Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Екологія


Бригадиренко Віктор Васильович. Екологічні особливості формування комплексів підстилкових безхребетних лісових біогеоценозів степової зони України. : Дис... д-ра наук: 03.00.16 - 2007.



Анотація до роботи:

Бригадиренко В. В. Екологічні особливості формування комплексів підстилкових безхребетних лісових біогеоценозів степової зони України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2007.

Досліджено особливості формування комплексів безхребетних тварин підстилкового біогеогоризонту в умовах різних типів природних і штучних лісових біогеоценозів степової зони України, проведено порівняння герпетобію із зональними степовими, навколоводними та урбанізованими екосистемами. Створено моделі трофічних мереж, що складаються з двох і трьох трофічних рівнів. Розроблено алгоритм перенесення трофічного навантаження для поліфагів за умов нестачі кормових ресурсів. Досліджено вплив трофічної спеціалізації поліфагів на стабілізацію структури трофічної мережі. Розроблено метод топологічних спектрів для зоологічної діагностики природних і антропогенно трансформованих екосистем. Проведено моделювання впливу на трофічний ресурс популяцій сапрофагів і фітофагів із генераціями, що накладаються. Оцінено вплив антропогенних чинників на герпетобій лісових біогеоценозів степової зони України. Проаналізовано розподіл безхребетних тварин за типами степових лісів. Із використанням факторного та дискримінантного аналізу виявлено закономірності утворення багатовидових комплексів підстилкових безхребетних тварин у різних типах біогеоценозів степової зони України, оцінено взаємовплив різних компонентів герпетобію. Розроблено рекомендації щодо оптимізації герпетобію як складової системи підвищення стійкості лісових біогеоценозів в умовах географічної невідповідності умовам існування.

1. Лісова підстилка як структурний елемент біогеоценозу концентрує трофічні та топічні зв’язки більшості компонентів консорцій лісових автотрофів. Підстилкова фауна степових лісів у цілому багатша та різноманітніша за рахунок конкуренції між сильвантами та видами, характерними для зональної степової рослинності. У південній підзоні Степу фауна підстилки різко збіднюється через спрощення просторової структури лісового біогеоценозу, майже повне заміщення типово лісових еврибіонтними видами.

2. У результаті моделювання популяції Rossiulus kessleri Lohm. встановлено, що протягом першої половини сезону більшу частину популяції складають дво- та трирічні особини. Улітку та восени значну роль у розкладанні підстилки виконують особини молодших вікових груп. Роль чотири- та п’ятирічних особин диплопод у розкладанні рослинного опаду незначна.

3. На верхніх щаблях трофічної піраміди у герпетобії степових лісів міжвидова конкуренція проявляється не так інтенсивно, як на нижніх. Серед підстилкових зоофагів вищих порядків, в умовах природних лісових біогеоценозів, представлених видами роду Carabus, пряма трофічна конкуренція відсутня.

4. На ділянках із високою чисельністю Formicidae кількість видів Aranei та Carabidae достовірно нижча. Менше зниження чисельності спостерігається у Forficulidae і Histeridae. Інші групи підстилкових зоофагів не чутливі до підвищення чисельності Formicidae. В умовах підвищеної щільності мурах збільшується чисельність Diplopoda та Lygaeidae. Більшість видів турунів значно знижує чисельність в умовах високої щільності мурах (виняток – Amara similata (Gyll.), Carabus marginalis F. і Harpalus rufipes (Deg.).

5. У результаті досліджень запропоновано створення функціонально-розмірних схем системи трофоконсортивних зв’язків мезофауни підстилкового біогеогоризонту.

6. На більшості пробних ділянок у заплавних і пристінних лісах лісостепової зони зустрічаються 40–50 видів підстилкових безхребетних тварин. Сумарна чисельність безхребетних зазнає суттєвих коливань. Індекси видового різноманіття характеризуються високими значеннями. Вирівняність розмірно-вагової структури свідчить про насиченість і стабільність трофічної мережі на обстежених пробних ділянках, відсутність значного антропогенного навантаження.

7. Герпетобій лісових біогеоценозів острова Хортиця характеризується домінуванням сапрофагів середньої розмірної ланки, представлених двома видами ізопод (більше 70 % за чисельністю). На більшості пробних ділянок поширені 60–70 видів безхребетних тварин – переважно сапрофагів і зоофагів. На частині обстежених пробних ділянок зареєстрований занесений до Червоної книги України Carabus hungaricus scythus Motsch.

8. Розбіжності у складі герпетобію між подібними типами лісу степової та лісостепової зони незначні. Як приклад можна навести вільшаники, осичники, липові діброви, бори, де, як і в більшості біогеоценозів лісової зони, у ґрунті не виражені процеси засолення. Видовий склад інших типів лісу (берестові, ясеневі, частина липово-ясеневих дібров) значно багатші у степовій зоні, тому що тут герпетобій збагачується елементами середземноморської фауни, зростає частка галофільних і лучних видів.

9. У лісових біогеоценозах двох кліматичних зон знаходить свій прояв принцип зональної зміни стацій. Мезофільні підстилкові види лісової зони поводяться (завдяки наявності сухого літнього періоду) як гігрофіли або навіть ультрагігрофіли у степовій зоні. Завдяки наявності екотонних ефектів у лісосмугах і байрачних лісах степової зони підвищується частка степових і еврибіонтних видів.

10. У процесі формування дібровних комплексів на річкових піскових наносах спостерігається закономірна зміна властивостей підстилкового та ґрунтового біогеогоризонтів, у тому числі і під впливом герпетобію. На першому етапі ґрунтоутворення спостерігається домінування зоофагів, які поступово заміщуються сапрофагами. На другому–п’ятому етапах первинної сукцесії зареєстроване підвищення різноманіття підстилкової мезофауни, зникають домінантні види.

11. Ординація угруповань безхребетних тварин, безпосередньо пов’язаних із ґрунтом, показала значно вищий рівень невизначеності у структурі зооценозу підстилкового горизонту порівняно з фітоценозом. Внутрішні зв’язки між підсистемами герпетобію відіграють вирішальне значення при формуванні його структури. Крім цього, великий вплив на склад герпетобію здійснює зволоження, потужність підстилкового горизонту та механічний склад ґрунту.

12. Автомобільний транспорт в умовах степової зони суттєво впливає на структуру угруповань нагрунтових безхребетних. Основні зміни видового складу герпетобію відбуваються на межі штучного лісового насадження та придорожньої смуги, що підтверджує необхідність розширення штучних лісових масивів у межах степової зони як ефективних бар’єрів для техногенних чинників.

13. Під дією підтоплення лісових біогеоценозів шахтними водами Західного Донбасу спостерігається зменшення кількості видів та індексів видового різноманіття герпетобію, зміни таксономічної та функціональної структур герпетобію. У досліджених типах лісу домінантна трофічна група (65 %) – сапрофаги: Juliformia, Isopoda, Silphidae. Спостерігається різке зменшення чисельності мурах порівняно з еталонними пробними ділянками, руйнування ценотичної структури герпетобію (поширення гігрофільних, галофільних, степових і еврибіонтних видів, частка сильвантів зменшується).

14. На вершині трофічної мережі порівняно з розташованими нижче трофічними рівнями темпи розмноження зменшуються, наближаючись до нуля. Зі збільшенням кількості рівнів у трофічній мережі біомаса видів, що перебувають на проміжних рівнях, зростає. Полігональність, характерна для більшості трофічних мереж у герпетобії, забезпечується присутністю у системі поліфагів. При стабільних зовнішніх умовах термін існування трофічної мережі менший тривалості її існування в умовах зміни факторів середовища.

15. Домінантні види турунів без урахування складу усієї карабідофауни не завжди можуть служити індикаторною групою при визначенні типу амфіценозу. Використання факторного та дискримінантного аналізу дозволило визначити відношення окремих видів до мінералізації ґрунтового розчину, ступеня розвитку підстилкового горизонту, механічного складу ґрунту, складу фітоценозу.

16. Розроблений метод топологічних спектрів відрізняється від більшості інших методів біоіндикації тим, що для характеристики умов середовища використовуються не окремі види з невеликою шириною екологічної ніші відносно фактора, яким присвоюється статус «індикаторних», а всі види певної таксономічної групи. Якщо на пробній площі переважають види, які витримують незначні коливання певного фактора, – багаторічна мінливість умов середовища незначна.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ГЕРПЕТОБІЮ
ЛІСОВИХ БІОГЕОЦЕНОЗІВ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ

У зв’язку із запланованим збільшенням площі лісових насаджень України на 2,5 млн. га за результатами досліджень розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації герпетобію як складової частини біогеоценозу та заходи з підвищення стійкості захисних лісів степової зони.

1. Для попередження масового розмноження фітофагів необхідне підтримання на достатньому рівні чисельності зоофагів, переважна більшість яких населяє підстилковий біогеогоризонт. Для збільшення чисельності підстилкових зоофагів необхідна оптимізація ступеня зволоження листяного опаду, дотримання зімкнутості крон дерев на рівні 85–95 %, тобто створення лісових насаджень тіньової структури.

2. Чисельність зоофагів зменшується під час механічного руйнування опалого листя (рекреаційне навантаження, випасання худоби, прибирання опалого листя у міських умовах). Для підтримання оптимального видового складу та чисельності зоофагів необхідне впровадження системи заходів з інвентаризації ступеня збереження підстилкового біогеогоризонту в умовах природних і штучних лісових біогеоценозів, посилення контролю за неприпустимістю спалювання підстилки, особливо навесні та восени.

3. Чисельність зоофагів нижча на ділянках, де створені штучні лісові насадження не відповідають екологічним умовам місцеперебування. Для оптимізації трофічної та таксономічної структури герпетобію необхідне приведення у відповідність типу штучних лісових біогеоценозів до властивостей едафотопу та мікрокліматичних умов, проведення усіх лісогосподарських заходів за типологією природних лісів і штучних лісових насаджень О. Л. Бельгарда.

4. Для швидкого розселення популяцій зоофагів, значна частина яких не може літати, а переміщується лише по поверхні ґрунту, необхідне створення безперервної мережі штучних лісових насаджень, які б поєднували природні лісові масиви в умовах степової зони в єдину систему. Для цього необхідно впроваджувати національну та регіональні програми екологічної мережі, що сприятиме збільшенню площі об’єктів природно-заповідного фонду, на яких відбуватиметься відтворення популяцій рідкісних і зникаючих видів герпетобіонтів.

5. Для підтримання різноманіття корисних для лісового та сільського господарства видів зоофагів необхідне підвищення мозаїчності рослинного покриву у площинних лісових насадженнях. Наявність різних деревних і чагарникових порід у складі таких насаджень дозволить зберегтись частині популяції під час сильних літніх посух, зимових морозів або інших різких змін погодних умов.

6. Для підтримання різноманіття корисних видів паразитичних двокрилих і перетинчастокрилих комах необхідне створення “рослинного конвеєра” з постійно квітучих рослин для приваблення та додаткового живлення природних ентомофагів. На ділянках площадних лісових насаджень необхідно контролювати та підвищувати ступінь збереження різноманіття трав’яних рослин на галявинах і узліссях, підвищувати кількість видів рослин-нектароносів, особливо ранньовесняних.

7. Важливу роль у підтриманні різноманіття зоофагів відіграє збереження та відновлення лісових біогеоценозів водоохоронних зон. Саме у гігрофільних і мезогігрофільних типах лісу (вільшаники, осичники, березово-осикові колки, сіролозняки, мезогігрофільні типи дібров) в умовах степової зони сконцентроване видове різноманіття рідкісних і корисних видів безхребетних тварин.

8. Для оптимізації лісових біогеоценозів міст, збагачення їх біологічного різноманіття необхідна інтродукція безхребетних тварин, елементів фітоценозу та мікробоценозу, характерних для природних біогеоценозів аналогічних умов існування, зменшення впливу людини на лісову підстилку.

Публікації автора:

  1. Михеев А. В., Бригадиренко В. В. Роль беспозвоночных животных в питании лесной куницы (Martes martes L.) в лесных экосистемах степной зоны Украины // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – Д.: ДНУ, 2000. – С. 109–115. (Особистий внесок – 50 %: визначення залишків безхребетних тварин у раціоні куниці та місцях її перебування, аналіз фауністичних даних, підготовка рукопису).

  2. Бригадиренко В. В. Природоохранная классификация жужелиц (Coleoptera, Carabidae) Украины // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия биологическая. – 2001. – Т. 14, № 2. – С. 12–16.

  3. Бригадиренко В. В., Кабар А. Н. Жужелицы (Coleoptera, Carabidae) как компонент герпетобия ботанического сада Днепропетровского национального университета // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – Д.: ДНУ, 2002. – Вип. 6. – С. 134–140. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, визначення зібраного матеріалу, аналіз даних, підготовка рукопису публікації).

  4. Бригадиренко В. В. Использование компонентного анализа в изучении сообществ гигрофильных видов жужелиц (Coleoptera: Carabidae) // Известия Харьковского энтомологического общества. – 2002. – Т. 10, вып. 1–2. – С. 124–129.

  5. Про необхідність створення регіонального ландшафтного парку «Приінгульський» / Б. О. Барановський, В. В. Бригадиренко, В. В. Дем’янов, Н. І. Загубіженко, Т. В. Миколайчук, М. Ю. Молчанов, В. В. Тарасов, П. Т. Чегорка // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – Вип. 10, т. 2. – Д.: ДНУ, 2002. – С. 155–165. (Особистий внесок – 12 %: збір безхребетних тварин, їх визначення та аналіз фауни, підготовка публікації).

  6. Бригадиренко В. В. Использование топологических спектров в зоологической диагностике почв на примере семейства жужелиц (Coleoptera, Carabidae) // Экология и ноосферология. – 2003. – Т. 13, № 1–2. – С. 119–130.

  7. Бригадиренко В. В. Фауна жужелиц (Coleoptera, Carabidae) Днепропетровской области // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона. – Вып. 3. – Донецк: ДонНУ, 2003. – С. 78–88.

  8. Бригадиренко В. В. Первая находка Leistus terminatus и Epaphius secalis (Coleoptera, Carabidae) в степной зоне Украины // Вестник зоологии. – 2003. – Т. 37, № 2. – С. 96.

  9. Бригадиренко В. В., Пархоменко А. В. Экологические взаимосвязи и распределение мертвоедов (Coleoptera, Silphidae) пойменных и аренных экосистем Самарского бора // Питання степового лісознавства. – Д.: ДНУ, 2003. – С. 176–185. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, збір матеріалу, аналіз отриманих даних, підготовка статті).

  10. Цветкова Н. Н., Бригадиренко В. В. Роль герпетобионтной мезофауны в трансформации органического вещества подстилки пойменных и аренных лесов степной зоны // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя: ЗДУ, 2003. – Вип. 8, № 2. – С. 135–151. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, аналіз отриманих даних, підготовка статті).

  1. Якуба М. С., Похиленко А. П., Бригадиренко В. В. Вплив Rossiulus kessleri (Diplopoda) на розкладання підстилки у байрачних екосистемах Присамар’я Дніпровського // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя: ЗДУ, 2003. – Вип. 8, № 1. – С. 41–47. (Особистий внесок – 33 %: планування досліджень, визначення зібраного матеріалу, аналіз даних).

  2. Бригадиренко В. В., Черниш О. С. Вплив автомагістралі на окремі компоненти герпетобію штучних лісонасаджень Дніпропетровської області // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – Д.: ДНУ, 2003. – Вип. 11, т. 1. – С. 76–84. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, визначення зібраного матеріалу, аналіз даних, підготовка рукопису).

  3. Бригадиренко В. В., Черниш О. С. Зміни загальних характеристик та трофічної структури герпетобію ясенево-білоакацієвих насаджень степової зони України під впливом автомагістралі // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – Д.: ДНУ, 2004. – Вип. 8 (33). – С. 194–204. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, визначення і аналіз даних, підготовка публікації до друку).

  4. Бригадиренко В. В. Закономерности распределения подстилочных беспозвоночных степных экосистем центрального степного Приднепровья // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – Вип. 12, т. 1. – Д.: ДНУ, 2004. – C. 13–18.

  5. Бригадиренко В. В. Воздействие условий среды на состав животного населения подстилки и фитоценоз лесных экосистем степной зоны Украины // Лісівництво і агролісомеліорація. – Вип. 106. – Харків: УкрНДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, 2004. – С. 77–83.

  6. Бригадиренко В. В. Использование имитационного моделирования при изучении популяций Rossiulus kessleri (Diplopoda, Julidae) // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – Вип. 12, т. 2. – Д.: ДНУ, 2004. – C. 15–22.

  7. Бригадиренко В. В. Имитационное моделирование популяций при исследовании разнообразия энтомофауны // Екологія та ноосферологія. – 2005. – Т. 16, № 1–2. – С. 89–100.

  8. Бригадиренко В. В. Исследование функционирования трофических сетей методами имитационного моделирования // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – Вип. 13, т. 2. – Д.: ДНУ, 2005. – C. 24–38.

  9. Бригадиренко В. В. Экологические аспекты взаимодействия муравьев (Hymenoptera, Formicidae) с подстилочными беспозвоночными в условиях степных лесов // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – Д.: ДНУ, 2005. – Вип. 9 (34). – С. 181–192.

  10. Бригадиренко В. В., Слинько В. О. Система трофоконсортивних зв’язків підстилкових безхребетних заплавних дібров степової зони України // Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 257. Біологія. – 2005. – С. 42–50. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, визначення та аналіз матеріалів, підготовка рукопису публікації).

  11. Лоза І. М., Бригадиренко В. В. Еколого-біологічна характеристика герпетобію та рослинного покриву осиково-березових колків // Вісник Харківського національного аграрного університету. Біологія. – 2005. – Вип. 1 (6). – С. 125–130. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, збирання, визначення та аналіз матеріалів, підготовка публікації).

  12. Пахомов О. Є., Бригадиренко В. В. Концепція системи заходів з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області на 2005–2015 роки // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Біологія. Екологія. – Вип. 13, т. 1. – Д.: ДНУ, 2005. – C. 211–224. (Особистий внесок – 50 %: аналіз відомостей про стан навколишнього середовища Дніпропетровської області, підготовка проекту регіональної програми).

  13. Бригадиренко В. В. Конкуренція серед зоофагів із широким спектром живлення: дослідження на прикладі роду Carabus // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – Вип. 14, т. 2. – Д.: ДНУ, 2006. – C. 25–30.

  14. Бригадиренко В. В. Возможности использования напочвенных беспозвоночных для индикации градаций увлажнения эдафотопа в лесных екосистемах // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – Вип. 14, т. 1. – Д.: ДНУ, 2006. – C. 21–26.

  15. Бригадиренко В. В., Корольов О. В. Особливості спектра живлення Pterostichus melanarius (Coleoptera: Carabidae) у лабораторних умовах // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – 2006. – Т. 9. – С. 78–85. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, визначення безхребетних тварин, аналіз спектра живлення, написання статті).

  16. Бригадиренко В. В., Соловйов С. В. Вплив первинного ґрунтоутворення у заплавних лісах Дніпровсько-Орільського природного заповідника на структуру герпетобію // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – Вип. 12, № 1. – С. 34–46. (Особистий внесок – 50 %: визначення фауністичного матеріалу, аналіз даних, підготовка рукопису до публікації).

  17. Лоза І. М., Бригадиренко В. В. Роль осиково-березових колків у збереженні різноманіття ґрунтів і безхребетних тварин степової зони України // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – Вип. 15, т. 1. – Д.: ДНУ, 2007. – С. 87–90. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, визначення фауністичного матеріалу, аналіз даних, підготовка рукопису).

  18. Фали Л. І., Бригадиренко В. В. Морфологічна мінливість особин у популяції Philonthus decorus (Coleoptera, Staphylinidae) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2007. – Вип. 20. – С. 66–71.

  19. Бригадиренко В. В. Статика піраміди біомас або динаміка видового різноманіття? // Екологічний вісник. – 2005. – № 1. – С. 5–7.

  20. Бригадиренко В. В. Основи систематики комах: Навч. посібн. – Д.: РВВ ДНУ, 2003. – 204 с.

  21. Бригадиренко В. В. Влияние подтопления шахтными водами на фауну жужелиц (Coleoptera, Carabidae) третьей солонцово-солончаковой террасы Западного Донбасса // Структура и функциональная роль животного населения в природных и трансформированных экосистемах. Тез. I Междунар. конф. – Д.: ДНУ, 2001. – С. 61–63.

  22. Бригадиренко В. В. Редкие жужелицы трибы Callistini (Coleoptera, Carabidae) Степного Приднепровья // Биосфера и человек. Матер. Междунар. конф. – Майкоп, 2001. – С. 138–140.

  23. Бригадиренко В. В. Жужелицы (Coleoptera, Carabidae) как компонент герпетобия пойменных липовых и бересто-ясеневых дубрав степной зоны Украины // Відновлення порушених природних екосистем. Матер. І Міжнар. конф. – Донецьк: Лебідь, 2001. – С. 40–45.

  24. Бригадиренко В. В. Распределение жужелиц трибы Pogonini (Coleoptera, Carabidae) в различных растительных ассоциациях солончаковых экосистем Днепропетровской области // Проблеми сучасної екології. Тези Міжнар. конф. – Запоріжжя, 2002. – С. 37–38.

  25. Бригадиренко В. В. Жужелицы (Coleoptera, Carabidae) как индикаторы различных типов пойменных дубрав степной зоны Украины // Проблемы почвенной зоологии. Материалы III (XIII) Всероссийского совещания по почвенной зоологии. – М.: КМК, 2002. – С. 32–33.

  26. Бригадиренко В. В. Виртуальная коллекция изображений насекомых Украины // Информационные системы по биоразнообразию видов и экосистем. Матер. Междунар. симпоз. – С.-Пб.: Зоологический институт РАН, 2003. – С. 38–39.

  27. Бригадиренко В. В. Пространственно-функционально-разметные модели в изучении сообществ почвенных и наземных беспозвоночных // Тези VI з’їзду Українського ентомологічного товариства. – Біла Церква, 2003. – С. 15–16.

  28. Бригадиренко В. В. Применение метода топологических спектров в зоологической диагностике почв // Чтения памяти А. А. Браунера. Матер. ІІІ Междунар. конф. – Одесса: Астропринт, 2003. – С. 147–149.

  29. Бригадиренко В. В., Колісник В. В. Особливості структури герпетобію урочища “Римський ліс” // Римський ліс. – Д.: Орлан, 2004. – С. 35–38. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, визначення матеріалу, аналіз даних, написання рукопису).

  30. Бригадиренко В. В. Закономірності формування комплексів підстилкових безхребетних заплавних лісових екосистем Самари Дніпровської // Природничі науки на межі століть. Матер. науково-практ. конф. – Ніжин: НДПУ, 2004. – С. 14–15.

  31. Brigadirenko V. V. Ground beetles (Coleoptera, Carabidae) in forest ecosystems of steppe zone of Ukraine // Abstracts of the XIX International Congress of Zoology. – China, Beijing, 2004. – P. 472.

  32. Бригадиренко В. В. Индикация режимных характеристик увлажнения лесных экосистем степной зоны // Экология и биология почв. Матер. Междунар. конф. – Ростов-на-Дону: ЦВВР, 2004. – С. 31–33.

  33. Бригадиренко В. В. Использование дискриминантного анализа для определения индикаторной ценности вида в зоологической диагностике почв // Сибирская зоологическая конференция. – Новосибирск: ИСиЭЖ СО РАН, 2004. – С. 22–23.

  34. Бригадиренко В. В. Возможности использования доминантных видов беспозвоночных животных для оценки свойств эдафотопа // Актуальные проблемы биологии, медицины и экологии. – Т. 3, № 3. – Томск: СГМУ, 2004. – С. 405–406.

  35. Бригадиренко В. В. Обзор энтомофауны заказника «Плавни Новая Одесса» (Николаевская обл.) // Человек и животные. Матер. II Междунар. конф. – Астрахань: Астраханский университет, 2004. – С. 52–54.

  36. Бригадиренко В. В. Роль системных ограничений размеров тела и скорости увеличения численности популяции в функционировании консорций // Наука и образование. Матер. V Междунар. конф. – Белово: Кемеровский государственный университет, 2004. – C. 368–370.

  37. Loza I. M., Brigadirenko V. V. Opportunity of using soil invertebrates for gradations indication of humidification edaphotopes in sandy forest ecosystems // Biodiversity and role of zoocenosis in natural and anthropogenic ecosystems. Extended Abstracts of III Intern. conf. – D.: DNU, 2005. – P. 198–200. (Особистий внесок – 50 %: планування досліджень, збір та визначення матеріалу, аналіз отриманих даних, написання рукопису).

  38. Бригадиренко В. В. Планирование экспериментов при изучении спектров питания почвенных беспозвоночных // Экологическое разнообразие почвенной биоты и биопродуктивность почв. Матер. IV (XIV) Всероссийского совещания по почвенной зоологии. – Тюмень, 2005. – С. 50–51.

  39. Бригадиренко В. В. Географические особенности формирования подстилочной фауны лесных экосистем степной и лесной зон // Экология и биология почв. Матер. Междунар. конф. – Ростов-на-Дону: ЦВВР, 2005. – С. 34–35.

  1. Бригадиренко В. В. Особенности связей герпетобий – подстилка в условиях степных лесов // Роль экологического пространства в обеспечении функционирования живых систем. – Елец, 2005. – С. 10–12.

  2. Бригадиренко В. В. Связи животного населения подстилки с различными биогеогоризонтами лесов степной зоны // Изучение и сохранение природных экосистем заповедников лесостепной зоны. – Курск: Центрально-Черноземный государственный заповедник, 2005. – С. 286–288.

  3. Бригадиренко В. В. Екологічні особливості герпетобію ольсів степової зони України // Типологія лісів степової зони, їх біорізноманіття та охорона. – Д.: ДНУ, 2005. – С. 156–157.

  4. Бригадиренко В. В. К фауне охраняемых насекомых Днепропетровской области // Рідкісні та зникаючі види комах і концепції Червоної книги України. – К.: УЕТ, 2005. – С. 6–8.

  5. Бригадиренко В. В. Використання методів імітаційного моделювання при вивченні впливу популяцій безхребетних тварин на навколишнє середовище // Загальна і прикладна ентомологія в Україні. Тези конф., присвяч. пам’яті В. Г. Доліна. – Львів, 2005. – С. 46–47.

  6. Бригадиренко В. В. Исследование трофических сетей с использованием имитационного моделирования // Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах: Матер. III Междунар. конф. – Д.: Изд-во ДНУ, 2005. – С. 112–113.

  7. Бригадиренко В. В. Влияние сомкнутости древесного яруса лесных экосистем степной зоны на численность жужелиц (Coleoptera: Carabidae) // Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах. Матер. III Междунар. конф. – Д.: Изд-во ДНУ, 2005. – C. 242–243.

  8. Бригадиренко В. В. Оптимізація фауни безхребетних тварин різних біогеогоризонтів в умовах міських екосистем // Екологічні дослідження у промислових регіонах України. Матер. Всеукраїнської конф. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 93–95.