Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Сипченко Ольга Миколаївна. Навчально-педагогічна література в системі професійної підготовки вчителя (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) : Дис... канд. наук: 13.00.01 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Сипченко О.М. Навчально-педагогічна література в системі професійної підготовки вчителя (друга половина XIX – початок ХХ ст.) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2008.

У дисертаційному дослідженні здійснено цілісний аналіз забезпечення навчально-педагогічною літературою системи професійної підготовки вчителя другої половини ХІХ – початку ХХ ст., специфіки та теоретичних підходів до її конструювання. Виділено два етапи: основний (1860 – 1890 рр.) та дослідний (1890 – 1917 рр.), – кожний з яких має свої особливості щодо забезпечення навчально-педагогічною літературою та специфіки її конструювання.

Проаналізовано вплив філософської, вітчизняної та зарубіжної педагогічної думки на розвиток навчально-педагогічної літератури в історико-педагогічній ретроспективі. Визначено принципи, розкрито зміст, структуру, логіку побудови та функції навчально-педагогічної літератури досліджуваного періоду; виявлено можливості використання історико-педагогічної спадщини конструювання навчально-педагогічної літератури в процесі сучасного підручникотворення; розроблено спецкурс та авторський проект змісту підручника з педагогіки за модульним розподілом навчального матеріалу.

До наукового обігу введено нові й маловідомі раніше архівні матеріали, підручники, навчальні посібники з педагогіки, що значно розширюють уявлення про навчально-педагогічну літературу другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Узагальнення результатів наукового пошуку, аналіз широкої джерельної бази, вивчення підручників і навчальних посібників з педагогіки, монографічних праць, які використовувались у професійній підготовці майбутніх учителів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. дають підстави зробити такі висновки:

1. На основі відомостей з наукових джерел, архівних матеріалів, довідкової літератури проаналізовано стан розробки досліджуваної проблеми в історії вітчизняної педагогічної думки. Визначені нами критерії дозволили виділити шість основних періодів щодо забезпечення й конструювання навчально-педагогічної літератури.: І (друга половина ХІХ ст. – 1917 р.) – дослідно-педагогічний (оскільки це хронологічні межі нашого дослідження, то в ньому ми виділяємо два етапи: основний (1860 – 1890 рр.) та дослідний (1890 – 1917 рр.)); ІІ (1917 – 30-ті рр. ХХ ст.) – цільового визначення навчальної книги; ІІІ (40 – 50-ті рр. ХХ ст.) – обґрунтування різних видів навчально-педагогічної літератури; IV (60 – 70-ті рр. ХХ ст.) – функціонального підходу до оцінювання й забезпечення навчально-педагогічною літературою; V (80-ті рр. ХХ ст. – 1991 р.) – формування теорії створення підручника; VI (1991 р. – початок ХХІ ст.) – наукові пошуки в забезпеченні та конструюванні навчально-педагогічної літератури, розширення функцій і вимог до навчальної книги.

2. Схарактеризовано розгалужену систему педагогічної освіти другої половини ХІХ – початку ХХ ст., що актуалізувала потребу освітньої галузі в педагогічних кадрах, вимагала розробки та поширення великої кількості навчально-педагогічної літератури, інтенсивне конструювання якої почалося з другої половини ХІХ ст. Навчально-педагогічну літературу розуміємо як комплекс видань, що містять систематизовані та методично оброблені відомості з педагогічної науки й використовуються у процесі професійної підготовки та самоосвіти вчителів.

У забезпеченні та конструюванні навчально-педагогічної літератури виявлено два етапи: І – основний (1860 – 1890 рр.); ІІ – дослідний (1890 – 1917 рр.). Основний – це етап недостатнього забезпечення навчально-педагогічною літературою системи підготовки вчителя; специфіка конструювання навчально-педагогічної літератури полягала в інтеграції здобутків філософської думки, досягнень вітчизняної та зарубіжної науково-педагогічної теорії. На дослідному етапі кількість підручників і навчальних посібників збільшилася втричі, але забезпечення навчально-педагогічною літературою процесу підготовки вчителів того часу залишалося незадовільним. З’ясовано, що специфіка конструювання навчально-педагогічної літератури на цьому етапі полягала в збільшенні об’єму загальнопедагогічного та психологічного розділів, розширенні спектру функцій навчально-педагогічної літератури та формуванні типової структури книги, що стало провідною умовою кількісного та якісного її зростання.

3. Систематизовано досягнення й обґрунтовано тенденції та особливості розвитку науково-педагогічної теорії, що стали основою для забезпечення та конструювання навчально-педагогічної літератури за двома виділеними нами етапами. Перший етап характеризувався: а) розробкою загальнопедагогічних проблем, теорії виховання та дидактики; б) популяризацією гуманістичних підходів, прав дитини на свободу та повагу до особистості; в) пошуком сприятливих умов для всебічного та гармонійного розвитку дитини. Учені О. Духнович, М. Корф, С. Миропольський, М. Пирогов, К. Ушинський, П. Юркевич та ін. обстоювали ідею народності виховання, проголошували православ’я як домінанту духовного життя й шкільної освіти. Вітчизняна педагогічна думка відчувала вплив західної педагогічної традиції.

На другому етапі відбувалося: а) подальше становлення національної системи освіти, внесення національного компоненту до системи підготовки вчителів та змісту навчально-педагогічної літератури; б) наукове обґрунтування вітчизняної педагогічної думки; в) руйнування догм старої освіти; ґ) поєднання науково-педагогічних пошуків та філософських концепцій, зокрема релігійно-філософської антропології; д) визнання позитивної ролі освіти та інтелігенції в житті суспільства, значення морального й духовного розвитку особистості в історичному прогресі.

4. Обґрунтовано значну роль зарубіжних науково-теоретичних концепцій (реформаторської педагогіки, експериментальної педагогіки, соціальної педагогіки, прагматистської педагогіки, вальдорфської педагогіки, теорії “вільного” виховання тощо) учених А. Біне, Й. Гербарта, А. Дістервега, Д. Дьюї, Г. Кершенштейнера, В. А. Лая, Е. Меймана, П. Наторпа, Ф. Паульсена, Г. Спенсера, К. Шмідта, Р. Штайнера та ін.) у розвитку вітчизняної педагогічної науки і створенні навчально-педагогічної літератури другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Їхні праці перекладалися, трансформувалися, раціонально й творчо використовувалися в науково-теоретичних дослідженнях та конструюванні вітчизняної навчально-педагогічної літератури зазначеного періоду.

5. Визначено принципи побудови навчально-педагогічної літератури другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: актуальності, науковості, фундаментальності, системності, поєднання національного та загальнолюдського, відповідності програмі, доступності та наочності, єдності теорії і практики, міжпредметних зв’язків. Виділено види навчально-педагогічної літератури зазначеного періоду: основний (універсальний) підручник з педагогіки, допоміжний (додатковий) навчальний посібник з педагогіки, монографічна навчальна книга, – зміст яких проаналізовано за структурними компонентами.

Схарактеризовано підручник з педагогіки як основне навчальне видання, у змісті якого розкривалися базові відомості з предмету, методичні аспекти отримання знань, що складали основу дисципліни, щоб майбутній учитель мав можливість самостійно засвоїти сутність науки. Структура підручника містила такі компоненти: пояснювальний текст (передмова, вступ, зміст, загальний огляд), основний текст (виклад змісту навчального матеріалу із загальної педагогіки, теорії та методики виховання, теорії та методики навчання, фізіології, психології, особистості вчителя, училищезнавства), заключний текст (підсумкові зауваження, висновки), додатковий текст (додаток, пояснювальний словник, бібліографічний покажчик, список літератури, алфавітні покажчики власних імен і термінів, друкарські помилки).

Зміст допоміжного (додаткового) навчального посібника з педагогіки більшою мірою, ніж зміст підручника, відображав актуальні проблеми й тенденції розвитку педагогічної науки. Матеріал у навчальних посібниках презентувався з власної позиції автора. Посібники були мобільним засобом набуття знань учителями, висвітлювали актуальні педагогічні проблеми та присвячувались окремим аспектам навчання й виховання. У цих виданнях була відсутня чітка й обґрунтована структура та логіка побудови.

Монографічна книга – наукова праця, що глибоко, різнобічно й цілісно розкривала наукову проблему, тему, питання, предмет науки або цілої наукової дисципліни; характеризувалася теоретичною спрямованістю, узагальненістю висновків та широкою джерелознавчою базою. Монографічні книги у своїй більшості відповідали певній структурі конструювання науково-педагогічної літератури й мали чітку логіку побудови.

Розкрито загальні та часткові функції навчально-педагогічної літератури другої половини ХІХ – початку ХХ ст. До загальних відносимо: інформаційно-освітню, розвивальну, виховну, трансформаційну, систематизувальну, самоосвітню. Часткові функції – це інтегрувальна, стимулювальна, інтерпретаційна та функція самоконтролю.

6. Виявлено засоби творчого використання історико-педагогічної спадщини підручникотворення в сучасних умовах: розроблено спецкурс “Навчально-педагогічна література в професійній підготовці сучасного вчителя”, а також з урахуванням вимог Болонської конвенції створено авторський проект змісту підручника з педагогіки за модульним розподілом навчального матеріалу, який відповідає потребам сьогодення.

Проблема забезпечення та конструювання навчально-педагогічної літератури потребує подальшого дослідження, зокрема пошуку варіативних технологій розробки підручників і посібників для використання в сучасній вищій педагогічній школі всіх рівнів акредитації.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Сипченко О.М. Система підготовки вчителя в другій половині ХIX – на початку ХХ століття / О.М.Сипченко // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2005. – Вип.XXV – С. 49-54.

2. Сипченко О.М. Зарубіжна науково-педагогічна думка як основа створення вітчизняної навчально-педагогічної літератури (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: статті / О.М.Сипченко. – Ялта, 2006. – Вип.12 Ч.1. – С. 240-247.

3. Сипченко О.М. Педагогічна теорія як основа створення навчально-методичної літератури (кінець ХІХ – початок ХХ століття) / О.М.Сипченко // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2006. – Вип.XXХІ. – С. 152-157.

4. Сипченко О.М. Вплив філософської думки на розвиток вітчизняної педагогічної науки (друга половина ХІХ століття) / О.М.Сипченко // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. (спецвипуск). – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2007. – С. 79-83.

5. Сипченко О.М. Генезис досліджень із проблеми створення навчально-педагогічної літератури (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.) / О.М.Сипченко // Рідна школа. – 2007. – № 9. – С. 64-66.

6. Сипченко О.М. Структура основного (універсального) підручника з педагогіки (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / О.М.Сипченко // Шлях освіти. – 2008. – № 1. – С. 52-54, 56.

7. Сипченко О.М. Значення педагогічних курсів та з’їздів у системі професійно-педагогічної підготовки вітчизняного вчительства (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / О.М.Сипченко // Молодь і ринок. – 2007. – № 3 (38). – С. 135-138.

8. Сипченко О.М. Роль педагогічної навчально-методичної літератури в становленні особистості майбутнього вчителя / О.М.Сипченко // Сучасна молодь: крок у майбутнє: І міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 травн. 2006 р. – Суми, 2006. – С. 109-114.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины