Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Фізіологія та біохімія рослин


Ткачук Олеся Олександрівна. Дія ретардантів на морфогенез, період спокою і продуктивність картоплі : дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. — К., 2007. — 164арк. — Бібліогр.: арк. 130-156.



Анотація до роботи:

Ткачук О.О. Дія ретардантів на морфогенез, період спокою і продуктивність картоплі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.12-фізіологія рослин. Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Київ, 2007р.

Дисертація присвячена вивченню впливу різних за механізмом дії ретардантів – декстрелу, паклобутразолу та хлормекватхлориду – на морфогенез, перерозподіл асимілятів та продуктивність рослин картоплі (Solanum tuberosum L.).

Встановлено, що дані препарати здатні регулювати ростові процеси, гістогенез, гормональний статус і вихід бульб картоплі зі стану спокою. Доведено, що найбільшу рістгальмуючу дію викликав 0,025%-ний паклобутразол. На фоні підвищених доз азотних добрив дія ретардантів була менш вираженою. Найбільш ефективним було застосування ретардантів для підвищення продуктивності пізньостиглого сорту картоплі Ласунак. Для ранньостиглих, середньоранніх та середньостиглих сортів ефект був нестійкий, але у всіх варіантах відмічалося збільшення кількості бульб у кущі.

Встановлено, що дія ретардантів реалізувалася через уповільнення активності маргінальних меристем і, відповідно, зменшення площі листка рослин. Одночасно відбувалося потовщення листкової пластинки за рахунок більш активного розвитку стовпчастої асиміляційної паренхіми. Ретарданти викликали зміни гормонального балансу рослини. За дії паклобутразолу відбувалося зміщення метаболізму фітогормонів терпенової природи в бік утворення абсцизової кислоти.

Уповільнення росту на перших етапах розвитку супроводжувалося збільшенням у листках і стеблі основної транспортної форми – сахарози. При цьому вміст крохмалю у бульбах контрольних та оброблених ретардантами рослин достовірно не відрізнявся. За дії ретардантів у рослин дослідних варіантів відмічався підвищений вміст основних елементів мінерального живлення – азоту, фосфору та калію.

Застосування препаратів з антигібереліновим механізмом дії призводило до уповільнення проростання бульб внаслідок зменшення активності амілазного комплексу. Уповільнення росту паростків за дії ретардантів у зимовий період супроводжувалося тимчасовим депонуванням надлишку вуглеводів у них у вигляді крохмалю.

  1. Дія ретардантів реалізувалася через анатомо-морфологічні зміни, регуляцію донорно-акцепторних відносин, перерозподіл потоків асимілятів і мінеральних речовин у рослині, що обумовлено перебудовою гормонального комплексу.

  2. Обробка рослин картоплі ретардантами призводила до гальмування росту пагонів, інтенсивність якого залежала від типу ретарданту, сорту та фону азотного живлення. Найбільший ефект забезпечувався при застосуванні 0,025%-ного паклобутразолу на пізньостиглому сорті Ласунак.

  3. За дії ретардантів відбувалося зменшення площі листкової поверхні, що частково компенсувалося перебудовою асиміляційного апарату листків. Обробка ретардантами призводила до потовщення листків за рахунок розростання стовпчастої паренхіми, збільшення площі продихів та їх кількості на одиницю поверхні листка.

  4. Обробка рослин паклобутразолом призводила до змін у співвідношенні фітогормонів терпенової природи – зменшувалася активність вільних гіберелінів і збільшувався вміст вільної і зв’язаної форм абсцизової кислоти, що свідчить про зміщення метаболізму терпенів – попередників цих фітогормонів – у бік синтезу АБК.

  5. На ранніх етапах розвитку за дії ретардантів у листках дослідних рослин відбувалося збільшення вмісту основної транспортної форми цукрів – сахарози – внаслідок зменшення атрагуючої активності ростових центрів.

  6. Обробка бульб картоплі ретардантами в період виходу їх зі стану спокою призводила до уповільнення проростання бульб, зменшення витрат резервних вуглеводів на процеси росту та розщеплення крохмалю в бульбах за рахунок інгібування активності амілазного комплексу, що значно покращувало господарсько цінні властивості в період зберігання.

  7. Урожайність картоплі за дії ретардантів залежала від сортових особливостей: найбільше збільшення урожайності відбувалося у пізньостиглого сорту Ласунак. Ретарданти призводили до більш ранньої закладки бульб, збільшувалася їх кількість у кущі у всіх сортів картоплі, що досліджувалися. Це робить перспективним застосування ретардантів у насінництві даної культури.

Публікації автора:

  1. Кур’ята В.Г., Ткачук О.О., Ременюк Г.Л., Гуляєв Б.І. Вплив ретардантів на ростові процеси, морфогенез і продуктивність рослин картоплі // Физиология и биохимия культурных растений. – 2002. – Т. 34, № 4. – С. 305–310.

  2. Кур’ята В.Г., Ткачук О.О. Дія паклобутразолу і декстрелу на анатомічну будову листків картоплі // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – 2002. – №2 (17). – С.63–66.

  3. Ткачук О.О., Кур’ята В.Г., Негрецький В.А. Вплив ретардантів на вміст абсцизової кислоти та гіберелоподібних речовин у листках картоплі // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – 2004. – № 3–4 (24). – С. 34–37.

  4. Кур’ята В.Г., Ткачук О.О., Рогальська Л.М. Вміст крохмалю та різних форм цукрів в бульбах картоплі при виході із стану спокою за дії ретардантів //Вісник Запорізького національного університету. Серія: Біологічні науки. – 2006. – №1. – С. 95-99.

  5. Кур’ята В.Г., Шевчук О.А., Ткачук О.О., Мазніченко С.В. Стан і перспективи підвищення ефективності та екологічної безпеки застосування ретардантів і етиленпродуцентів в рослинництві // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця, 2002. – Вип. 4. – С. 85–90.

  6. Шевчук О.А., Ткачук О.О., Голунова Л.А., Кур’ята І.В., Рогальська Л.М., Рогач В.В. Екологічні аспекти застосування ретардантів та етиленпродуцентів в рослинництві // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця, 2006. – Вип.12. – С.118 – 123.

  7. Кур’ята В.Г., Шевчук О.А., Ткачук О.О., Мазніченко С.В. Рогач В.В. Основні напрямки розробки екологічно безпечних технологій використання ретардантів в рослинництві // Збірник наукових праць “Регіональні екологічні проблеми”. – Київ, 2002. – С. 180 - 181.

  8. Ткачук О. Вплив ретардантів на анатомо-морфологічні характеристики рослин картоплі //Збірник матеріалів Всеукраїнської науково – практичної конференції “Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість”. – Київ, 2003. – С. 313 – 315.

  9. Кур’ята В.Г., Ткачук О.О. Перерозподіл вуглеводів у рослин картоплі під впливом ретардантів //Збірник наукових праць “Актуальні питання природничо-географічних наук: основні наукові проблеми та перспективи дослідження”. – Вінниця, 2003. – С. 78 – 79.

  10. Кур’ята В.Г., Ременюк Г.Л., Ткачук О.О. Вміст абсцизової кислоти та активність гіберелоподібних речовин в листках картоплі під впливом ретардантів // Збірник наукових праць “Актуальні питання географічних, хімічних, біологічних наук. Основні наукові проблеми та перспективи дослідження”. – Вінниця, 2004. – С. 90 – 92.

  11. Ткачук О.О. Вплив ретардантів на вуглеводний обмін бульб картоплі сорту Невська під час виходу їх зі стану спокою // Збірник наукових праць ВДПУ “Актуальні питання географічних, біологічних та хімічних наук. Основні наукові проблеми та перспективи дослідження”. – Вінниця, 2006. – С. 87 – 89.

  12. Ткачук О.О., Ременюк Г.Л., Кур’ята В.Г. Вплив ретардантів на ростові процеси, стан спокою і якість продукції рослин картоплі // Тези доповідей VІІ Конференції молодих вчених. – Київ, 2000. – С. 40.

  13. Ткачук О.О., Кур’ята В.Г. Перерозподіл вуглеводів між органами картоплі в період вегетації під впливом ретардантів // Тези доповідей VІІІ Конференції молодих вчених “Сучасні напрямки у фізіології та генетиці“. – Київ, 2002. – С.36.

  14. Шевчук О.А., Ткачук О.О., Рогач В.В., Голунова Л.А., Мазніченко С.В., Негрецький В.А. Вплив паклобутразолу на вміст абсцизової кислоти у різних сільськогосподарських культур // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта' 2004”. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 36 – 37.

  15. Ткачук О.О. Вміст мінеральних речовин у рослин картоплі за обробки ретардантами // Матеріали семінару молодих учених, аспірантів і студентів “Стрес і адаптація рослин: фізіологія, біохімія, генетика”. – Харків, 2005. – С.42-43.

  16. Ткачук О.О. Вплив ретардантів на фізіолого-біохімічні показники рослин картоплі // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції: “Психолого-педагогічні засади природничо-географічної та економічної освіти”. – Вінниця, 2005. – С. 81 – 83.

  17. Ткачук О.О. Вплив ретардантів на формування і ріст столонів у рослин картоплі // Збірник тез наукової конференції молодих вчених “Сучасні проблеми фізіології рослин і біотехнології”. – Ужгород, 2005. – С. 120.

  18. Ткачук О.О. Вплив паклобутразолу, декстрелу та хлормекватхлориду на стан спокою бульб картоплі в період зберігання // Збірник тез ІІ Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів «Молодь і поступ біології». – Львів, 2006. – С. 404 – 405.

  19. Tkachuk O.O., Kuryata V.G. Influence of dextrel and paklobutrazol on the formation of leaf surface and photosynthesis productivity of potato plants // International Conference “Photosynthesis and crop prodaction“. – Kyiv, 2002. – Р.101 – 102.