Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Архітектурно-просторовий уклад єврейських дільниць у містах та містечках Галичини у кінці XVIII - на початку ХХ століть 2000 года.
Источник: Автореф. дис... канд. архіт.: 18.00.01 / Х.С. Бойко; Нац. ун-т "Львів. політехніка". — Л., 2000. — 19 с. — укp.
Аннотация: Виявлено характеристики архітектурно-просторового укладу єврейських дільниць у містах і містечках Галичини у кінці ХVІІІ - на початку ХХ ст. Визначено та досліджено особливості просторового укладу єврейських дільниць, проведено їх композиційно-розпланувальний аналіз. Типологію архітектурно-просторових характеристик єврейських дільниць підпорядковано до історичної розпланувальної структури міст на підставі виявлення типів територіального розподілу єврейського населення у містах.

Текст работы:

Національний університет "Львівська політехніка"







БОЙКО

Христина Степанівна


УДК 711. 424.





АРХІТЕКТУРНО-ПРОСТОРОВИЙ УКЛАД

ЄВРЕЙСЬКИХ ДІЛЬНИЦЬ У МІСТАХ ТА МІСТЕЧКАХ ГАЛИЧИНИ

У КІНЦІ XVIII - НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ




Спеціальність 18.00.01

Теорія архітектури, реставрація памяток архітектури






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури









Львів - 2000


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії та художніх основ архітектури Національного університету "Львівська політехніка".



       



Захист дисертації відбудеться  "20" грудня 2000 року

о  14 годині на засіданні спеціалізованої ради К 35. 052.11. при Національному університеті "Львівська політехніка": м. Львів, вул. Ст. Бандери, 12  ауд. 226

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету "Львівська політехніка" (м. Львів, вул. Професорська, 1).

Автореферат розісланий  "17" листопада 2000 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                          к.т.н., доц. Демчина Б.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Нові містобудівні чинники, які починають формуватись та діяти в Україні, значно  впливають на розвиток міських поселень. Особлива інтенсивність цих процесів спостерігається у прикордонних районах Західної України. Поряд з цим, стан досліджень архітектурно-історичної спадщини міст Галичини є вкрай недостатнім для проведення їх реконструкцій чи розбудови.

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена наступними чинниками: 1 - необхідністю збереження характерних проявів регіональної архітектури; 2 - потребою визначення впливу різних етносів на формування архітектурного середовища галицьких міст, у т.ч. виявлення специфіки архітектурно-просторового укладу єврейських дільниць у містах Галичини; 3 - незадовільним сучасним станом збереження пам`яток архітектури, що у цілому складають міське середовище; 4 - постійно зростаючим  інтересом до єврейської культурної спадщини у Західній Європі та її недостатньою дослідженістю в Україні.

Для визначення мети та задач дисертаційного дослідження, зазначені чинники слід розглянути окремо.

1. Як відомо з історії,  до часу утвердження української державності дослідження з єврейської тематики проводились дуже обмежено. Архітектура єврейських громад комплексно не розглядалася у науковій літературі, обмежуючись традицією вивчення окремих пам`яток архітектури. Тому саме тепер, в умовах незалежності України, стало можливим виявлення та збереження регіонального характеру міст та містечок Галичини.

2. У формуванні архітектурної спадщини України важливу роль відіграли численні іноземні етнічні громади - поляків, німців, євреїв, вірмен, татар, угорців.  Відповідно і розвиток розпланувальної структури міста залежав не тільки від його функціонального призначення, а також і від етнічного складу його мешканців. Кожна із націй, яка тривалий час проживала у містах Галичини, внесла вагомий внесок у створення образу галицького міста, впродовж століть створюючи під впливом місцевих традицій свою етнічну містобудівну культуру.

У XVII ст. міграція на територію Галичини євреїв, які традиційно були міськими жителями, набрала масового характеру, а традиції їх життєдіяльності суттєво впливали на формування архітектурного середовища тогочасних галицьких міст. Вже наприкінці XVII ст. єврейська громада Галичини стала найбільшою у світі, а у XIX ст. тут було сконцентровано 253 таких громади із відомих 559 в Австро-угорській імперії.

3. XX століття принесло масові руйнування єврейських дільниць. Перша світова війна, окрім  загального руйнування середмість, викликала погроми у єврейських дільницях. У міжвоєнний період відбувається відбудова єврейських дільниць із значною втратою їх специфічного середовища. Під час Другої світової війни єврейські дільниці були практично повністю зруйнованими, що призвело до втрати цілого пласту матеріальної культури євреїв, а через функціональну пристосованість навіть збережені пам`ятки зараз на грані зникнення.

4. У 90-тих роках у Західній та Центральній Європі стрімко почала зростати зацікавленість єврейською культурою. В цей час проведено дослідження єврейських поселень, що викликало потоки туризму і відповідно замовлень на проведення реставраційних робіт.

Зв`язок роботи з науковими  програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках наукової теми кафедри історії та художніх основ архітектури НУ "ЛП" - "Вивчення архітектурної спадщини та значення художніх дисциплін у формуванні творчого мислення архітектора".

Метою дослідження є виявлення характеристик архітектурно-просторового укладу єврейських дільниць у містах Галичини у кінці XVIII - на початку XX століть.

Відповідно до поставленої мети визначено основні задачі дисертаційного дослідження:

1. Узагальнити європейський досвід з вивчення формування архітектурно-просторового укладу єврейських дільниць та визначити стан його дослідженості  у містах Галичини;

2.    Опрацювати методику виявлення єврейських дільниць та дослідження їх архітектурно-просторового укладу для історично-сформованих міст;

3. Охарактеризувати основні етапи формування єврейських дільниць у містах Галичини та виявити сукупність факторів, які сприяли їх утворенню;

4. Виявити характеристики архітектурно-просторового укладу єврейських дільниць у містах Галичини та визначити зміни у розпланувальній структурі міст під впливом фактору єврейського розселення;

5.   Виявити еволюцію архітектурно-просторового укладу єврейських дільниць у містах до кінця XX століття та запропонувати шляхи збереження та подальшого використання архітектурної спадщини єврейських громад.

Обєкт дослідження  - міста Галичини, які володіли статусом міст у кінці XVIII - на початку XX століть (всього -  68 міських поселень).

Предмет дослідження -  місце та архітектурно-просторовий уклад єврейських дільниць  у містах Галичини у кінці XVIII - на початку XX століть.

Методи дослідження - дослідження передбачає використання сукупності методичних підходів, зокрема, метод аналізу першоджерел дозволив виявити єврейські дільниці у містах;  морфологічний метод застосовано для проведення аналізу розташування забудови та визначення розпланувально-просторових форм єврейських дільниць; застосування методу типологічної класифікації дозволило охарактеризувати величину єврейських дільниць, визначити типи територіального розподілу єврейського населення у містах та типологію міст за ступенем змін у їх історично сформованій розпланувальній структурі, викликаних територіальним розвитком єврейських дільниць; графоаналітичний метод та статистичне опрацювання даних використані для проведення порівняльного аналізу та об'єктивних характеристик єврейських дільниць; натурні обстеження виявляють сучасний стан збереженості архітектурної спадщини колишніх єврейських дільниць та обгрунтовують цінність з метою охорони та подальшого використання. 

Межі  дослідження - часові межі дослідження охоплюють кінець ХVIII - початок XX ст., тобто період входження Галичини у склад Австро-угорської імперії з особливим розглядом архітектурно-просторового укладу єврейських дільниць станом на середину XIX ст. та окремими розвідками його еволюції у розпланувальній структурі міст до сучасного стану. Територіально досліджуваний регіон обмежується частиною історичної Галичини, яка належить Україні, у сучасних межах - Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області.

Наукова  новизна одержаних результатів 

1. Вперше широко введено у науковий обіг України документальні плани міст Галичини середини XIX ст. із виділенням у них територій розселення євреїв.

2. Вперше виявлено розташування, форму та величину єврейських дільниць у містах Галичини.

3. Виявлено та досліджено характеристики архітектурно-просторового укладу єврейських дільниць у містах Галичини у кінці XVIII - на початку XX століть та проведено його композиційно - розпланувальний аналіз.

4. Визначено внесок єврейських громад у формування архітектурної спадщини міст Галичини.

Практичне значення одержаних результатів полягає у: розширенні тематики досліджень історичного розвитку міст Галичини та доповненні уявлення про архітектуру та урбаністику України у кінці XVIII - на початку XX століть; опрацюванні методики досліджень розпланувальних структур міст з врахуванням етнічного фактору; обгрунтуванні необхідності проведення реставраційних робіт по відновленню пам`яток архітектури єврейських громад та постановці питання про їх охорону з метою активізації міжнародного туризму в Україні;  відновленні історичної підоснови міст для проведення проектних робіт із врахуванням їх індивідуального регіонального характеру;  спробі показати етнічну своєрідність архітектури міст Галичини як передумову для подальших досліджень у цій галузі.   Окремі результати досліджень можуть бути використані дослідниками історії архітектури у історико-містобудівельних, краєзнавчих, етнографічних, науково-популярних виданнях.  Джерелознавча частина роботи може бути використана у якості довідково-інформативної бази для продовження досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації викладені і обговорені на українських та міжнародних конференціях та семінарах: Україно-австрійський науково-методичний семінар "Книга міст Галичини". - Львів, 23-24.10.1995; Наукові сесії Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ):  VІІ-ма - Львів, 6-30.03.1996, VІІІ-ма - Львів, 3-22.06.1997; Україно-австрійський науковий семінар "Історія Галичини в Австро-угорський період". - Львів, 22-24.09.1997; Австрійсько-український семінар "Книга міст Галичини". - м. Лейбніц / Австрія, 20-24.10.1997; Міжнародний науково-практичний семінар "Історична, мистецька та архітектурна спадщина Жовкви: проблеми охорони, реставрації та використання". - Жовква - Львів, 23-24.04.1998;  Наукова конференція "Картографічна спадщина України". - Львів, 6-7.10.1998; Молодіжний науково - культурологічний семінар земельного товариства "Вісла-Варта" 20-22.11.1998 у м. Вісбаден / Німеччина; Звіт-доповідь про результати досліджень у  Гердер-Інституті 1-30.11.1998 та 2-30.06.2000 у м. Марбург / Німеччина); Науково-практична конференція "Проблеми малих міст України: розвиток самоврядування і реформування місцевого господарства в контексті національних традицій і світового досвіду". - Львів-Золочів, 27-28.05.2000; Міжнародний науковий симпозіум "Європейське гетто - як урбанізований простір". - м. Відень/ Австрія, 7-9.11.2000.

Структура та обєм дисертації. Дисертація складається із змісту, вступу, п`яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Основна текстова частина складається із 150 сторінок, включаючи  ілюстративний матеріал на 31 сторінці, бібліографія кількістю 392 найменування на 33 сторінках та 9 додатків на 82 сторінках, куди включено: тлумачний словник термінів, примітки до методики дослідження, табличний та ілюстративний матеріал.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


РОЗДІЛ 1. СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ПОСЕЛЕНЬ ЄВРЕЙСЬКИХ ГРОМАД


Дослідженню АПУ єврейських поселень у європейських містах присвячено численні праці зарубіжних науковців. Важливими є грунтовні монографії, які детально описують історію виникнення, особливості формування та існування єврейських поселень. У найновіших дослідженнях велика увага приділяється вивченню та грунтовному опрацюванню історії та топографії єврейських поселень у містах (від початків закладення до нашого часу), дослідженню основних міграційних процесів єврейського населення, розпланувальної структури та динаміки кількості поселень, величини і географії поширення громад, впливу єврейського населення на хід урбанізації у містах Європи. На підставі історико-архітектурних досліджень 1994-1996рр., було обгрунтовано і виконано проекти реконструкції окремих збережених єврейських кварталів Відня, Зальцбургу, Грацу, Марбургу, Радкерсбургу (Австрія), Регенсбургу (Німеччина), Нікольсбургу, Канітцу, Просніцу, Великого Межиріччя (Словаччина), Шопрону (Угорщина), Барселони (Іспанія). Особливий інтерес представляють вибрані матеріали до містознавства, виконані для окремих країн Європи, а саме методика опрацювання міст, що дозволяє скласти об`єктивну картину про місце кожної із націй в устрої міст. Належна увага приділена дослідженню та проблемам збереження та охорони архітектурної спадщини єврейських громад. Зарубіжні дослідники у своїх працях широко досліджують та відзначають урбаністичне, архітектурне, історичне та соціологічне значення пам'яток архітектури єврейських дільниць, у першу чергу синагог.

Загалом, у Галичині єврейські поселення є маловивченими, проте вони часто згадуються у дослідженнях, проведених у інших країнах, зокрема, у працях польських науковців. Наприкінці XVIII - на початку XIX століть у популярній у цей час "подорожні