Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

783. Федоров Юрій Володимирович. Кальцинуюча хвороба клапанів серця: механізми розвитку, морфо- функціональний стан серця, клінічний перебіг, діагностика та підходи до медикаментозного лікування: дис... д-ра мед. наук: 14.01.02 / Івано- Франківська держ. медична академія. - Івано-Франківськ, 2004.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Федоров Ю.В. Кальцинуюча хвороба клапанів серця: механізми розвитку, морфо-функціональний стан серця, клінічний перебіг, діагностика та підходи до медикаментозного лікування. На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби.- Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2004 р.

Дисертацію присвячено вивченню механізмів розвитку, факторів ризику, особливостей диференціальної діагностики, клінічного перебігу та лікування кальцинуючої хвороби клапанів серця (КХКС). Проведено скринінгове обстеження 3532 кардіологічних хворих, які були скеровані на ехокардіографію. Набуті вади клапанів серця були виявлені в 991 хворого (28,1%). Серед них КХКС діагностована в 767 (77,4%), ревматичне пошкодження клапанів серця – у 167 (16,9%), інші причини – у 57(5,8%).Патологічне склерозування клапанів серця (ПСКС) зі значним ущільненням стулок АК і МК та потовщенням їх вільних країв було діагностовано в 607 хворих (17,2%). Наше дослідження засвідчило, що в жінок віком понад 55 років КХКС виникає вірогідно частіше, ніж у чоловіків, тоді як до 55 років КХКС частіше виявляється в чоловіків. Похилий вік та АГ є основними факторами ризику розвитку КХКС. ІХС (ПІК) є захворюванням, яке асоціюється з розвитком КХКС. При патологічному склерозуванні клапанів серця (ПСКС) є залежність розвитку цієї патології від похилого віку, артеріальної гіпертензії та асоціація з ІХС (ПІК) , як і при КХКС. На початковій стадії розвитку КХКС спостерігається значніше порушення діастолічної функції лівого шлуночка, ніж у процесі фізіологічного старіння. Патоморфологічною основою КХКС є дистрофічна кальцифікація фіброзного кільця з поширенням на основи стулок АК і МК при патологічному старінні, яка супроводжується хронічним запаленням, вогнищевим ліпоїдозом стулок і утворенням кальцинатів різного ступеня “зрілості” – від початкової розсіяної зернистості до великих сформованих кальцинатів з ознаками осифікації. У хворих на “ізольовану” КХКС без супутньої АГ та клінічно значущої ІХС (ПІК) є прояви системного імунного запалення. У хворих на КХКС з ІХС (ПІК) та АГ (“поєднаний кардіальний кальцинуючий синдром”) прояви імунного запалення більш виражені, формується вторинний імунодефіцитний синдром. У хворих з ІІІ-ІV ст. “ізольованої” КХКС прояви імунного запалення також зростають.Показники імунної реактивності у хворих на “ізольовану” КХКС, на відміну від хворих з РПКС, характеризуються меншою активацією гуморальних факторів запалення. Диференціальна діагностика між КХКС та хворобою Лева проводиться на основі ехокардіографічних даних та показників хронічного запалення –СРП та інтерлейкіну-6. Застосування для лікування КХКС І-ІІ ст. із супутньою АГ без ПІК дилтіазему та каптоприлу протягом 12-18 місяців сприяє збереженню функції АК та МК, поліпшує діастолічну функцію ЛШ. Тільки у хворих, лікованих азитроміцином, спостерігалося зниження рівня фібриногену, СРП та IL-6 через 3-4 місяці після лікування.

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми – визначення механізмів патогенезу та морфогенезу, варіантів клінічного перебігу, оптимізації диференціальної діагностики та розробки нових підходів до медикаментозного лікування кальцинуючої хвороби клапанів серця.

  1. Кальцинуюча хвороба клапанів серця є найбільш частою причиною виникнення набутих вад клапанів серця у осіб віком понад 50 років в українській популяції (77,4%) і виявляється при скринінговому допплерехокардіографічному обстеженні у 21,7% кардіологічних хворих, віком понад 55 років – у 31,7% випадків.

  2. Похилий вік та супутня АГ (відносний ризик відповідно 1,075 на кожен рік збільшення віку та 3,87) є основними факторами ризику розвитку кальцинуючої хвороби клапанів серця. У віці 40 – 55 років ця патологія вірогідно частіше розвивається в чоловіків, у віці понад 55 років – у жінок: відносний ризик відповідно 1,759 та 2,01. ІХС (післяінфарктний кардіосклероз) асоціюється з розвитком кальцинуючої хвороби клапанів серця у 56,5% хворих. У 42,5% хворих кальцинуюча хвороба клапанів серця поєднується з артеріальною гіпертензією та післяінфарктним кардіосклерозом.

  3. Розвитку кальцинуючої хвороби клапанів серця передує патологічне склерозування аортального та мітрального клапанів, яке діагностується при збільшенні еходенситивності внаслідок нерівномірного склероза стулок зі значним потовщенням їх країв і виявляється при ехокардіографічному дослідженні у 17,2% хворих віком понад 41 рік з кардіологічними скаргами, віком понад 55 років – у 20,9% випадків. Факторами ризику розвитку патологічного склерозування аортального та мітрального клапанів є похилий вік, чоловіча стать та АГ: відносний ризик відповідно 1,036, 1,408 та 3,991. ІХС (післяінфарктний кардіосклероз) асоціюється з розвитком патологічного склерозування клапанів серця у 28,6% хворих. У 43,2% хворих патологічне склерозування клапанів серця поєднується з артеріальною гіпертензією та післяінфарктним кардіосклерозом.

  4. Патоморфологічною основою кальцинуючої хвороби аортального та мітрального клапанів серця є дистрофія сполучної тканини фіброзного кільця та основ стулок з наступною кальцифікацією, яка супроводжується їх хронічним запаленням у вигляді скупчення макрофагів та лімфоцитів, вогнищевим ліпоїдозом стулок і утворенням кальцинатів різного ступеня зрілості. У 18,2% випадків спостерігається кальцифікація медії аорти та коронарних артерій (кальциноз Монкеберга) при відсутності атеросклеротичних бляшок чи атероматозу.

  5. У хворих на “ізольовану” кальцинуючу хворобу клапанів серця без порушення функції клапанів та систолічної функції лівого шлуночка спостерігається суттєвіше, ніж у здорових осіб того ж віку, погіршення діастолічної функції лівого шлуночка за релаксаційним типом при незмінній діастолічній функції правого шлуночка, що свідчить про необхідність проведення лікування цього захворювання вже на початковій стадії його розвитку.

  6. У хворих на “ізольовану” кальцинуючу хворобу клапанів серця без артеріальної гіпертензії та клінічно значущої ішемічної хвороби серця (післяінфарктного кардіосклерозу) є прояви системного імунного запалення, яке характеризується підвищенням рівнів С-реактивного протеїну на 52,6 %, інтерлейкіну-6 – на 33,0%, стимульованого тумор-некротичного фактору-a – на 41,3% в сироватці крові. Це супроводжується збільшенням кількості СD69+-лімфоцитів на 40,2% та CD38+-лімфоцитів – на 28,9% і може свідчити про посилення проліферативної активності лімфоцитів та раннього апоптозу.

  1. Показники імунної реактивності у хворих на кальцинуючу хворобу клапанів серця з ішемічною хворобою серця (післяінфарктним кардіосклерозом) та артеріальною гіпертензією характеризуються більшою активацією факторів запалення, ніж у хворих на “ізольовану” кальцинуючу хворобу клапанів серця, що проявляється більш вираженим підвищенням рівнів С-реактивного протеїну на 51,2%, спонтанного тумор-некротичного фактору-a – на 46,4%, стимульованого тумор-некротичного фактору-a – на 27,6%, середніх циркулюючих імунних комплексів – на 35,6%. Зниження показників клітинного імунітету (абсолютної кількості CD3+-, CD3+/CD4+-лімфоцитів) у хворих на кальцинуючу хворобу клапанів серця з ішемічною хворобою серця (післяінфарктним кардіосклерозом), порівняно з хворими на “ізольовану” кальцинуючу хворобу клапанів серця, вказує на формування в них вторинного імунодефіцитного синдрому.

  2. Відповідно до прогресування “ізольованої” кальцинуючої хвороби клапанів серця зміни показників імунної реактивності у хворих з ІІІ-ІV стадією захворювання, що характеризується значною дисфункцією клапанів, свідчать про більшу активацію факторів запалення, ніж у хворих з І-ІІ стадією без дисфункції клапанів, що проявляється у збільшенні рівнів фібриногену, С-реактивного протеїну, спонтанного та стимульованого тумор-некротичного фактору-, середніх циркулюючих імунних комплексів (відповідно на 29,2%, 61,5%, 29,9%, 37,4% та 54,1%). Це супроводжується збільшенням кількості клітин з експресією проліферативного маркера CD HLA DR на 28,9%, що свідчить про посилення пізньої активації Т-лімфоцитів.

  3. Показники імунної реактивності у хворих на кальцинуючу хворобу клапанів серця, на відміну від хворих з ревматичним пошкодженням клапанів серця без ознак активного ревматизму, характеризуються меншою активацією гуморальних факторів запалення: тумор-некротичного фактору-, інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-6, С-реактивного протеїну, середніх циркулюючих імунних комплексів (відповідно на 59,8%, 47,9%, 51,2%, 78,7% та 52,2%), меншою абсолютною кількістю CD3+/CD4+-, CD3+/СD8+-, CD22+-, СD HLA DR+- лімфоцитів (відповідно на 30,6%, 28,1%, 33,9% та 27,3%), вищим динамічним рівнем синтезу антитіл класу ІgG до Chlamydia pneumoniae (на 46,6%). Зміни цих показників можуть слугувати додатковими критеріями для диференціальної діагностики даних захворювань.

  4. У хворих на кальцинуючу хворобу клапанів серця з аортальним стенозом помірно подовжений або сповільнений каротидний пульс, слабкий або нечутний аортальний компонент ІІ тону, систолічне дрижання на основі серця, а при мітральній недостатності слабкий або нечутний І тон мають високу специфічність (від 94% до 100%) та позитивне предиктивне значення (від 64% до 98% )при низькій чутливості (від 23% до 57%). Найчастішими ускладненнями “ізольованої” кальцинуючої хвороби клапанів серця є : серцева недостатність ІІ-ІV класу NYHA (55,3%), набряк легень (8,5%), порушення провідності (12,8%), синкопальні стани (10,6%), миготлива аритмія (6,4%), інфекційний ендокардит (2,1%).

  5. Показники імунної реактивності у хворих на “ізольовану” кальцинуючу хворобу клапанів серця, порівняно з хворими на хворобу Лева, характеризуються підвищенням середніх рівнів таких гуморальних факторів запалення, як С-реактивний протеїн – на 54,1%, інтерлейкін-6 – на 45,3 % та динамічного рівня антитіл до Chlamydia pneumoniae класу IgG – на 45,6%, що можуть слугувати додатковими критеріями диференціальної діагностики між цими захворюваннями.

  6. Застосування для лікування початкової кальцинуючої хвороби клапанів серця І-ІІ ст. з супутньою АГ без післяінфарктного кардіосклерозу дилтіазему та каптоприлу протягом 12-18 місяців сприяє збереженню функції аортального та мітрального клапанів, поліпшує діастолічну функцію лівого шлуночка. Включення в лікування хворих на кальцинуючу хворобу клапанів серця з прогресуючим наростанням рівня антитіл до Chlamydia pneumoniae класу IgG азитроміцину, приводить через 3-4 місяці після лікування до зниження рівнів фібриногену, С-реактивного протеїну, тумор-некротичного фактору- та інтерлейкіну-6, стабілізує рівень антитіл до Chlamydia pneumoniae класу IgG. Лікування таких серопозитивних хворих доксицикліном також стабілізує рівень антитіл до Chlamydia pneumoniae класу IgG, знижує рівень С-реактивного протеїну, тумор-некротичного фактору- відразу ж після лікування, але не впливає на вираженість змін маркерів системного імунного запалення у віддаленому періоді.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Федоров Ю.В. Патологічне склерозування як початкова стадія розвитку кальцинуючої хвороби клапанів серця, фактори ризику та критерії діагностики // Український кардіологічний журнал. - 2002. - №5. - С. 88-91.

  2. Федоров Ю.В. Зміни показників активізаційних маркерів лімфоцитів як критерій диференціальної діагностики кальцинуючої хвороби клапанів серця та ревматичного пошкодження клапанів серця // Вісник наукових досліджень. - 2002 . - №1 (25). - С. 33-35.

  3. Федоров Ю.В. Особливості діагностики та бальна система оцінки стадії розвитку “ізольованої” кальцинуючої хвороби клапанів серця // Буковинський медичний вісник. - 2002. - № 3. - С. 113-119.

  4. Федоров Ю.В. Специфічність, чутливість та предиктивне значення клінічних методів обстеження хворих при діагностиці кальцинуючої хвороби клапанів серця // Таврический медико-биологический вестник. - 2002.- Т. 5, №4.- С. 127-134.

  5. Федоров Ю.В. Теорії виникнення та патоморфогенез кальцинуючої хвороби серця (огляд літератури та власні дослідження) // Журн. АМН України.- 2003. - Т. 9, №3. - С. 452-464.

  6. Федоров Ю.В. Роль остеопонтину в розвитку кальцинуючої хвороби серця // Актуальні проблеми клінічної імунології та алергології. - 1998.- №3. - С. 155-156.

  7. Федоров Ю.В. Етіологія, патогенез та патоморфологія кальцинуючої хвороби серця // Журн. АМН України. - 2000. - Т. 6, №1. - С. 54-64.

  8. Федоров Ю.В. Клініка, діагностика та лікування кальцинуючої хвороби серця // Журн. АМН України. - 2001, - Т. 7, №1. - С. 45-55.

  9. Федоров Ю.В. Особливості клініки та діагностики вторинних ідіопатичних пошкоджень провідної системи серця (огляд літератури та власні дослідження) // Таврический медико-биологический вестник.- 2001.- Т. 4, №1-2. - С. 92-99.

  10. Федоров Ю.В., Чоп’як В.В, Ягенський А.В., Кондратюк О.А. До питання диференціальної діагностики кальцинуючої хвороби серця і ревматизму у хворих похилого та старечого віку // Вісник наукових досліджень. - 2000. - №4. - С. 10-12.

Участь здобувача в написанні статті є основною оскільки він самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих на КХКС та ревматизм, статистичну обробку отриманих результатів, зробив висновки і написав статтю. Участь професора Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих та допомозі в узагальненні результатів. Участь Ягенського А.В., Кондратюк О.А. полягала в проведенні ехокардіографічного обстеження хворих.

  1. Федоров Ю.В., Чоп’як В.В, Ягенський А.В. Зміни показників запалення у хворих на кальцинуючу хворобу серця зі серологічними ознаками хронічної інфекції, спричиненої Chlamydia pneumoniae, при комплексному лікуванні із застосуванням макролідів // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2000. - №4. - С. 90-95.

Участь здобувача в написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне ,частково, інструментальне обстеження хворих на КХКС та їх лікування, статистичну обробку отриманих результатів, зробив висновки, написав статтю. Участь професора Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих та допомозі в узагальненні результатів. Участь Ягенського А.В., Кондратюк О.А. полягала в проведенні ехокардіографічного обстеження хворих.

  1. Федоров Ю.В., Ягенський В.В. Систолічна та діастолічна функції серця на початковій стадії розвитку кальцинуючої хвороби серця // Український ревматологічний журнал. - 2002. - №1. – С. 45- 48.

Участь здобувача в написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих на КХКС та ревматизм, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, зробив висновки і написав статтю. Участь Ягенського А.В. полягала у частковому проведенні ехокардіографічного обстеження хворих.

  1. К.М.Амосова, Федоров Ю.В., Чоп’як В.В., Ягенський А.В., Кондратюк О.А., Каганяк В.Й. Частота виявлення кальцинуючої хвороби серця та основні клінічні фактори ризику у хворих у кардіологічному стаціонарі // Український кардіологічний журнал. - 2002. - № 4. - С.103-108.

Здобувач самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих на КХКС та ревматизм, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, зробив висновки і написав статтю. Професор Амосова К.М. надавала консультативну допомогу в організації роботи та інтерпретації результатів дослідження. Участь Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих. Участь Ягенського А.В., Кондратюк О.А. полягала в частковому проведені ехокардіографічного обстеження хворих. Участь Каганяк В.Й. полягала в клінічному обстежені хворих та оформленні статті.

  1. К.М.Амосова, Федоров Ю.В., Чоп’як В.В. Зв’язок кальцинуючої хвороби клапанів серця з хламідійною, цитомегаловірусною та гелікобактерною інфекціями // Український кардіологічний журнал. - 2003. - №11. - С. 88-92.

Здобувач самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих, статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів, зробив висновки і написав статтю. Професор Амосова К.М. надавала консультативну допомогу в організації роботи, виборі методик дослідження та в узагальненні результатів досліджень. Участь професора Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих та в узагальненні результатів досліджень.

  1. Зербіно Д.Д., К.М.Амосова, Федоров Ю.В., Аксенова О.А. Кальцинуюча хвороба клапанів серця: результати патоморфологічних досліджень та сучасні уявлення про морфогенез // Український медичний часопис. - 2002. - №3. - С. 1- 4.

Участь здобувача полягала в організації, та проведенні патоморфологічних досліджень, статистичній обробці та інтерпретації результатів, в написанні статті. Професор Зербино Д.Д. допомогав в організації патоморфологічних досліджень хворих на КХКС, в інтерпретації результатів. Професор Амосова К.М. надавала консультативну допомогу в організації роботи та інтерпретації результатів дослідження. Участь Аксенової О.А. полягала в проведенні патоморфологічних досліджень та оформленні статті.

  1. К.М.Амосова, Федоров Ю.В. Кальцинуюча хвороба клапанів серця як актуальна проблема сучасної кардіології (огляд літератури та власні дослідження) // Лікування та діагностика. - 2002. - №2. - С. 44-47.

Здобувач самостійно зібрав клінічний матеріал, провів обробку результатів, сформулював узагальнення і висновки, написав статтю. Професор Амосова К.М. здійснювала загальне керівництво темою, допомагала у формулюванні висновків роботи.

  1. Федоров Ю.В., Павлюк М.С., Іванів Ю.А., Якобисяк М.,Чоп’як В.В., Ягенський А.В., Бурковський А.Д., Кондратюк О.А. Особливості клініки та діагностики ідіопатичного прогресуючого септального фіброзу // Журнал АМН України. - 2002.- Т. 8, №2. - С. 282-290.

Участь здобувача в написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих з ІПСФ та на КХКС, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, зробив висновки і написав статтю. Професор Якобисяк М., професор Чоп’як В.В. провели імунологічні обстеження хворих, доцент Павлюк М.С. надавав консультативну допомогу в організації роботи та інтерпретації результатів дослідження. Участь Іваніва Ю.А., Кондратюк О.А. полягала в частковому проведенні ехокардіографічного обстеження хворих. Участь Бурковського А.Д. полягала в клінічному обстеженні хворих та оформленні статті.

  1. Федоров Ю.В., Чоп’як В.В., Ягенський А.В., Кондратюк О.А. Особливості клініки та диференціальної діагностики кальцинуючої хвороби клапанів серця // Практична медицина. – 2003. - №2. - С. 80-89.

Участь здобувача у написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих на КХКС, статистичну обробку отриманих результатів, зробив висновки, написав статтю. Участь професора Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих. Участь Ягенського А.В., Кондратюк О.А. полягала у проведенні ехокардіографічного обстеження хворих.

  1. Федоров Ю.В., Чоп’як В.В., Ягенський А.В., Кондратюк О.А. Застосування дилтіазему та каптоприлу в лікуванні кальцинуючої хвороби серця // Ліки. - 2001. - №1-2. - С. 10-14.

Участь здобувача в написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих на КХКС та їх лікування, статистичну обробку отриманих результатів, зробив висновки, написав статтю. Участь професора Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих та допомозі в узагальненні результатів. Участь Ягенського А.В., Кондратюк О.А. полягала в проведенні ехокардіографічного обстеження хворих.

  1. Федоров Ю.В., Чоп’як В.В., Ягенський А.В., Кондратюк О.А. Застосування методу триплетної терапії (дилтіазем, каптоприл та макролід) у лікуванні кальцинуючої хвороби клапанів серця // Ліки України. - 2001. - №10. - С. 59-63.

Участь здобувача в написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне і частково інструментальне обстеження хворих на КХКС та ревматизм, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, зробив висновки і написав статтю. Участь професора Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих та допомозі в узагальненні результатів. Участь Ягенського А.В. полягала в частковому проведенні ехокардіографічного обстеження цих хворих.

  1. Федоров Ю.В., Чопяк В.В., Ягенский А.В., Кондратюк О.А. Идиопатические заболевания и повреждения проводящей системы сердца у людей пожилого и старческого возраста // Проблемы старения и долголетия. - 2000. - Т. 9, №4. - С. 364-373.

Участь здобувача у написанні статті є основною, оскільки він самостійно провів клінічне частково інструментальне обстеження хворих на ІЗППСС та КХКС, статистичну обробку отриманих результатів, зробив висновки, написав статтю. Участь Чоп'як В.В. полягала в проведенні імунологічних обстежень хворих. Участь Ягенського А.В., Кондратюк О.А. полягала в проведенні ехокардіографічного обстеження хворих.

  1. Ягенський А.В., Федоров Ю.В., Нагребецький В.А, Рудик Я.Б. Стан діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на недостатність аортального клапана // Буковинський медичний вісник. - 2000. - №3. - С. 165-170.

Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки стосовно стану діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на КХКС. Участь Ягенського А.В. та Нагребецького В.А., Рудика Я.Б. полягала у дослідженні, обробці результатів, узагальненні та висновках стосовно хворих з аортальними вадами іншої етіології.

  1. Ягенський А.В., Федоров Ю.В., Нагребецький В.А. Вплив дилтіазему та верапамілу на частоту серцевих скорочень та толерантність до навантажень у хворих з тяжкою серцевою недостатністю та миготливою аритмією // Медичні перспективи. - 2000. - № 3. - С. 29-32.

Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведено лікування дилтіаземом, проведена обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки стосовно хворих на КХКС, ускладнену серцевою недостатністю та миготливою аритмією.Участь Ягенського А.В. полягала у дослідженні та проведені лікування дилтіаземом та верапамілом, обробці результатів, узагальненні та висновках стосовно хворих з серцевою недостатністю іншої етіології.

  1. Ягенський А.В., Федоров Ю.В., Нагребецький В.А. Особливості ремоделювання та діастолічна функція лівого шлуночка при аортальних вадах // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2000. - №2. - С. 532-535.

Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки стосовно хворих на КХКС, ускладнену аортальною вадою.Участь Ягенського А.В. та Нагребецького В.А. полягала у дослідженні, обробці результатів, узагальненні та висновках стосовно хворих з аортальними вадами іншої етіології.

  1. Ягенський А.В., Федоров Ю.В. Вплив дилтіазему (діакордину) на частоту скорочень серця та показники гемодинаміки у хворих із серцевою недостатністю та миготливою аритмією // Український кардіологічний журнал. - 2001. - №4. - С. 47-50.

Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведено лікування діакордином, проведена обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки стосовно хворих на КХКС, ускладнену серцевою недостатністю та миготливою аритмією.Участь Ягенського А.В. полягала у дослідженні та проведені лікування діакордином, обробці результатів, узагальненні та висновках стосовно хворих з серцевою недостатністю іншої етіології.

  1. Ягенський А.В., Федоров Ю.В., Духневич Л.П., Нагребецький В.А. Ренін-ангіотензинова система при серцевій недостатності: сучасні можливості корекції // Журнал АМН України. - 2001. - №3. - С. 536-549.

Стаття оглядового плану, присвячена методам лікування серцевої недостатності. Здобувачем самостійно визначена ідея і мета статті, проведено аналіз літературних джерел. Співатори Ягенський А.В., Духневич Л.П., Нагребецький В.А. представили аналіз літературних джерел щодо методів дослідження та лікування хворих з серцевою недостатністю різної етіології.

  1. Вдовенко Е.В., Ягенский А.В., Федоров Ю.В., Нагребецкий В.А., Богун Л.В. Рестриктивный вариант диастолической дисфункции левого желудочка: частота и основные клинико-гемодинамические детерминанты при выраженной сердечной недостаточности различной этиологии // Медицина сьогодні і завтра. - 2000. - №2. - С. 27-30.

Здобувач провів клінічне та інструментальне обстеження хворих на КХКС, ускладненою серцевою недостатністю та приймав участь у аналізі результатів. Співавтор Вдовенко Е.В. очолює напрямок вивчення серцевої недостатності різної етіології, провів загальне редагування статті. Участь Ягенського А.В., Нагребецького В.А., Богуна Л.В. полягала у дослідженні, обробці результатів, узагальненні та висновках стосовно хворих з серцевою недостатністю іншої етіології.

  1. Ягенський А.В., Федоров Ю.В. Миготлива аритмія у хворих з “дегенеративними” вадами клапанів серця: поширеність, клініко-гемодинамічні детермінанти, вплив на перебіг серцевої недостатності // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2002. - Т. 138, часть 1. - С. 242-246.

Здобувачем самостійно зібраний клінічний матеріал, проведена обробка результатів, зроблені узагальнення та висновки стосовно хворих на КХКС, ускладнену серцевою недостатністю та миготливою аритмією, тому його участь у підготовці статті до друку є основною. Участь Ягенського А.В. полягала у дослідженні та проведені лікування, обробці результатів, узагальненні та висновках стосовно хворих з серцевою недостатністю іншої етіології.

  1. Федоров Ю.В., Амосова К.М., Чоп’як В.В., Каганяк В.Й. Спосіб медикаментозного лікування кальцинуючої хвороби клапанів серця. Деклараційний патент на винахід 55834 А.

Здобувач визначив ідею винаходу та провів аналіз літературних джерел, самостійно провів дослідження, статистичну обробку, аналіз та узагальнення результатів роботи, оформив патент. Професор Амосова К.М. здійснювала загальне керівництво роботою. Співавтори Чоп’як В.В., Каганяк В.Й. допомагали в проведенні досліджень та на етапі узагальнення даних.

  1. Федоров Ю.В., Чоп’як В.В., Ягенський А.В., Кондратюк О.А. Методика консервативного лікування кальцинуючої хвороби серця // Інформаційний лист. - Київ. - 2000. - № 42.

Здобувач визначив ідею методики лікування КХКСта провів аналіз літературних джерел, самостійно провів дослідження, статистичну обробку, аналіз та узагальнення результатів роботи, оформив інформаційний лист. Співавтори Чоп’як В.В., Ягенський А.В., Кондратюк О.А. допомагали в проведенні досліджень та на етапі узагальнення даних.

  1. Федоров Ю.В., Чоп’як В.В., Ягенський А.В. Підходи до лікування кальцинуючої хвороби серця в осіб похилого та старечого віку // Тези доповідей ІІІ Національного конгресу геронтологів та геріатрів України. Київ. - 2000р. - С. 70-71.

  2. Федоров Ю.В., Чоп’як В.В., Ягенський А.В. Кондратюк О.А. Ідіопатичні захворювання та пошкодження провідної системи серця як причина виникнення хронічних пошкоджень провідності у осіб похилого та старечого віку // Матеріали І Української науково-практичної конференції "Порушення ритму серця: вікові аспекти".- Київ.- 2000. - С. 35.

  3. Федоров Ю.В., Павлюк М.С. Системні захворювання сполучної тканини як причина виникнення повної АВ блокади серця // Матеріали ІІ-го з’їзду ревматологів України.- Київ.- 1997. - С. 58.

  4. Федоров Ю.В., Ідіопатичні пошкодження провідної системи, як причина порушень атріовентрикулярної та внутрішньошлуночкової провідності // Матеріали V-го з’їзду кардіологів. України.- Київ.- 1997. - С. 238.

  5. Федоров Ю.В., Павлюк М.С., Бурковский А.Д. Идиопатические повреждения проводящей системы сердца как причина возникновения полной атриовентрикулярной блокады // Тези III міжн. конф. з електрокардіостимуляції.Л.: - 1998. - С. 103.

  6. Федоров Ю.В., Павлюк М.С., Бурковский А.Д. Роль ИППСС в возникновении бифасцикулярных блокад // ІІІ міжнародний конгрес з електрокардіостимуляції та клінічної електрофізіології серця “Кардіостим–1998”.Л.: - 1998. - С. 132.

  7. Федоров Ю.В. Особливості діагностики ідіопатичних пошкоджень провідної системи серця // Тези конференції “Сучасні аспекти діагностики”. Львів. - 1998. - С. 34

  8. Федоров Ю.В., Чоп’як В.В., Ягенський А.В., Синенький О.В. Хламідійна інфекція як фактор розвитку кальцинуючої хвороби серця // Тези симпозіуму “Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування хламідіозу”. Київ. - 2000. - С. 56.

  9. Федоров Ю.В., Чоп’як В.В., Гнатюк В.М., Гнатюк А.В., Ягенський А.В., Синенький О.В. Хламідійна інфекція як фактор ризику розвитку поєднаного кардіального кальцинуючого синдрому // Тези наукових доповідей VI конгресу кардіологів України.- Київ. - 2000. - С. 256.

  10. Федоров Ю.В., Бурковский А.Д. Болезнь Лева или синдром Лева? ІV міжнародний конгрес з електростимуляції та клінічної електрофізіології серця “Кардіостим–2000”.// “Вестник аритмологии”. - 2000. - №15.- С. 171-175.

  11. Федоров Ю.В. Роль хронической инфекции, вызванной Chlamydia pneumoniae, в развитии кальцинирующей болезни клапанов сердца: диагностические подходы и лечебная тактика // Сборник трудов 5 конгресса “Современные проблемы аллергологии, иммунологии и иммунофармакологии.- 12-14 ноября 2002.- С. 163.

  12. Ягенский А.В., Федоров Ю.В., Нагребецкий В.А. Сравнительная оценка состояния диастолической функции левого желудочка при его дилатации различной этиологии // Республіканська науково-практична конференція "Нове в етіології, патогенезі і терапії кардіоміопатій (дилатаційної та гіпертрофічної)". Харків. – 2000.- Тези наукових доповідей.- С. 52-53.

  13. Fedorov Yu.V., Lev’s disease in elderly patients // Abstr. of 25th Osterreichisher Geria-trienkongress. Bad Hofgasstein (Germany). - 1996. - P. 159.

  14. Fedorov Yu.V., Czopiak W.W., Brodyk O.W., Buraczynnski B.M., Kondratyuk O.A. Rola idiopatycznych uszkodzen ukladu przewodzacego serca w rozwoju bloku dwuwiazkowego // Abstr. of 2nd International Congress Polish Cardiac Society Katowice (Poland). - 1998. - Р. 119.

  15. Fedorov Yu.V., Pawluk M.S., Burkowski A.D., Brodyk O.W., Kondratyuk O.A. Idiopatyczne uszkodzenia ukladu przewodzacego serca i wystapienie calkowitego bloku przedsionkowokomorowego // Abstr. of 5th International Congress Polish Cardiac Society Warshawa (Poland). - 2000. - Р. 97.

  16. Yagensky A., Fedorov Yu., Dukhnevych L. Age-related changes in transmitral flow dispersion in healthy individuals: a pulsed Doppler study // Kardiologia Polska. - 1999. - Vol.51. Suppl. II. - P. 232.

  17. Yagensky A., Fedorov Yu., Dukhnevych L., Nahrebeckyi V. Internal carotid artery blood flow is redused in patients with dilated cardiomyopathy and aortic regurgitation // Kardiologia Polska. – 1999. - Vol. 51. Suppl. II. - P.205.

  18. Yagensky A., Fedorov Yu. Age-related changes in diastolic transmitral flow dispersion // Eur. J. Echocardiography. - 1999. - Abstr. Suppl. - P.S 6.

  19. Yagensky A. , Tseluiko V., Fedorov Yu., Dukhnevych L., Romaniv M. Intraventricular and intraatrial diastolic transmitral flow velocities distribution in patients with arterial hypertension // Abstracts of 11th European Meeting on Hypertension (Milan). – 2001. - P. S 301.

  20. Yagensky A.V., Tseluiko V.I., Fedorov Yu.V., Samborskyi T.G. Transmitral diastolic flow distribution in healthy individuals: influence of age // J. Heart Disease. - 2001. - Vol. 2. - P. 436.

  21. Yagensky A., Tseluiko V., Fedorov Yu., Kostyk S., Dukhnevych L. Atrial fibrillation in patients with clinical signs of heart failure due to arterial hypertension // Abstracts of 19th Scientific Meeting of the International Society of Hypertension, 12th European Meeting on Hypertension, Prague. – 2002. - P. S219.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины