Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Пізній палеоліт степів південного заходу України: хронологія, періодизація і господарство 2005 года.
Источник: Автореф. дис... д-ра іст. наук: 07.00.04 / І.В. Сапожников; НАН України. Ін-т археології. — К., 2005. — 32 с. — укp.
Аннотация: Досліджено пізній палеоліт степів південного заходу України, що базується на одержаних археологічних матеріалах. Запропоновано оновлену концепцію інтерпретації розвитку пізнього палеоліту регіону, яка стосується території усього півдня Східної Європи. Створено геохронологічну схему, на підставі якої реконструйовано картину природно-кліматичних змін, що мали місце у зоні степів в епоху пізнього палеоліту. Розроблено нову хронологічну колонку пам'яток, яка містить значною мірою уточнені датування кількох стоянок і комплексів. Узагальнено матеріали щодо залишків жител і господарсько-побутових комплексів зони степів, здійснено їх соціальну, функціональну та сезонну інтерпретацію. Базуючись на концепції історико-культурних областей, технокомплексів і археологічних культур одержано нові дані щодо послідовності культурних явищ на півдні Східної Європи протягом доби пізнього палеоліту. Розроблено оновлену триступеневу історичну періодизацію пізнього палеоліту регіону. Значною мірою уточнено та доповнено положення про степову пізньопалеолітичну природно-господарську область.

Текст работы:

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ




САПОЖНИКОВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ



УДК  903”6325”(477.73/.74)(043.3)


ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ СТЕПІВ ПІВДЕННОГО ЗАХОДУ УКРАЇНИ:

хронологія, періодизація і господарство




Історичні науки 07.00.04 археологія





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора історичних наук










Київ 2005


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті археології НАН України


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Гладких Михайло Іванович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри археології та музеєзнавства


доктор історичних наук, старший науковий співробітник

Анікович Михайло Васильович,

Інститут історії матеріальної кільтури,

Російська Академія наук, провідний

науковий співробітник відділу палеоліту


доктор географічних наук, старший науковий співробітник

Матвіїшина Жанна Миколаївна

Інститут географії НАН України,

заввідділом палеогеографії


Провідна установа: Інститут українознавства імені Івана Крипякевича

НАН України, відділ археології, м.Львів


Захист відбудеться 17 січня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 при Інституті археології НАН України (04210 м.Київ, просп.Героїв Сталінграда, 12).


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту археології НАН України (04210 м.Київ, просп.Героїв Сталінграда, 12)


Автореферат розісланий                                           7 грудня 2005 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук                                                                  Є.І.Архипова 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Значна частина історії людства припадає на пізній (верхній) палеоліт. Ця епоха характеризується появою у Східній Європі людини сучасного типу Homo sapiens, колективи якої протягом ранньої пори пізнього палеоліту витіснили своїх попередників неандертальців. Саме у пізньому палеоліті прадавніми людьми була освоєна уся територія сучасної України. Найбільша кількість та щільність поселень цього часу, завдяки багаторічним польовим роботам багатьох дослідників, зафіксована в її південній частині, зокрема, в зоні причорноморсько-азовських степів.

Актуальність теми обумовлена назрілою потребою створення на базі сучасних теоретичних і методичних розробок монографічного дослідження одного з найдавніших періодів історії Південної України. Робота присвячена узагальненню значних за обсягом матеріалів пізнього палеоліту степів південного заходу України, їх аналізу та інтерпретації з залученням даних з усього півдня Східної Європи, в тому числі з територій Республіки Молдови та Російської Федерації.

Звязок роботи з науковими програмами. Праця є складовою частиною наукової теми Інституту археології Національної Академії наук України “Історія та археологія Північно-Західного Причорноморя” (№ держреєстрації 0101U004315), у якій автор виконує розділ Палеоліт”. 

Мета і задачі дослідження. Метою работи є реконструкція історичних процесів в епоху пізнього палеоліту в причорноморсько-азовських степах та в цілому на півдні Східної Європи.

Задачі дослідження такі:

1) Характеристика, узагальнення і аналіз матеріалів памяток степів південнного заходу України, значна частина яких була знайдена і досліджена автором.

2) Створення геохронологічної схеми для пізнього палеоліту півдня Східної Європи.

3) Аналіз змін природніх умов зони степів і рівня Чорного моря у другій половині пізнього плейстоцену.

4) Розробка детальної хронологічної колонки памяток пізнього палеоліту степів Північного Причорноморя.

5) Визначення послідовності культурних явищ на півдні Східної Європи.

6) Розробка загальної періодизації пізнього палеоліту регіону.

7) Деталізація концепції степової природно-господарської області.

Обєктом дослідження є історія первісного населення півдня Східної Європи в епоху пізнього палеоліту.

Предметом дослідження є археологічні памятки і знайдені на них обєкти (залишки жител, фауністичні й палінологічні матеріали, камяні та кістяні артефакти).

Методи дослідження. У роботі комплексного використані такі методи і підходи: кореляційний, хроностратиграфічний, палеогеографічний, статистичний, типолого-класифікаційний, картографічний, етнографічного моделювання, основним з яких є порівняльно-історичний.  

Наукова новизна. Дисертація є першою в історіографії загальною роботою синтетичного характеру, яка присвячена пізньому палеоліту степів південного заходу України, що базується на археологічних матеріалах, здобутих автором та іншими вченими. Її наукова новизна визначається передусім тим, що у роботі запропонована оновлена концепція інтерпретації розвитку пізнього палеоліту регіону, яка у більшості аспектів стосується території усього півдня Східної Європи. При цьому автором були вперше або по-новому розвязані чи висвітлені наступні проблеми та конкретні питання:

1) Створена авторська геохронологічна схема, на підставі якої реконструйована картина природно-кліматичних змін, що мали місце в зоні степів в епоху пізнього палеоліту.

2) Розроблена нова хронологічна колонка памяток, яка містить значно уточнені датування низки стоянок та комплексів.

3) Узагальнена уся сукупність матеріалів по житлам і господарсько-побутовим комплексам зони степів, на базі чого зроблена їх соціальна, функціональна та сезонна інтерпретація.

4) На підставі концепцій історико-культурних областей (ІКО), технокомплексів (ТК) та археологічних культур (АК) отримана нова картина послідовності культурних явищ на півдні Східної Європи протягом пізнього палеоліту.

5) Розроблено оновлену трьохступеневу історичну періодизацію пізнього палеоліту регіону.

6) Значно уточнено та доповнено положення про степову пізньопалеолітичну природно-господарську область (ПГО).

Теоретичну цінність дослідження становлять теоретичні узагальнення, критична оцінка наявних і висунення власних наукових положень і гіпотез, які детально обгрунтовані на базі порівняльно-історичного методу; в отриманні нового наукового знання на основі вивчення та аналізу значного обсягу матеріалів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення методики аналізу археологічних джерел, зокрема, для датування памяток, при написанні узагальнюючих праць з первісної історії України і Східної Європи, а також для розробки лекційних та спеціальних курсів в університетах та інститутах.

Джерелознавча частина роботи буде використана для створення “Зводу памяток історії та культури України”, у музейно-експозиційній і фондовій роботі та у науково-просвітницькій діяльності.

Особистий внесок здобувача. В роботі використані матеріали, які автор здобув особисто. Ним знайдено понад 60 нових памяток, проведені розкопки стоянки Велика Акаржа та досліджені інші поселення (Чобручі, Камянка та ін.).

У монографії, написаної разом з Г.В.Сапожниковою і Г.Ф.Коробковою (1995), автору належить вступ і заключний розділ, присвячений культурній та господарській специфіці зони степів. У статтях з палеогеографом С.І.Медяник (1992), археозоологом О.П.Секерською (2001) і трасологом Г.В.Сапожниковою (1989; 1992; та ін.) автором написана археологічна складова і зроблені висновки. У статтях з В.Г.Петренко, Л.Ю.Поліщук (1993), В.Я.Сорокіним (2005) та іншими археологами ним написані розділи, що стосуються матеріалів пізнього палеоліту та їх інтерпретації. У статті з С.О.Дворяниновим (2002) автору належить історіографічний розділ, а стаття з Ю.В.Кухарчуком (2004) написана на паритетних засадах. 

Апробація роботи. Усі аспекти дисертації апробовані на наукових засіданнях відділу археології Північно-Західного Причорноморя Інституту археології НАН України. Головні положення відображені у публікаціях і доповідях автора на наукових міжнародних та регіональних конференціях у Києві (1989, 2001, 2004), Винниці (1990), Донецьку (1989, 2004), Запоріжжі (1989, 1996), Луганську (1990), Одесі (1992, 1993, 2001, 2003), Полтаві (1989), Херсоні (1990), Білгород-Дністровську (1990, 1995), Камянець-Подільську (1989), Лубнах (2003), Рені (1989), Кишиневі (1988), Санкт-Петербурзі (1989, 1990, 1994, 2003), Новосибірську (1990), Костьонках (Росія, 2004, 2005), Ростові-на-Дону (2005), Нерї (Іспанія, 2004), Вероні (Італія, 2005), Будапешті (Угорщина, 2005).

Публікації. Основні результати дослідження відображені в більш як 80 наукових працях, в тому числі двох монографіях (одна у співавторстві з Г.В.Сапожниковою і Г.Ф.Коробковою) та одній брошурі. 28 робіт опубліковано у фахових наукових виданнях. Ще 20 праць вийшли в світ у збірках наукових статей та журналах різного профілю, а решта у тезах доповідей конференцій та симпозиумів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, семи розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та двох додатків. Основний текст 353 сторінки, додаткова інформація 228 сторінок (список використаних джерел 1001 позиція і список скорочень на 102 стор.; додаток А, таблиці 12 стор.; додаток Б, ілюстрації 114 стор.). Загальний обсяг 581 сторінка.


ЗМІСТ РОБОТИ

ВСТУП

У вступі подано загальну характеристику теми дослідження, визначено його актуальність, новизну, часові межі, мету і завдання. Особлива увага приділена характеристиці регіону степів південного заходу України, який розглядається як частина сучасної степової природно-екологічної зони. Згідно зоо- та ботаніко-географічного ра