Анотація до роботи:

Дибкова Л. М. Індивідуальний підхід у формуванні професійної компетентності майбутніх економістів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі реалізації форм і методів індивідуального підходу у формуванні професійної компетентності майбутніх економістів. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній теорії та практиці.

Теоретично обґрунтовано і експериментально доведено, що підвищенню ефективності формування професійної компетентності майбутніх економістів сприяють успішність студентів у навчальній діяльності та розвиток їх особистісних якостей (рівень самооцінки, рівень суб’єктивного локус-контролю, мотивація).

Доведено, що впровадження в навчальну діяльність технології реалізації форм і методів індивідуального підходу сприяє більш ефективному формуванню професійної компетентності майбутнього економіста. Створена технологія складається із таких компонентів: моніторинг навчальної діяльності; визначення попереднього рівня підготовленості; діагностика і коригування розвитку особистісних якостей (мотивації, самооцінки, суб’єктивного локусу контролю); аналіз впливу групових установок на кожного студента групи; профорієнтовані завдання; використання оцінювання результатів навчальної діяльності на основі багатокритеріальності; проведення індивідуально-консультативної роботи; використання ситуацій створення успіху; оцінювання студентами власної навчальної діяльності; повне інформаційне забезпечення навчального процесу.

За результатами дисертаційного дослідження сформульовано такі висновки.

1. Необхідність удосконалення процесу формування професійної компетентності майбутніх економістів викликана змінами у розвитку економічних процесів, виникненням різних форм власності і нових економічних відносин, розширенням інфраструктури економіки. Ефективність економічної діяльності сучасного фахівця залежить від рівня сформованості його економічного мислення, ступеню готовності до професійної діяльності, від професійної компетентності. Приєднання України до Болонського процесу окреслює нові напрями процесу реформування освіти, визначальними критеріями якого є якість підготовки фахівців, відповідність європейському ринку праці, посилення конкурентоздатності Європейської системи освіти. Ці напрями актуалізують важливість дослідження шляхів вдосконалення формування професійної компетентності майбутніх економістів, яка розглядається як сукупність таких компонентів (компетенцій): компетенції у сфері економічної діяльності; компетенції у інших сферах професійної діяльності; інформаційна компетенція; комунікативна компетенція; компетенція у сфері самовизначення і саморегуляції особистісних якостей.

2. Встановлено, що ефективність формування професійної компетентності майбутнього фахівця залежить від рівня сформованості таких особистісних якостей, як мотивація досягнення успіху, самооцінка, суб’єктивний локус контролю. Визначено, що найважливішим аспектом діяльності особистості є мотиваційна сфера, її значимість пов’язана із аналізом джерел активності студентів, шляхів їх самовдосконалення та саморозвитку. Мотивація безпосередньо пов’язана із суб’єктивним локусом контролю. Студенти, які внутрішньо мотивовані, потребують меншого контролю. За зовнішньої мотивації контроль виступає як рушійна сила на шляху подолання труднощів, як метод підвищення самооцінки, збільшення самостійності. Високий рівень самооцінки означає гнучкість у перебудові своєї поведінки у відповідь на успішні (неуспішні) результати своєї діяльності і пов’язана з самоефективністю. Чим більший її рівень, тим більше студент докладає зусиль для досягнення поставленої цілі і прояву наполегливості.

3. Експериментально перевірено, що при збільшенні показників визначених особистісних якостей студентів (мотивації, самооцінки, суб’єктивного локусу контролю) результати їх навчальної діяльності покращуються. Тому проектування викладачем навчального процесу повинно ґрунтуватися на застосуванні таких форм і методів індивідуального підходу, які розвивають ці особистісні якості.

4. Доведено, що впровадження в навчальну діяльність технології реалізації форм і методів індивідуального підходу сприяє більш ефективному формуванню професійної компетентності майбутнього економіста. Лише розглядаючи кожного студента як окрему особистість, що має унікальний, властивий лише їй одній набір індивідуальних особливостей, можна коригувати прояв тих чи інших позитивних якостей і зменшувати рівень негативних, ефективно застосовувати відповідні педагогічні технології. Створена технологія реалізації форм і методів індивідуального підходу складається із таких компонентів: зміст і форми проведення моніторингу навчальної діяльності; визначення попереднього рівня підготовленості студентів; діагностика розвитку особистісних якостей (мотивації, самооцінки, суб’єктивного локусу контролю); аналіз впливу групових установок і його коригування; профорієнтованість навчального матеріалу; використання завдань і тестів різного типу складності; проведення оцінювання на основі багатокритеріальності; проведення індивідуально-консультативної роботи; застосування ситуацій створення успіху; використання самооцінювання і взаємооцінювання студентами результатів навчальної діяльності; повне інформаційне забезпечення навчального процесу. Всі ці компоненти ґрунтуються на визначених нами чинниках (мотивація, самооцінка, суб’єктивний локус контролю), високий рівень яких сприяє ефективному формуванню професійної компетентності майбутніх економістів.

Результати педагогічного експерименту підтвердили гіпотезу про те, що впровадження у навчальний процес технології реалізації форм і методів індивідуального підходу підвищує ефективність формування професійної компетентності майбутніх економістів.

Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися вищими навчальними закладами України у професійній підготовці майбутніх економістів. Розроблена технологія застосування форм і методів індивідуального підходу є доступною і може бути реалізована при викладанні різних дисциплін у вищій школі економічного профілю

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми реалізації форм і методів індивідуального підходу у формуванні професійної компетентності майбутніх економістів. Потребують подальшого дослідження такі питання, як аналіз і ранжування чинників впливу на ефективність формування професійної компетентності майбутнього фахівця; підготовка педагогічних кадрів в галузі особистісно-орієнтованого навчання; науково-методичне забезпечення навчального процесу з орієнтацією на індивідуалізацію навчання.

Публікації автора:

1. Дибкова Л. М. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, перероблене і доповнене. – К.: Академвидав, 2005. – 416 с.

2. Дибкова Л. М. Cамооцінка як фактор формування компетентності особистості // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць. – Вип. 30. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. – С. 124–131.

3. Дибкова Л. М. Успішність студентів в навчальній діяльності // Гуманізація навчально-виховного процесу. – Вип. ХХІХ. – Слов’янськ: Вид. центр СДПУ, 2006. – С.143–150.

4. Дибкова Л. М. Взаємозв’язок мотивації і успішності навчання // Гуманізація навчально-виховного процесу. – Вип. ХХХ. – Слов’янськ: Вид. центр СДПУ, 2006. – С.181–186.

5. Дибкова Л. М. Дистанційна форма навчання як перспективний напрям сучасної освіти // Моделювання та інформаційні системи в економіці. – Випуск 67. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 218–221.

6. Дибкова Л. М. Компетентність викладача і успішне навчання студентів // Вчені записки. Випуск десятий. – К.: Університет економіки та права «КРОК», 2004. – С. 230–233.

7. Дибкова Л. М. Самостійна робота студентів як складова частина моніторингу якості навчання // Зб. мат. науково-методичної конференції “Система організації самостійної роботи студентів: досвід, проблеми”. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 224–225.

8. Дибкова Л. М. Моніторинг навчальної діяльності як складова сучасної педагогічної технології // Зб. мат. науково-методичної конференції “Навчальні інновації та їх вплив на якість університетської освіти”. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 272–275.

9. Дибкова Л. М. Складові частини дистанційного курсу // Зб. мат. IV Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці”. – Ірпінь: АДПСУ, 2003. – С. 552–554.

10. Дибкова Л. М. Інформаційна забезпеченість учасників навчального процессу // Зб. мат. науково-методичної конференції „Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті”. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 187–188.

11. Дибкова Л. М. Використання багатокритеріальності при оцінюванні // Зб. мат. науково-методичної конференції „Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті”. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 266–269.

12. Дибкова Л. М. Урахування індивідуальних особливостей в освітній діяльності // Зб. мат. Других Ірпінських міжнародних педагогічних читань (науково-практична конференція) „Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти”. – Ірпінь: АДПСУ, 2004. – С. 93–96.

13. Дибкова Л. М. Реалізація принципу індивідуального підходу в дистанційній освіті // Зб. мат. науково-методичної конференції „Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів”. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 309–311.