Анотація до роботи:

Єремко Л.С. Формування продуктивності кукурудзи залежно від скоростиглості гібридів і густоти посіву в умовах зрошення південного Степу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09. – рослинництво. Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2003.

Наведені результати досліджень по вивченню впливу густоти стояння рослин (60, 70, 80, 90 тис./га) на фотосинтетичну діяльність, урожайність та збиральну вологість зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах зрошення південного Степу. Показані особливості росту і розвитку надземної частини, формування листкової поверхні, поглинання фотосинтетично активної радіації, накопичення абсолютно сухої речовини, водоспоживання, формування основних господарсько-цінних ознак залежно від морфо-біологічних особливостей гібридів і густоти стояння рослин. Визначена економічна ефективність вирощування гібридів залежно від їх урожайності та збиральної вологості зерна.

Встановлено, що при водозберігаючому режимі зрошення (60-80-60 % від НВ) і рівні мінерального живлення N₁₈₀ P₉₀ в умовах південного Степу економічно вигідним, поряд з середньостиглими і середньопізніми гібридами є вирощування середньораннього гібриду кукурудзи Борисфен 275 АМВ при густоті стояння рослин 70 тис./га.

В дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове рішення питань адаптації гібридів кукурудзи в діапазоні ФАО 190-450 для умов зрошення південного Степу, яке полягає у визначенні фотосинтетичних закономірностей формування продуктивності рослин при зміні густоти посівів. Доведена залежність економічної ефективності вирощування кукурудзи від морфо-біологічних особливостей гібридів та густоти стояння рослин і обґрунтована доцільність розширення спектру використання біотипів для даної зони, що виявляється в наступному:

1. Тривалість періоду вегетації кукурудзи визначалась більшою мірою генотипом гібридів і погодними умовами. Загущення посіву з 60 до 90 тис./га подовжувало вегетацію усіх гібридів не більше як на 3 дні.

2. Найвищі значення площі листкової поверхні однієї рослини в період викидання волотей – цвітіння були у середньопізніх гібридів (41,2-54,7 дм²), найменші – у ранньостиглих (27,1-43,9 дм²). Ущільнення посіву призводило до зменшення асиміляційної поверхні однієї рослин в середньому за вегетацію на 16,6-21,9%, натомість сумарні значення площі листкової поверхні посіву збільшувались на 14,5-19,6%.

3. В групі середньостиглих і середньопізніх гібридів найвищим урожаєм сухої біомаси характеризувались Дніпровський 337 МВ і Дніпровський 450 МВ. Серед ранньостиглих і середньоранніх гібридів кращими виявились Борисфен 191 МВ і Борисфен 275 АМВ. Загущення посіву з 60 до 90 тис./га призводило до зменшення маси однієї рослини в абсолютно сухому стані на 51,6-81,5 г, однак в перерахунку на 1 га величина цього показника зростала на 13,0-19,7%.

4. З загущенням посівів з 60 до 90 тис./га, чиста продуктивність фотосинтезу зменшувалась на 13,3-25,6%. Середньостиглі та середньопізні гібриди сильніше реагували на збільшення щільності посіву.

5. Найбільш урожайними, при відповідній кожній групі стиглості гібридів оптимальній густоті рослин, виявились: з ранньостиглих – Борисфен 191 МВ, середньоранніх – Борисфен 275 АМВ, середньостиглих – Дніпровський 337 МВ, середньопізніх – Дніпровський 450 МВ, що співпадало з величиною їх фотосинтетичного потенціалу 1,33-1,49 млн. м²-днів/га, листкового індексу 2,94-3,28 м²/м², ККД ФАР 2-3%.

6. У гібридів з більш тривалим вегетаційним періодом, а також при загущенні посівів зі зростанням поглинання фотосинтетично активної радіації коефіцієнт корисної дії ФАР підвищується.

7. Збиральна вологість зерна зростала по мірі подовження тривалості вегетаційного періоду і варіювала залежно від густоти стояння рослин у ранньостиглих гібридів у межах 16,7-20,8%, середньоранніх – 20,7-24,9%, середньостиглих – 22,8-26,4%, середньопізніх – 26,0-34,1%.

8. Волога опадів і поливна вода найбільш ефективно використовувались різними гібридами при густоті посіву, за якої сформувався максимальний урожай зерна.

9. З урахуванням показників фотосинтетичної діяльності і економічної ефективності, оптимальна збиральна густота стояння рослин, яка становить для ранньостиглих гібридів 80 тис./га, середньораннього Борисфен 275 АМВ – 70 тис./га, середньостиглих і середньопізніх гібридів – 60 тис./га.

10. За рахунок раціонального поєднання високої урожайності та низької збиральної вологості зерна, кращі господарські та економічні показники з вирощуваних гібридів забезпечив середньоранній Борисфен 275 АМВ при густоті посіву 70 тис. рослин/га (собівартість 1 ц зерна – 27,4 грн., чистий прибуток – 1645 грн./га, рівень рентабельності – 63,9 %). Серед ранньостиглих гібридів за цими показниками виділився Борисфен 191 МВ, в групі середньостиглих – Дніпровський 337 МВ, а серед середньопізніх – Борисфен 430 АМВ.

Публікації автора:

1. Єремко Л.С. Особливості фотосинтезу різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2002. – № 18-19. – С. 91-93.

2. Єремко Л.С. Вплив густоти стояння рослин на фотосинтетичну діяльність і продуктивність гібридів кукурудзи різних груп стиглості // Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2002. – Вип. 22. – С. 50-55.

3. Єремко Л.С. Ефективність вирощування середньоранніх та середньостиглих гібридів кукурудзи в умовах зрошення Присивашшя // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2002. – № 2-3. – С. 115-116.

4. Технологія виробництва зерна кукурудзи у південному регіоні: Науково-методична література / Сніговий В. С., Малярчук М. П., Лавриненко Ю. О., Писаренко В. А., Гамаюнова В. В., Виблов Б. Р., Філіпов Г.Л., Єремко Л. С., Остапенко М. А. – Херсон, 2003. – 12 с. (Особистий внесок: Єремко Л. С. – проведення польових дослідів на Генічеській дослідній станції, написання рекомендацій по своєму розділу).

5. Рибка В. С., Філіпов Г. Л., Єремко Л. С., Ляшенко Н. О. Економіко-енергетична ефективність вирощування різних по скоростиглості гібридів кукурудзи в умовах зрошення півдня Украіни // Хранение и переработка зерна. – 2003. – № 8. – С. 38-40. (Особистий внесок Єремко Л. С. – проведення польових досліджень, розрахунок економічної ефективності вирощування кукурудзи)

6. Рибка В. С., Філіпов Г. Л., Єремко Л. С., Ляшенко Н. О. Резерви підвищення ефективності виробництва зерна кукурудзи в умовах зрошення півдня Украіни // Агроогляд. – 2003. – № 8. – С. 8-11. (Особистий внесок Єремко Л. С. – проведення польових досліджень, розрахунок економічної ефективності вирощування кукурудзи).

7. Єремко Л.С. Біологічні особливості сучасних гібридів кукурудзи // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення”. – Дніпропетровськ, 2000. – С.75.

8. Єремко Л.С. Оптимізація структури посіву різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 57.

9. Филиппов Г.Л., Еремко Л.С. Влияние густоты стояния растений на продуктивность гибридов кукурузы различных групп спелости // Материалы ХІ международного симпозиума «Нетрадиционное растениеводство, эниология, экология и здоровье». – Симферополь, 2002. – С. 566-567. (Особистий внесок: Єремко Л.С. – проведення польових дослідів, обробка та узагальнення отриманих результатів, написання статті).

10. Єремко Л.С. Вплив густоти стояння рослин на продуктивність різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування”. – Київ-Чабани, 2002. – С.158-159.