Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Відвигукова лексика сучасної української літуратурної мови: склад та структура 2001 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / О.Й. Курило; Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород, 2001. — 20 с. — укp.
Аннотация: Визначено зміст та обсяг термінів "вигук", "звуконаслідування", "відгукова лексика", сформульовано критерії розмежування термінів. Всю відгукову лексику сучасної української літературної мови представлено в межах певних лексико-семантичних груп та з урахуванням її частиномовного значення. Розглянуто основні способи та типи деривації у сфері відвигукових похідних, визначено словотворчий потенціал і словотворчу активність вигуків. З'ясовано специфіку явищ, що супроводжує вигуки на рівні фонетики та морфології.

Текст работы:

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


           



КУРИЛО ОЛЕКСАНДРА ЙОСИПІВНА





                                                   УДК 811.161.2'373




ВІДВИГУКОВА ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ

УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ:

СКЛАД ТА СТРУКТУРА




10.02.01 українська мова






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття   наукового ступеня                                                                     кандидата філологічних наук















УЖГОРОД 2001




Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі української мови Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор

                       Сюсько Михайло Іванович,

                       Ужгородський

                       національний університет,

                       завідувач кафедри

української мови.



Офіційні опоненти -     доктор філологічних наук, професор

Ґрещук Василь Васильович,

Прикарпатський університет

ім. Василя Стефаника,

завідувач кафедри української мови


кандидат філологічних наук, доцент

         Мойсієнко Віктор Михайлович,

Житомирський державний педагогічний університет ім. Івана Франка,

         завідувач кафедри української мови



Провідна установа кафедра українського і загального мовознавства Тернопільського державного педагогічного університету

ім. Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України



Захист відбудеться  20 грудня 2001   року о 12 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради К.61.051.06 при Ужгородському національному університеті (м. Ужгород, вул. Університетська, 14, ауд. 411).


       

       З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Ужгородського національного університету (м. Ужгород, вул. Капітульна, 10).



       Автореферат   розіслано 14 листопада 2001   року.

       


       Вчений секретар

       спеціалізованої вченої ради,

       доцент                                        Ю.В. Юсип-Якимович

1

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ


Актуальність  теми.  Одним  із  важливих  завдань  сучасного  українського мовознавства  є  з'ясувати склад  та  структуру від відвигукової  лексики,  особливості  її  функціонування.  За  основу  при цьому беруться  звичайно одиниці літературної  мови  із  залученням  відповідних  фактів  живорозмовного  мовлення,  щоб  таким  чином  якомога  докладніше  простежити    особливості  семантики  лексем  відвигукового  походженння,  їх  морфологічні  властивості,  способи    моделювання тощо.

Актуальність  теми  зумовлена  рядом  факторів :

1.  Багато  питань,  у  тому  числі  й лексико-семантичний  аналіз  відвигукових  утворень,  способи  та  типи  їх  деривації  дотепер  ще  належно  не опрацьовані в  українському  мовознавстві, а  сформульована  тема  не  була ще, отже, предметом  спеціального  монографічного  дослідження.

2. Окремі праці, присвячені  вивченню  відвигукової  лексики,  дають лише  загальну,  а  часом  і  суперечливу  інформацію  про  це  явище.  Причина недостатня  увага  дослідників  до  даного  питання,  а  також  наявні  при  цьому  розбіжності  як  у  кваліфікації  (систематизації)  відвигукової  лексики,  так  і  в тлумаченні належних сюди  термінів.

                   З  опрацьованої  літератури  випливає,  що  в    мовознавстві  з цього приводу    побутують дві  точки  зору :  широка  й  вузька.  Представники широкої точки зору (О.О.Потебня, Л.В. Щерба, О.М.Пєшковський, Т. М.  Возний  та  ін.)  до  складу  вигуків  зараховують  і  звуконаслідування,  і  вигуково-дієслівні  форми.    Представники  ж  іншої   (А.  І.  Германович,     Г.  В.  Дагуров  та  ін.)  дотримуються  погляду,  що  вигуки це  окрема,  самостійна  група слів,  яка  має  цілу низку  притаманних  лише  їй  рис,  не  характерних  іншим  лексико-граматичним  розрядам .  Через  це  й  сам  зміст  та  обсяг  терміносполучення  відвигукова  лексика    також  виявляє  розбіжності.

Відсутність чітких   критеріїв      для      визначення лінгвістичної  природи  вигуків  та звуконаслідувальних слів робить  розпливчастою  й  саму  межу,  яка  розрізняє  їх між собою  та відрізняє від  інших  мовних  одиниць.  Є  випадки,  коли  без  достатньої  підстави  до  вигуків  зараховують  те,  що  сюди  взагалі  не  належить,  перетворюючи,  по суті,  вигуки  в  конгломерат  різнорідних  слів.  Визначити  справжнє  місце  власне  вигуків завдання  великої  ваги,  адже,  як  зауважував  ще    О.  О.  Потебня,  вивчати  мову значить  розрізняти  схожі  явища,  а  не  стягати  їх  докупи.1

Отже,  з  огляду  на  те,  що  власне  відвигукова  лексика  української  літературної  мови  не  була  ще  предметом  окремого  дослідження,   а  також  у  зв'язку  з  тим,  що  в  науці  наявні  нині  різні  оцінки  змісту  самого  терміна  вигук,  вважаємо  за  доцільне  розглянути  ці  суперечливі  погляди  більш  докладно,    чіткіше  окресливши  водночас поняття  вигук  та  встановивши  критерії розмежування  власне  відвигукових    та  відзвуконаслідувальних  одиниць.



1        Потебня  А.  А.  Из  записок  по  русской  грамматике. - Ленинград : изд-во  АН  СССР,  1942. С. 166.



2

Зв'язок  роботи  з  науковими  програмами,  планами,  темами.  Тема  дисертації  певною мірою  пов'язана  з  дослідженнями,  що  проводяться  на  кафедрі  української  мови  Ужгородського  національного  університету  в  рамках її  комплексної  наукової  теми  Історія  української  літературної  мови  та  мовознавства  на  Закарпатті  в  загальноукраїнському  контексті.

Мета  і  завдання  дослідження.  З  огляду  на  актуальність,  вагомість  та  недостатнє  опрацювання  питання  у  науковій  літературі  ставимо    за  мету  найбільш  повно  і  системно  описати  лексику  сучасної  української  літературної  мови  відвигукового  походження,  з'ясувавши  при  цьому  її  склад  та  структуру,  визначити  статус  відвигукових утворень  у  лексичній  системі  української  мови.

Для досягнення мети  у  роботі поставлені  такі  завдання :

1.Уточнити  зміст  та  обсяг  термінів  вигук, звуконаслідувальні  словавідвигукова  лексика  та  ін.,  сформулювавши при цьому більш чіткі критерії їх розмежування, як і самих явищ.

2.Спираючись  на  лексикографічні  джерела,  якомога  повніше  представити  відвигукову  лексику  сучасної  української  літературної  мови  у  межах  певних  лексико-семантичних  груп  та  з  урахуванням  її  частиномовного  значення.

3.  З'ясувати  специфіку,    що  супроводжує  вигуки  на  рівні  морфології.

4.  Окреслити основні  способи  та  типи  деривації  у  сфері  відвигукової  лексики,  визначити  словотворчий  потенціал  та  словотворчу  активність  вигуків.

5. На  базі  досліджуваного  матеріалу розробити  морфемний  словник  та  словник  словотвірних  гнізд. 


Об'єктом дослідження в дисертації є специфічна  й доволі розгалужена та питома група слів сучасної української літературної мови, утворена на базі вигуків, яка дотепер не знайшла  ще достатнього опрацювання  у науковій літературі.


Методика  дослідження.  В  основу  аналізу  мовного  матеріалу  покладені  принципи  синхронічного  моделювання,  оскільки саме воно  дає  змогу  простежити,  як  функціонує  багата  й  розгалужена  система  відвигукової  лексики  сучасної  української  літературної  мови.  Ми  виходимо  з  того,  що  будь-яка  синхронія  існує  тільки  як  умовно   обмежений  момент  розвитку мови, а тому вона  повинна  розглядатись  як  синхронія  динамічна.  Системний  підхід  до  аналізу  відвигукової  лексики  передбачає  комплексність  методики.  Тому  в  дисертації,  крім власне  лінгвістичного  опису,  використано  й  елементи  зіставного,  структурного,  статистичного  аналізу,  а  також  метод  словотвірних  гнізд.


3

Наукова  новизна.  Дисертація  є  першою  спробою  монографічного  дослідження  відвигукової  лексики  сучасної  української  літературної  мови  за  складом  та  структурою.  Доповнено  й  уточнено  критерії  розмежування власне відвигукових  одиниць  та  слів,  що  походять  від  звуконаслідувань  (за  базовими  словами).  Проаналізовано  чимало  відвигукових  лексем,  які взагалі не  розглядались  у  працях  попередників.  Зроблено  спробу  описати  фонетичну  організацію  відвигукових  утворень.  Дано  лексико-семантичний  аналіз  відвигукових  одиниць, з'ясовано  їх  морфологічні  особливості  та  способи  моделювання.

Теоретичне  значення  й  практична  цінність  дослідження  полягає  в  тому,  що  отримані  результати  можуть бути  використані  у  працях   із  лексикології,  морфології, , морфеміки, словотвору  української та окремих  інших слов'янських  мов,  а  також  як  джерело  фактичного  матеріалу.

Вилучений з різних джерел та введений  у  науковий  обіг  матеріал    матиме  певне  значення й для  науково-дослідної  роботи  студентів,  для  вчителів-словесників.

Ціла низка  фактів  може  бути  використана  в  різних  мовознавчих  спецкурсах  та  спецсемінарах.

Зібраний  і  систематизований  фактаж  може  послужити  базою, стати своєрідним поштовхом для  наступних  мовознавчих досліджень.

   Доданий до    роботи  морфемний  словник    та словник  словотвірних  гнізд  відвигукових  похідних хоч і не  знайшли  ще  свого  відображення  в  українському  мовознавстві, зате вони підштовхують  до  створення  конче потрібного загальномовного Словника  словотвірних  гнізд  сучасної  української  літературної  мови.

Джерельна  база.   Матеріалом  для  дослідження  стали  відвигукові  утворення,  виявлені  нами  в  Словнику  української  мови  (т.1-11),               Словарі  української  мови за ред. Б.Грінченка (т. І-ІV) та в Словнику бойківських  говірок М. Й. Онишкевича    (ч.1-2