Анотація до роботи:

Філіпова Л.М. – Ефективність природних та синтезованих регуляторів росту при застосуванні під садивні бульби картоплі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2002.

Дисертаційна робота містить результати досліджень автора по вивченню ефективності ряду нових препаратів з ріст регулюючою дією на сортах картоплі Зов, Бородянська рожева, Світанок київський.

Дослідами в умовах зберігання встановлено значний інгібуючий ефект від застосування перед закладанням у сховище регулятора росту ДГ – 613 у концентраціях 5,0 % і 10,0 %. У польових умовах найвищий стимулюючий ефект забезпечувала обробка насіннєвих бульб сумішшю препаратів ДГ^А-82 (0,5%) та ЕПС (5,0%). Препарати сприяли збільшенню фотосинтетичної площі листків на 3,9 тис. м²/га та кількості стебел у кущі на 1,1 штук, що призводило до формування у гнізді більшої кількості бульб (на 0,8 штук) та більших за масою. Урожайність при цьому у середньому за три роки зростала на 53 ц/га. Підвищенню стеблостою та асиміляційної площі листя сприяла обробка бульб препаратами ДГ^А-82 у концентрації 2,0 % та ДСБ – 10,0 %. Приріст урожаю становив відповідно 36 ц/га та 27 ц/га. Значний стимулюючий ефект був від передпосадкової обробки бульб картоплі сортів Бородянська рожева і Світанок київський 0,05 %–вим розчином ПАБК. Стеблостій зростав на 0,5–0,8 шт. на кущ, площа асиміляційного апарату на 4,3–4,5 тис. м²/га, урожайність на 49–53 ц/га. Ефективним виявилось застосування ЕПС (5,0 %).

Якість бульб при застосуванні регуляторів росту не погіршувалася або мала тенденцію до покращення.

1. Регулятори росту рослин мають значний вплив на термін та характер проростання бульб картоплі та сприяють зменшенню відходів під час їх зберігання. Обробка бульб картоплі сорту Зов перед закладанням у сховище препаратом ДГ-613 у концентраціях 5,0 і 10,0% суттєво гальмувала появу паростків та сприяла проростанню більшої кількості вічок, запобігаючи явищу верхівкового домінування. Це призвело до зменшення відходів на 10%.

Значно покращувалася лежкість бульб при застосуванні препарату ЕПС у суміші з ДГ^А – 82, ВНДЖ.В, ДСБ та ДГ-613.

2. Ростові речовини мають значний вплив на проростання бульб в польових умовах та тривалість міжфазних періодів. Препарат ДГ- 613 у концентраціях 5,0% і 10,0% гальмував появу масових сходів картоплі сорту Зов відповідно на 11 та 14 днів. У подальшому тривалість міжфазних періодів у цих рослин, порівняно з необробленими, значно скорочувалася, проте календарні строки настання фаз бутонізації і цвітіння значно відставали. У сорту Бородянська рожева 0,05% та 0,1%-ві концентрації ПАБК сприяли прискоренню появи масових сходів та настанню наступних фаз на 3-4 дні.

3. Регулятори росту впливають на формування вегетативної маси рослин. Збільшення кількості стебел у кущі та площі асиміляційної поверхні у сорту Зов спостерігалося при застосуванні суміші препаратів ДГ^А-82 (0,5%) + ЕПС (5,0%), а також препаратів ДСБ (10,0%) та ДГ^А-82 (2,0%). Затримка з проростанням бульб, оброблених ДГ-613 у концентраціях 5,0 і 10,0%, у польових умовах призводила до значного зменшення висоти кущів та площі листків, проте сприяла збільшенню стеблостою на 0,4 - 0,9 штук на кущ. При передсадивній обробці бульб сортів Бородянська рожева і Світанок київський регулятором ПАБК у концентрації 0,05% площа листків збільшувалася на 4,3 – 4,5 тис. м²/га, кількість стебел у кущі – на 0,5–0,6 штук.

4. Рістрегулюючі препарати мають значний вплив на урожайність та фракційний склад бульб картоплі. У дослідах з сортом Зов найвищий рівень урожайності та товарність бульб отримали при сумісному застосуванні препаратів ДГ^А-82 (0,5%) + ЕПС (5,0%). Завдяки збільшенню середньої маси бульби та їх кількості у кущі приріст урожаю становив у середньому за три роки 53 ц/га. Високий рівень урожайності та товарності був при обробці садивних бульб препаратами ДСБ (10,0%) та ДГ^А-82 (2,0%). У дослідах з сортами картоплі Бородянська рожева і Світанок київський передсадивна обробка бульб препаратом ПАБК у концентрації 0,05% забезпечила приріст урожаю 49-53 ц/га та високу товарність бульб.

5. Регулятори росту не мали істотного впливу на вміст сухої речовини і крохмалю у бульбах, проте завдяки підвищенню врожайності вихід цих сполук з 1 га насаджень при застосуванні препаратів ДГ^А-82 (0,5%) + ЕПС (5,0%), ДСБ (10,0%) та ДГ^А-82 (2,0%) істотно зростав. У дослідах з регуляторами росту ПАБК і ЕПС у сортів Бородянська рожева і Світанок київський відзначено тенденцію до підвищення вмісту у бульбах крохмалю. Застосування цих ростових речовин забезпечило стабільні прирости збору сухої речовини і крохмалю в усі роки досліджень.

6. При застосуванні регулятора росту ДГ-613 із зростанням концентрації препарату до 10,0% спостерігалося збільшення вмісту сирого протеїну і білку, незамінних і сумарних амінокислот у бульбах. При сумісному застосуванні досліджуваних препаратів з ЕПС була лише тенденція до збільшення вмісту в бульбах амінокислот.

У сортів Бородянська рожева і Світанок київський у середньому за три роки не виявлено впливу препаратів ПАБК та ЕПС на амінокислотний склад бульб, вміст білку і сирого протеїну. При застосуванні ПАБК у концентрації 0,05% якість протеїну покращувалася.

7. При застосуванні препаратів ДГ^А-82 у концентраціях 0,1% і 2,0%, ДГ-613 у концентрації 10,0% та ВНДЖ.В при нормі 5 кг/т спостерігалося зменшення вмісту вітаміну С у сорту Зов . Регулятор росту ДСБ на вміст аскорбінової кислоти не впливав.

8. Застосування регулятора росту ДГ-613 призводило до погіршення смакових якостей бульб, збільшувало ступені ферментативного і неферментативного потемніння їх м’якуша. У сортів Бородянська рожева і Світанок київський відмічено тенденцію до покращення смаку варених бульб при застосуванні препаратів ПАБК та ЕПС. Відзначено зменшення ступеню ферментативного і неферментативного потемніння м’якуша бульб на 0,2 – 0,3 бала при застосуванні ПАБК у концентрації 0,05%.

9. У сорту картоплі Зов найвищий рівень рентабельності (80,1%) та коефіцієнт енергетичної ефективності (1,54) був при застосуванні препаратів ДГ^А-82 (0,5%) та ЕПС (5,0%). Високі показники економічної та енергетичної ефективності були при застосування регуляторів росту ДГ^А-82 (2%), ДСБ (10%). У сортів картоплі Бородянська рожева та Світанок київський найвища економічна та енергетична ефективність спостерігалася при застосуванні препарату ПАБК у концентрації 0,05%.

Публікації автора:

1. Донченко Л.М. Застосування природних і синтетичних регуляторів росту рослин для затримки проростання насіннєвих бульб картоплі // Вісник БДАУ: Зб. наук. пр. / Білоцерк. держ. аграр. ун–т. – 1998. – Вип. 4, част. 2. – С. 24–27.

2. Власенко М. Ю., Філіпова Л.М. Вплив регуляторів росту на лежкість насіннєвих бульб та продуктивність картоплі сорту Зов // Вісник БДАУ: Зб. наук. пр. / Білоцерк. держ. аграр. ун–т. – 1999. – Вип. 8, част. 3. – С. 49–59 ( Частка здобувача становить 60 %).

3. Філіпова Л.М., Власенко М. Ю., Дульньов П. Г. Вплив регуляторів росту на формування асиміляційної поверхні листків та продуктивність картоплі сорту Зов // Вісник БДАУ: Зб. наук. пр. / Білоцерк. держ. аграр. ун–т. – 2000. – Вип. 10, – С. 279–285 ( Частка здобувача становить 50 %).

4. Філіпова Л.М., Власенко М. Ю. Вплив регуляторів росту на продуктивність та якість картоплі // Вісник БДАУ: Зб. наук. пр. / Білоцерк. держ. аграр. ун–т. – 2001. – Вип. 15. – С. 154–158 ( Частка здобувача становить 60 %).