційний статус кажанів в Україні": Novitates Theriologicae, Part 6. Киев, 2001. С.110112.

15. Влащенко А.С. Осенняя миграции вечерницы рыжей в Харькове // "Міграційний статус кажанів в Україні": Novitates Theriologicae, Part 6. Киев, 2001. С.117.

16. Влащенко А.С. Статус нічниці ставкової (Myotis dasycneme Boie, 1825) на території Харківської області // Тези доповідей Першої Міжнародної конференції студентів та аспірантів “Молодь і поступ біології” (11–14 квітня 2005 року, м. Львів). – Львів: СПОЛОМ, 2005. – С.275–276.

17. Влащенко А.С. Динамика населения рукокрылых Гомольшанского леса // Сб. тезисов 9-ой Межд. Пущинской школы-конф. молодых ученых «Биология – наука ХХІ века» (Пущино, 18-22 апреля 2005 года). – Пущино: 2005. – С.262.

18. Влащенко А.С. Характеристика деревьев, используемых рукокрылыми в дубовых лесах Харьковской области // Матеріали міжнародної ювілейної наукової конференції, присвяченої 75-річчю із дня заснування УкрНДІЛГА “ЛІС, НАУКА, СУСПІЛЬСТВО” (30-31 березня 2005 р., м. Харків). – Харків, 2005. – С.40.

19. Влащенко А.С. К вопросу о роли рукокрылых (Chiroptera: Vespertilionidae) в дубравах лесостепи // Материалы III Международной научной конференции «Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах». – Днепропетровск: Изд-во ДНУ, 2005. – С.461–463.

20. Влащенко А.С. Використання будинків кажанами (Chiroptera: Vespertilionidae) на території Харківської області // Тези доповідей Другої Міжнародної конференції студентів та аспірантів “Молодь і поступ біології” (21-24 березня 2006 року, м. Львів). – Львів, 2006. – С.243-244.

21. Влащенко А.С. Убежища рукокрылых в дуплах деревьев в условиях южных лесостепных дубрав // Сб. тезисов 10-ой Межд. Пущинской школы-конф. молодых ученых, посвященной 50-летию Пущинского научного центра РАН «Биология – наука ХХІ века» (Пущино, 17-21 апреля 2006 года). – Пущино: 2006. – С.264–265.