Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика професійної освіти


224. Михалін Геннадій Олександрович. Формування основ професійної культури вчителя математики у процесі навчання математичного аналізу: дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Михалін Г. О. Формування основ професійної культури вчителя математики у процесі навчання математичного аналізу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми формування у процесі навчання математичного аналізу таких компонентів професійної культури вчителя математики, як його математична, методична, педагогічна, психологічна, інформаційна, мовна і моральна культура.

Запропоновано структуру курсу математичного аналізу та відповідну методичну систему навчання, які спрямовані на підвищення рівня професійної культури вчителя математики, забезпечують підготовленість майбутніх учителів до навчання математики у різних типах навчальних закладів.

У дисертації здійснено теоретико-концептуальне обґрунтування створеної автором методичної системи навчання математичного аналізу, орієнтованої на формування основних компонентів професійної культури вчителя математики і доведено її ефективність.

Основні результати дослідження:

1. Розкрито зміст поняття професійної культури вчителя математики і виділено основні її компоненти, які можна і треба формувати у процесі навчання математичного аналізу: математична, методична та інформаційна, педагогічна і психологічна, мовна і моральна культури.

2. Визначено зміст основ професійної культури вчителя математики з урахуванням рівня розвитку сучасного технологічного суспільства.

3. Створено і теоретично обґрунтовано основні компоненти нової методичної системи навчання математичного аналізу майбутніх і діючих учителів математики. При цьому розв’язано такі задачі:

визначено конструктивні цілі навчання математичного аналізу, які відповідають загальним цілям підготовки вчителя математики;

розроблено навчальну програму курсу математичного аналізу, спрямовану на професію вчителя математики;

визначено структуру і зміст курсу математичного аналізу, розроблено і апробовано методику навчання усіх розділів цього курсу, яка орієнтована на підготовку вчителя математики для різних типів навчальних закладів;

розкрито напрями удосконалення змісту навчального матеріалу курсу математичного аналізу та методів навчання цієї дисципліни для формування не тільки математичної культури вчителя математики, а й інших основних компонентів його професійної культури. Для кожного розділу математичного аналізу визначено, чому цей розділ потрібно вивчати майбутньому вчителю математики, на що він повинен звертати особливу увагу (і як вчитель математики, і як математик), що з цього розділу вчитель може використати у своїй роботі безпосередньо, а що опосередковано;

розроблено навчально-методичні посібники з усіх розділів курсу математичного аналізу, орієнтовані на підготовку вчителя математики;

досліджено можливості використання різних форм навчання студентів у професійній підготовці майбутніх учителів математики; розкрито можливості використання проблемних методів навчання для формування професійної культури вчителя математики;

проаналізовано особливості організаційних форм, методів, прийомів і засобів навчання майбутніх учителів математики, в тому числі можливості використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання, та звернено увагу на можливі помилки, які можуть бути допущені, якщо буде недостатнім рівень математичної культури у вчителів, а також через не обґрунтовану ейфорію щодо можливостей використання комп’ютера.

4. Виявлено і реалізовано способи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, орієнтованої на формування професійної культури вчителя математики у процесі навчання математичного аналізу, зокрема, способи формування вмінь розв’язувати математичні задачі, формування уявлень про логічну строгість математичних курсів, введення найважливіших математичних понять, відкриття і доведення найважливіших математичних фактів. При цьому згідно з діяльнісним підходом до процесу навчання передбачається узгодженість між різними формами навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів математики: лекцій, практичних занять, самостійної роботи, роботи у студентських наукових гуртках і проблемних групах, участі в предметних олімпіадах, конференціях, участь у виконанні робіт з госпдоговірної тематики.

5. Проведено аналіз дидактичних особливостей розроблених навчально-методичних посібників, які орієнтовані на формування математичної і методичної культури вчителя математики, відображають специфіку його роботи, в яких зокрема приділяється значна увага головним змістовим лініям шкільного курсу математики, і які є ілюстрацією проблемно-орієнтованих методів навчання, містять не тільки потрібну навчальну інформацію, а й розкривають історію виникнення відповідних теорій, а також містять достатню кількість завдань для організації контролю і самоконтролю знань студентів.

6. Розроблено систему контрольних завдань і систему проведення контрольних заходів, які охоплюють усі види контролю від поточного до заключного, а також сприяють оволодінню студентами навичками контролю, взаємоконтролю та самоконтролю навчальної діяльності.

7. Експериментально перевірено результативність розроблених компонентів методичної системи навчання математичного аналізу майбутніх учителів математики, зокрема ефективність опублікованих за участю автора навчально-методичних посібників і методичних вказівок.

Результати впровадження розроблених компонентів методичної системи у процес підготовки майбутніх вчителів математики дають підставу стверджувати, що поставлені завдання виконані.

Сукупність результатів, охарактеризованих у даній дисертації, а також в опублікованих автором роботах, дозволяє кваліфікувати дану дисертацію як теоретичне узагальнення багатьох науково-методичних досліджень, власних досліджень автора, досвіду роботи вищих педагогічних навчальних закладів з підготовки вчителів математики. Дане дослідження вносить певний вклад у розв’язання актуальної проблеми в галузі методики навчання математики у вищих педагогічних навчальних закладах, воно відкриває новий напрямок у методиці навчання математики, який дозволить суттєво підняти рівень професійної підготовки вчителя математики, що є соціально значущою проблемою.

У ході дослідження автором були поставлені проблеми, що потребують спеціального вивчення. Над цими проблемами працювали під керівництвом автора студенти, аспіранти і пошукувачі. Окремі проблеми вже розв’язано, про що свідчать підготовлені курсові і дипломні роботи, наукові публікації і кандидатські дисертації, виконані під керівництвом автора. Результати проведеного дослідження можуть бути використані у процесі навчання вчителів математики не тільки математичного аналізу, а й інших фахових дисциплін.

СПИСОК

основних публікацій автора за темою дисертації