Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Німецько-фашистський окупаційний режим (1941 - 1944 рр.) на території генеральної області "Київ" (Київська та Полтавська області) 2005 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В.М. Удовик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 16 с. — укp.
Аннотация: Вперше в українській історіографії досліджено проблему становища центральноукраїнських земель (Київського та Полтавського регіонів) у період нацистської окупації 1941 - 1944 рр. На підставі аналізу матеріалів періодики, архівних документів, мемуарів та інших джерел встановлено особливості соціально-економічної та культурної політики окупаційної влади на території генеральної області "Київ". До наукового обігу введено значну кількість архівних матеріалів, які мають велике значення як історичні джерела. Уточнено масові втрати населення деяких міст України. Встановлено роль української допоміжної адміністрації у проведенні окупаційної політики. Охарактеризовано соціально-економічне становище різних категорій населення за даних умов. Виявлено загальний занепад народного господарства, показано спроби його відбудови. З'ясовано, що ставлення окупаційної влади до різних соціальних категорій населення (селян, робітників, військовополонених та інтелігенції) залежало від їх кількості та прикладного значення результатів праці. Здійснено комплексний аналіз розвитку культури за нових умов. Відзначено, що сподіваючись на звільнення України від більшовизму українські національні сили з початком окупації активно відроджували народні культурні традиції. Висвітлено діяльність освітніх установ і закладів культури (театрів, кінотеатрів, музеїв, бібліотек) на окупованій території. Показано внесок української інтелігенції у відродження культурних традицій у перший період окупації.

Текст работы:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




УДОВИК ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ




УДК 94 (477.41+477.53)”1941/1944”




НІМЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКИЙ ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ (19411944 рр.) НА ТЕРИТОРІЇ ГЕНЕРАЛЬНОЇ ОБЛАСТІ „КИЇВ”

(Київська та Полтавська області)




Спеціальність 07.00.01 історія України




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук








Київ 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Король Віктор Юхимович,

професор кафедри новітньої історії України

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка


Офіційні опоненти:  доктор історичних наук, старший науковий співробітник

Кучер Володимир Іванович,

головний науковий співробітник

відділу етноісторичних досліджень

Інституту політичних та етнонаціональних досліджень

НАН України


кандидат історичних наук, професор

Мінгазутдінов Олександр Федорович,

професор кафедри історії для гуманітарних факультетів

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка


Провідна установа: Інститут історії України НАН України


Захист відбудеться “19” грудня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60).


З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).



Автореферат розіслано “9” листопада 2005 року.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент                                                        О. Г. Сокірко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку джерел і літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації 236 стор. (основний зміст викладено на 202 стор.; список використаних джерел та літератури 23 стор., 283 позиції; 11 стор. додатків).

Актуальність теми дослідження. Проблеми Другої світової та Великої Вітчизняної воєн багато років перебувають у центрі уваги історичної науки. Особливий інтерес до їхнього висвітлення виникає у наукової громадськості в рік святкування шістдесятиріччя Перемоги над німецькими загарбниками. У звязку з цим постає проблема обєктивного аналізу соціальних, економічних, військових аспектів історії Великої Вітчизняної війни та участі в ній України.

Однією із складних і маловивчених сторінок історії зазначеного періоду, яка вимагає неупередженого аналізу та всебічного вивчення, є німецько-фашистський окупаційний режим в Україні, соціально-економічна та культурна політика нацистської влади щодо українського народу.

На сьогодні не існує комплексного історичного дослідження, у якому різнобічно розглядався б нацистський окупаційний режим на території України з різних аспектів. Головна увага вітчизняної історичної науки зосереджувалася на питаннях партизанського руху та інших форм активного чи пасивного опору. Не висвітлена повною мірою трагічна доля радянських військовополонених, яких уважали за зрадників присяги, національної інтелігенції, яка двічі постраждала від німців та після звільнення від радянських каральних органів за спробу влаштування національного життя в Україні. Частиною науковців проводилося вивчення регіональної специфіки нацистської політики, зокрема в генерал-губернаторстві, на території зони військового управління, але центральноукраїнські землі не ставали обєктом дослідження.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено в рамках науково-дослідної теми „Історія формування і розвитку української держави” (державний реєстраційний номер 01БФ04601), яка внесена до тематичного плану, що розробляється Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

Обєктом дослідження є окупаційна соціальна, економічна й культурна політика німецької адміністрації та діяльність місцевого населення під час Великої Вітчизняної війни на території Київської та Полтавської областей.

Предметом дослідження виступає система заходів німецької влади з підкорення окупованої української території та діяльність українського допоміжного самоуправління щодо українського населення.

Мета роботи полягає в проведенні комплексного аналізу соціально-економічного становища населення України, структури та діяльності окупаційної влади в 19411944 рр. на матеріалах Київської та Полтавської областей.

Поставленою метою обумовлено такі основні наукові завдання:

- проаналізувати стан і ступінь дослідження обраної теми в історіографії, визначити рівень і повноту її джерельного забезпечення;

- висвітлити структуру німецької окупаційної влади та української допоміжної адміністрації;

- зясувати роль української адміністрації у проведенні соціальної політики на окупованій території;

- дослідити економіку регіону, стан її основних сфер: сільське господарство, промисловість, торгівля;

- висвітлити становище культури на окупованих землях, її пожвавлення та занепад.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період липень 1941 березень 1944 років. Нижня межа дисертаційної теми обумовлена початком захоплення німецькими військами досліджуваного регіону, верхня його повним звільненням радянськими військами.

Географічні рамки роботи обмежуються Київською (на 1941 рік) та Полтавською областями, під якими в дисертаційному дослідженні розуміється окупована територія адміністративно-територіальної одиниці генеральної області „Київ”.

Методологічною основою дисертації є універсальні принципи історичного дослідження: історизм, наукова обєктивність, комплексність та системність, які уможливлюють вивчення складних суспільних явищ, подій в їхній динаміці. В процесі роботи було використано предметно-хронологічний, структурно-системний, порівняльно-системний та порівняльно-історичний методи комплексного аналізу подій, явищ, процесів.

Наукова новизна роботи полягає в постановці та розробці актуальної проблеми, яка не отримала всебічного та обєктивного висвітлення в історичній науці. Вперше в українській історіографії досліджено проблему становища центральноукраїнських земель (через призму Київського та Полтавського регіонів) у період нацистської окупації 19411944 рр.

На основі матеріалів періодики, архівних документів, мемуарів та великої кількості різної літератури обґрунтовано низку нових положень у вивченні соціально-економічної та культурної політики окупаційної влади щодо українського населення. До наукового обігу введено велику кількість архівних матеріалів, які мають велике джерелознавче значення. Зясовано, що в цілому народне господарство було в занепаді, хоч робилися спроби його відбудувати; ставлення окупаційної влади до різних соціальних категорій населення (селян, робітників, військовополонених та інтелігенції) залежало від їхньої кількості та прикладного значення результатів праці. Уточнено масові втрати населення деяких міст України. У роботі поглиблено досліджено стан освіти на окупованій території, внесок української інтелігенції у відродження традицій культури в перший період окупації. Зроблено комплексний аналіз становища культури в нових умовах.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що її фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки можуть бути використані в науково-дослідній та музейній роботі, в розробці методичних посібників, монографій, статей, спецкурсів і лекцій у вищих школах з історії Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, з історії Київської та Полтавської областей за означений період. Дисертаційне дослідження також може стати допоміжним матеріалом у розробці таких тем, як стан народного господарства та розвиток культури й освіти на окупованій німецькими військами території України, історія міста Києва в роки Великої Вітчизняної війни.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та певні висновки роботи викладені в доповідях і повідомленнях на конференціях: “Україна у Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах” (Кривий Ріг, 2002), “Шевченківська весна. Сучасний стан науки: Проблеми, досягнення та перспективи розвитку” (Київ, 2003), “Битва за Дніпро і визволення Києва” (Київ, 2003), міжвузівському семінарі “Велика Вітчизняна війна і її бачення через роки” (Бердянськ, 2004), ”60-річчя визволення України від фашистських загарбників: внесок українського народу в перемогу над фашизмом у роки Другої світової війни” (Київ, 2004). Основні результати дисертаційного дослідження розкриті в чотирьох наукових публікаціях загальним обсягом 2 друк. арк.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У першому розділі “Історіографія та джерельна база дослідження” характеризується стан наукової розробки проблеми та аналізується джерельна база дослідження.

Історіографію Великої Вітчизняної війни та окупаційного режиму як її складової умовно поділяють на три періоди: 1) воєнні роки друга половина 50-х рр.; 2) 60 80-ті рр.; 3) 90-ті рр. до сьогодення.

Публікації воєнних років мали описово-фактографічний, агітаційний та відверто пропагандистський характер. У повоєнні роки зявляються дослідження, базовані на архівних джерелах, щодо масових знищень мирного населення та військовополонених, депортації робочої сили з України до Німеччини та ін. Такими є праці Т. Лефтерової „Вигнання радянських громадян в неволю до фашистської Німеччини (19421943 рр.)”, А. Буцика „Документи про окупаційний режим на території Київської області” та ін. (проте з політичних міркувань вони не були опубліковані). Цей же період характеризується появою дисертацій, які розглядали різні аспекти нацистського окупаційного режиму на території Полтавської, Київської та ін. областей.

З другої половини 50-х років почався новий етап у розробці теми Великої Вітчизняної війни. Він характеризується появою низки ґрунтовних колективних воєнно-історичних праць, у яких узагальнено напрацювання по війні, наводиться багато фактичного та статистичного матеріалу стосовно збитків, завданих німцями в період окупації населенню та народному господарству.

У цей період продовжує розроблятися тема окупаційного режиму. Вийшла перша окрема праця з цієї проблеми в радянській історіографії. Різноманітні аспекти встановлення „нового порядку” на окупованих землях, зокрема й регіональна специфіка, досліджувались у працях В. Коваля, С. Лаути, В. Немятого, П. Ємця; соціально-економічні проблеми окупації України в праці М. Загорулька та А. Юденкова, стан культури в працях М. Коваля. У середині 80-х років в Україні вийшло перше окреме дослідження Т. Першиної, присвячене розгляду політики насилля німецької влади в Україні.

Загальною вадою праць радянських істориків є неповнота висвітлення всіх аспектів нацистського окупаційного режиму. Однією з причин такої неповноти можна назвати політичні та ідеологічні міркування, крім того, цілеспрямоване замовчування багатьох фактів, а у звязку з цим заборона доступу до джерел.

Історіографію проблеми збагатили й закордонні історики. З 40-х років почалося дослідження періоду окупації України вченими української діаспори. У 6070-ті роки цю проблематику порушують науковці країн соціалістичного табору та дослідники західних країн.

У період (90-і рр. початок ХХІ ст.) розпаду Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності, сходження з панівних ідеологічних засад Комуністичної партії та інших змін у суспільстві зазнала зміни й історична наука. Історики отримали можливість переглянути багато моментів у дослідженнях історії Другої світової війни, почали досліджувати теми, що раніше взагалі замовчувалися або були недостатньо висвітлені, зокрема такі проблеми: побудова нацистського окупаційного апарату (П. Рекотов), трагедія військовополонених (В. Король), економічна політика окупантів (І. Вєтров), підневільна праця радянських військовополонених та українських селян на користь німецької держави (О. Потильчак), становище інтелігенції (І. Верба), діяльність закладів культури (В. Гайдабура). З нових позицій та на широкій джерельній базі розглядає окупаційну нацистську політику професор В. Косик. Розкол у православному русі на території окупованої України, використання його німець­кою адміністрацією, ставлення українського населення до релігійних течій стали предметом дослідження В. Короля, О. Лисенка, В. Гордієнка.

Регіональний аспект окупаційного режиму на території Центральної України репрезентований у невеликих повідомленнях дослідників, які зявлялися в періодичній пресі. Але ці повідомлення, які залучають до наукового обігу новий фактичний матеріал, більш загальні або висвітлюють лише окремі аспекти проблеми. З 90-х років зявився ряд публікацій, які спиралися на нові архівні джерела, присвячені темі масових розстрілів, зокрема в Бабиному Яру в Києві. Серед сучасних досліджень привертає увагу праця Д. Малакова, яка містить велику кількість унікальних фотодокументів та нових матеріалів з історії Києва.

З початком ХХІ століття вийшли нові фундаментальні праці з історії Великої Вітчизняної війни. У них великий авторський колектив дослідників Великої Вітчизняної війни, серед яких М. Коваль, В. Клоков, В. Король, О. Лисенко, І. Муковський та ін., намагався показати всі сторінки війни, не залишаючи „білих плям”. У той же час у них міститься ряд висновків і положень, особливо про початок війни, окупаційний режим, українську культуру, в яких фігурують застарілі, спростовані часом та новими дослідженнями оцінки.

У закордонній історіографії у 90-ті роки висуваються нові погляди на історію окупації території Радянського Союзу. Серед російських дослідників вирізняються праці Б. Соколова, а в західноєвропейській історіографії до цієї тематики звернулися К. Штрайт та К. Харде.

Таким чином, радянськими, сучасними українськими та зарубіжними дослідниками зроблено вагомий внесок у вивчення історії німецько-фашистської окупації. Разом з тим залишилося багато проблем і чимало лакун, що потребують свого висвітлення. Огляд наукових праць попередників свідчить, що й досі немає дослідження і не опубліковано жодної книги, присвячених комплексному висвітленню питань, повязаних з окупаційним режимом у центральноукраїн­ському регіоні. Проте є праці, в яких учені розглядають лише деякі аспекти окупаційної політики, а при їхній характеристиці обмежуються загальними фразами.

Джерельну базу дисертації становить комплекс архівних та друкованих матеріалів, що умовно розподілені на чотири групи.

Перша група, найбільша, складається з масиву архівних документів та матеріалів. Частина з них німецького походження: звіти, донесення німецьких чиновників. Вони зберігаються в Центральному державно