Проведене дослідження дозволило науково обґрунтувати й експериментально перевірити вплив науково-дослідної роботи на формування професійної компетентності майбутніх економістів. Доведено, що становлення професійної компетентності має прямий зв'язок із загальним розвитком особистості та її структурними компонентами: 1. З’ясовано, що в психолого-педагогічній літературі найчастіше професійну компетентність розглядають як одну із сходинок до професіоналізму, тобто як систему знань, умінь, навичок, способів діяльності, психологічних якостей, необхідних для професійної діяльності. 2. Подано визначення поняття “професійна компетентність студентів-економістів” – це інтегративна, комплексна характеристика, яка поєднує сукупність знань, умінь, навичок, цінностей, настанов та особистісних характеристик спеціаліста, керуючись якими, він визначає цілі своєї професійної діяльності і здатний виконувати соціально-професійні обов’язки. 3. Експериментально перевірено, що концепція активізації пізнавальної та науково-пошукової діяльності студентів дозволяє підвищити рівень професійної компетентності майбутніх фахівців за рахунок особистісного спрямування навчально-пізнавального процесу, забезпечує умови для поглиблення мотивації навчальної діяльності студентів. 4. Доведено, що професійна діяльність економістів передбачає обов’язкову наявність творчого підходу до вирішення професійних завдань, аналізу економічної інформації, прогнозування розвитку економічних показників діяльності підприємств тощо. Тому формування досвіду творчої діяльності для студента-економіста є необхідною складовою його професійного розвитку, удосконалення професійної компетентності. 5. У дисертації розроблено й експериментально апробовано модель формування професійної компетентності майбутніх економістів. Реалізація моделі засвідчила відчутні позитивні зміни рівня сформованості професійної компетентності в експериментальній групі. Встановлено, що рівень професійної компетентності студентів експериментальної групи за підсумками експерименту досяг базового рівня, в той час як контрольної групи – достатнього. 6. Результати експериментальних досліджень показують, що чим вища активність студентів в різних видах науково-дослідницької діяльності протягом навчання, тим вище значення рівня професійної компетентності вони мають. На початковому етапі науково-дослідницької діяльності в межах навчального процесу, найбільш динамічно розвивалась професійна активність студентів. З поступовим ускладненням науково-дослідної діяльності студентів зростали їх професійна відповідальність та професійне самовизначення. Найбільш суттєвий вплив на зростання професійної компетентності мали виконання курсових робіт, творчих завдань технологічної практики, робота в творчих групах, виконання нетипових завдань дослідницького характеру на замовлення підприємств та установ. 7. Виявлено, що науково-дослідна діяльність – це один з чинників пробудження в особистості студента інтелектуальних, моральних та інших сутнісних сил, що забезпечують її самоствердження і самоповагу як професіонала, так і особистості. Отже, гіпотеза дослідження дістала повне підтвердження. На основі отриманих результатів розроблено науково-методичні рекомендації щодо формування професійної компетентності студентів-економістів засобами науково-дослідної роботи. Перспективи подальшого вирішення цієї проблеми автор вбачає у розширенні педагогічних засобів формування професійної компетентності, пошуку оптимальних критеріїв оцінювання рівня формування професійної компетентності. | 