Анотація до роботи:

Окландер М.А. Формування логістичних систем підприємств. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Одеський державний економічний університет, Одеса, 2003.

Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми розробки теоретико-прикладних положень формування логістичних механізмів адаптації підприємств до зовнішнього середовища з метою підвищення їх конкурентоспроможності. Розглянуто стан наукової думки з питань теорії логістики. Обґрунтована актуальність логістики, її адекватність до існуючих виробничих відносин.

Запропоновано принципи і структуру логістичної системи підприємства. Розроблено принципи, узагальнену класифікацію, методику розрахунку і форму звітності логістичних витрат підприємств. Доведено переваги раціонального планування логістики. Запропонована схема аудиту логістики підприємства.

Сформульовані взаємозв’язок логістики і маркетингу, співвідношення комплексів маркетингу і логістики. Розроблені основи теорії макромаркетингової підтримки функціонування логістичних систем підприємств, концепція маркетингової системи країни.

Розроблено пакет економіко-математичних і економіко-статистичних моделей та методик використання логістичної ідеології у різних сферах діяльності підприємства. Показано універсальний характер методології логістики, прослідковано зв’язок логістики та організаційно-структурної побудови підприємства, створена теорія кадрової логістики.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в комплексному розробленні теоретико-прикладних положень формування та підтримки логістичних механізмів адаптації підприємств до зовнішнього середовища. Узагальнюючи результати теоретичної та практичної роботи, здобувачем зроблено такі висновки:

1.Економіка України зустрічається з проблемами, вирішення яких об’єктивно пов’язане з поширенням використання інструментів логістики, що призначені для використання в мікроекономічних системах. Реалізація її концепції та методології забезпечує підвищення конкурентоспроможності підприємств. Між тим, впровадження концепції логістики стримується невирішенням низки теоретичних питань. В їх межах важливим є визначення співвідношення логістики та маркетингу підприємств і макромаркетингової підтримки функціонування логістичних систем підприємств.

2.Призначення логістики полягає у впровадженні на підприємстві логістичної системи, потрібної для того, щоб матеріали і товари могли долати простір і час. Запропоновано принципи побудови і структуру логістичної системи підприємства. Критерій ефективності функціонування логістичної системи підприємства, на думку здобувача, полягає в максимізації прибутку на одиницю логістичних витрат за умови забезпечення потрібної якості сервісу. У відповідності до рекомендованого критерія розроблено методику розрахунку показника рентабельності логістичних витрат, який визначає ефективність функціонування логістичної системи підприємства.

3.Логістика є альтернативою прийомам адміністративно-командної економіки. В рамках логістичної системи інтегральна оптимізація досягається за рахунок раціонального розташування і розпланування виробничих та складських комплексів, розрахунку оптимальної величини і інтервалу партії постачання, впровадження ефективних навантажувально-розвантажувальних та транспортно-складських технологій, формування раціональних господарських зв’язків тощо. За допомогою впровадження логістичної системи для підприємств з’являється можливість вишукувати резерви, що компенсують додаткові витрати на задоволення зростаючих запитів споживачів і підвищення якості їх обслуговування. Запропонована методика кількісної оцінки впливу логістичної системи на результати господарської діяльності, яка базується на канонічному та кореляційно-регресійному аналізі і вивчає взаємний вплив факторів та параметрів діяльності підприємства.

4.Визначальними для прийняття рішення щодо використання логістики є можливості, по-перше, ліквідації як дефіциту, так і надлишків товарно-матеріальних ресурсів і, по-друге, економії витрат на складські приміщення. У результаті позитивний вплив широкомасштабного поширення логістики в економічній системі держави полягатиме в тому, що питома вага сукупних запасів у валовому внутрішньому продукті буде скорочуватися. Крім того, держава зацікавлена, щоб механізми логістики раціонально використовувались усіма підприємствами, що дозволить успішно вирішувати різноманітні завдання соціально-економічного розвитку.

5.Для досягнення мети логістики потрібна інтеграція компонентів логістичної системи підприємства, що повинна здійснюватись у трьох напрямках. По-перше, у функціональних сферах логістики її компоненти повинні бути інтегровані на основі загальних витрат. По-друге, фізичний розподіл, підтримка виробництва і постачання в одному логістичному зусиллі повинні бути скоординовані в єдиний матеріальний потік. По-третє, логістична політика повинна бути взаємопов’язана з усіма іншими частинами економічної політики підприємства.

6.Мета логістичної політики — збалансувати рівень сервісу і величину логістичних витрат для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Планування логістики грунтується на двох складових — логістичному сервісі та логістичних витратах. Логістичний сервіс являє собою комплекс послуг, що надаються споживачу, який може бути охарактеризований трьома групами показників: корисність; оперативність; якість. Концептуальна модель логістичного сервісу складається з чотирьох елементів: аудит; стандартизація; менеджмент; ревізія. Логістичними слід вважати витрати, повязані з рухом та зберіганням товарно-матеріальних цінностей від первинного джерела до кінцевого споживача. Запропоновано принципи, узагальнено класифікацію, методику розрахунку та форму звітності логістичних витрат підприємства.

7.В понятті «логістичний цикл» потрібно розрізняти три тлумачення: концепція досягнення інтеграції логістичних функцій; інтервал часу між оформленням замовлення на поставку і власне доставкою замовлених товарів на склад споживача; конструкція, що складається із вузлів та ланок. Логістичний цикл складається з: циклу постачання, циклу підтримки виробництва і циклу фізичного розподілу. Кожен з них має специфічну мету, особливість, відповідальність. У рамках логістичної системи підприємства завжди існує набір різноманітних стратегій функціональних циклів, кожна з яких може використовуватись залежно від обставин. У конкретній ситуації повинні обиратися оптимальні варіанти, що забезпечують можливості для маневрування з метою завоювання лідерства на ринку.

8.Модель планування логістичного циклу складається з чотирьох процедур: планування поставок готової продукції; планування виробництва; планування потреби в матеріалах; планування техніко-економічного обгрунтування проектів. Методологія планування логістики універсальна, оскільки може використовуватись на будь-яких підприємствах.

9.Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства відбувається за рахунок переозброєння матеріального виробництва на основі найновіших інформаційних технологій. В Україні масовому розповсюдженню інформаційних інтегрованих систем управління перешкоджає той факт, що побудова організаційних структур управління на підприємствах базується на функціональній концепції розподілу праці. На нинішньому етапі розвитку суспільного виробництва використання суб’єктами господарювання цієї деології є контрпродуктивним, оскільки пріоритетними характеристиками їх діяльності стають адаптивність і динамізм.

10.Конструктивною альтернативою функціональній ідеології є використання українськими суб’єктами господарювання логістичного підходу. У фаховій літературі не сформульовано теоретичні положення, що визначали б його економічну сутність. Найбільш розповсюдженою помилкою є ототожнення логістики з логістичним підходом. Між тим, на погляд здобувача, логістика — це управління матеріальним потоком, а логістичний підхід — це універсальний інструмент вирішення різноманітних проблем. І його використання веде до позитивних, в ідеалі оптимальних результатів. Запропонована методологія логістичного підходу, яка полягає у слідуючому:

взаємопов’язані функції процесу розглядаються як єдиний потік;

для управління потоком створюється організаційно-управлінський механізм, тобто система управління потоком. В рамках таких систем, по-перше, сумарний ефект від оптимізації потоку може значно перевищувати прибуток від локальної оптимізації окремих його функцій та операцій; по-друге, здійснюється перерозподіл витрат, при якому їх збільшення в одній ділянці дає економію в іншій та по системі в цілому;

використовується інтегральний (агрегований) показник ефективності функціонування системи управління потоком, який окрім витрат, пов’язаних з управлінням потоком, враховує втрати прибутку внаслідок невикористаних (втрачених) можливостей, обумовлених нераціональним використанням ресурсів потоку.

Універсальність логістики проявляється в тому, що логістичний підхід (методологія логістики) може бути використаний не тільки для вирішення виключно логістичних, але й інших економічних проблем підприємства.

11.На основі запропонованої методології логістики розроблені теоретичні і науково-прикладні основи теорії кадрової логістики, що можуть сприяти вирішенню актуальної проблеми раціональної організації та підвищення ефективності використання персоналу підприємств.

12.Проявом ідеології логістичного підходу, що носить універсальний характер і спрямований на посилення міжфункціональної координації структурних підрозділів підприємств є чотири взаємопов’язані тенденції: об’єднання локальних функцій підприємства в інтегральні функції, тобто бізнес-процеси; скорочення загальної кількості функцій; структурування організацій на основі інтегральних функцій; оптимізація бізнес-процесів в цілому. Логістичний підхід є важливою складовою у забезпеченні адаптивності підприємств до зовнішнього середовища.

13.Комплекс логістики підприємства є складовою частиною комплексу маркетингу. Логістичні потреби маркетингу підприємства підрозділяються на специфічні та універсальні. В стратегію маркетингу повинна бути інтегрована ефективна стратегія логістики. Запропоновано схему аудиту логістики та форми звітності відповідно з логістичних і маркетингових витрат підприємства.

14.Логістика і маркетинг мають багато спільного. По-перше, концепції і логістики, і маркетингу — це образ мислення, філософія. По-друге, концепції і логістики, і маркетингу грунтуються на принципі комплексності і синхронності. По-третє, і логістика, і маркетинг — це образ дії, інтегровані функції. По-четверте, і логістика, і маркетинг мають агреговані показники ефективності. По-п’яте, і логістика, і маркетинг існують тільки у формі системи. По-шосте, і логістика, і маркетинг — це міждисциплінарні науки. По-сьоме, концепції та методології і логістики, і маркетингу носять універсальний характер. По-восьме, і логістика, і маркетинг відповідають характеру існуючих виробничих відносин. По-дев’яте, логістика, як і маркетинг — це інструменти гармонізації відносин з узгодження інтересів держави, діячів ринку та населення.

15.Логістика і маркетинг мають певні відмінності. Логістичні системи можуть бути сформовані тільки на мікроекономічному рівні і функціонують в умовах планомірних зв’язків між виробництвом та споживанням. Маркетингові системи можуть бути створені на макро-, мезо- та мікрорівнях і функціонують як при ринкових, так і при планомірних формах зв’язків виробництва та споживання. Маркетингу властивий подвійний характер. З одного боку, — це ринковий інструмент надання тривалості життєвому циклу товарного виробництва. З іншого боку, маркетинг підриває товарне виробництво, сприяючи становленню безпосередньо суспільної форми зв’язків. Логістика використовується вслід за маркетингом після того, як сформовано портфель замовлень.

16.Розроблена модель макромаркетингової підтримки функціонування логістичних систем підприємств. Під комплексом макромаркетингу слід розуміти набір змінних факторів, сукупність яких, — структурна політика, податкова політика, сприяння у формуванні каналів фізичного розподілу суб’єктів господарювання, просування, — може бути використана для розробки плану маркетингу. Складовою частиною комплексу макромаркетингу є комплекс просування, який здобувач інтерпретує як: реклама, особисті контакти, засоби прискорення і/чи посилення позитивної реакції економічних агентів, пропаганда («PR»). Ефективність здійснення комплексу просування пропонується оцінювати за допомогою двох показників: додаткові надходження до бюджету, отримані після здійснення комплексу просування, та рентабельність комплексу просування. Запропоновано методику їх розрахунку, структуру, зміст роботи і функціональні обов’язки співробітників підрозділу маркетингу органів виконавчої влади.

17.Макромаркетингова підтримка функціонування логістичних систем підприємств розроблена на прикладі підприємств рекреаційного комплексу. Це комплекс маркетингових заходів, які виконуються органами державного управління та органами місцевого самоврядування і спрямовані на залучення відпочиваючих, бажаючих покращити здоров’я та туристів до регіону. Розроблено пакет методичного забезпечення маркетингової діяльності місцевої адміністрації для формування сприятливого зовнішнього середовища логістичних систем підприємств рекреації.

18.Використовуючи макромаркетингове планування, держава нікому не наказує. Кожне підприємство залишається автономним суб’єктом господарювання. План макромаркетингу тільки орієнтує підприємців певних секторів економіки у виборі рішення. Маркетинговими заходами держава здатна створити більш сприятливі умови для перспективних галузей національної економіки і тим самим адаптувати її структуру до потреб суспільства. Макромаркетинг з економічної точки зору — це механізм зацікавленості у згортанні виробництва одних товарів і максимально швидкому нарощуванні виробництва інших, виходячи з конкретних умов і місця території у внутрішньому та міжнародному розподілі праці. Такий механізм дозволить посилити регулюючу функцію держави. За рахунок макромаркетингового регулювання можливе створення сприятливих зовнішних умов для підвищення конкурентоспроможності підприємств і якості життя населення.

19.Для визначення підприємств, логістичні системи яких потребують селективної макромаркетингової підтримки пропонуюється використовувати багатофакторну (багатовекторну) модель конкурентоспроможності кластерів. Пріоритети макромаркетингу — це найбільш конкурентоспроможні напрямки діяльності, для яких у першу чергу слід створювати сприятливі зовнішні умови розвитку.

20.Макромаркетинг концептуально подібний фірмовому. Разом з тим він має суттєві методологічні та методичні особливості. Пов’язані вони з відмінностями, властивими макро- і мезоекономічним системам у порівнянні з мікроекономічною системою. Запропоновано критерій та методика розрахунку інтегрального показника ефективності функціонування макромаркетингової системи. Чим вищі результативні індикатори її діяльності у порівнянні з відповідними нормативними чи середніми, тим більшу підтримку отримують логістичні системи підприємств.

21.Концепція формування маркетингової системи України полягає в наступному — вона повинна складатися із підсистеми макромаркетингу, мезомаркетингу та мікромаркетингу. Макро- і мезомаркетинг в міру своєї компетенції покликані створювати сприятливе зовнішнє середовище для підвищення ефективності маркетингу підприємств. Маркетингова діяльність на макро- і мезорівнях виконується органами державного управління та органами місцевого самоврядування і шляхом обміну задовольняє потреби у створенні сприятливого маркетингового середовища для формування довготермінових конкурентних переваг юридичних осіб, підвищенні якості життя населення території. Обмін полягає в тому, що кожна із сторін в результаті взаємодії досягає поставленої мети. Макро- і мезомаркетинг мають триєдину мету, базуються на принципі комплексності і синхронності, існують у формі маркетингової системи.

Публікації автора:

Монографії

1. Окландер М.А. Контуры экономической логистики. – К.: Наук. думка, 2000. – 176 с.

2. Окландер М.А. Маркетинг и логистика в предпринимательстве. – Одесса: АП НТиЭИ, 1996. – 104 с.

3. Окландер М.А. Проблеми формування маркетингової системи країни. – К.: Наук. думка, 2002. – 168 с.

4. Политика мобилизации интегрального ресурса региона: В 2 кн. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002.

Особистий внесок: розкрито концептуально-методологичні особливості стратегії та тактики маркетингової підтримки регіональних органів державного управління розвитку логістичних систем підприємств рекреаційно-туристичної галузі.

Статті у наукових фахових виданнях

5. Окландер М.А. Види стратегій у логістичних системах // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. /Одес. держ. екон. ун-т. Вип. 2. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 1998. – С. 218 – 225.

6. Окландер М.А. Використання філософії логістики в менеджменті // Вiсник Одеського iнституту внутрiшних справ. – 1997 – №3. – С. 82 – 86.

7. Окландер М.А. Вплив логістичного підхіду на впровадження нових інформаційних технологій // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 130. – Дніпропетровськ, ДНУ. – 2002. – С. 98 – 103.

8. Окландер М.А., Халаміренко І.В. Інформаційні системи в логістиці // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 145. – Дніпропетровськ, ДНУ. – 2002. – С. 79 – 85.

Особистий внесок: розкрито зміст інформаційно-логістичних систем підприємств, індикаторів ефективності бізнес-процесів, показана актуальність, цілі та переваги таких систем в управлінні логістичним ланцюгом.

9. Окландер М.А. Комплекс логистики как составная часть комплекса маркетинга // Труды Одесского политехнического университета. – Одесса, 2000. – Вып. 2 (11). – С. 241 – 243.

10. Окландер М.А. Комплекс просування при використанні маркетингу в управлінні регіональними економічними системами // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» №416. Серія: Логістика. Зб. наук. пр. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка». – 2001. – С. 315-319.

11. Окландер М. Компоненты и принципы построения логистических систем // Бизнес Информ. – 1997. – №23. – С. 35 – 38.

12. Окландер М. Концепция логистики в управлении персоналом // Персонал. – 1998. – №6. – С. 73 – 75.

13. Окландер М.А. Концепція маркетингової діяльності органів державного управління // Труды Одесского политехнического университета. – Одесса: 2002. – Вып. 1 (17). – С. 223 – 226.

14. Окландер М. Концепция промышленной логистики // Экономика Украины. – 1993. – №10. – С. 27 – 33.

15. Окландер М. Логистический сервис и методика расчёта логистических затрат // Экономика Украины. – 1998. – №8. – С. 85 – 87. (0,3 д.а.)

16. Окландер М.А., Харiчков С.К. Логiстичнi системи в регiональнiй економiцi: обгрунтування необхiдностi та контури побудови // Регiональна економiка. – 1998. – №1. – С. 20 – 26.

Особистий внесок: запропоновано перелік основних типових завдань регіональної економіки, вирішення яких є можливим за рахунок використання на підприємствах логістичних систем. Визначено пріоритетні напрямки використання логістичних систем для економіки Українського Причорномор’я.

17. Окландер М.А. Логістика як інструмент економічної політики суб’єктів господарювання // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 135. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 120 – 125.

18. Окландер М.А. Маркетинг і логістика як іманентно властиві атрибути сучасних виробничих відносин України // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. пр. Вип. 12. – Одеса: ОНМУ, 2002. – С. 91 – 104.

19. Окландер М.А., Окландер Т.О. Маркетинг как инструмент реализации региональной экономической политики // Экономические инновации. Вып. 5. Структурные и институциональные преобразования в переходной экономике. Сб. науч. работ. – Одесса: Ин-т проблем рынка и экон.-экологич. исслед. НАН Украины, 1999. – С. 148 – 152.

Особистий внесок: запропоновано розглядати маркетинг як інструмент реалізації соціально-економічної політики, проаналізовано методологічні підходи до трактування поняття «якість життя», наведено модель формування інтегрального показника якості життя.

20. Окландер М.А., Михайленко Е.Г. Маркетинг региона как разновидность маркетинга некоммерческих организаций // Труды Одесского политехнического университета. – Одесса: 2000. – Вып. 1 (10). – С. 264 – 268.

Особистий внесок: запропоновано науково-методичні засади мезомаркетингу та його категоріальний апарат.

21. Окландер М.А. Маркетинг як інструмент посилення дієздатності держави // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. /Одес. держ. екон. ун-т. Вип.9. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ. – 2001. – С. 73 – 78.

22. Окландер М. Методика розрахунку ефективності територіального маркетингу // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2002. – №1. – С. 86 – 91.

23. Окландер М.А., Михайленко Е.Г. Методика факторного аналізу динаміки обсягу валютних надходжень від туризму // Вiсник Одеського iнституту внутрiшних справ. – 2001. – №1. – С. 200 – 206.

Особистий внесок: виділені чинники впливу на обсяги надходжень від підприємств туризму, розроблена відповідна трьохфакторна модель, проаналізована роль кожного чинника на основі використання ланцюгового методу.

24. Окландер М. О государственном маркетинговом регулировании // Экономика Украины. – 2003. – №4. – С. 80 – 81.

25. Окландер М.А. Оптимізація логістичного сервісу як важливий елемент розвитку підприємництва // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» №436. Серія: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Зб. наук. пр. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка». – 2001. – С. 251 – 255.

26. Окландер М.А. Оцiнка ефективностi менеджменту на основi логiстичного пiдходу // Вiсник Одеського iнституту внутрiшних справ. – 1998. – №1. – С. 78 – 81.

27. Окландер М.А. Оцінка збільшення внеску рекреації в валову додану вартість регіону в залежності від змін коефіцієнту завантаження готельного господарства // Менеджер. – 2002. – №1 (17). – С. 17 – 22.

28. Окландер М. Планирование логистического цикла // Бизнес Информ. – 1998. – №6. – С. 41 – 43.

29. Окландер М.А. Проблеми інтеграції України до ринку Європейського Союзу // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки / Донец. екон.-гуманіт. ін-т; Ін-т екон.-прав. досліджень Нац. акад. наук України. – Донецьк: Юго-Восток, 2001. – Вип.4. – 374 – 378.

30. Окландер М.А., Семенова К.Д. Проблеми обліку маркетингових витрат та звітності з них // Статистика України. – 2001. – №2 (13). – С. 30 – 33. (0,5 д.а.)

Особистий внесок: розкрито сучасний стан та перспективи розвитку маркетингу в Україні. увагу акцентовано на проблемі удосконалення обліку маркетингових витрат підприємств, запропонована форма статистичної звітності маркетингових витрат підприємств.

31. Окландер М.А. Проблеми розробки комплексу логістики // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. /Одес. держ. екон. ун-т. Вип.6. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 2000. – С. 45 – 49.

32. Окландер М. Развитие логистики в США // Бизнес Информ. – 1997. – №24. – С. 51 – 53.

33. Окландер М.А. Розпланування як компонент логістичної системи підприємства // Збірник наукових праць Одеського державного економічного університету /Одес. держ. екон. ун-т. Вип.3. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 1999. – С. 58 – 62.

34. Окландер М.А., Милашко О.Г. Статистичний моніторинг внеску туризму в економіку території // Статистика України. – 2002. – №4. – С. 49 –52.

У статті розглядається методика розрахунку внеску туризму у валовий внутрішній продукт чи валову додану вартість. Розроблено алгоритм оцінки такого внеску та інформаційне забезпечення розрахунків. Наведено результати розрахунків.

35. Окландер М.А., Милашко О.Г. Створення підрозділів маркетингу в органах виконавчої влади // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. /Одес. держ. екон. ун-т. Вип.12. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ. – 2002. – С. 73 – 78.

Особистий внесок: розкрито структуру і зміст комплексу макромаркетингу органів виконавчої влади.

36. Окландер М. Стратегия рыночно ориентированного производства в логистической системе // Бизнес Информ. – 1998. – №15. – С.35 – 37.

37. Окландер М. Стратегии физического распределения в логистической системе // Бизнес Информ. – 1998. – №16. – С.46 – 48.

38. Окландер М. Сущность и структура логистического цикла // Бизнес Информ. – 1998. – №5. – С. 53 – 54.

39. Окландер М.А. Удосконалення обліку та звітності логістичних витрат // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Зб. наук. пр. Вип. 10. – Одеса: ОДМУ, 2001. – С. 164 – 173.

40. Окландер М. Упровадження маркетингу в практику діяльності підприємств Одеського регіону // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2002. – №5. – С.131 – 136.

41. Окландер М.А. Формування механізму визначення економічних пріоритетів розвитку країни // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. /Одес. держ. екон. ун-т. Вип.8, ч.1. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ. – 2001. – С. 136 – 140.

Публікації, що додатково відображають наукові результати дисертації

42.Маркетинг предприятий пищевой промышленности: Учебное пособие – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2002. – 538 с.

Особистий внесок: розглядаються питання сутності, принципів, завдань логістичного сервісу. Дано характеристики видів сервісу та форм організації служб сервісу.

43.Окландер М.А. Інформаційна технологія маркетингової діяльності органів державного управління та органів місцевого самоврядування // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Інформація, аналіз, прогноз – стратегічні важелі ефективного державного управління». – К.: УкрІНТЕІ, 2001. – С. 182 – 183.

44.Окландер М.А., Михайленко О.Г. Маркетинг на мезоекономічному рівні // Тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту». – Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка». – 2000. – С. 216 – 217.

Особистий внесок: дано характеристики регіонального та муніципального маркетингу, доведено необхідність використання маркетингу в діяльності органів виконавчої влади.

45.Окландер М.А. Навколишнє середовищє логістики // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Шляхи розбудови ринкового середовища в Україні». – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 1998. – С. 46 – 47.

46.Окландер М.А. Первый этап эволюции логистики // Тезисы докладов Международного научно-практического семинара «Международная логистика и маркетинг в странах с переходной экономикой». – Донецк: – ДонГУ, 1996. – С. 61 – 62.

47.Окландер М.А. Соотношение маркетинга и логистики // Матерiали ІII Мiжнародної науково-практичної конференцiї «Маркетинг: теорiя i практика». – Київ-Ялта: КНЕУ, 1999. – С. 147.

48.Окландер М.А. Соціально-етичний маркетинг і екологічна безпека держави // Матерiали наукової конференцiї. – Одеса: ОДЕУ, 2000. – С. 42.

49.Окландер М.А. Структура планирования логистики // Матерiали II Мiжнародної науково-практичної конференцiї «Маркетинг: теорiя i практика». – К.: КНЕУ. – 1998. – С. 131 – 132.

50.Окландер М.А. Сучасний стан і перспективи розвитку маркетингу в Україні // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства». – Харків: Харк. ін-т бізнесу і менеджменту та ін., 2001. – С. 49 – 51.

51.Окландер М.А. Універсальний характер логістики // Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Підприємництво в Україні: Проблеми і шляхи розвитку». – Львів: ДУ «Львівська політехніка», Ін-т підприємництва та перспективних технологій, 2000. – С. 116 – 117.

52.Харічков С.К., Окландер М.А. Маркетинг і логістика як інструменти удосконалення транспортно-шляхового комплексу держави // Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів «Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку». Ч.І. – Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, – 2000. – С. 362 – 365.

Особистий внесок: доведено необхідність використання концепції логістики для вирішення проблем раціональної організації транспортних потоків і залучення транзитних вантажопотоків.

53.Oklander M.A. Technologia regionalnego marketingu turystyki. Partnerstwo. Nauki i Praktyki w Turystyce: Fakty, Intencje, Potrzeby Rozwoju // Praca zbiorowa II Miedzynarodowa Konferencja naukowa. – Bydgoszcz: WPSTiH, - 2002. - Z. 259-262.