Сучасний етап педагогічної професійної підготовки майбутніх учителів, поява і розвиток альтернативної середньої та вищої освіти зумовлюють новий підхід до питань освіти у системі вищої школи. Осмислення необхідності гармонійного підходу до науки і мистецтва на всіх етапах навчання у вищих навчальних закладах стає запорукою формування гармонійно розвинутої особистості майбутнього вчителя. Особливого значення набуває вирішення поставлених проблем у процесі підготовки вчителів, які здатні на практиці впроваджувати особистісно орієнтовану систему навчання і виховання, про необхідність реалізації якої наголошується в Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”) та в “Національній доктрині розвитку освіти”, в Законі України “Про вищу освіту”. Вагомими є такі дидактичні засади підготовки майбутніх учителів історії до використання музичного мистецтва у навчально-виховному процесі: відбір навчального матеріалу з урахуванням поліваріантності і синтезу в системі підготовки майбутніх учителів історії; структурування змісту навчання з опорою на використання альтернативних підручників і посібників, додаткових спецкурсів, авторських розробок і методичних рекомендацій; проблемно-пошуковий виклад теоретичного і практичного матеріалів; використання дослідницьких методів навчально-пізнавальної діяльності студентів. Підготовка студентів повинна ґрунтуватися на синтезованому підході до науки і мистецтва, що передбачає достатній рівень знань історичного і художнього матеріалу, філософської думки та музичної грамотності. У дослідженні схарактеризовано мистецтво як художньо-емоційне відображення історії культурно-історичних епох, визначено його вплив на розвиток соціуму. Тому поєднати раціональне і емоційне в гармонійній пізнавальній діяльності є закономірним у процесі вивчення історичного матеріалу. Входження в новий спосіб життя, головною ознакою якого є людиноцентризм, якісно залежить від узгодженості впливів всіх рівнів освіти на особистість майбутнього вчителя, його теоретичну та практичну підготовку. Висвітлено педагогічний досвід використання музичного мистецтва у процесі викладання історичних тем протягом ХІХ-ХХ століть, виявлено важливе наукове і практичне значення. Уведено нові персоналії.
Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів історії до використання музичного мистецтва у навчально-виховному процесі полягають у глибокому розумінні мистецького феномена, у використанні досвіду теорії і практики гармонійного поєднання музики та історії, у розкритті педагогічних можливостей щодо використання музики як засобу гармонізації пізнавальної діяльності. Сучасний рівень професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів історії потребує пошуку нових ефективних форм і методів навчання і виховання студентів у системі вищої педагогічної освіти, поглиблення програмового матеріалу, розробки нових технологій і методик. На основі цього проаналізовані педагогічні можливості щодо використання музичного мистецтва, висвітлені його функції, а саме: музичне мистецтво поглиблює змістовий компонент навчання; стимулює позитивне ставлення до предмета, одухотворює матеріал і посилює роль персоналізації в історичному процесі; виступає компонентом діагностичного контролю за якістю знань, умінь і навичок; визначає форму проведення занять; реалізує індивідуальні можливості кожного студента; виступає засобом психотерапевтичного впливу на особистість. У процесі формуючого експерименту були визначені критерії готовності майбутніх учителів історії до використання музики у навчально-виховному процесі: інформативної насиченості, використання музики як засобу мотивації, використання музики як засобу розширення змістового компонента, використання музики як засобу діагностики якості засвоєння вивчення історичного матеріалу, операційних умінь. Теоретико-практичним ґрунтом підготовки майбутніх учителів у творчо-логічному підході до історії і музики виступають, насамперед, музичні першоджерела, їх аналіз, біографічні довідки про життя та творчість митців, посібники та енциклопедичні видання з усіх видів мистецтва, наукові історичні видання, а також рекомендована теоретична частина курсу “Історія музики від найстародавніших часів і до середини XVIII століття”. Розроблена модель підготовки майбутніх учителів історії до використання музичного мистецтва у навчально-виховному процесі, на основі якої створено спецкурс “Історія музики від найстародавніших часів і до середини XVIII століття”, що передбачає закріплення і поєднання отриманих раніше знань, умінь і навичок з історії, історії педагогіки, історії філософії та їх поглиблення у мистецькому полі, що сприяє удосконаленню підготовки до педагогічної діяльності. Здійснена характеристика педагогічних підходів щодо реалізації запропонованої моделі. Виділене провідне положення творчої діяльності студентів у процесі вивчення спецкурсу. Усвідомлення комплексу музично-виразних засобів, втілення образно-смислових явищ та їх зв’язку з історичним розвитком виступає одним з найголовніших факторів формування художнього мислення, яке стане основою самостійної творчої діяльності.
У програмі кожного розділу викладено головні завдання навчання за трьома напрямами: 1) розвиток художньо-історичного мислення; 2) формування практичних навичок; 3) активізація творчих здібностей. Приклади контрольних робіт та індивідуальних планів наведено за чотирма рівнями складності. Важливою є значна питома вага самостійної роботи в системі теоретичної і практичної підготовки: студенти самостійно готуються до спецсемінарів, співдоповідей, доповідей та співавторства у лекційних розробках, беруть участь у диспутах, виступають опонентами даних тем. Підтверджено гіпотезу дослідження щодо підвищення ефективності підготовки майбутніх учителів історії шляхом поєднання музичного мистецтва і історичної науки, реалізації гармонійного узгодження інтелектуальної та емоційної сфер студентів у процесі вивчення матеріалу. Запропонована модель допомагає здійснити цілеспрямований педагогічний вплив на особистість через взаємозв’язок цільового, стимуляційно-мотиваційного, операційно-діяльнісного та контрольно-регулятивного компонентів навчальної діяльності, поглиблює естетичне виховання та мистецьку освіту майбутніх учителів. Здійснене дослідження дало змогу сформулювати пропозиції щодо удосконалення підготовки майбутніх учителів історії до використання педагогічних можливостей музичного мистецтва при вивченні віддалених за часом соціокультур: доповнити зміст окремих навчальних дисциплін (педагогіка, історія педагогіки, методика викладання історії, культурологічні дисципліни) інформацією про ефективність поєднання музичного мистецтва та історичного матеріалу; удосконалити викладання курсу “Історія України” в системі неперервної професійної освіти на основі використання музичного мистецтва при вивченні подій від найстародавніших часів і до середини ХVІІІ століття; включити до навчальних планів підготовки майбутніх учителів історії спецкурс “Історія музики від найстародавніших часів і до середини XVIII століття”; ввести курс “Історія музики від найстародавніших часів і до середини XVIII століття” у систему післядипломної освіти педагогів. Досліджувана проблема досить нова і невичерпана даною працею. Головне з питань, що потребує подальшого вивчення і вдосконалення — це визначення особливостей впливу музики ХVІІІ-ХХ століть на формування особистості майбутнього вчителя, на його естетичні смаки і психоемоційний стан і також — з’ясування психолого-педагогічних аспектів виховання сучасної молоді засобами мистецтва минулих культурно-історичних епох. Утвердження особистісно орієнтованих методик виховання, що ґрунтуються на новій філософії освіти, допоможе формуванню активної творчої особистості майбутнього вчителя, здатного аналітично оперувати отриманими знаннями, вміннями і навичками, гармонійно поєднувати науку і мистецтво у власній педагогічній практиці, усвідомлювати необхідність використання та значення міжпредметних і міжциклових зв’язків у творчому цілісному педагогічному процесі. Основний зміст відображений у таких публікаціях: Цебрій І.В. Теорія і практика гармонійного поєднання музичного мистецтва і історичної науки в навчально-виховному процесі // Педагогічні науки: Збірник наукових праць. – Полтава: ПДПУ. – 2001. – Випуск 6. – С. 52-60. – 0,4 авт. арк. Цебрій І.В. Музика як засіб психотерапевтичного впливу на особистість // Постметодика. – 2002. – № 4. – С. 34-35. - 0,3 авт. арк. Цебрій І.В. Дидактичні засади використання музичного мистецтва на уроках стародавньої історії // Імідж сучасного педагога. – 2002. – № 3. – С. 37-39. – 0,3 авт арк. Цебрій І.В. Зміст художньо-естетичного виховання у стародавньому Римі // Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Збірник наукових праць. – Полтава: ПДПІ. – 1998. – С. 392-396. – 0,3 авт. арк. Цебрій І.В. Музичне мистецтво як засіб гармонізації процесу викладання історичних тем // Теорія і практика сучасного естетичного виховання у контексті педагогічної спадщини Василя Сухомлинського: Збірник наукових праць. – Полтава: ПДПІ. – 1999. – С. 305-309. – 0,25 авт. арк.
Цебрій І.В. Теорія і практика використання музичного мистецтва при вивченні історичного матеріалу // Професійно-педагогічна підготовка вчителя підготовчих класів: Збірник доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава: ПДПІ. – 2000. – С. 229-231. – 0,2 авт. арк. Цебрій І.В. Актуальність персоналізації історичного процесу в умовах реформування вищої школи // Актуалізація ідей антропоцентризму в умовах реформування загальноосвітньої і вищої школи: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава: ПДПУ. – 2001. – С. 168-172. – 0,4 авт. арк. Цебрій І.В. Формування творчої особистості учителя початкових класів засобами історії музики // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів: Збірник матеріалів другої Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Вінниця: ВДПУ. – 2001. – С. 222-224. – 0,2 авт. арк. Цебрій І.В. Стародавня та середньовічна музично-історичні епохи: Індивідуальний навчальний план. Головні завдання спецкурсу. Програма для педагогічних вузів / Укл. І.В. Цебрій. – Полтава, 1999. – 24 с. – 1,0 авт. арк. Цебрій І.В. Історія музики від найстародавніших часів і до середини ХVІІІ століття: – Посібник для учнів 7-9 класів. – Полтава: Хорс, 2002. – Частини І-ІІ. – 34 с. – 1,5 авт.арк.
|
