1.Різноаспектне вивчення основних теоретичних підходів до проблеми розвитку креативності у сучасній психолого-педагогічній літературі переконав нас у потребі суттєвого уточнення поняття креативність (здатність особистості сприйняти проблему та, використовуючи найоптимальніші для цього можливості, створити новий, оригінальний продукт соціальної важливості), також і поняття творчість (свідома активна діяльність людини, спрямована на відтворення та перетворення певних явищ дійсності); в науковому обґрунтуванні сутності поняття педагогічна креативність як динамічної якості учителя, яка зумовлює інноваційний активно-пошуковий процес організації педагогічної діяльності з метою формування креативності учнів. 2. Педагогічна креативність виявляється в уміннях сприймати й нестандартно розв’язувати професійні проблеми, використовуючи найбільш оптимальні засоби, успішно взаємодіяти з оточенням, особливо за нестандартних ситуацій, втілюваних у спроможності створювати оригінальні продукти, які мають особистісну й соціальну значущість; у здатності до створення нового, у нетрадиційному підході до організації навчально-виховного процесу, вмінні творчо вирішувати будь-які професійні проблеми, взаємодіяти з вихованцями, колегами, батьками дітей, в умінні розвивати креативність дітей, що знаходила б свій вияв у їхній поведінці, яка ставала б нормою їхнього життя. 3. Аналіз особливостей педагогічної діяльності вчителя в межах системного, управлінського і технологічного підходів до нашої досліджуваної проблеми дав нам підстави стверджувати, що компонентами педагогічної креативності слугують такі: мотиваційний, когнітивний, рефлексивний, організаційний, діяльнісний та продуктивний, 12 складових яких послуговують критеріями діагностики рівнів сформованості педагогічної креативності, 60 елементів складових - показниками діагностики рівнів сформованої педагогічної креативності. 4. Наведені показники критеріїв педагогічної креативності майбутніх учителів і проведений їх аналіз дозволив нам визначити якісно та кількісно рівні сформованості ПК майбутніх учителів: нульовий (стадія формування), низький, середній, достатній та високий. Вирізняючи рівні сформованості ПК, ми дійшли висновку про наявність порогового бар’єру, без подолання якого особистість не може перейти до вищого рівню педагогічної креативності. 5. Педагогічними умовами, які сприяють формуванню педагогічної креативності майбутніх учителів, належить вважати такі: створення педагогічно-креативного середовища у вищій школі (педагогічно-креативне середовище – штучним шляхом створена спеціальна атмосфера процесу професійної підготовки майбутніх учителів на засадах рівності, вільності з метою ініціювання та підтримки активного пошукового процесу, розвитку самостійності особистості, формування педагогічної креативності); усвідомлення студентами на рівні переконань соціально-професійної вагомості ПК через організацію педагогічного спілкування в підсистемі „викладач-студент-учень”, підґрунтям якого виступають інноваційні процеси в освітній галузі (будь-які новоутворення формуються у діяльності і спілкуванні, котрі дозволяють залучити до активної діалогічної (полілогічної) діяльності всіх присутніх на занятті); сприяння розвитку позитивної професійної Я-концепції майбутніх учителів (систему ціннісно-мотиваційних настановлень відповідно до особистісно-професійних особливостей особистості майбутнього учителя, образів: „Я- реальне” та „Я-ідеальне”, що дозволяє за допомогою самооцінки узагальнених уявлень про самого себе та завдяки самоконтролю під час порівняння образів „Я-реальний” з „Я-ідеальним” обрати та дотримуватись спрямованих на успіх стратегій поведінки). 6. Зміст інтерактивної технології формування педагогічної креативності майбутніх учителів у процесі професійної підготовки зумовлений складовими компонентів педагогічної креативності та педагогічними умовами, що ними забезпечується успішність процесу формування педагогічної креативності в майбутніх учителів. Така технологія відображає уявлення цього процесу з погляду технологічного підходу, який характеризується: зворотним зв’язком, поточним контролем, корекцією та рекомендаціями. 7. Розроблена нами технологія реалізовувалась у процесі викладання спецкурсу „Основи формування педагогічної креативності. Кожне заняття проводилось на підґрунті комплексного впровадження педагогічних умов формування ПК за конкретизованими нами етапами. 8. Результативність порівняльного й кореляційного аналізів засвідчили у студентів експериментальних груп, у яких впроваджувалась інтерактивна технологія формування педагогічної креативності у майбутніх учителів у процесі професійної підготовки, котра ґрунтувалась на дотриманні визначених педагогічних умов, також і під час викладання спецкурсу, рівень сформованості педагогічної креативності майбутніх учителів суттєво зріс. Цим підтверджується правомірність гіпотези дослідження, ефективнісь проведеної нами навчально-наукової діяльності. 9. Наше дослідження, певна річ, не вичерпує всієї проблеми розвитку педагогічної креативності, але досить об’єктно визначає перспективи подальших досліджень, стосуються методик формування педагогічної креативності відповідно до спеціалізації, дослідження позитивної професійної Я-концепції, вдосконалення інтерактивної технології формування педагогічної креативності для керівників освітніх закладів. |
