У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і розроблені шляхи підвищення ефективності формування та використання основного капіталу підприємств в умовах ринкової економіки. 1. Місце підприємств у галузі, їх фінансовий стан, конкурентоспроможність на ринку залежить від стану та ефективності використання основного капіталу. Проведене дослідження виявило відсутність єдності у визначенні основного капіталу підприємств та його речового змісту. В роботі доведено неправомірність ототожнення понять “основний капітал”, “основні засоби”, “основні фонди”. Різниця між ними полягає в їх складі, матеріальності форми, порядку зміни балансової вартості під час експлуатації. На основі узагальнення теоретичних досліджень було сформульоване наступне визначення основного капіталу - це нефінансові активи підприємства, що утримуються ним з метою виробництва продукції, надання послуг, термін використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік) і вартість яких поступово переноситься на створений продукт. Речовим складом основного капіталу, на нашу думку, є основні засоби та нематеріальні активи. 2. В роботі було здійснене уточнення складу ознак, згідно яких об’єкт може бути віднесений до основного капіталу. До основних критеріїв, що розкривають сутність основного капіталу можна віднести: призначення (частина майна, від володіння якою підприємство може одержати прибуток); особливість перенесення вартості на вартість готового продукту; незмінність натуральної форми в процесі використання; термін використання (більше одного року або операційного циклу, якщо він триваліший за рік). До складу додаткових критеріїв, що характеризують склад основного капіталу та сферу застосування можна включити: сфера застосування (виробництво продукції, надання послуг, здійснення адміністративних і збутових функцій); їх функціональна роль (засоби праці, земля, об’єкти, що забезпечують умови для здійснення господарської діяльності підприємства). 3. Дослідження процесу управління формуванням основного капіталу дозволило обґрунтувати нову його стадію – маркетинг оновлення, який являє собою діяльність підприємства спрямовану на визначення варіантів оновлення основного капіталу з метою найбільш повного задоволення запитів споживачів на основі вивчення потреб цільового ринку. Це повністю відповідає маркетинговій філософії і дозволяє підприємствам здійснювати обґрунтований вибір варіантів формування і оновлення основного капіталу. 4. В процесі вивчення функціонування поліграфічних підприємств були виявлені основні чинники, що впливають на ефективність використання основного капіталу. На рівень капіталовіддачі впливають зовнішні і внутрішні чинники. Зовнішніми чинниками є - стан економіки України, складна демографічна ситуація, зниження купівельної спроможності населення, недосконале податкове законодавство, значна залежність галузі від імпорту через нерозвиненість власного виробництва поліграфічного устаткування і матеріалів, стан вітчизняного книговидання, зростання рівня конкуренції в галузі. До внутрішніх відносяться технічні, організаційні, управлінські, комерційні, трудові та економічні фактори. 5. Вивчення сучасних тенденцій оновлення основного капіталу дозволило запропонувати удосконалення системи показників його руху за рахунок введення коефіцієнту реального оновлення, який відображає питому вагу введеного в дію новітнього основного капіталу, що дозволяє оцінити якість процесу оновлення. 6. Для вибору напрямів формування основного капіталу в роботі запропоновано враховувати взаємний вплив етапу життєвого циклу підприємства та стану попиту на його продукцію. Це дозволить підвищити ефективність управлінських рішень стосовно формування, оновлення, зміни структури і обсягу основного капіталу підприємства. 7. Одним із напрямів підвищення ефективності використання основного капіталу є його оновлення. Через проведення роздержавлення галузі відсутня єдина концепція впровадження наукоємних технологій у процеси поліграфічного виробництва. Все це збільшує масштаби технологічного і технічного відставання від іноземних виробників. Тому для подолання технічної відсталості вітчизняного поліграфічного виробництва необхідно здійснити перехід галузі на інноваційний шлях розвитку, що дозволить інтенсифікувати процес впровадження новітньої техніки і технології, підвищити якість продукції до рівня світових стандартів. З цією метою розроблено основні положення програми інноваційного розвитку поліграфічних підприємств, яка передбачає інтенсифікацію процесу технічної і технологічної перебудови діючих виробництв, розширення кола наукових розробок. Для виконання концепції на державному рівні слід передбачити надання податкових пільг та пільгового кредитування як для підприємств, що займаються створенням інноваційних продуктів, так і для тих суб’єктів підприємницької діяльності, що впроваджують їх у виробництво. 8. Брак коштів на проведення оновлення основного капіталу, нерозвиненість лізингової діяльності, кредитна політика банківських установ змушує застосовувати інші джерела фінансування. Дослідження ситуації на ринку поліграфічної техніки дозволило обґрунтувати доцільність більш широкого використання кредитів, що надаються виробниками устаткування. Ставки за користування даним видом кредитів є найнижчими серед банківських та лізингових. 9. Дослідження виявили накопичення на поліграфічних підприємствах значної кількості застарілого і зношеного устаткування. Його використання у виробничому процесі значно збільшує собівартість продукції, оскільки підприємства несуть значні додаткові витрати на підтримання такого устаткування в робочому стані. З метою забезпечення рівномірного розподілу сукупних витрат протягом усього терміну використання був запропонований методичний підхід до визначення методу нарахування амортизації. Висновки, одержані в ході дослідження вказують на необхідність внесення змін у законодавство з метою розширення сфери дії бухгалтерських методів нарахування амортизації. 10. На підставі проведених досліджень обґрунтовано напрямки підвищення ефективності використання основного капіталу підприємств ДАК “Укрвидавполіграфія”: оптимізація його обсягу і складу, підвищення рівня використання потужностей, прискорення темпів оновлення основного капіталу, збільшення змінності роботи. | 