Анотація до роботи:

Соколов С.А. Формування та підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів підприємств (на матеріалах підприємств чорної металургії України).– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – “Економіка підприємства й організація виробництва ”. –Київський національний економічний університет. Київ, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми впливу структури інвестиційних ресурсів підприємств на ефективність їхньої роботи, а також оптимізації цієї структури. Узагальнено існуючі підходи до питання визначення критерію оптимальності структури інвестиційних ресурсів підприємства.

Запропоновано класифікацію джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства в залежності від суб’єкта фінансування. Уточнено сутність економічних категорій “фінансові кошти підприємства”, “інвестиційні ресурси підприємства”, “структура інвестиційних ресурсів підприємства”.

Обґрунтовано інтегральний критерій оптимальності структури інвестиційних ресурсів підприємства та побудовано відповідну економетричну модель оптимізації. Проведено комплекс експериментальних розрахунків і розроблено методичні рекомендації із застосування методу підвищення показників віддачі власного капіталу підприємства за рахунок оптимізації структури інвестиційних ресурсів.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування та ефективного використання інвестиційних ресурсів підприємств на основі побудови оптимізаційної моделі їх структури за інтегральним критерієм ефективності.

Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволили зробити такі висновки:

1. Уточнення ланцюга кругообігу інвестиційних ресурсів і сутності таких економічних категорій, як “фінансові кошти” та “інвестиції” дало змогу визначити поняття “інвестиційні ресурси” як такі економічні ресурси, що знаходяться у будь-якій формі (матеріальній, нематеріальній, фінансовій) і можуть бути вкладені у разі потреби у той чи інший інвестиційний об’єкт для досягнення мети інвестування.

2. Завдяки проведенню статистичного аналізу та запропонованій новій класифікації джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства встановлено взаємозв’язок між структурою інвестиційних ресурсів підприємства та ефективністю використання власного капіталу.

3. Оцінка наукових вітчизняних і зарубіжних розробок щодо вибору критерію оптимальності структури інвестиційних ресурсів та їх практичне порівняння дозволило обґрунтувати необхідність застосування показника ефективності використання власного капіталу як інтегрованого критерію побудови оптимізаційної моделі структури інвестиційних ресурсів підприємств. В основу побудови моделі було покладено принцип максимізації прибутку та мінімізації витрат для залучення джерел фінансування підприємства.

4. Аналіз показників “податкового захисту” для різних платників податків дав змогу запропонувати можливі шляхи щодо встановлення необхідних пропорцій в оподаткуванні боргових інструментів та акцій, а також пропозиції щодо усунення податкової дискримінації стосовно фізичних і юридичних осіб. Обґрунтовано доцільність зміни пріоритетів інвесторів у бік боргових зобов’язань через встановлення пільгових режимів прямого оподаткування.

5. Класифікація факторів впливу за функціональною залежністю дозволила виділити прямі та непрямі чинники підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів підприємств металургійної галузі. Зокрема, до непрямих чинників віднесено:

розроблення правових основ, які б сприяли поліпшенню організаційно-економічного механізму функціонування металургійних підприємств;

створення податкової системи, яка б спонукала потенційних інвесторів до інвестицій у металургійні підприємства України;

забезпечення дальшої реструктуризації власності підприємств металургійної галузі зі знаходженням промислового стратегічного власника.

6. Аналіз функціонально залежних, прямих чинників, що впливають на ефективність використання інвестиційних ресурсів підприємств чорної металургії дав змогу побудувати модель оптимізації структури інвестиційних ресурсів підприємств і вперше виявити та класифікувати детермінанти функції оптимального значення плеча важеля показника віддачі власного капіталу підприємства. До детермінант було віднесено: процентну ставку за міжбанківськими кредитами; рівень інфляції; показник віддачі всього вкладеного капіталу підприємства; кредитну політику установи-позикодавця щодо конкретного позичальника.

7. Апробація оптимізаційної моделі на підприємствах чорної металургії дозволила запропонувати метод підвищення віддачі власного капіталу підприємства за рахунок оптимізації структури інвестиційних ресурсів та сформулювати необхідну ознаку можливості його використання. Даний метод може бути використаний в тому разі, коли віддача всього вкладеного капіталу підприємства вища за міжбанківську ставку кредитних ресурсів.

8. Дослідження поведінки детермінант функції оптимального значення плеча важеля підприємства дозволило встановити критерій визначення показника, що відображає відношення банку до ризику неплатоспроможності конкретного клієнта та запропонувати один з можливих варіантів ранжирування клієнтів на групи за даним критерієм.

9. Результати застосування запропонованого методу свідчать про те, що за рахунок зміни джерела фінансування можна було б досягти поліпшення показника віддачі власного капіталу на МК “Дніпроспецсталь” у 1995 р. на 2,74%; на МК “Запоріжсталь” у 1997 та 2000 рр. – відповідно на 7,07% та 11,02%; на МК ім. Ілліча у 1995, 1997 та 2000 рр. - відповідно на 14,16%, 0,01% та 1,76%; на ВАТ “Азовсталь” у 2000 р. – на 3,71%.

10. Метод підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів підприємства використано автором для прогнозного планування фінансових показників та апробовано для побудови прогнозної структури капіталу підприємств чорної металургії на 2002-2003рр.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Соколов С.А. Сучасний стан, проблеми та тенденції розвитку підприємств чорної металургії України // Економіка та підприємництво: Зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів.–К.: КНЕУ, 1999. – Вип.3. – С.67-72. – 0,3 д.а.

2. Соколов С.А. Концептуальні основи класифікації джерел формування фінансових коштів підприємства // Економіка та підприємництво: Зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів. – К.: КНЕУ, 2000. – Вип.4. – С.171-177. – 0,5 д.а.

3. Соколов С.А. Ціноутворення на ринку позикових коштів України та його вплив на фінансову рентабельність підприємств // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.–2000.–№4.– С.158-164. –0,5д.а.

4. Соколов С.А. Побудова оптимізаційної моделі функції віддачі власного капіталу підприємства на матеріалах підприємств чорної металургії України // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2001. – №4. – С.243-248. – 0,4 д.а.

В інших виданнях:

1. Соколов С.А. Аналітична оцінка критеріїв формування оптимальної структури фінансового капіталу підприємства // Матеріали міжнародної наукової конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки”, м. Харків, 17-19 листопада 1999 р.– С.307-308. – 0.1д.а.

2. Соколов С.А. Аналіз структури фінансових ресурсів підприємств чорної металургії України // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. – К.: УАДУ, 2000. – Вип.1. – С.227-237. – 0,6 д.а.

3. Соколов С.А. Оптимізація структури фінансових ресурсів підприємства за критерієм максимізації ресурсовіддачі: позитивні та негативні сторони // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть”, м. Київ, 23-26 травня 2001 року. – С.222-223. – 0,1 д.а.