Результати дисертаційного дослідження в сукупності вирішують наукове завдання вдосконалення методичних підходів до формування ефективної фінансової політики у хлібопекарській промисловості на засадах гармонізації економічної і соціальної ефективності хлібопекарського виробництва. Основні висновки роботи полягають у такому: 1. Дослідженням встановлено, що трансформаційні процеси в хлібопекарській галузі були спрямовані на підвищення інвестиційної привабливості і конкурентоспроможності її підприємств і здійснювалась, як правило, в формах фінансової, виробничої та організаційної реструктуризації. Результатом організаційно – економічних перетворень стало створення і домінування у галузі підприємств колективної форми власності та вертикально інтегрованих структур. 2. Проведений здобувачем аналіз показав, що трансформація регіональних ринків хліба і хлібобулочних виробів із низько конкурентних в потенціально конкурентні супроводжувалась втратою акціонерними товариствами лідируючих позицій і збільшенням частки продукції підприємств приватної форми власності. Зростання конкуренції сприяло підвищенню якості виробів, розширенню їх асортименту, запровадженню продуктових і технологічних інновацій, створивши підгрунтя для підвищення якості економічного зростання хлібопекарського виробництва. 3. Дослідженням доведено що в умовах перехідного періоду необхідність реалізації соціально орієнтованої політики ціноутворення хліба за участю держави обґрунтовується як негативними змінами в структурі доходів і споживання населення, так і зниженням економічної ефективності соціально орієнтованого хлібопекарського виробництва, для якого фіксовані ціни в поєднанні з непропорційними темпами зростання вартості хліба і борошна перетворилися в головний чинник падіння прибутковості. 4. Проведений здобувачем поетапний аналіз головних напрямів фінансової політики підприємств хлібопекарської промисловості довів, що в галузі, поряд з консервативною фінансовою політикою, має місце агресивний (притаманний, в основному, діючій політиці управління власним та залученим капіталом) та поміркований (характерний для політики управління оборотними активами) її типи. До недоліків у фінансовій політиці, що реалізується підприємствами галузі, було віднесено неоптимальну структуру капіталу та оборотних активів, малофункціональну систему управління витратами, які разом з соціально спрямованою політикою ціноутворення хліба обумовлюють тенденцію зниження показників економічної ефективності хлібопекарського виробництва. 5. На основі проведеного аналізу в дисертаційній роботі розроблено систему заходів, спрямовану на підвищення ефективності діючої фінансової політики у хлібопекарській галузі з урахуванням специфіки соціально орієнтованого хлібопекарського виробництва. Запропонована система включає такі елементи: оптимізація структури капіталу, розробка ефективних амортизаційної і дивідендної політики, оптимізація структури оборотних активів, побудова гнучкої і багатофункціональної системи управління витратами. 6. Запропоновано механізм формування соціально орієнтованої фінансової політики у хлібопекарській промисловості, який базується на принципах взаємодії соціально орієнтованої політики підприємств і державної (регіональної) політики підтримки розвитку хлібопекарської промисловості. Дослідженням доведено, що своєрідне “соціальне партнерство” між виробниками і споживачами хліба є одною з відмінних рис економіки перехідного періоду; становлення ринкової економіки створить необхідні передумови для вільного ціноутворення в хлібопекарській промисловості, розширення виробництва продукції нетрадиційного асортименту. 7. Проведена здобувачем оцінка ефективності соціально орієнтованої політики підприємств хлібопекарської промисловості за допомогою запропонованих показників свідчить про постійний ріст обсягів реалізації (у натуральному вимірі) “соціальної” продукції та ринкових цін “несоціальної” продукції, що обумовлює тенденцію зниження частки виручки від реалізації “соціальних” сортів хліба (у вартісному вимірі) в загальній виручці підприємств. Оцінка співвідношення індексів “соціальної” і “несоціальної” продукції за допомогою запропонованих методичних рекомендацій щодо проведення індексного аналізу свідчить про домінування в галузі агресивного типу соціально орієнтованої політики, яка призводить до фінансової нестабільності її підприємств. Останнє обумовлює необхідність, поряд з відшкодуванням збитків, понесених підприємствами в результаті виробництва “соціальних” сортів хліба, впровадження “премії” (наприклад, у вигляді темпів росту обсягів виробництва “соціально значущої” продукції), що може надаватися державою у вигляді заохочення за збільшення і гармонізацію економічної і соціальної ефективності хлібопекарського виробництва. | 