Анотація до роботи:

Шевченко А.А. Формування та ефективність використання економічного потенціалу підприємств харчової промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація та управління підприємствами. – Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2005.

В дисертації розглянуто сукупність теоретично-методологічних, методичних та практичних проблем формування та ефективного використання економічного потенціалу підприємств харчової промисловості.

Досліджена концепція ефективного використання економічного потенціалу підприємств харчової промисловості, на основі змін форм власності, детальному дослідженні чинників, побудові економіко-математичних моделей підвищення конкурентноздатності.

Обґрунтовані основні напрямки формування та ефективного використання економічного потенціалу підприємств харчової промисловості.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці теоретико-методичних і прикладних засад формування та ефективного використання економічного потенціалу підприємств харчової промисловості. Основні результати дослідження дають підстави для таких висновків.

1.Системне дослідження теоретичних аспектів формування економічного потенціалу підприємств харчової промисловості показало відсутність єдиних підходів до його визначення. В результаті аналізу різних точок зору автором відзначено, що економічний потенціал є гіпотетичною програмою, яка ґрунтується на прогнозованих можливостях підприємства, оціночним показником, який показує ступінь розвитку суб’єкта господарювання, індикатором його адаптаційної здатності забезпечувати довгострокове функціонування та досягнення стратегічних цілей на основі використання системи наявних ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових).

2.Трирівнева модель формування економічного потенціалу підприємств харчової промисловості, яка включає: на першому рівні – виробничий потенціал як максимально можливий випуск продукції, на другому рівні – ринковий потенціал як максимально можливий обсяг реалізації та третій рівень – економічний потенціал як потенційний обсяг прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, дозволяє на останньому третьому рівні за допомогою прогнозних оціночних показників визначити ефективність використання виробничого та ринкового потенціалу в майбутньому, оскільки вони ілюструють здатність цих потенціалів генерувати грошові потоки чистих прибутків у майбутньому, що і буде характеризувати величину економічного потенціалу, яка через капіталізацію майбутніх доходів визначатиме в цілому потенційну оцінку бізнесу.

3.Процес формування та використання економічного потенціалу в м’ясній, цукровій та молочній промисловості, які займають левову частку серед інших галузей харчової промисловості Тернопільської області, досліджено на основі репрезентаційної вибірки. Аналіз показав, що високі виробничі потужності підприємств використовуються вкрай незадовільно, продукція є неконкурентоспроможною, що призводить до втрати ринкового потенціалу, а значить і економічного.

4.Використання деревоподібного графу основних, зовнішніх та побічних чинників собівартості продукції підприємств харчової промисловості, дозволило виявити всі їх взаємозв’язки і рівні впливу та запропонувати економіко-математичну модель інтегрального аналізу відокремленого впливу чинників на собівартість продукції за статтями калькуляції. Модель відокремленого впливу кожного чинника на показник собівартості дозволяє розрахувати межу зростання того чи іншого чинника, при якій продукція харчової промисловості буде конкурентноздатною і не збитковою.

5.Комплексний аналіз економічного потенціалу показав відсутність системного підходу до його ефективного використання та оцінки. Запропоновано концепцію формування та ефективного використання економічного потенціалу підприємств харчової промисловості, яка базується на детальному дослідженні чинників, що впливають на підвищення ефективності роботи, виявленні та дослідженні мотивів вибору форм господарювання, побудови економіко-математичних моделей та підвищення їх конкурентноздатності. Ця концепція логічно випливає із трирівневої моделі формування економічного потенціалу підприємства і дозволяє розрахувати реальну оцінку (бізнесу) вартості підприємства.

6.Проведене автором дослідження показало, що саме стратегічне управління витратами (SCM) і собівартістю в тому числі, покликане віднайти ефективні шляхи нарощування економічного потенціалу підприємств харчової промисловості. Стратегічне управління витратами створює базові стратегічні установки для системи управління витратами, основні положення якої звернені до основ стратегії управління підприємством. SСМ відрізняється від традиційного підходу до управління витратами, змінюючи парадигму управління витратами. У рамках SСМ аналіз і управління факторами, що визначають витрати, припускає створення таких умов роботи, що забезпечували б найбільш сприятливе сполучення функціональних можливостей підприємства і його ефективності з погляду отримання максимального прибутку за рахунок мінімізації витрат.

7.Застосування матричної моделі грошових потоків для розрахунку співвідношення вартості продукції підприємств харчової промисловості та продукції суміжних галузей і цінової політики дозволяє виключити збитковість та забезпечити конкурентоспроможність підприємств харчової промисловості. Використання запропонованої моделі на підприємствах харчової промисловості при формуванні грошових потоків є доцільним, так як забезпечує їх оптимізацію.

8.Об’єктивну оцінку ефективності використання економічного потенціалу можна забезпечити, використавши систему коефіцієнтів, на базі яких розраховується інтегральний показник ефективності використання економічного потенціалу підприємств харчової промисловості за двома варіантами. Запропонована в роботі методика дозволяє уникнути суб’єктивної оцінки ефективності та дає реальну оцінку ефективності використання економічного потенціалу підприємств харчової промисловості і охоплює всі сфери діяльності підприємства.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1.Сохацька О.М., Шевченко А.А. Оцінка ефективності реформування підприємств харчової та переробної промисловості // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Економіка. – 2003. – № 1 (20). – С. 324-330. Особисто автором запропоновано методику визначення інтегрального показника ефективності реформування підприємств харчової промисловості.

2.Шевченко А.А. Цінова політика як основний мотиваційний чинник підвищення ефективності виробництва підприємств харчової та переробної промисловості // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. – 2003. – № 1. – С. 117-120.

3.Шевченко А.А., Богуцька І.В. Аналіз сучасного економічного стану підприємств харчової та переробної промисловості // Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – С. 57-60. Особисто автором методом “дельта” проведено аналіз виробництва продукції харчової промисловості в залежності від наявності сировини.

4.Шевченко А.А. Моніторинг економічного потенціалу підприємств харчової та переробної галузей Тернопільської області // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць кафедри управління трудовими ресурсами і РПС. – Випуск 7. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – С. 60-63.

5.Шевченко А.А. Зарубіжний досвід управління інтеграційними і диференційними процесами в аграрному секторі // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2002. – № 7/1. – С. 115-118.

6.Сохацька О.М., Шевченко А.А. Аналіз основних тенденцій розвитку інтеграційних процесів підприємств аграрної сфери і переробних галузей // Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. – Випуск 9. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – С. 103-106. Особисто автором запропоновано розглядати інтеграцію і диференціацію підприємств харчової промисловості та виробників сировини, як єдине ціле одного процесу, як базис його розвитку в контексті формування нових структур.

У інших виданнях:

7.Шевченко А.А. Модель формування економічного потенціалу // Тези доповідей науково-практичної конференції “Розвиток корпоративного управління в глобальному середовищі”. – м. Тернопіль, 2004. – С. 217-220.

8.Шевченко А.А., Богуцька І.В. Аналіз чинників собівартості продукції харчової та переробної промисловості // Наукові записки за матеріалами науково-практичної конференції ”Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку економіки України: досягнення та перспективи”. – м. Чортків, 2004. – №3. – С. 141-145. Особисто автором отримані інтегральним методом розрахункові формули відокремленого впливу чинників на показники собівартості по статтях калькуляції в детермінованих моделях економічного аналізу.

9.Шевченко А.А. Оцінка ринкового потенціалу підприємства // Тези доповідей міжнародної наукової конференції “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія і сьогодення”. – м. Тернопіль, 2003. – С. 95.

10.Шевченко А.А. Забезпечення зростання економічного потенціалу підприємств переробної галузі як стратегічна мета реформування // Тези доповідей міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”. – м. Тернопіль, 2003. – С. 400.

11.Шевченко А.А. Єдність та боротьба диференціації та інтеграції в аграрному секторі // Наукові записки по матеріалах науково-практичної конференції ”Україна в умовах ринкової трансформації економіки і сучасних форм господарювання”. – м. Чортків, 2002. – № 2. – С. 107-110.

12.Шевченко А.А. Розвиток виробничо-економічних зв’язків між сільськогосподарськими і переробними підприємствами продовольчого під-комплексу // Наукові записки по матеріалах науково-практичної конференції ”Сучасний стан та перспективи розвитку обліку, контролю та аналізу в Україні”. – м. Чортків, 2001. – № 1. – С. 114-115.