У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, одержані результати, які полягають у теоретичному обґрунтуванні організаційно-економічного механізму визначення та прогнозування поточних і інвестиційних витрат гірничорудних підприємств з урахуванням галузевих особливостей виробництва і реалізації продукції, що має істотне значення для забезпечення їх ефективної діяльності і розвитку економічної науки. Основні висновки дослідження полягають у тому, що: 1. На підставі класифікаційно-змістовних досліджень уточнено сутність економічної категорії „фінансовий потенціал” підприємства, яка визначається обсягом власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства для здійснення ним поточних і перспективних витрат. При цьому перспективні витрати носять характер одночасних витрат і пов’язані з відтворенням засобів праці та розширенням виробництва, згідно з інвестиційним планом підприємства. 2. В сучасних умовах розвитку ринкових відносин найбільшого значення набуває інформаційне забезпечення, яке полягає у збиранні та переробці різноманітних даних в реальному масштабі часу, необхідних для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Особливо це стосується інформації про витрати, обсяги яких можна визначити тільки за результатами виробничо-господарської діяльності за певний звітний період (витрати на управління виробництвом, збут продукції, сплату податків, штрафні санкції). З огляду на переваги й недоліки різних систем оперативного збору такої інформації пропонується побудова на підприємстві інформаційного потоку (паралельного вже існуючим) з місць виникнення первинної інформації до місць прийняття управлінських рішень різних рівнів, що не потребує значних капітальних вкладень. 3. Встановлено, що для організації на підприємстві роботи з контролю за платежами й поставками, надходженням документації, її обробки, обліку й прогнозуванню витрат на формування податкових платежів в реальному масштабі часу необхідно створити окрему службу в рамках відділу бюджетування, розроблено її структуру і функції. Така служба визначатиме кожного місяця суму витрат на формування податкових платежів, поєднуючи дані оперативної інформації та прогнози, що надаються всіма службами і відділами підприємства на основі планових (бюджетних) розрахунків. 4. Запропонована в роботі методика виявлення теоретичних залежностей окремих елементів виробничих витрат від обсягів виробництва гірничорудних підприємств окремо за кожним виробничим підрозділом, враховуючи особливості цих підрозділів і умови формування витрат, дала результати, які характеризуються досить високою вірогідністю. Вона дозволила виділити постійну частину витрат за кожним видом ресурсів і встановити темп зміни витрат цих ресурсів на одиницю зміни обсягів виробництва. Ця інформація використана як для прогнозування витрат, з метою управління ними, так і для планування кінцевих результатів виробництва – обсягів випуску продукції і прибутку. 5. Вдосконалена в роботі методика CVP–аналізу дозволила застосувати її на гірничорудних підприємствах, що випускають декілька видів продукції (концентрат, агломерат, обкотиші) і розрахувати як умови беззбиткового виробництва, так і можливі зміни в прибутку підприємства при зміні умов виробництва і реалізації продукції – обсягів виробництва і ціни. Запропоновано методику визначення рівня сукупного впливу цих факторів на зміни в прибутку підприємства. Передбачається, що система моніторингу на основі агрегованих даних, отриманих в рамках повномасштабного CVP-аналізу, дозволить оперативно розраховувати основні показники фінансової діяльності підприємства і планувати потреби в матеріальних і фінансових ресурсах. 6. Розроблено методику визначення потенціалу підприємства, що враховує фактичні обсяги виробництва продукції та втрачені можливості кожного виробничого підрозділу, виходячи з часу незапланованих простоїв обладнання, часу фактичного резерву його роботи та простоїв, за рахунок втрати продуктивності технічного обладнання. В переліку внутрішніх джерел підвищення ефективності виробництва на першому місці повинні стояти резерви, які можливо виявити, збалансувавши виробничі потужності підприємства. Доведено, що нарощування виробничих потужностей тільки критичних підрозділів не призведе до збільшення загального потенціалу підприємства, оскільки в результаті змін інші підрозділи також можуть стати критичними. Побудовано динамічну модель, що враховує вплив зміни потенціалу структурного підрозділу на потенціал підприємства в цілому і дозволяє визначити варіанти об’єктів, інвестування в які є найбільш оптимальним і повинно здійснюватися в першу чергу для забезпечення максимальних результатів. 7. В роботі запропоновано методику оцінки варіантів інвестування на основі встановлених теоретичних залежностей окремих елементів виробничих витрат від обсягів виробництва гірничорудних підприємств в кожному виробничому підрозділі, враховуючи особливості цих підрозділів і умови формування витрат, а також зміну структури основних фондів в результаті реалізації інвестиційного проекту. 8. Визначено, що показник оцінки ефективності інвестування повинен комплексно враховувати обсяги фінансування проекту із різних джерел, ціну використання цих ресурсів, умови повернення кредиту і плати за кредит, можливість за рахунок кредитного фінансування отримати додатковий ефект при використанні вивільнених власних коштів на інші цілі, що дозволяє вибирати проекти з оптимальною структурою капітальних вкладень. |
