Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Особистісні детермінанти розв'язання конфліктних ситуацій у пізньому юнацькому віці 2005 года.
Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н.О. Макарчук; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005. — 21 с. — укp.
Аннотация: Вивчено особистісні детермінанти, психологічні механізми виникнення та розв'язання конфліктних ситуацій у пізньому юнацькому віці. Розкрито суть понять "конфліктна ситуація" та "особистісні детермінанти розв'язання конфліктних ситуацій". Вивчено психологічні особливості конфліктних ситуацій та особистісної детермінації конфліктної взаємодії. Модифіковано діагностичні методики дослідження особистісної детермінації розв'язання зазначених ситуацій у пізньому юнацькому віці. Розглянуто та систематизовано базові особистісні детермінанти їх виникнення та розв'язання. Виокремлено типові конфліктні ситуації у студентському середовищі (зовнішньо-детерміновані, детерміновані групою, внутрішньо-детерміновані). Розроблено й апробовано систему з формування особистісних детермінант розв'язання конфліктних ситуацій у студентському віці особистісно-орієнтованими засобами. Обгрунтовано психологічні умови ефективності та чинники формування психологічних механізмів і особистісних детермінант розв'язання досліджених ситуацій у студентському середовищі.

Текст работы:

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П. Драгоманова






Макарчук Наталія Олексіївна




УДК 159.922.6:159.964.21



ОСОБИСТІСНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВЯЗАННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ У ПІЗНЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ


19.00.07 педагогічна та вікова психологія





А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук








Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені                        М.П. Драгоманова. Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник :        доктор психологічних наук, професор,

Повякель Надія Іванівна,

Національний педагогічний університет імені                        М.П. Драгоманова,

завідувач кафедри практичної психології.


Офіційні опоненти:          доктор психологічних наук, професор,

       Коломінський Наум Львович,

       Міжрегіональна Академія управління персоналом,

       завідувач кафедри психології

       

кандидат психологічних наук, доцент        

Щотка Оксана Патрівна ,

Ніжинський державний педагогічний університету імені

Миколи Гоголя, завідувач кафедри психології.


Провідна установа: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, кафедра практичної психології, Міністерство освіти і науки України, м. Черкаси.


Захист відбудеться 18 січня 2006 р. о 17 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10 в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.


Автореферат розісланий 10 грудня  2005 року.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                Л.В. Долинська        

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження. Соціальні зміни нашого суспільства детермінують активізацію суперечливості у субєктивному світі особистості, що призводить до гострої потреби у аналізі подій і процесів, які проектують конфлікти. Багаточисленні конфлікти, в яких субєкти реалізують домінуючі вікові потреби в досягненні, самореалізації, самовираженні, суперництві, відстоюванні власних цінностей, позицій та пристрастей, характеризують юнацьку молодь сучасності. Це зумовлює актуальність дослідження конфліктності на нинішньому етапі розвитку суспільства як у цілому, так і з позицій власне особистісних аспектів становлення юнака.

В працях вітчизняних психологів Г.М.Андреєвої, Л.І.Божович, М.Й.Боришевського, І.С.Булах, Л.С.Виготського, Є.І.Головахи, І.В.Дубровіної, Д.Б.Ельконіна, І.С.Кона, О.О.Кроніка, Б.С.Круглова, О.М.Леонтьєва, С.Д.Максименка, В.С.Мерліна, О.М.Прихожан, А.А.Реана, С.Л.Рубінштейна, О.В.Скрипченка, Д.І.Фельдштейна і зарубіжних науковців Е.Еріксона,  К.Левіна, Ж.Пяже юність визначається як період самовизначення, розвитку часової перспективи, теоретичного мислення, рефлексії. Водночас, на думку науковців, вимагає більш детального дослідження етап пізньої юності, характерологічні ознаки якого у вітчизняній психологічній науці визначаються з позицій реалізації провідної діяльності юнаком (І.С.Кон), у зарубіжних дослідженнях виокремлюється специфіка завершення „кризи ідентичності” і набутті соціальної ідентичності (К.Грейс, Е.Еріксон). Зокрема, як вітчизняні, так і зарубіжні науковці схильні визначати пізню юність як етап переходу і становлення юнака у дорослому житті.

Процеси адаптації, соціалізації та специфіка провідної діяльності, що зумовлюють розвиток світоглядних орієнтацій особистості у пізньому юнацькому віці виступають передумовою до формування особистісної детермінації розвязання конфліктних ситуацій. Так, у дослідженнях доведено взаємообумовленість та взаємозалежність детермінації психіки людини, зокрема її поведінкової сфери, а саме детермінації конфліктної поведінки, активізації внутрішньоособистісної конфліктності, застосуванні конфліктогенів у спілкуванні та ін. Праці А.К.Альбуханової-Славської, О.М.Леонтьєва, В.С.Мерліна, В.О.Моляко, С.Л.Рубінштейна, Д.М.Узнадзе, О.О.Ухтомського спрямовані на дослідження власне внутрішньої детермінації поведінки. К.О.Альбуханова-Славська, Л.І.Божович, Б.В.Зейгарнік, С.Р.Карташов, О.М.Леонтьєв, Г.В.Ложкін, В.С.Мерлін, В.М.Мясищев, М.І.Пірен, Н.І.Повякель, В.А.Семіченко, В.В.Столін, Н.В.Чепелєва визначають особистісну детермінацію крізь призму внутрішньоособистісного конфлікту  як чинника виникнення і розвязання конфліктних ситуацій. Дослідження взаємозвязку детермінант внутрішньоособистісного конфлікту і проблеми професіоналізації (Є.Ф.Зеєр, С.Б.Кузінова, Т.Ю.Левченко, Г.В.Ложкін, О.Л.Орбан-Лембрик, Н.І.Повякель, Н.В.Чепелєва та ін.) розширюють можливості вивчення проблеми конфліктних ситуацій в інтерперсональній взаємодії студентів.

Дослідження психологічної сутності виникнення й розвязання конфліктів  вітчизняними (Ф.М.Бородкіним, Ф.Ю.Василюком, Н.В.Гришиною, О.О.Єршовим, А.Т.Ішмуратовим, Л.М.Карамушкою, Н.Л.Коломінським, І.Н.Коряком, Г.В.Ложкіним, Л.О.Петровською, М.І.Пірен, Н.І.Повякель, О.П.Щоткою та ін.), а також зарубіжними вченими (М.Вебер, М.Дойч, М.Козер, Дж.Скотт та ін.) дають можливість подальшого вивчення специфіки конфліктів та особливостей їх подолання у пізньому юнацькому віці, водночас, ми не зустріли досліджень взаємообумовленості обєктивних і субєктивних чинників, які виступають передумовами до формування особистісних детермінант розвязання конфліктних ситуацій у пізньому юнацькому віці з урахуванням специфічних характеристик юності як вікового етапу та специфіки провідної діяльності юнаків (студентський період розвитку).

Таким чином, зростаючі потреби соціальної й психологічної практики до своєчасного прогнозування і психокорекції конфліктних ситуацій у студентської молоді, а також недостатня наукова розробленість даної проблеми і зумовили  вибір теми кандидатського дослідження: Особистісні детермінанти розвязання конфліктних ситуацій  у пізньому юнацькому віці”.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема  дослідження входить до плану науково-дослідних робіт кафедри психології та педагогіки НПУ імені М.П.Драгоманова. Тема дисертації затверджена Вченою Радою НПУ імені М.П.Драгоманова (протокол №12 від 21 червня 2002 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 21.12.2004 р.).

Обєкт дослідження конфлікти у пізньому юнацькому віці.

Предмет дослідження особистісні детермінанти та психологічні механізми розвязання конфліктних ситуацій у пізньому юнацькому віці (студентський період розвитку).

Мета дослідження. Дослідити особистісні детермінанти та психологічні механізми розвязання конфліктних ситуацій у пізньому юнацькому віці  і розробити науково-обґрунтовані психологічні рекомендації для своєчасної психопрофілактики та психокорекції конфліктів  у юнаків.

В основу нашого дослідження було закладено припущення про те, що:

• існують психологічні закономірності розвязання конфліктних ситуацій у пізньому юнацькому віці, сутність яких полягає у тісному взаємозвязку особистісної детермінації феноменів їх виникнення і розвязання, а також відносно стійкі особистісні властивості, обумовлені ними стереотипізовані конфліктні форми поведінки і конфліктогени, які стимулюють виникнення конфліктних ситуацій;

• розвиток психологічних механізмів (самоусвідомлення, самопізнання, самоприйняття, саморегуляція) та особистісних детермінант (розширення системи особистісно-значущих мотивів цілей та цінностей, зниження й подолання психологічних властивостей фрустрованості, підвищеної тривожності та агресивності, емпатійна поведінка, рефлексія та розвинуте рефлексивне Я, позитивне (саногенне) мислення, конструктивна комунікативна взаємодія, відкритість та партнерство у взаємодії) у розвязанні конфліктних ситуацій можливий за умов запровадження системи особистісно-орієнтованої профілактики і психокорекції конфліктних форм поведінки та особистісних детермінант їх виникнення,.

Обрана мета та висунуті припущення обумовили такі завдання дослідження:

1. Визначити теоретичні підходи до проблеми виникнення й розвязання конфліктних ситуацій у пізньому юнацькому віці.

2. Розкрити особистісні детермінанти, які зумовлюють виникнення конфліктних ситуацій у пізньому юнацькому віці та дослідити особливості конфліктної поведінки студентів у ситуаціях непорозумінь як чинника виникнення і розвязання конфліктних ситуацій.

3. Виявити психологічні механізми розвязання конфліктних ситуацій, що повязані з психологічними закономірностями їх виникнення.

4. Розробити систему психодіагностичних, психопрофілактичних і психокорекційних засобів розвязання конфліктних ситуацій у пізньому юнацькому віці та обґрунтувати психологічні рекомендації для їх своєчасного попередження й подолання.

Теоретико-методологічними засадами дослідження виступили наукові положення про особистість як субєкта довільної активності (Б.Г Ананьєв, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, В.А.Роменець, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко та ін.); положення психологічної концепції розвивального навчання (В.В.Давидов, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко та ін.); розвитку особистості в юнацькому віці (Б.Г.Ананьєв, Г.М.Андреєва, Л.І.Божович, І.С.Булах, Є.І.Головаха, І.В.Дубровіна, Д.Б.Ельконін, І.С.Кон, О.О.Кронік, Б.С.Круглова, О.В.Скрипченко,  Д.І.Фельдштейн), особистісно-орієнтовані підходи до особистісного зростання у подоланні життєвих криз та проблемних ситуацій (П.В.Лушин, В.О.Моляко, Н.І.Повякель, В.В.Рибалка, В.А.Семиченко, Т.М.Титаренко, Т.С.Яценко). Дослідження також спирається на методологічні положення психологічного вивчення та подолання конфліктів (А.Я.Анцупов, Ф.М.Бородкін, Ф.Ю.Василюк, О.О.Єршов, А.Т.Ішмуратов, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, І.Н.Коряк, Г.В.Ложкін, Н.І.Повякель, К.Н.Поліванова, В.І.Слободчиков, О.П.Щотка та ін.); положення вітчизняних досліджень інтерперсональної взаємодії (Л.Е.ОрбанЛембрик, В.В. Третьяченко та ін.); психологічні принципи застосування психокорекційної й психопрофілактичної роботи та особистісного зростання в системі фахової підготовки у вузі (О.Ф.Бондаренко, Н.В.Гришина, Г.В.Ложкін, Н.І.Повякель, Н.В.Чепелєва, Т.С. Яценко та ін.).

Методи дослідження. У роботі використано комплекс теоретичних і емпіричних методів, що відповідають змісту проблеми та етапам дослідження. Для розвязання поставлених завдань й перевірки висунутого припущення було застосовано теоретичні (теоретико-методологічний аналіз проблеми, систематизація наукових літературних джерел, порівняння та узагальнення даних) та емпіричні (анкетування, тестування) методи дослідження. Застосовувався комплекс тестових методик: для діагностики стилей міжособистої взаємодії студентів та оцінки психологічної атмосфери в групі Т.Лірі, А.Фідлера; для діагностики особистісних властивостей детермінації виникнення і подолання конфліктних ситуацій Г.Айзенка, А.Басса та А.Даркі, А.Ф.Бажина, С.А.Голинкіна та О.М.Еткінда, Х.Шмішека.  В роботі використовуються методи математичної статистики, компютерної обробки експериментальних результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота виконувалася на базі Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Дослідження проводилось упродовж 1999 2004 років на експериментальній вибірці досліджуваних кількістю 285 осіб.

Надійність і вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій дослідження забезпечено теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, репрезентативністю вибірки досліджуваних, використанням комплексу взаємодоповнювальних методів дослідження, що адекватні меті та завданням, поєднанням якісного та кількісного аналізу експериментальних даних, практичним впровадженням дисертаційних результатів.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає в тому, що:

• Вперше теоретично обґрунтовано та експериментально виокремлено особистісну детермінацію конфліктних ситуацій у пізньому юнацькому віці; визначено особистісні властивості, що детермінують виникнення  конфліктних ситуацій у студентських колективах; обґрунтовано та експериментально перевірено умови ефективності застосування психопрофілактичних і психокорекційних методів у процесі конфліктної взаємодії студентів.

• Розширено та поглиблено розуміння психологічних механізмів та особистісних властивостей, що виступають детермінантами розвязання конфліктної взаємодії у студентському віці.

• Дістало подальшого розвитку розуміння проблеми особистісного зростання в юнацькому віці, зокрема, у процесі розвязання конфліктних ситуацій та їх упередження.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що апробований комплекс психодіагностики особливостей конфліктних ситуацій у студентському віці, який надає можливість упереджувати труднощі та проблемні ситуації, що виникають у навчально-виховному процесі серед студентів, а також розроблена та апробована автором особистісно-орієнтована програма психопрофілактики та психокорекції у процесі розвязання ситуацій непорозумінь в інтерперсональній взаємодії студентів можуть бути використані у виховній роботі зі студентами, у процесі викладання курсів із психології особистості, психологічних тренінгів особистісного зростання, з психології конфлікту, політичної психології та психології управління, для вдосконалення процесу становлення особистості у системі вузівської підготовки студентів.

Особистий внесок автора. Розроблені наукові положення та одержані теоретичні й емпіричні результати є самостійним внеском автора у розвиток досліджень психології розвязання конфліктів в юнацькому віці, розробку психолого-педагогічних засобів їх психодіагностики, психопрофілактики й психоко