Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Розвиток метрологічної вимірювальної техніки в Україні в останній чверті XX ст. 2003 года.
Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.07 / О.Л. Храмова-Баранова; НАН України. Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва. — К., 2003. — 20 с. — укp.
Аннотация: На підставі широкого кола джерел висвітлено стан наукової розробки історії вимірювальної техніки на території України в останній чверті XX ст.; законодавчу базу незалежної України з питань метрології та стан інших законів, які б сприяли вдосконаленню вимірювання та їх класифікацію; перспективи розвитку координатно-вимірювальної машини, як автоматичного вимірювального засобу. Проведено аналіз авторських свідоцтв, патентів, статей науково-технічних спеціалістів, що мають потенціал та сприяють розвитку метрології України, а також виробництва й економіки країни. Показано взаємозв'язок між удосконаленням вимірювальної техніки та виходом України з кризової ситуації.

Текст работы:

національна академія наук україни

ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНь НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ТА ІСТОРІЇ НАУКИ  імені  Г.М. Доброва

           



Храмова-Баранова Олена Леонідівна


                                                                            УДК   94(477):681"19"


                                               



РОЗВИТоК  метрологічної 

вимірювальнОЇ  ТЕХНІКИ В  Україні 

в  останній  чверті   ХХ  ст.



07.00.07 Історія науки і техніки





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата історичних наук








Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана на  кафедрі історії України Черкаського державного

технологічного університету

Науковий керівник    доктор історичних наук, професор

                                          Бушин Микола Іванович,

                                          завідувач кафедри історії України

                                          Черкаського державного

                                          технологічного університету


Офіційні опоненти :  доктор історичних наук, доцент,

                                      Бєсов Леонід Михайлович, 

                                      професор кафедри політичної історії

                                     (Національний технічний університет

                                      “Харківський політехнічний інститут”); 


                                      кандидат фізико-математичних наук

                                      Пономаренко Лілія Петрівна,             

                                      доцент кафедри загальної та

                                      теоретичної фізики (Національний       

                                      технічний університет України

                                      “Київський політехнічний інститут”           

                                      МОН України).             

Провідна установа Інститут історії України НАН України.              


Захист  відбудеться 23 жовтня 2003  р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої  вченої  ради

Д 26.189.01 в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.

Г.М. Доброва НАН України за  адресою: 01032, м. Київ, бульвар Т.Г. Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці  ЦДПІН  НАН України.


Автореферат розісланий   19.09.2003  р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                        

кандидат економічних наук                                                             Л.С. Лобанова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку України характеризується величезними потоками інформації в усіх сферах діяльності, а успіхи науки впливають на темпи її соціального та економічного розвитку. Важливу роль відіграє вимірювальна інформація, яка несе кількісну оцінку стану технологічних процесів, характеристик виробів, обладнання і т.ін. В Україні зосереджено значний науковий потенціал і кадри, здатні вирішувати складні завдання для створення сучасних технологій виготовлення високоточної метрологічної вимірювальної техніки, однак, наявний науковий потенціал неефективно використовується для запровадження нових технологій у вироб­ництво. Причина цього в тому, що з приблизно 1000 спеціалістів  за напрямком “Метрологія та вимірювальна техніка”, які випускаються 18 навчальними закладами України 3-4 рівнів акредитації, тільки 30% після навчання працюють за спеціальністю.

В процесі розбудови незалежної України ведеться робота з метою поглиблення економічних реформ, а  в умовах реструктуризації економіки  вагомим фактором розвитку суспільства  є вдосконалення техніки,  важливою складовою якої є метрологічна вимірювальна техніка. В дослідженні звертається увага на розробку законодавчих актів, здатних забезпечити розвиток метрологічної вимірювальної техніки шляхом впровадження механізму адресної нормативно-законодавчої допомоги.

Вивчення історичних  тенденцій розвитку метрологічної вимірювальної техніки необхідно для правильного планування та прогнозування науково-технічної діяльності у цій галузі, для вдосконалення організаційних форм наукових досліджень, системи освіти та інтеграції науки і техніки з виробництвом. Розвиток виробництва в Україні можливий, тому що є інженерний і науковий потенціал, який сприятиме піднесенню метрологічної вимірювальної техніки на вищий щабель, що забезпечить виробництво конкурентоспроможної продукції. Це означає, що особливої уваги набуває забезпечення  країни кадровим потенціалом  в галузі метрології і матеріальною базою. Для цього потрібно вивчити, критично проаналізувати й узагальнити досвід розвитку метрологічної вимірювальної техніки на території України, і не тільки за період незалежності, а починаючи з Київської Русі,  особливу увагу приділити  сьогоденню, виявити тенденції й перспективи цього розвитку в світовому контексті. Вивчення національних особливостей розвитку метрології необхідно для адекватного історичного аналізу науки як соціального феномену, для обєктивного висвітлення світової історії метрології, а також для встановлення пріоритетів української науки щодо найважливіших досягнень у цій галузі. Саме цим і зумовлений вибір теми “Розвиток метрологічної вимірювальної техніки в Україні в останній чверті ХХ ст.” для кандидатської дисертації. Нині практично немає робіт, присвячених історії розвитку метрологічної вимірювальної техніки в Україні, що ще раз підтверджує актуальність теми.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють останню чверть ХХ століття, в т.ч. добу відродження незалежності України, коли в країні пішов процес становлення нових виробничих відносин, який наклався на глибоку економічну кризу. Разом з тим для розкриття теми потрібно було розглянути і попередній розвиток метрології та вимірювальної техніки в Україні, щоб виявити основні тенденції, здобутки та перспективи.

Джерельна база дослідження. Дисертація базується на широкому спектрі як опублікованих, так і неопублікованих джерел, частина з яких вперше увійшла в науковий обіг.  Джерельна база дослідження складається з таких першоджерел:

- оригінальні наукові праці (авторські свідоцтва, наукові статті тощо) періоду останньої чверті ХХ ст., з розробки й впровадження у виробництво метрологічного обладнання, переважна більшість з яких досі не розглядалася в історико-науковій літературі 1;

- законодавчі і нормативні акти 2, які прямо і побічно стосуються метрологічної галузі;


__________________________


1 Координатно-измерительная машина: А.с. № 1516735 СССР, МКИ G 01 B 5/03. / Г.А. Баранов, М.И. Щербаков, В.П. Снегирь и А.И. Чабанов (СССР). - 4382722/25-28; Заявлено  19.02.88; Опубл. 23.10.89. Бюл. № 39, - 3 с.; Координатно-измерительная машина: А.с. № 1803711 СССР, МКИ G 01 B 5/03. / Г.А. Баранов, А.Г. Баранов, Р.А. Абубекеров и М.С. Якубов (СССР). - 4858608/28; Заявлено  16.08.90; Опубл. 23.03.93. Бюл. № 11, - 3 с.; Баранов О.Г. Зміст і недоліки класичних методів вимірювання та оригінальний спосіб вимірювання складної форми поверхні деталі // Вісник ЧІТІ. 2000. № 4. С. 110-113; Баранов О.Г. Оцінка погрішності двоканальної координатно-вимірювальної машини // Вісник ЧІТІ. 2001. № 1. С. 18-20; Способ измерения на координатно-измерительной машине: А.с. 1618097 СССР, МКИ G 01 B 5/28 / Г.А. Баранов, А.И. Чабанов, С.И. Тропін (СССР). - № 4256879/28; Заявлено 27.06.88; Опубл. 02.04.91. Бюл. № 2. 4 с.;  Пат. 0109715 Европа, МКИ F 16 C 33/10. Air bearing: Пат. 0109715 Европа, МКИ F 16 C 33/10 / D.S. Wise (Европа); Melle, Jan Dirk et al. - № 8204481; Заявлено 19.11.82; Опубл. 30.05.84; НКИ 84/22. 3 с.

2Закон України “Про метрологію та метрологічну діяльність”: Прийнятий 11 лютого 1998 року № 113-ВР. // Голос України. 1998. 13 березня. С. 5-7; Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення у сфері метрологічної діяльності”: Прийнятий 9 липня 1999 року № 898-14. // Голос України. 1999. 4 серпня. С. 3; Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення у сфері метрологічної діяльності”: Прийнятий 9 липня 1999 року № 898-14. // Голос України. 1999. 4 серпня. С. 3.


- матеріали офіційного діловодства, в першу чергу звіти та протоколи засідань, присвячені підсумкам діяльності Державного стандарту України, а також окремі матеріали засідань Національної Академії наук України 1;

- широко використані документи загальнодержавної та обласної статистики 2;

- довідкова та енциклопедична література фізичного, історико-наукового, бібліографічного та загальнонаукового змісту 3;

- окремі публікації в періодичних виданнях, що містять конкретний фактичний матеріал про наукові та практичні досягнення в галузі метрології4.

Вивчення та аналіз літератури та документальних джерел дали можливість розкрити становлення  та розвиток вітчизняної вимірювальної техніки у взаємозвязку із становленням вимірювальної техніки в світі.

Історія метрологічної вимірювальної техніки потребує глибокого вивчення і більш повного розкриття. Означене дослідження є складовою планової теми відділу історії науки і техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України “Розробка методологічних та методичних засад створення “Біографічного словника діячів природознавства і техніки України”, підготовка реєстру персоналій та створення рукопису словника” (державний № 0101V002614). Напрямок узагальнення історичного досвіду, довгострокових тенденцій, закономірностей, проблем розвитку науки і техніки в Україні в світовому контексті.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в історичній реконструкції розвитку метрологічної вимірювальної техніки в Україні в останній чверті ХХ ст. і визначенні перспектив та умов інноваційного розвитку цієї галузі в контексті світової науки.

___________________

1 Кабан П. Підсумки діяльності Держстандарту України у 2000 р. та завдання на 2001 рік // Стандартизація, сертифікація, якість. 2001. №1. С. 3-12; Патон Б. Про підсумки діяльності НАН України в 2000 році та основні напрями її роботи в сучасних умовах // Вісник НАН України. 2001. №6. С. 6-15.

2   Статистичний щорічник Черкаської області за 2000 р., Черкаси: Облстат, 2001. - Т.2. 202 с.; Перелік ЗВТ, які занесені до Державного реєстру України // Стандартизація, сертифікація, якість. 2001. № 2. С. 67-69.

3 Авдеев Б.Я., Автонюк Е.М., Душин Е.М. и др. Основы метрологии и электрические измерения. Л.: Энергоатомиздат, 1987. 480 с.; Власов А.Д., Мурин Б.П. Единицы физических величин в науке и технике: Справочник. М.: Энергоатомиздат, 1990. 176 с.

4 Борисюк І. Історія розвитку найдавніших українських назв професій // Київська старовина. 2000. 2. С. 135-140; Грицко Б.А., Довгопол В.Е. Развитие метрологических служб в западных областях Украины // Измерительная техника. 1982. 12. С. 25-26.


Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

  • Розвиток метрології в Україні в світовому контексті висвітлити та обґрунтувати в рамках вперше розробленої для цього періодизаційній схемі;
  • відтворити історію становлення і розвитку метрологічної вимірювальної техніки в Україні в останній чверті  ХХ ст.;
  • провести аналіз авторських свідоцтв та патентів стосовно метрологічної вимірювальної техніки в машинобудуванні;
  • висвітлити основні тенденцій та нові результати, одержані в Україні в галузі метрологічної вимірювальної техніки та ввести в науковий обіг нові або маловідомі імена та факти;
  • висвітлити стан виробництв, що розробляють та впроваджують метрологічну вимірювальну техніку в Україні;
  • провести аналіз нормативно-законодавчої бази з питань метрології;

Предметом дослідження є розвиток метрологічної вимірювальної техніки в Україні в останній чверті ХХ ст., як однієї з провідних галузей приладобудівного виробництва.

Обєктом дослідження є метрологічна вимірювальна техніка.

Методи дослідження ґрунтуються на уявленні про соціальну обумовленість розвитку науки і техніки та їх взаємозвязок. В методологічному плані дисертація спирається на дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі історії науки і техніки, на методи междисциплінарного синтезу і соціокультурної реконструкції розвитку наукового знання і форм його організації, на принципі історизму і обєктивності історичного дослідження розвитку науки і техніки. Під час написання дисертаційної роботи було застосовано вибірковий метод та логічно-аналітичний підхід до джерел, порівняльно-історичний метод, поєднання аналізу і синтезу, типологічний, статистичний методи дослідження, що дали змогу розвязати поставлені завдання.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що метрологічна вимірювальна техніка в Україні вперше стала обєктом спеціального історико-наукового дослідження. На аналізі різних за своїм характером  раніше опублікованих та нових джерел, автором зроблено спробу висвітлити розвиток і перспективи метрологічної вимірювальної техніки в Україні в останній чверті ХХ ст.:

  • вперше розроблено та обґрунтовано періодизаційну схему еволюції метрології;
  • вперше здійснено реконструкцію процесу розвитку метрологічної вимірювальної техніки в Україні в останній чверті ХХ ст. в контексті світової науки і техніки;
  • вперше проведено аналіз авторських свідоцтв та патентів, що стосуються метрологічної вимірювальної техніки в машинобудуванні;
  • визначено пріоритети в галузі метрологічної вимірювальної техніки;
  • введено до наукового обігу нові документи та факти, висвітлено маловідомі імена, що зробили внесок у створення і запровадження метрологічної вимірювальної техніки;
  • доведено, що впровадження в Україні Міжнародної системи якості дозволило ряду її виробництв вийти на міжнародний рівень;
  • проведено аналіз нормативно-законодавчої бази з метрології в Україні та порівняння її з метрологічним законодавством інших держав.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вивчення історії розвитку метрологічної вимірювальної техніки має допомогти відкрити нові можливості щодо відновлення виробництва вимірювальної техніки в Україні, може стати  у нагоді при дослідженні історії метрології, а конкретні рекомендації та висновки автора, фактичний матеріал можуть бути використані при дослідженні проблем з історії науки і техніки України, у викладацькій роботі, підготовці лекційних курсів, написанні підручників,  а також методичних посібників, наукових статей. Практичне значення одержаних результатів полягає також у використанні результатів дослідження як рекомендацій для державної політики в метрологічній галузі. Дисертаційне дослідження може стати однією з основ для створення спеціального курсу для технічних вузів України Історія розвитку техніки”.

Особистий внесок здобувача. Робота є першим спеціальним історико-науковим дослідженням розвитку метрологічної вимірювальної техніки в останній чверті ХХ ст. в Україні. Здобувачем вперше розроблено та обґрунтовано періодизаційну схему еволюції метрології в Україні і визначено період останньої чверті ХХ ст. як етап застосування автоматизації у метрологічній вимірювальній техніці. Вперше розглядається база авторських свідоцтв та патентів і визначаються перспективи в вимірювальній техніці у порівнянні з зарубіжними аналогами автоматичного вимірювання. Вперше розглядається законодавча база з метрології та інших законів, що побічно сприяють її подальшому розвитку. Проведено висвітлення історії розвитку вітчизняної метрологічної вимірювальної техніки з введенням маловідомих імен і нових фактів.

За матеріалами дисертації опубліковано 7 статей, три з яких написані у співавторстві з д.і.н., професором М.І. Бушиним. У названих вище працях висвітлено як загальну концепцію дисертації, так і окремі її положення та специфічні питання, де особисто здобувачем сформульовано постановку проблеми, здійснено пошук і обробку статистичних матеріалів, сформульовано та обґрунтовано висновки.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати дослідження обговорювались на засіданнях та семінарах відділу історії науки і техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України, на засіданні кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету, а також на кафедрі історії та філософії Інституту соціального управління економіки і права (м. Черкаси). Окремі аспекти дослідження знайшли відображення у доповіді автора на ІV Всеукраїнському симпозіумі з проблем аграрної історії (м. Черкаси, 2002), а також на ХІХ Міжнародному київському симпозіумі з наукознавства та історії науки “Історія національної науки: новий зміст і суспільна значимість” (м. Київ, 13-15 листопада 2002 р.).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, основної частини з чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Основний текст дисертації становить 182 стор., 19 табл., 1 рис. Список використаних джерел налічує 194 найменування. Повний обсяг дисертаційного дослідження становить 209 стор.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У вступі розкривається сутність і стан наукової проблеми та її значимість, підстави і вихідні дані для вибору теми, актуальність теми,  формуються мета і задачі, обєкт і предмет, встановлюються хронологічні рамки дослідження, розкриваються методологічні основи  та методи дослідження, аргументується логіка структури дисертації, розкривається науково-теоретичне і практичне значення дослідження, особистий внесок здобувача, апробації результатів дисертації, публікації.


У першому розділі “Стан наукової розробки проблеми”, що складається з трьох підрозділів,  де аналізується історіографія, джерела та методологія дослідження, визначається рівень розробки теми, розглядаються найважливіші здобутки вітчизняних та зарубіжних дослідників цієї проблеми, наводиться історіографічна база дослідження, на якій базується історія метрологічної вимірювальної техніки і подальше  дослідження цієї теми в дисертації. Наголос робиться на тому, що наукових праць, які б могли відтворити еволюцію метрологічної галузі, недостатньо.

Дисертант констатує, що питання історичного розвитку і перспектив вимірювальної техніки в Україні не були до сьогодні темою окремого наукового дослідження. Нині накопичено значний історіографічний потенціал досліджень, що охоплює різноманітні аспекти історичного розвитку вимірювальної техніки на території України. Необхідно зазначити, що більшість праць, присвячених даній темі, висвітлювали розвиток метрології до ХХ ст., а саме: технічну культуру Київської Русі та Російської імперії, до складу якої входила Україна. Вітчизняну історіографію обраної теми умовно поділено на: літературу з розвитку метрології до початку ХХ ст., літературу з початку ХХ ст. до 70-х р. і літературу останньої чверті ХХ ст.



Деякі аспекти з розвитку метрології до початку ХХ ст. висвітлюються в працях, присвячених появі вимірювальних пристроїв в процесі розвитку техніки на теренах України 1. Розвиток метрології ХХ ст. до 70-х років висвітлюється в монографіях і наукових статтях, більшість з яких належить радянським часам 2.

В цих працях приділяється увага переважно російській метрології, а Україна та її науково-технічний потенціал  згадується фрагментарно. Для вирішення проблеми, поставленої в дисертаційному дослідженні нам, в основному, необхідна історіографія сучасного періоду.

Література до початку ХХ ст. Вивчення окремих аспектів розвитку мір започатковували ще за часів Київської Русі, але уявлення було примітивне. Одним з найбільш серйозних досліджень походження руських мір є робота М.Т. Бєляєва 3.  Вагомий внесок у розвиток метрології України зробив Д.І. Менделєєв. В його працях можна знайти відомості від виникнення мір і ваги до опису наукових досліджень і використання результатів цих досліджень на практиці. З поміж інших виділяється новизною праця професора Г.Г. Де-Метца “Столетие метрической системы”, де він показав вплив Міжнародної системи мір (1875 р.) на розвиток метрологічної галузі в Україні 4.

Отже, огляд дореволюційної історіографії свідчить, що використані фактичні матеріали загального характеру відображали переважно історію виникнення і становлення мір, а нових технологій використовувалось в метрологічній галузі не багато. Причину  слід вбачати у недосконалості технічної освіти того часу, занепаді виробництва, соціально-економічній кризі в державі. Але деякі з питань певною мірою були висвітлені, у тому числі витоки появи мір. Більшість же питань зосталася недостатньо вивченою, серед інших такі,  найбільш значні і вагомі, як реформування метрологічної галузі для представлення її як в технічній освіті так і на виробництві, інституалізація метрологічної галузі.

______________________________________


1Петрушевский В.Ф. Описание берегового гальванического дальномера. СПб., 1883. 14 с.; Худяков П.К. Краткий очерк развития машиностроения в России // Производительные силы России. Отдел ХІІ. СПб., 1896. С. 1-11; Кирпичев В.Л. Значение фантазии для инженеров // Изв. Киевского политехн. ин-та. 1903. Т. 4. Вып.3. Кн. 3. С. 62-96.

2Маликов М.Д. Основы метрологи. М.: Коммерприбор, 1949. 479 с.; Шостьин Н.А. Очерки истории русской метрологии ХІ нач. ХХ вв. М.: Изд-во стандартов, 1990. 280 с.;

3Беляев Н.Т. О древних и нынешних русских мерах протяжения и веса // Seminarium Kondakovianum. Прага, 1917. Т.1. С. 258-260.

4 Де-Метц Г.Г. Столетие метрической системы (1799-1899) // Отдельный оттиск из Физического обозрения”. 1901. Т. 2. 28 с.


Література з початку ХХ ст. до 70-х р.

Якісні зміни в дослідженні як і у всій вітчизняній історіографії, відбулися у XX ст. Помітне пожвавлення в науковому дослідженні проблеми спостерігається  після становлення Академії наук України (1918 р.) у кінці 20-х років. У науковий обіг було введено нові джерела, де мова йшла про нові здобутки в вимірювальній техніці, обговорювалися нові технології, значно урізноманітнилась тематика досліджень.

Основним же здобутком у розвитку історіографії проблеми було зміщення акцентів від констатації матеріалу до його аналітичної обробки, зокрема, метрологічної вимірювальної техніки, визначення необхідності її вдосконалення за допомогою нових технологій.

Література останньої чверті ХХ ст. з розвитку вітчизняної метрологічної вимірювальної техніки надає дані про впровадження масової автоматизації для метрологічної техніки.

В цей час, академіком Б.О. Рибаковим, вперше древньоруські міри були представлені, як єдина система. Він довів,  що усі види давньоруських сажнів займають положення основних геометричних ліній розрахункової таблиці древніх зодчих Вавилона1. Деяки аспекти передісторії, становлення і розвитку метрології знайшли відображення у працях з розвитку механіки, техніки О.М. Боголюбова, В.І. Остольського 2.

Висвітлення деяких аспектів з розвитку метрології знайшли відображення і в праці з розвитку природничих знань і природознавства в Україні від найдавніших часів до початку ХХ ст. (метрології, математики, механіки, фізики та інших наук) в історико-культурному контексті. Ця монографія підготовлена у відділі історії природознавства й техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України завідувачем відділу д.ф.-м.н. Ю.О.Храмовим, провідними науковими співробітниками д.ф.н. Ю.В.Павленком, д.і.н. С.П.Рудою, к.т.н. С.А.Хорошевою 3.


____________________


1 Рыбаков Б.А. Из истории культуры Древней Руси: Исследования и заметки. М.: Изд-во МГУ, 1984. 240 с., ил.;

2История механики в России / Под ред. А.Н. Боголюбова, И.З. Штокало. К.: Наук. думка, 1987. - 392 с.; Очерки истории техники в России с древнейших времен до 60-х годов ХІХ века / Отв.ред. В.И. Остольский, - М.: Наука, - 1978. 375 с.

3Храмов Ю.О., Павленко Ю.В., Руда С.П., Хорошева С.А. Природознавство в Україні до початку ХХ ст. в історичному, культурному та освітньому контекстах. К.: Видавничий дім “Академперіодика”, 2001. 420 с.


Для нашого дослідження певний інтерес викликає робота О.М. Величка та І.І. Дудича, де викладено теоретичні основи метрології, показана роль та значимість метрології у підвищенні якості промислової продукції, але менше звернена увага історичним фактам в цій галузі, тобто не розкриті  імена людей і назви виробництв, що розробляють і застосовують перспективну метрологічну вимірювальну техніку, особливо в останній чверті ХХ ст., коли почала широко застосовуватися автоматизація виробництва і вимірювальної техніки 1.

В сучасних же монографіях з історії України  автори побічно торкаються історії технічного розвитку України й не звертають уваги на стан метрологічної вимірювальної техніки в нашій державі. А в той же час високоточна вимірювальна техніка надає Україні можливість розвинути свій соціально-економічний стан, тобто при вивченні історичного досвіду й теперішіх перспектив метрологічної вимірювальної техніки зросте якість і конкурентоспроможність продукції в майбутньому, а це, у свою чергу, сприятиме зростанню виробництва та економіки України в цілому.

Але необхідно відмітити, що в останній чверті ХХ ст. зявилися нові дослідження з історії науки і техніки, де висвітлюються біографії вчених та звертається деяка увага на проблеми метрології в науково-технічному житті країни,  це праці  Азарського І.М., Болінгера  Д., Драгана Н.,  Дорфа Р., Шабаліна С.О.та ін 2.

Таким чином, аналіз літератури з історії метрології показує, що не має праць, що давали б повний аналіз стану метрологічної вимірювальної техніки вимірювальної техніки. Для визначення перспектив метрології в нашій державі необхідно знати загальний зміст розвитку цієї науки протягом століть, отже, аналіз історіографії свідчить про недосконале вивчення історії метрологічної галузі.

З поля зору науковців випало чимало питань, які потребують подальшого дослідження, у тому  числі правового становища метрологічної галузі, запровадження нових технологій у вимірювальній техніці, підтримка інноваційних ідей в цій галузі і т.ін. Дослідження цих питань гальмується, перш за все, внаслідок недостатнього висвітлення важливості метрологічної галузі для народного господарства.

___________________

1 Величко О.М., Дудич І.І. Основи метрології, Стандартизації та контролю якості. Ужгород: Видавничий центр УжДУ, 1998. 284 с.

2 Заслужені винахідники та раціоналізатори України / Азарський І.М., Компанець В.С., Азарська О.О. та ін. Вінниця-Хмельницький: Поділля, 2001. 360 с.; Драган Н. 100 років Першій повірочній палатці в Україні // Стандартизація, сертифікація, якість. 2001. № 2. С. 64-65; Шабалин С.А. Измерение для всех. М.: Изд-во стандартов, 1992. 560 с.; Computer Control of Machines and Processes / John G. Bollinger and Neil A. Duffie. USA. 1989.  354 с.; Modern control systems / Richard C. Dorf. USA.   1990. 629 с.


Отже, аналіз науково-історичних джерел дає змогу стверджувати, що історія вимірювальної техніки до цього часу не була предметом спеціального цілісного наукового дослідження, тому назріла необхідність узагальнити історичний досвід в цьому напрямку. Найбільшу інформаційну насиченість мають наукові статті, авторські свідоцтва, протоколи засідань Державного стандарту України тощо. Ці джерела дозволяють простежити розвиток і перспективи вітчизняної метрологічної вимірювальної техніки.

У другому розділі “Становленння і розвиток метрології в Україні до 70-х років ХХ ст. в світовому контексті”, який складається з двох підрозділів, де визначається основне призначення метрології, її задачі, а також висвітлюється історія метрологічної вимірювальної техніки в Україні до останньої чверті ХХ ст. в світовому контексті і її періодизація.

Оскільки метрологія це наука про виміри, а її задача забезпечення єдиних вимірів, вона повинна займатися не тільки еталонами, але й усіма іншими видами зразкових мір, досліджувати існуючі і створювати нові методи вимірювання. Ці задачі можливо вирішити в Україні, але необхідно до теоретичного потенціалу країни докласти законодавчу й матеріальну підтримку для втілення новітніх технологій в цій області.

Досліджуючи еволюцію метрологічної вимірювальної техніки в Україні зявилася необхідність в розробленні періодизації її розвитку. Автором визначено періоди та основні події у кожному періоді:

І  період - Передісторія метрології (до ХVІІ ст.)

Визначено, що в процесі торгівельних звязків з Сирією, Грецією, Римом Давньоєгипетська система мір (метрологічні роботи в Олександрії при Птоломеї Лазі 323-283 р. до н.е.) була засвоєна в Київській Русі. У 996 р. відбулося видання Великим князем Володимиром Уставу про церковні суди, де наголошувалося, щоб міри у  торгівлі та побуті дотримувалися до встановлених (золотий пояс князя Володимира Святославича був еталоном довжини - приблизно 108 см). 1134 р. Створення у Новгороді Палати мір і ваги  (церков Івана Предтечі), де зберігалися еталони довжини і ваги (склади вощені, пуд медовий, гривенька рубльова, лікоть єваньський). 1136 р. Видання новгородським княземя Всеволодом Уставу “Про церковні суди про людей та про міри торгівлі”. У середні віки безлад у мірах (до ХVІІ ст. 7 видів сажнів: велика, сажень без чоти, мірна, коса, пряма, трубна, морська і т.д.);

ІІ період - Формування метрології як науки в Російській імперії (ХVІІІ-ХІХ ст.)

З 1734 р. проводяться заходи щодо зменшення різновидів мір в Російській імперії, встановлюються співвідношення місцевих та державних мір, а у 1736 р. створюється в Російській імперії за рішенням сенату Комісія мір і ваги яку очолив граф М.Г. Головін. У 1747 р. розроблено еталонний російський фунт, що діяв майже 100 років.

В цей же період у 1799 р. голова Французького уряду Наполеон Бонапарт затвердив метричну систему, але у 1800 р. дозволили застосовувати старі назви для нових одиниць, що призвело до безладу. У кінцевому рахунку Метрична система мір і ваги була уведена у Франції з 1 січня 1840 р. Введення метричної системи мало особливість: маленькі держави скоріше приймали нові міри ніж великі. Наприклад, Греція-1836 р., Іспанія-1849 р., Італія-1850 р., Португалія-1852 р., Німеччина-1872 р., Єгипет-1875 р., Турція-1876 р. Метрична система затверджена разом з національними мірами в Англії з 1864 р., Америці-1866 р., Росії-1899 р.

В Російській імперії офіційно метр і кілограм зявився у 30-х роках ХІХ ст. коли міністр фінансів О.І. Канкрін вирішив для спрощення торгівельних операцій зробити порівняння руських торгівельних мір з іноземними. Прототипи метра і кілограма привезли до Росії і була створена комісія на чолі з академіком А.Я. Купфером для установлення мір та ваги. Основою російської системи мір став у 1835 р. Указ  “Про систему російських мір і ваги”. Першим державним центром з дотримання системи мір стало створене у 1842 р. в Санкт-Петербурзській фортеці Депо еталонів мір і ваги (перший охоронець академік А.Я. Купфер до 1865 р.; В.С. Глухов до 1892 р.; потім Д.І. Менделєєв). Головною ж подією цього періоду стала  Міжнародна конференція по метру (1875 р.), де 17 держав підписало Метричну конвенцію. 1884 р. - професор О.Д. Хвольсон за дорученням Технічного товариства зробив доповідь з цього питання, а 4 липня 1899 р. в Росії була введена Метрична система факультативно разом з основними російськими мірами;

ІІІ період - Розвиток метрології в Україні в ХХ ст. до 70-х років

Цей період ознаменувався початком інституалізації метрології в Україні. 1901 р. у Харкові Д.І. Менделєєвим заснована перша в Україні Повірочна палатка мір і ваги (з 1922 р. Українська Головна палата мір і ваги як центральна науково-технічна метрологічна установа). Для порівняння: 1900 р. метрологічне відділення Національної фізичної  лабораторії Англії в Теддінгтоні, 1901 р. Національне бюро еталонів в США. З 1902 р. повірочні палатки зявляються в Києві, Катеринославі, Одесі, що реорганізуються в метрологічні інституційні центри. У 1918 р. у відділі фізико-математичних наук Української Академії наук створено третій відділ Інституту технічної фізики відділ метрології, де академік Й.Й. Косоногов, професор Г.Г. Де-Метц планували в галузі метрології створення еталонів та приладів для використання в промисло­вості, і зазначали, що в електрометрії будуть виготовлені міжнародні еталони-прототипи, як метр й кілограм. З 1925 р. Метрична конвенція 1875 р. визнана чинною для СРСР. 1944 р. створено Управління у справах мір і ваги, яке переведене з Харкова до Києва. Після ІІ-ї Світової війни у 1953 р. - засновано Управління мір і вимірювальних приладів УРСР., а в 1966 р. - оганізовано Українську республіканську лабораторію державного нагляду за стандартами та вимірювальною технікою. Подальше посилення ролі метрології в народному господарстві призвело до утворення у 1970 р. Українського республіканського центру метрології і стандартизації. 1971 р. організовано Українське республіканське управління Державного стандарту СРСР;

ІV період - Автоматизація метрологічної вимірювальної техніки в Україні (остання чверть ХХ ст.)

Інновації в автоматизованій вимірювальній техніці:

Зявляються гнучкі виробничі системи на виробництві:  1970 р. фірма Керні Тракер (США) вперше застосувала координатно-вимірювальну машину в автоматизованій дільниці для обробки деталей автомобіля. Гнучка виробнича система будується на прогресивних принципах: використовується передова техніка, нові технології. 1986-1987 р. - Розроблена та виготовлена експериментальна модель координатно-вимірювальної машини з похибкою вимірювання 16 мкм та межами переміщення 600х500х300 мм.  (Баранов Г.О., Снегірь В.П., Щербаков М.І.). 1992 р. -  в спільному підприємствіАГРОІНТ” побудована лабораторія автоматизованої вимірювальної техніки.

Виробництва, що запроваджують автоматизовану вимірювальну техніку і належну метрологічну службу отримують Міжнародну систему якості і досягають визнання на міжнародному ринку (Акціонерне товариство Ново-Краматорський машинобудівний завод, Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О. Антонова, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, Запорізьке товариство “Мотор Січ”, Державне конструкторське бюро “Південне” та виробниче обєднання “Південний машинобудівний завод” та ін).

Міжнародне становлення України в метрологічній галузі і законодавство з метрології та вимірювальної техніки:

1978 р. - створено Українське республіканське управління стандартизації і метрології; 1991 р. - створено Державний комітет УРСР зі стандартизації, метрології та якості продукції, який перетворений у 1992 р. у Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації. У 1992 р. - Україна стає членом регіональної Організації державних метрологічних установ Центральної і Східної Європи, а з 1998 р. член-кореспондентом Організації національних метрологічних установ держав Європи. У 1992 р. - створена тимчасова науково-технічна комісія з метрології, яка у 1998 р. перетворена у Науково-технічну комісію з метрології.

11 лютого 1998 р. приймається Закон України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, а 9 липня 1999 р. - Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні  правопорушення щодо відповідальності за порушення у сфері метрологічної діяльності”.

Важливим аспектом для становлення метрологічної галузі є видавництво науково-виробничого журналу “Стандартизація, сертифікація, якість”, заснованого в 1998 р. у м. Харкові Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації. Журнал зареєстрований у Вищою Атестаційною Комісією України від 13.12.2000 р.

У третьому розділі “Метрологія в Україні в останній чверті ХХ ст.”, що складається з трьох підрозділів, простежується історія метрології в останній чверті ХХ ст. в світовому контексті, характеризується сучасний стан метрологічної служби в Україні, надається класифікація засобів вимірювання і нові вітчизняні розробки автоматизованої вимірювальної техніки, аналізується законодавча база з питань метрології та джерела її формування у досліджуваний період., а також висвітлюється робота інституційних центрів з метрології в Україні і видавництво журналу “Стандартизація, сертифікація, якість”, як єдиного науково-виробничого періодичного видання, що висвітлює розвиток метрологічної галузі.

Наведено приклади провідних наукових закладів, які займаються вивченням й розвитком метрології в Україні. Це метрологічні центри в Києві, Харкові, Дніпропетровську та ін. Вказані перспективні розробки цих закладів в галузі метрології.

Головним завданням національної метрологічної системи залишається забезпечення єдності та достовірності вимірювань в усіх галузях економіки України, технічною основою метрологічної діяльності в Україні є національна еталонна база. Важливість і складність завдань у сфері метрології вимагають проведення постійного наукового аналізу. Таким чином необхідно брати участь у Міжнародних звіреннях еталонів.

Вимірювальні засоби класифікують за призначенням, конструктивно-функціональними ознаками, технологічними особливостями. Виготовляють такі групи вимірювальних приладів: оптичні прилади, важільно-оптичні прилади, важільно-механічні прилади, пневматичні прилади, механічні прилади, електрифіковані прилади, автоматичні прилади.

Найбільший інтерес становлять автоматичні прилади до складу яких входить координатно-вимірювальна машина. Сучасні координатно-вимірювальні машини є універсальним і досить гнучким засобом контролю на яких можна вимірювати практично всі поверхні деталі., її особливістю є об'єктивність контролю.

Вітчизняною промисловістю випущено багато нових типів координатно-вимірювальних машин, які призначені для вимірювання розмірів об'єктів складної форми. Починалося це з березня 1986 р. на  науково-виробничому обєднанні “РОТОР м. Черкаси, де у січні 1987 р. було організовано сектор  по розробці координатно-вимірювальних машин.  У листопаді 1987 р.  Г.О. Барановим, В.П. Снегірем, М.І. Щербаковим, В.О. Вітченко  була розроблена та виготовлена експериментальна модель цієї машини, яка була продемонстрована на виставці “Нове в технології 90-х” у Москві, де головний комітет виставки нагородив винахідників за створення моделі координатно-вимірювальної машини  срібною медаллю. Подальший розвиток ідеї і створення вітчизняної машини проходив у спільному  підприємстві ”АГРОІНТ” (м. Черкаси). У грудні 1992 р. в “АГРОІНТІ” побудована лабораторія  під винаходи головного конструктора. Займалися цим питанням Г.О. Баранов, М.С. Якубов,  Р.А. Абубекеров. На виставці у Києві в 1994 р. пройшла демонстрація цієї машини (КВМ-м332), а у травні 1995 р. продана перша координатно-вимірювальна машина заводу гумо-технічних виробів для автомобілей (м. Балаково, Росія).

Для збільшення попиту на вітчизняну продукцію цього плану необхідно підвищити купівельну спроможність споживачів кінцевої продукції, активізувати рекламно-інформаційну діяльність і маркетингові дослідження з питань реалізації продукції; надати законодавчу та матеріальну підтримка з боку держави,  стимулювати зріст кількості робочих місць для впровадження у життя цих проектів та створення цілісної системи мір з вирішення задач розширення експортної діяльності, забезпечити випуск періодичного видання “Засоби вимірювальної техніки, занесені до Державного реєстру України”; збірника нормативно-правових актів України з питань метрології.

З виходом України з Радянського Союзу постали питання необхідності заснування законодавчої бази незалежної України з питань метрології. 11 лютого 1998 р. було прийнято Закон України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, що визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює суспільні відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист від недостовірних результатів вимірювань.

Необхідно зазначити, що законодавча база з метрології не складається лише з одного закону, існують й допоміжні, які можуть сприяти розвитку метрології в Україні це й охорона інтелектуальної власності, і державна підтримка науково-технічних кадрів й новітніх технологій в області вимірювальної техніки, й іноземні інвестиції в науку й виробництво тощо. Всі ці питання заслуговують на увагу з боку законодавчої влади України.

У четвертому розділі “Перспективи розвитку метрологічної вимірювальної техніки України”, який складається з двох підрозділів, розглядаються такі важливі аспекти проблеми, як науково-технічний потенціал автоматизованої метрологічної вимірювальної техніки в Україні, а також аналіз потреб вітчизняного виробництва у метрологічному забезпеченні.

В суверенній державі науково-технічне базування вимірювальної техніки, яка є важливим фактором одержання здобуття якісної продукції, можливе лише на основі радикальної зміни ставлення до процесу метрологічної освіти і спеціалістів цієї галузі. У нашої держави є інтелектуальний потенціал в метрології, що викликає інтерес з боку інших держав, тому необхідно заохотити людей працювати  в Україні.

Нині реальність полягає в тому, що метрологія України, як наука і техніка в цілому, в кризовій ситуації. Ця криза глибока, але найстрашніше те, що вона викликає неспроможність створювати нові технології і тому, країна змушена буде розміщувати на своїй території брудні  виробництва.

У кінці ХХ ст. позитивні зрушення почали відбуватися на деяких виробництвах. Зріст виробництва, а також необхідність застосування високоточного вимірювального обладнання для цього, розглянуто на прикладі Запорізького товариства “Мотор Січ”, одного з найбільших виробників авіаційних двигунів, його продукція завжди була з високою якістю, в основі якої високий рівень метрологічного обладнання, технологій і кваліфікований персонал, Ново-Краматорського машинобудівного заводу, “АвтоЗАЗ” у Запоріжжі,  Харківського державного авіаційного виробничого обєднання та ін. Також розглянуті перспективи розвитку виробництв Черкащини по машинобудуванню й металообробці, що перебувають на самостійному балансі. Розглядаючи ці підприємства, ми прийшли до висновку, що для отримання Міжнародної системи якості вони потребують високоточного вимірювального обладнання та активного залучення  метрологічної служби.

У дисертації розкрито основні напрямки робіт у цій сфері, проаналізовано рівень підготовки інженерно-технічних спеціалістів, що мають потенціал, що може сприяти розвитку метрології в країні, а це, у свою чергу, приведе до розвитку виробництва і економіки країни.


Страница: 1  Страница: 2 

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины