Анотація до роботи:

Євтушенко Е.О. Екологічні особливості антропно трансформованих рослинних угруповань (на прикладі Криворізького залізорудного басейну). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню екологічних особливостей антропно трансформованих, регульованих і культивованих рослинних угруповань Кривбасу. Наведено загальні та індивідуальні для рослинних угруповань спектри таксонів, екоморф, способів поширення, ареалів, визначена їх обумовленість природними та антропними чинниками. Визначено таксономічний об’єм екоморф та екомoрфічна ємкість таксонів покритонасінних рослин порівнюваних рослинних угруповань. Запропоновано еколого-типологічну схему антропно регульованих та культивованих рослинних угруповань Кривбасу на основі системи О.Л.Бельгарда з урахуванням еродованості ґрунтів та ємкості насіннєвого банку. Проаналізовано відмінності латентного та вегетуючого комплексів культивованих фітоценозів Кривбасу на основі спектрів таксонів, екоморф, способів поширення.

1. Рослинний покрив Криворізького залізорудного басейну представлений антропно трансформованими, регульованими і культивованими угрупованнями. До їхнього складу належать 42 види степового, 23 – лісового, 19 – лучного, 113 – бур’янового флороценотипів та 18 видів культурних рослин. Названі угруповання зберігають риси зональної степової флори з високим рівнем рудеральності, що пояснюється впливом великих площ порушених земель, на яких домінує бур’янова стадія природного заростання. Типологічні критерії О.Л.Бельгарда, доповнені показниками мікрорельєфу, змитості грунтів, ємкості насіннєвих банків адекватно описують їхній стан.

2. Антропно трансформовані рослинні угруповання представлені 123 видами з 37 родин. За кількістю видів родини розташовуються у наступному порядку – Asteraceae (29), Lamiaceae (10), Rosaceae (10), Fabaceae (9) Poaceae (9), Brassicaceae (8), Scrophulariaceae (5), Apiaceae (4). До складу антропно регульованих рослинних угруповань належать 53 види з 19 родин, з наступним порядком зменшення кількості видів: Asteraceae (16), Poaceae (8), Fabaceae (5), Brassicaceae (3), Rosaceae (2), Lamiaceae (2), Apiaceae (2), Euphorbiaceae (2), Polygonaceae (2). Культивовані угруповання мають найбільше число видів – 141 із 32 родин і формують такий ряд – Asteraceae (39 видів), Brassicaceae (14), Fabaceae (14), Poaceae (10), Polygonaceae (7), Boraginaceae (6), Lamiaceae (6), Caryophyllaceae (5), Chenopodiaceae (4). Запаси діаспор рослин у грунті в культивованих рослинних угрупованнях представлені 72 видами вищих рослин з 20 родин.

3. За загальною кількістю видів екоморф рослинність Кривбасу має такі особливості:

а) в антропно трансформованих угрупованнях курганів – рудеранти (48,42% загальної кількості видів), степанти (30,53%), сільванти (11,58%), пратанти (8,42%); балок – рудеранти (41,38%), степанти (31,04%), сільванти (14,94%), пратанти (12,64%);

б) в антропно регульованих – рудеранти (62,26%), степанти (15,09%), сільванти (13,22%), пратанти (9,43%);

в) у культивованих – рудеранти (71,11%), степанти (12,23%), пратанти (8,89%), сільванти (3,33%).

За виключенням культивованих угруповань, такі ряди фондів екоморф є гомологічними, але відрізняються за видовим складом. У цілому вони відображають екологічні умови місцевиростань.

4. Зміна грунтово-кліматичних умов з півдня на північ Кривбасу призводить до відповідних змін таксономічних і екоморфічних спектрів культивованих рослинних угруповань. При цьому спостерігається зменшення частки участі родин Asteraceae, Brassicaceae, зміни рангів родин, їхньої кількості, порушення співвідношення між багато- і моновидовими. Разом з тим відбувається збільшення частки участі пратантів, мезофітів, але зменшення криптофітів і ксеромезофітів.

5. На фоні підсилення антропного впливу, пов’язаного з регуляційними заходами спостерігається екологічна диференційованість рослинних угруповань, що супроводжується зростанням їхньої синантропізації і терофітності. Також відбуваються зміни у таксономічних і екоморфічних спектрах, екоморфічній ємкості родин і таксономічних фондах екоморф, співвідношень видів за способами їхнього поширення в вегетуючих і латентних комплексах цих угруповань (ало-, авто-, антропохорів різних типів).

6. Варіативність таксономічного і екоморфічного складу культивованих угруповань обумовлюється запасами діаспор, еродованістю ґрунтів, культиваційними заходами.

7. За ареалогічним складом у культивованих рослинних угрупованнях переважають види полірегіональної та голарктичної груп ареалів. До апофітів належить 71 вид. Адвентивні види представлені археофітами (41 вид), серед яких переважають види середземноморського й ірано-туранського походження. Кенофіти – 29 видами в основному північноамериканського та середземноморського походження. За ступенем натуралізації превалюють епекофіти. Серед видів, які мають корисні для людини властивості, найчисельнішими є лікарські, кормові, харчові.

Публікації автора:

1. Євтушенко Е.О. Вплив штучних лісових насаджень на таксономічну структуру агрофітоценозів // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2003. – С. 170-175.

2. Євтушенко Е.О. Порівняльний таксономічний і екологічний аналіз банку насіння і вегетуючої сегетальної рослинності // Проблеми екології та охорони природи техногенного регіону. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Вип.3. – С. 39-44.

3. Євтушенко Е.О. Еколого-типологічна схема культур- і агрофітоценозів на основі вчення О.Л. Бельгарда // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2005. – С. 94-100.

4. Євтушенко Е.О. Подібність таксономічного складу культурфітоценозів Криворіжжя // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Т.1, Вип.13. – С. 49-55.

5. Шанда В.І., Євтушенко Е.О. Теоретичні аспекти культурфітоценології та агрофітоценології // Екологія та ноосферологія. – 2006. – Т.17, № 1-2. – С. 17-23.

6. Євтушенко Е.О.Особливості насіннєвого банку агрофітоценозів // Темат. збірник Інституту екології Карпат НАН України. – Львів: „Ліга-Прес”, 2004. – вип.5. – С. 46-52.

7. Шанда В.І., Євтушенко Е.О. Адаптивні землеробство і рослинництво в загальній проблематиці охорони довкілля // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Охорона довкілля: екологічні, освітянські, медичні аспекти”.– Кривий Ріг: КДПУ, 1997. – С. 70-74.

8. Шанда В.І., Євтушенко Е.О. Проблеми боротьби з бур’яновою рослинністю // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Охорона довкілля: екологічні, освітянські, медичні аспекти”.– Кривий Ріг: КДПУ, 1997.– С. 75-76.

9. Євтушенко Е.О. Деякі аспекти вивчення потенційної забур’яненості ґрунту // Матеріали І міжнар. наук. конф. “ Проблеми фундаментальної та прикладної екології”. – Кривий Ріг: КДПУ, 2001. – С. 92-94.

10. Євтушенко Е.О. Еколого-біологічні особливості та хорологія найбільш поширених видів насінного банку агрофітоценозів // Матеріали І міжнар. наук. конф. “Проблеми екології та екологічної освіти”. – Кривий Ріг: „І.В.І.”, 2002. – С. 99-101.

11. Євтушенко Е.О. Еколого-біологічні особливості потенційного видового складу агрофітоценозів // Матеріали І міжнар. наук. конф. “Проблеми екології та екологічної освіти”. – Кривий Ріг: „І.В.І.”, 2002. – С.97-99.

12. Євтушенко Е.О. Відмінності таксономічної структури банку насіння та вегетуючого комплексу агрофітоценозів // Матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. „Проблеми екології та екологічної освіти”. – Кривий Ріг: Етюд-Сервіс, 2003.– С. 162-165.

13. Євтушенко Е.О. Поширення амброзії полинолистої в агрофітоценозах // Матеріали II міжнар. наук.-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень, 2003”. – Дніпропетровськ – Івано-Франківськ: Наука і освіта, 2003. – С. 8.

14. Євтушенко Е.О. Сучасні дослідження агрофітоценозів: агроекологічний аспект // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. „Україна наукова”. – Дніпропетровськ – Івано-Франківськ: Наука і освіта, 2003. – С.7.

15. Євтушенко Е.О. Відмінності екоморфічного складу банку насіння та вегетуючого комплексу агрофітоценозів // Матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. „Проблеми екології та екологічної освіти”. – Кривий Ріг: Етюд-Сервіс, 2003.– С. 173-175.

16. Евтушенко Э.А. Некоторые особенности почвенного банка семян агрофитоценозов на чернозёмах обыкновенных в центральной степи Украины // Материалы І международ. науч.-практ. конф. “Социально-экологические и экономические проблемы развития регионов рекреационной специализации”. – Сочи: РИО СГУТ и КД, 2004. – С. 93-97.

17. Євтушенко Е.О. Крайовий ефект в агрофітоценозах // Матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. „Проблеми екології та екологічної освіти”. – Кривий Ріг: Етюд-Сервіс, 2004.– С. 17-19.

18. Євтушенко Е.О. Кургани як парцели агробіогеоценозів // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. „Науковий потенціал світу”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 8-9.

19. Євтушенко Е.О. Особливості екоморфічної структури агрофітоценозів на фоні різних типів штучних лісових насаджень // Матеріали VII міжнар. наук.-практ. конф. „Наука і освіта 2004”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 4-5.

20. Євтушенко Е.О. Ценоморфічний склад культурфітоценозів // Матер. ІІ Міжн. наук.-практ. конф. „Проблеми фундаментальної і прикладної екології, екологічної геології та раціонального природокористування”. Кривий Ріг, 2005.– С. 91-94.

21. Євтушенко Е.О. Подібність рослинних угруповань полезахисної лісосмуги, кургану та агрофітоценозу // Екологічний вісник. – Кривий Ріг: „І.В.І.”. – 2005. – Вип. 3. – С. 21-23.

22. Євтушенко Е.О. Порівняльний аналіз таксономічного складу антропно змінених рослинних угруповань // Екологічний вісник. – Кривий Ріг: „І.В.І.”. – 2005. – Вип.3 – С. 52-57.