Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Лексична основа української мови: виділення та системно-структурна організація 2004 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С.Н. Бук; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 17 с. — укp.
Аннотация: Розроблено методику виділення лексичної основи української мови (ЛОУМ), що полягає у порівнянні й аналізі частотних списків підкорпусів текстів основних функціональних стилів української мови з урахуванням покриття тексту. Уперше мінімімалізований словник української мови виділено та з'ясовано на матеріалі корпусу загальним обсягом 1 700 000 слововживань, що, за класифікацією слововживань, починаючи з Браунівського корпусу (Brown Corpus), належить до середніх. Уперше укладено частотні словники розмовно-побутового, наукового та офіційно-ділового стилів української мови, що є завершеними самостійними працями. Проаналізовано внутрішню організацію ЛОУМ, а саме: виявлено, які лексико-семантичні й тематичні групи та поля творить її склад, визначено основні семантичні відношення між одиницями ЛОУМ на внутрішньолексемному, міжлексемному та внутрішньогруповому і міжгруповому рівнях, з'ясовано, які ономасіологічні сфери покривають її одиниці.

Текст работы:

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка




Бук Соломія Несторівна



УДК 811.161.2373324


Лексична основа української мови:
виділення та системно-структурна організація




10.02.01 українська мова






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук










ЛЬВІВ 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник:        доктор філологічних наук, професор
Бацевич Флорій Сергійович,
завідувач кафедри загального мовознавства Львівського національного університету
імені Івана Франка


Офіційні опоненти:        доктор філологічних наук, професор
Космеда Тетяна Анатоліївна,
Львівський юридичний інститут МВС України


кандидат філологічних наук

Заїка Наталія Михайлівна,

Український мовно-інформаційний фонд
НАН України, учений секретар


Провідна установа:        Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
кафедра сучасної української мови


Захист відбудеться “9” лютого 2005 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 35.051.06 при Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, філологічний факультет, 314 ауд.


Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова 5


Автореферат розісланий 31   грудня   2004  р.


Вчений секретар

cпеціалізованої Вченої ради

канд. філол. наук, доцент        Будний В. В.

Загальна характеристика роботи

У сучасній лінгвістичній науці поряд із когнітивними, функціонально-комунікативними та іншими, продовжують залишатися актуальними інтенсивні системно-структурні дослідження мови.

Дослідженню системних явищ у лексиці, їх семантичних особливостей присвячено чимало праць зарубіжних і вітчизняних лінгвістів. В українському мовознавстві вивчення лексики як системи займає належне місце у роботах Л. А. Лисиченко, О. О. Тараненка, М. П. Кочергана, С. П. Денисової, Ф. О. Нікітіної, А. А. Бурячка, Н. М. Сухарини, О. Д. Огуя, А. П. Грищенка, В. В. Дятчук, Ж. П. Соколовської, Т. Г. Линник, В. Н. Сніжко, В. М. Русанівського, Ф. С. Бацевича. Це в основному дослідження особливостей окремих лексико-семантичних, функціонально-ономасіологічних і тематичних груп, лексико-семантичних полів і т. д. Спроби  комплексного семантичного опису усієї лексики української мови перебувають у стані розробки. Це такі проекти як Український семантичний словник та повний ономасіологічний опис української мови (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні), комплексна інформаційно-лексикографічна модель української мови (Український мовно-інформаційний фонд).

Розвиток і поглиблення семасіологічних досліджень викликає необхідність глибшого дослідження лексичних основ ідіоетнічних мов. У європейській лексикографії ХХ ст. існує традиція видання  мінімалізованих лексиконів, зокрема їх створено для низки мов: англійської (Р. Елрідж, Е. Торндайк, Р. Огден), німецької (Е. Хауха), французької (В. Беке, Г. Гугенейм), іспанській (Г. Кеністон), польської (З. Курцова, Г. Зголкова; Б. Бартінська, К. Сінельнікоф), російської (В. Морковкін, П. Денисов, Р. Рахманов). В останнє десятиліття і в Україні зріс інтерес до проблем, повязаних із мінімізацією словника та до електронних методів у лексикографії. Виокремлення найчастотнішої лексики, що характеризується стилістичною широтою фунціонування, тобто лексичної основи української мови (далі ЛОУМ), а також її системно-структурний аналіз із врахуванням семасіологічного та ономасіологічного підходів до класифікації лексики, можуть стати першим кроком поетапної реалізації проектів комплексного опису всієї лексики. У цьому випадку робота буде починатися не від окремих груп слів, а з основної, ядерної, тобто найчастотнішої та найважливішої для розуміння тексту частини словника. ЛОУМ це компресована модель усієї лексики; зафіксовані в її межах звязки та процеси можна екстраполювати на значно більший обєм лексики.

У дослідженнях, що стосуються вивчення лексичного складу сучасної української мови, лінгвістів цікавила здебільшого лексика, що відрізняється стилістично, часом виникнення, територією чи середовищем функціонування, а також окремі семантично або тематично повязані угруповання слів. ЛОУМ як модель, виділена за певними критеріями з метою компактного представлення усього словника, окремим обєктом дослідження ще не була. Проте її створення, а також детальний аналіз як щодо словникового складу, так і щодо класифікації за парадигматичними групами, унаочнять структурно-системну організацію лексики української мови; виокремлення на її основі парадигматичних класів лексем, виявлення різноманітних семантичних звязків між ними, дослідження їхнього семантичного опису в одномовних тлумачних словниках полегшать працю над адекватною семантизацією в різних типах лексикографічних праць.

Таким чином, актуальність теми дослідження визначається декількома факторами:

  1. зростанням інтересу до проблеми частотної стратифікації словникового складу мови, а також математичних методів у лінгвістиці;
  2. важливістю створення ЛОУМ (за критеріями частотності та функціонально-стилістичної широти) як зменшеної моделі лексичного складу української мови для його компактного представлення;
  3. поглибленим вивченням системної організації лексики і, відповідно, потребою характеристики внутрішньої системно-структурної організації ЛОУМ;
  4. необхідністю отримання нових результатів для теорії та практики вирішення семасіологічних та лексикографічних проблем;
  5. інтенсивністю розвитку лінгвістичних досліджень з питань науково обґрунтованого відбору лексичного мінімуму в процесі навчання іноземної мови, який враховував би вживаність слова в текстах.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація повязана з комплексною науковою темою кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка “Семантика, синтактика і прагматика одиниць мови в синхронії та діахронії”; керівник теми професор Ф. Бацевич (№ держреєстрації 0103U005927).

Мета дослідження виділити ЛОУМ і зясувати її системно-структурну організацію зумовила постановку таких завдань:

  • розробити методику виділення ЛОУМ;
  • створити компютерну програму для формалізованого порівняння списків частотних словників;
  • укласти частотний словник (ЧС) розмовно-побутового стилю української мови;
  • укласти ЧС наукового стилю української мови;
  • укласти ЧС офіційно-ділового стилю української мови;
  • класифікувати склад ЛОУМ на лінгвістично релевантні групи;
  • виявити основні семантичні звязки між одиницями ЛОУМ на внутрішньолексемному, міжлексемному та внутрішньогруповому і міжгруповому рівнях;
  • встановити собливості представлення в ЛОУМ одиниць різних сфер дійсності, тобто основні ономасіологічні класи слів.

Таким чином, обєктом дослідження дисертаційної роботи стала найбільш частотна і функціонально активна лексика сучасної української мови, предметом виділена ЛОУМ та її системно-структурна організація.

Специфіка досліджуваного обєкта, а також сформульовані мета і завдання дисертації зумовили використання у роботі таких методів лінгвістичного аналізу:

  •  елементи статистичного методу застосовувалися з метою виділення ЛОУМ та для укладання трьох частотних словників і підрахунку відсоткового співвідношення кількості лексем, повязаних між собою певним типом семантичних звязків стосовно загального списку. Також було використано методику порівняння статистичних даних пяти частотних словників української мови;
  • описовий метод використано в основному при вирішенні проблеми експлікації семантичної будови лексичних одиниць, семантичних зв'язків між ними, лексико-семантичних і тематичних груп та полів у межах ЛОУМ. Порівняльну методику описового методу застосовано для виявлення спільної синоптичної схеми десяти ономасіологічних словників різних мов, а також спільного та відмінного між цією схемою і сферами дійсності, які покривають одиниці ЛОУМ;
  • методиками структурного методу аналізом словникових дефініцій та компонентним аналізом ми послуговувалися для класифікації виділеного списку слів ЛОУМ з опорою на семасіологічний підхід, а також при визначенні внутрішньолексемної, міжлексемної та внутрішньогрупової і міжгрупової організації ЛОУМ;
  • метод контекстуального аналізу застосовано для розрізнення омонімів у корпусі текстів, а також для зясування, які лексико-семантичні значення конкретного слова в ньому були найчастотніші, і, отже, саме з цими значеннями одиниці ввійшли в ЛОУМ.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі розроблено методику виділення ЛОУМ, що полягає у порівнянні й аналізі частотних списків підкорпусів текстів основних функціональних стилів української мови з урахуванням покриття тексту.

Вперше мінімалізований словник української мови виділено на матеріалі корпусу загальним обсягом 1 700 000 слововживань, що за класифікацією, де точкою відліку є Браунівський корпус (Brown Corpus, млн слововживань), належить до середніх. Також вперше з цією метою укладено частотні словники розмовно-побутового, наукового та офіційно-ділового стилів української мови, що становлять собою завершені самостійні праці. Вперше проаналізовано внутрішню організацію ЛОУМ, а саме: виявлено, які лексико-семантичні й тематичні групи і поля творить її склад, визначено основні семантичні відношення між одиницями ЛОУМ на внутрішньолексемному, міжлексемному та внутрішньогруповому і міжгруповому рівнях, зясовано, які ономасіологічні сфери покривають її одиниці.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена методика виділення ЛОУМ придатна для укладання мінімалізованих словників на основі іншого корпусу текстів залежно від подальшої мети їх використання. Визначений список слів (1386 одиниць) буде корисним у викладанні української мови як іноземної, а семантичні й тематичні групи в його межах для поетапної роботи з лексикою.

Загалом склад ЛОУМ та його класифікація на лінгвістично релевантні групи це нові важливі результати для теорії та практики вирішення семасіологічних та лексикографічних проблем; вони можуть слугувати основою для укладання як семантичних тлумачних, так і ономасіологічних лексикографічних праць. Дані трьох створених ЧС будуть корисними для порівняння статистичних параметрів стилів української мови.

Особистий внесок здобувача. Постановку завдань дослідження здійснив науковий керівник проф. Ф. С. Бацевич. Основні результати та висновки дисертації здобувач отримала самостійно. Усі статті написано одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, включені до дисертації, були представлені автором особисто на таких конференціях і семінарах:

  • XII Міжнародна наукова конференція “Мова і культура” ім. проф. Сергія Бураго (Київ, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, 2327 квітня 2003 р.) [6];
  • Korpus tekstуw w badaniach leksykograficznych в рамках Miкdzynarodowej Szkoіy Humanistycznej Europy Њriodkowej i Wschodniej, (Варшава, 1931 січня 2003 р.);
  • XII Міжнародний славістичний колоквіум, присвячений памяті словянських просвітників святих Кирила і Мефодія (Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2123 травня 2003 р.) [10];
  • 7-а і 8-а Міжнародні наукові конференції “Проблеми української термінології Словосвіт-2002, 2004” (Львів, НУ “Львівська політехніка” 2002 р., 2004 р.) [5,7];
  • Міжнародна науково-практична конференція “Комунікативна компе­тентність правників і їх звязки з громадськістю” (Львів, Львівський інститут внутрішніх справ 1516 травня 2003 р.) [9];
  • І і ІІ Всеукраїнська наукова конференція молодих учених-філологів VIVAT ACADEMIA, (Львів, ЛНУ імені Івана Франка 2001 р., 2003 р.) [11];
  • Постійно діючий науковий семінар “Компютерна лінгвістика” (Київ, Київський національний лінгвістичний університет, 25 вересня 2003 р.)

Результати, подані в роботі, також було