У дисертації представлено теоретичне узагальнення, розроблено інструментарій і практичні рекомендації щодо підвищення якості системи управління підприємством на основі удосконалення функціональної взаємодії управлінського персоналу. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити наступні висновки та пропозиції: Формування соціально орієнтованої моделі економічного розвитку України зумовлює необхідність пошуку якісно нових підходів до забезпечення відповідності систем управління підприємствами складним економічним реаліям. У процесі дослідження висунуто та обгрунтовано пріритетний підхід до забезпечення високої результативності діяльності вітчизняних підприємств, який базується на підвищенні якості системи управління підприємством шляхом удосконалення функціональної взаємодії управлінського персоналу. Якість системи управління підприємством визначено як відповідність взаємодії керуючої та керованої систем встановленим цілям в рамках обраної стратегії розвитку.
2. На основі критичного аналізу теорії та методології функціонально-структурної організації підприємств визначено, що вплив керуючої системи на керовану обумовлюється функціональною взаємодією управлінського персоналу. Розглядаючи функціональну взаємодію управлінського персоналу як категорію, що відображає зміст процесу управління, зроблено висновок відносно забезпечення якості системи управління підприємством через удосконалення реалізації управлінським персоналом функцій управління. 3. Доведено, що рівень якості реалізації функцій управління висуває до управлінського персоналу певні вимоги щодо забезпечення відповідного рівня якості його роботи. Останній характеризується відповідністю якості роботи управлінського персоналу вимогам, що встановлюються виконуваними ним функціями. Виходячи з цього, запропоновано розглядати якість реалізації функції управління як відповідність реалізації якостей керівників в процесі управлінської діяльності цільовим орієнтирам підприємства. 4. Визначено, що забезпечення високого рівня якості реалізації функцій управління можливо за умов відповідності знань, вмінь та навичок керівника роботі, яку він бажає виконувати. Обумовлено ефективність застосування коучингу в процесі підвищення якості реалізації функцій управління. Підкреслено, що комплексне застосування основних принципів навчання і мотивації є визначальною передумовою розвитку персоналу як необхідної складової забезпечення якості системи управління підприємством. 5. Обгрунтовано підхід до дослідження рівня якості системи управління підприємством через оцінку впливу якості реалізації функцій управління на якість продукції на прикладі виноробних підприємств Автономної Республіки Крим. На основі застосування методу експертних оцінок визначено таку сукупність чинників якості реалізації функцій управління: рівень знань керівника, глобальне та системне мислення, ініціативність, організаційні здібності, вміння забезпечувати контроль, проводити тренінги, знання методології коучингу. 6. Здійснено оцінку впливу управлінського персоналу на якість продукції через розрахунок відповідних коефіцієнтів кореляції та визначено взаємовплив критеріїв якості при їхньому спільному впливі на якість продукції. Встановлено існування певного зв’язку між ступенем реалізації якостей керівників нижньої та середньої ланок управління та досягненням їхніми дільницями (цехами) необхідного рівня якості виноматеріалів. Визначено, що з ростом ієрархії управління інтервал впливу управлінської роботи збільшується за рахунок масштабів опосередкованого управління чинниками росту якості продукції. 7. Розроблено комплексну систему показників якості системи управління підприємством, яка може бути застосована при оцінці заходів з підвищення якості системи управління підприємством. Обумовлено необхідність у формуванні системи функціональної взаємодії органів управління як напрямку удосконалення якості системи управління підприємством. Запропоновано здійснювати формування раціональної системи функціональної взаємодії органів управління в два етапи. На першому етапі аналізується процес управління, визначаються управлінські роботи, закріплені за кожним органом і виконання яких вимагає залучення інших органів, склад взаємодії органів управління та здійснення ними управлінських дій. На другому етапі виділяються зв’язки між органами, що забезпечують здійснення управлінських дій при виконанні робіт. 8. Розроблено алгоритм прийняття рішення про розвиток персоналу, в основу якого має бути покладене уявлення працівника про цілі його розвитку з боку підприємства та можливість внести коригування в систему цілей та планів з точки зору власних пріоритетів у сфері розвитку. Визначено напрямки інвестування в розвиток управлінського персоналу, зокрема у соціальний розвиток, удосконалення системи оцінки персоналу. Розрахунок узагальнюючих показників економічної ефективності довів високу ефективність інвестицій в управлінський персонал. 9. За результатами дослідження запропоновано модель кадрового забезпечення якості системи управління підприємством, в основу якої покладено імплементація кадрової стратегії як засобу удосконалення якості системи управління підприємством. Пропонується розробку кадрової стратегії здійснювати за такими основними напрямками: забезпечення персоналом, реалізація трудового потенціалу з точки зору забезпечення більш якісного виконання функцій управління, розвиток трудового потенціалу з урахуванням результатів оцінки діяльності персоналу, його зацікавленості у розвитку, здійснення інвестицій у відповідні напрямки розвитку. | 