Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Українська афористика: структурно-семантичний та функціональний аспекти 2005 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.М. Шарманова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2005. — 19 с. — укp.
Аннотация: Здійснено дослідження структурно-семантичної та функціональної типології афоризмів у сучасній українській літературній мові в парадигмі антропоцентричного, когнітивного та прагматичного підходів. Уточнено концепцію параміологічної сутності афоризму, обгрунтовано його мовний статус і специфіку. Висвітлено основні підходи щодо лінгвістичної ідентифікації афоризмів. Узагальнено комплекс семантичних явищ, що становлять основу структурного моделювання афоризмів, досліджено зв'язки між їх семантичною, формально-граматичною організацією та комунікативною спрямованістю. В контексті функціональної парадигми проаналізовано комунікативні особливості мовних одиниць: місце афоризму в структурі макротексту, загальне емоційно-смислове поле, експресивні засоби образності й оцінності, реалізацію категорії адресантності. В процесі аналізу структурно-семантичних, функціональних і комунікативно-прагматичних аспектів української афористики використано теоретичні положення філософії, етнолінгвістики, етнокультурології, літературознавства, психології.

Текст работы:


Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна








ШАРМАНОВА НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА




УДК: 811.161.237+82-84




УКРАЇНСЬКА АФОРИСТИКА:

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ

ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ




Спеціальність 10.02.01 українська мова






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук











Харків 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник:   кандидат філологічних наук, доцент

                                        Колоїз Жанна Василівна,

                                        Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,              

                                        докторант кафедри української мови


Офіційні опоненти:    доктор філологічних наук, професор

                                       Сологуб Надія Миколаївна,

                                       Інститут української мови НАН України,

                                       провідний науковий співробітник


                                        кандидат філологічних наук, доцент

                                        Варич Наталія Іванівна,

                                        Харківський національний педагогічний університет                                                                    імені Г.С. Сковороди, доцент кафедри українознавства


Провідна установа:    Дніпропетровський національний університет, 

                                        кафедра української мови, Міністерство освіти

                                        і науки України, м. Дніпропетровськ



Захист відбудеться “14” грудня 2005 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.20 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 2-37.




Із дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).


Автореферат розісланий “___” листопада 2005 року.





Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                                      Л.Г. Савченко




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Визначальною особливістю сучасної лінгвістики є переорієнтація наукового інтересу з обєкта пізнання на субєкт, із мікроодиниць, які сприймаються як ізольовані компоненти, на складні й обємні макроодиниці. Така переорієнтація традиційного мовознавства ґрунтується на засадах функціоналізму, який реалізує дослідницькі принципи діяльності, динамічності, прагматичності, асиметрії системи й середовища, онтологічного антропоцентризму (Ф.Бацевич, Т.Космеда, О.Селіванова). Сучасні дослідження в царині структурної семантики визначають специфічні підходи до афористики мови й одночасно такі напрями, що дозволяють вивчати різні механізми породження й декодування афоризмів, питання їх семіотичної, власне семантичної й прагматичної природи. Суто лінгвальний спектр афористики відбиває проблематику комунікації мовних одиниць надсинтаксичної будови. Зокрема, новим і досить актуальним у сучасній лінгвістиці постає питання про виокремлення в мовній системі пареміологічного рівня, до якого входить афористичний мовний масив.

Лінгвістична ідентифікація афоризмів повязана з наявністю в мовознавстві різних підходів щодо визначення меж фразеології. Погляди представників широкого розуміння обєкта фразеології (В.Архангельський, В.Виноградов, О.Кунін, Ю.Прадід, О.Райхштейн, Л.Скрипник, В.Ужченко, І.Чернишова та ін.) сходяться на тому, що афористичні вислови (АВ) кваліфікуються як стійкі фрази замкненого типу або фразеологічні одиниці (ФО) предикативного характеру. Прихильники вузького розуміння специфіки ФО (Л.Авксентьєв, Н.Амосова, В.Жуков, Д.Мальцева, В.Мокієнко, О.Молотков, С.Ожегов, В.Телія та ін.) визнають за доцільне розглядати вислови нефразеологічного типу, які співвідносяться з предикативними конструкціями, за межами фразеології.

Статус АВ кваліфікується з позиції суміжних із фразеологією галузей лінгвістики як складових лінгвокраїнознавства (Д.Мальцева, В.Мокієнко, Ю.Прохоров, В.Феліцина), афористичної фразеології (С.Гаврін). В україністиці найбільш ґрунтовно дослідив афористику мови В.Калашник, котрий поетичне фразотворення розглядає крізь призму АВ. Розробка питань семантико-граматичної організації паремійних конструкцій, трансформації образів-символів і концептуалізації світу, необхідних для розуміння лінгвальної природи афоризмів, належать В.Жайворонку, О.Наконечній, М.Пазяку, А.Смерчко, М.Філону та ін.

Виведення афористичної проблематики за межі фразеологічної парадигми детермінує цілий комплекс лінгвістичних проблем, які потребують розвязання: дослідження логіко-семіотичної природи АВ, визначення лінгвістичного статусу АВ з позиції структурної семантики й функціоналізму, аналіз структурної, семантичної та функціональної типології афоризмів тощо. Багатоплановість обєкта дослідження, відсутність єдиного погляду на мовний статус АВ, необхідність опису національного афористичного надбання обґрунтовують актуальність дослідження і його доцільність. Актуальність роботи визначається також потребою ліквідувати диспропорції між рівнем теоретичної розбудови афористичних проблем в україністиці й реальним побутуванням афоризмів у системі мови. Доцільність нашої роботи ґрунтується на засадах комплексного підходу до української афористики в контексті пареміології з урахуванням різних аспектів (етно-, психо-, культурологічних).

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане в рамках реалізації наукової програми „Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” (протокол № 2 від 22.04.2003) Інституту мовознавства імені О.Потебні НАН України. Дисертація визначає один із напрямків науково-дослідної проблеми „Функціонування мовних одиниць і граматичних категорій у різних стилях української мови”, що розробляється на кафедрі української мови Криворізького державного педагогічного університету.

Мета наукової роботи полягає в лінгвістичній ідентифікації афоризмів, визначенні структурно-семантичних і функціональних особливостей АВ у сучасній українській літературній мові.

Досягнення мети передбачає розвязання ряду дослідницьких завдань:

  1. обґрунтувати мовний статус афоризмів із урахуванням досягнень сучасної лінгвістичної думки;
  2. розкрити специфіку афоризму, конкретизувавши його диференційні ознаки й визначивши місце в системі української мови;
  3. дослідити семантичну й формально-граматичну будову АВ;
  4. зясувати місце АВ у структурі макротексту та укласти функціональну парадигму категорії афористичності, дослідити загальне емоційно-смислове поле афористики й експресивні засоби емотивності;
  5. проаналізувати комунікативний аспект української афористики з позиції реалізації категорії адресантності у структурі АВ.

Обєктом дослідження є афористика сучасної української літературної мови.

Предметом дослідження стали структурно-семантичні й функціональні особливості афоризмів у мові сучасного українського художнього дискурсу.

Джерельною базою наукового дослідження стали тексти сучасної української літератури другої половини ХХ початку ХХІ ст. з доробку Б.Бойчука, М.Бриниха, М.Вінграновського, В.Вовк, О.Гончара, І.Драча, В.Дрозда, П.Загребельного, Р.Іваничука, І.Калинця, Л.Костенко, О.Левади, М.Матіос, Д.Павличка, О.Пахльовської, М.Руденка, У.Самчука, В.Симоненка, В.Стуса, П.Федотюка, В.Шкляра. Матеріал дослідження становлять АВ із художніх творів періоду 1960 2005 років. Робота ґрунтується на лінгвістичному аналізі понад 2100 мовних одиниць.

Методологічне підґрунтя дослідження визначається діалектичною логікою, що відбиває найсуттєвіші властивості обєктивної дійсності з урахуванням принципів пізнання реального світу, детермінації мовних явищ, взаємодії зовнішнього / внутрішнього, обєктивного / субєктивного, звязку теорії та практики. Мета й завдання зумовили вибір відповідних методів наукового пізнання: описовий і компаративний методи, методи компонентного, дистрибутивного й трансформаційного аналізу, метод імплікаційних шкал.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в українському мовознавстві здійснено всебічне дослідження афоризмів сучасної української літературної мови; доповнено й розширено відомі теоретичні та практичні положення про афористику мови; дістала подальшу розробку концепція пареміологічної сутності АВ; досліджено специфічні звязки між семантичною організацією та комунікативною спрямованістю афоризму.

Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні наукових уявлень про афоризм як одиницю пареміологічного рівня мови, вивченні лінгвальної природи АВ у парадигмі антропоцентричного, функціонального, когнітивного підходів; афоризм ідентифіковано як інтелектуальний, емотивний мовний знак, якому властивий комплекс диференційних ознак.

Практична цінність дослідження визначена можливістю використання одержаних результатів у створенні словника АВ української мови, у викладанні академічних курсів „Лексика і фразеологія української мови”, „Стилістика української мови”, у розробці спецкурсів „Українська афористика”, „Українська пареміологія”. Результати роботи можуть бути цінними для вивчення етнолінгвістики, етнолінгвокультурології, лінгвостилістики.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження є узагальненням самостійної дослідницької роботи дисертанта, проведеної одноосібно. Наукових праць, написаних у співавторстві, немає.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на засіданні кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету. Основні положення роботи виголошені на звітних конференціях професорсько-викладацького складу Криворізького державного педагогічного університету (2003, 2005); науково-практичній конференції „Проблеми гуманітарних наук та новітніх технологій” (Кривий Ріг, 2002); Всеукраїнській науковій конференції „Сучасні тенденції розвитку словянських мов” імені проф. М.Пилинського (Київ, 2002); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції „Українська література: духовність і ментальність” (Кривий Ріг, 2003); ХІІІ Міжнародній науковій конференції „Мова і культура” імені проф. С.Бураго (Київ, 2004); Всеукраїнській науковій конференції „Павло Загребельний: творчий портрет на тлі епох” (Дніпропетровськ, 2005); ІІ Міжнародній науковій конференції „Лексико-граматичні інновації в сучасних словянських мовах” (Дніпропетровськ, 2005).

Публікації. Основні результати дослідження відображено в 11 публікаціях, 5 із яких уміщено у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, списку використаної літератури (270 позицій) і використаних джерел (23 позиції), додатка (матеріали до словника афоризмів). Загальний обсяг роботи 217 сторінок, із них 173 сторінки основного тексту.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, теоретико-м