Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Калугіна Людмила Вадимівна. Клініко-патогенетичні аспекти прогнозування, лікування та профілактики анемії вагітних при запальних захворюваннях нирок. : Дис... д-ра наук: 14.01.01 - 2008.



Анотація до роботи:

Калугіна Л. В. Клініко-патогенетичні аспекти прогнозування, лікування та профілактики анемії вагітних при запальних захворюваннях нирок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, МОЗ України, Київ,2008.

Робота присвячена вивченню патогенезу анемії у вагітних при запальних захворюваннях нирок, обґрунтуванню призначення комплексного лікування, що стабілізує обмін заліза, а саме знижує рівень трансферину та нормалізує насичення його залізом, загальної залізозв’язувальної властивості сироватки, функціональної активності симпато-адреналової системи, процесів антиоксидантного захисту. У дисертації показано, що прийом запропонованого комплексу лікарських засобів знизив в 2 рази відсоток загрози передчасних пологів і частоту розвитку прееклампсії, в 1,7 – хронічну плацентарну недостатність, поліпшив внутрішньоутробний стан плоду, зменшив в 1,5 рази процент передчасного розриву плідних оболонок, двократно – аномалій пологової діяльності та в 1,7 – кількість патологічних втрат крові, удвічі скоротився відсоток післяпологових анемій у цих жінок. На підставі отриманих результатів вирішено проблему діагностики та лікування анемії вагітних при поєднаній патології, обґрунтовано новий науковий напрямок у клінічному акушерстві «Імуноендокринологія, питання формування та варіанти корекції вторинних імунодефіцитів у вагітних».

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми сучасного акушерства – визначення механізмів патогенезу, варіантів клінічного перебігу та вивчення нових підходів щодо зниження акушерської і перинатальної патології у жінок з анемією при запальних захворюваннях нирок на підставі встановлення особливостей розвитку та впливу поєднаної патології на перебіг вагітності та функціональний стан фетоплацентарного комплексу у взаємозв’язку з порушеннями показників функції нирок, симпато-адреналової регуляції процесів адаптації, гемопоезу, імунного статусу та метаболічного гомеостазу шляхом удосконалення й оптимізації методів діагностики та розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

  1. Клінічний перебіг вагітності та пологів у жінок з анемією при запальній патології нирок характеризується збільшенням акушерських та перинатальних ускладнень, а саме: прееклампсії (34,81 %), загрози переривання вагітності (62,65 %), хронічної плацентарної недостатності (31,01 %), передчасного розриву плідних оболонок (20,89 %), аномалій пологової діяльності (8,86 %) та схильністю до патологічної крововтрати (19,62 %), що призводить до підвищення частоти ускладнень післяпологового періоду (48,73 %), порушень періоду адаптації новонародженого (17,61 %), до зростання негативних перинатальних наслідків вже за помірного ступеня зниження гемоглобіну. Анемія частіше (51,28 %) виявлялася до 28 тижня вагітності, терміни її розвитку залежали від ураження нирок.

  2. Аналіз материнської смертності показав, що фатальне ураження нирок є основною причиною летальності жінок, що загинули до ІІІ триместру. Розвиток анемії при запальній патології нирок суттєво підвищує ризик материнських втрат шляхом збільшення у вагітних частоти акушерських кровотеч (67,44 %) та прееклампсії (43,54 %).

  3. Ураження нирок при поєднаній патології має характер тубулопатії, що супроводжується перебудовою часової організації функції нирок із підвищенням екскреції основних осмотично-активних речовин (Na, K) та бактерій у нічні години, збільшенням добової екскреції міді, зниженням виведення магнію та цинку, що порушує обмін заліза, процеси синтезу катехоламінів та імунологічну реактивність.

  4. Дослідження ролі симпато-адреналової системи у патогенезі анемії при запальній патології нирок дозволило розробити спосіб кількісної оцінки депо катехоламінів в еритроцитах на основі їх гістохімічного контрастування з подальшим мікро-денситометричним вимірюванням концентрації. Виснаження еритроцитарного депо катехоламінів діагностується за зниженням показників до 155,4 од. с. я. та розвивається на тлі підвищення процесів ПОЛ, асоціює з пригніченням активності основних ферментів глутатіонового циклу, факторів АОЗ еритроцитів. Диспротеїнемія, що супроводжує поєднану патологію, реалізується в основному за рахунок зниження альбумінової фракції, синтез глобулінів активується та підтримується запальним процесом на достатньо високому рівні. Дисліпідемія за анемічного синдрому при пієлонефриті характеризується підвищенням процесів атерогенезу, що очевидно є однією з ланок патогенезу плацентарної недостатності та загрози переривання вагітності.

  5. Неадекватна реакція зниження синтезу еритропоетину у відповідь на гіпоксію при анемії вагітних із запальним ураженням нирок зумовлена збільшенням продукції прозапальних цитокінів (TNF-, ІFN-, IL-1,), що пов’язано із залученням у вогнище ураження сегменту звивистої частини проксимальних канальців, які межують із перетубулярними клітинами кіркової речовини, відповідальними за синтез гормону; пошкодження даних структур підтверджує дворазове підвищення концентрації 2-МГ сечі. Пригніченню синтезу ЕПО сприяє недостатність стимулюючого впливу плацентарних гормонів внаслідок прогресуючого зниження рівня прогестерону та плацентарного лактогену, що також є проявом формування плацентарної дисфункції у цих жінок.

  6. У зв’язку із особливостями основного збудника (E. coli) хронічний запальний процес у нирках активує переважно гуморальну ланку імунітету, що виражається підвищенням рівнів Ig М та G.

  7. Морфологічним субстратом формування плацентарної недостатності (31,01 %) жінок із поєднаною патологією є гальмування розвитку хоріальних ворсин, що реалізується більш ніж двократним збільшенням питомої ваги трофобластичних та вільозних відростків і прогресуючим зниженням концентрації плацентарного лактогена у синцитіотрофобласті, що порушує внутрішньоутробний розвиток плоду та є негативним фактором.

  8. Поєднання анемії вагітних із запальним процесом нирок змінює трактування загальноприйнятих показників обміну заліза: підвищення загальної залізозв’язуючої властивості сироватки та зниження концентрації СЗ; супроводжується зростанням концентрації у сироватці крові трансферину та феритину, що, як білки гострої фази запалення, втрачають діагностичне значення критеріїв сидеропенії та анемії. Вірогідними ознаками порушення обміну заліза у жінок із поєднаною патологією є підвищення загальної залізозв’язуючої властивості сироватки крові та зниження коефіцієнту насичення трансферину залізом.

  9. Знайдені нові ланки патогенезу анемії при запальній патології нирок про що свідчать дисфункція симпато-адреналової системи під дією інфекційного стресу із розвитком перебудови імунологічної реактивності, пригнічення високими рівнями прозапальних цитокінів, адекватного гіпоксії синтезу еритропоетину, що робить необхідним внесення до комплексної схеми лікування, окрім феротерапії, ефективного антибактеріального середника (амоксиклав або цефтріаксон), препарату із детоксикуючим ефектом (лактувіт) та обов’язкового використання засобу із імуномодулюючими властивостями (антраль).

  10. Застосування розробленого лікувального комплексу сприяє зниженню рівня трансферину та нормалізації відсотка насичення його залізом, загальної залізозв’язувальної властивості сироватки. Відновлення депо катехоламінів супроводжується врівноваженням процесів АОЗ та ліквідацією диспротеїнемії, дисліпопротеїдемії, зменшенням у сироватці крові імуноглобулінів М та G, що є підтвердженням їх патогенетичності.

  11. Свідченням ефективності запропонованої терапії є дворазове зниження загрози передчасних пологів та частоти розвитку прееклампсії, в 1,7 – хронічної плацентарної недостатності і поліпшення внутрішньоутробного стану плода. Внаслідок зменшення в 1,5 рази процента передчасного розриву плідних оболонок та двократного зниження частоти розвитку аномалій пологової діяльності вдалося достовірно підвищити частку нормальних пологів і в 1,7 рази зменшити кількість патологічних втрат крові, чим удвічі скоротити відсоток післяпологових анемій та запобігти тяжкій анемізації цих жінок.

Публікації автора:

Публікації у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України:

  1. Калугіна Л. В. Екстрагенітальна патологія як предиктор пізнього гестозу // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т. 11, № 4. – С. 22–23.

  2. Вдовиченко Ю. П., Калугіна Л. В. Актуальні аспекти материнських втрат при патології нирок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 1. – С. 60–63. (Особистий внесок здобувача: набір матеріалу, проведення клініко-статистичного аналізу материнської смертності, наукова інтерпретація та підготовка роботи до друку; роль співавтора полягала у врегулюванні організаційних питань, надавав консультативну допомогу).

  3. Калугіна Л. В. Особливості перебігу пієлонефриту у вагітних з анемією // Клінічна та експериментальна патологія. – 2005. – Т. 4, № 3. –
    С. 60–63.

  4. Калугіна Л. В. Стан циркадіанних ритмів екскреторної функції нирок у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Галицький лікарський вісник. – 2005. – Т. 12, № 4. – С. 45–46.

  1. Калугіна Л. В. Стан перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Клінічна та експериментальна патологія. – 2005. – Т. 4, № 4. – С. 28–30.

  2. Вдовиченко Ю. П., Калугина Л. В. Патология почек как фактор риска материнской смертности // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. – К., 2005. – Вып. 14, кн. 3. – С. 84–90. (Особистий внесок здобувача: набір матеріалу, проведення клініко-статистичного аналізу материнської смертності, наукова інтерпретація та підготовка роботи до друку; роль співавтора полягала у врегулюванні організаційних питань, надавав консультативну допомогу).

  3. Калугіна Л. В. Стан глутатіон-залежної ферментної системи еритроцитів у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2005. – № 6(5). – С. 34–36.

  4. Калугіна Л. В. Адренергічна регуляція процесів адаптації у вагітних з анемією на тлі хронічного пієлонефриту // Клінічна та експериментальна патологія. – 2006. – Т. 5, № 2. – С. 30–32.

  5. Калугіна Л. В. Вміст глутатіону в еритроцитах жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2006, № 2(6). – С. 35–36.

  6. Вдовиченко Ю. П., Калугіна Л. В. Нові аспекти патогенезу анемії вагітних при захворюваннях нирок запального ґенезу // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – № 2(26). – С. 40–41. (Особистий внесок здобувача: набір матеріалу, формування груп, клініко-лабораторне та інструментальне обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів дослідження та підготовка статті до друку; роль співавтора – надав консультацію при оформленні роботи).

  7. Калугіна Л. В Комп’ютерно-мікроденситометричні параметри вмісту катехоламінів в еритроцитах у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2006. – Т. 5, № 3. – С. 33–35.

  8. Калугіна Л. В. Стан циркадіанних ритмів бактеріурії у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Буковинський медичний вісник. – 2006. – Т. 10, № 4. – С. 58–61.

  9. Вдовиченко Ю. П., Калугіна Л. В. Прозапальні цитокіни сироватки крові у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – № 4(29). – С. 74–76. (Особистий внесок здобувача: формування груп, клініко-лабораторне та інструментальне обстеження пацієнтів, статистична обробка результатів дослідження, наукова інтерпретація результатів та підготовка статті до друку; роль співавтора полягала у формулюванні висновків).

  10. Вдовиченко Ю. П., Калугіна Л. В. Вплив терапії гестагенами на розвиток анемії вагітних у жінок з патологією нирок запального генезу // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. – К., 2006. – Вип. 15, кн. 3. – С. 97–102. (Особистий внесок здобувача: провела формування груп, курацію пацієнток, клініко-лабораторне та інструментальне обстеження, та підготувала статтю до друку; роль співавтора – консультативна допомога).

  11. Зміни мікрофлори порожнини товстої кишки у хворих на хронічний пієлонефрит / М. В. Патратій, В. О. Калугін, Л. С. Малюх, Л. В. Калугіна // Галицький лікарський вісник. – 2006. – Т. 13, № 2. – С. 50–52. (Особистий внесок здобувача: провела огляд літератури за темою, статистичну обробку результатів дослідження, сформулювала висновки та підготувала статтю до друку; співавтори: Патратій М. В. – клініко-лабораторне обстеження пацієнтів; Малюх Л. С. – інструментальне обстеження, Калугін В. О. надав консультацію при оформленні матеріалу до друку).

  12. Калугіна Л. В. Діагностичні критерії анемії вагітних на тлі запальних захворювань нирок // Галицький лікарський вісник. – 2007. –Т. 14, № 2. –
    С. 34–36.

  13. Давиденко І. С., Калугіна Л. В. Порушення дозрівання хоріального дерева плаценти при анемії у вагітних у поєднанні з пієлонефритом (морфологічне дослідження при строкових пологах) // Клінічна та експериментальна патологія. – 2007. – Т. 6, № 3. – С. 34–37. (Особистий внесок здобувача: провела збір гістологічного матеріалу, статистичну обробку результатів дослідження та підготувала статтю до друку; роль співавтора – участь у виконанні морфологічних досліджень).

  14. Калугіна Л. В. Стан гуморального імунітету у вагітних з анемією на тлі запальних захворювань нирок // Галицький лікарський вісник. – 2007. – Т. 14, № 3. – С. 31–33.

  15. Калугіна Л. В. Екскреція з сечею 2-мікроглобуліну як критерій пошкодження ниркової тканини у вагітних з анемією на тлі запальних захворювань нирок // Галицький лікарський вісник. – 2007. – Т. 14, № 4. –
    С. 45–47.

  16. Калугіна Л. В. Прогнозування материнської смертності та основних гестаційних ускладнень у жінок з анемією на тлі запальних захворювань нирок // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. – К., 2007. – Вип. 16, кн. 5 – С. 148–155.

  17. Калугіна Л. В. Клініко-патогенетичні аспекти прогнозування, лікування та профілактики анемії вагітних при запальних захворюваннях нирок // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. – № 5 (37). – С. 79–83.

Патенти:

  1. Патент на корисну модель № 20305 Україна, МПК (2006) А 61 В 10/00. Спосіб оцінки стану симпато-адреналової регуляції процесів адаптації у вагітних. Автори: Л. В. Калугіна, Ю. П. Вдовиченко (Україна). Заявл. № u 200608381 від 26.07.2006; Опубл. – 15.01.2007; Бюл. № 1. – 3 с. (Особистий внесок здобувача: належить ідея розробки винаходу, провела клініко-лабораторне та інструментальне обстеження пацієнтів, статистичну обробку результатів дослідження та підготувала заявку до подачі; проф. Ю. П. Вдовиченко – консультативна допомога).

  2. Патент на корисну модель № 20306 Україна, МПК (2006) А 61 К 38/00. Спосіб корекції анемічного синдрому у вагітних жінок з захворюваннями на хронічний пієлонефрит. Автори: Ю. П. Вдовиченко, Л. В. Калугіна (Україна). Заявл. № u 200608386 від 26.07.2006; Опубл. – 15.01.2007; Бюл. № 1. – 5 с. (Особистий внесок здобувача: належить ідея розробки даного методу лікування, проведення клініко-лабораторного, інструментального обстеження та лікування пацієнтів, статистична обробка результатів дослідження та підготовка заявки до подачі; проф. Ю. П. Вдовиченко – консультативна допомога).

Матеріали конференцій та збірників праць, тези доповідей:

  1. Калугіна Л. В. Особливості перебігу хронічного гломерулонефриту в жінок репродуктивного віку (Матеріали конференції) // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. 3, № 3. – С. 29–32.

  2. Вдовиченко Ю. П., Калугіна Л. В. Особливості материнської смертності при анеміях вагітних на тлі запальних захворювань нирок (Матеріали конференції) // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 2(39). –
    С. 14–16. (Особистий внесок здобувача: проведення клініко-статистичного аналізу материнської смертності, наукова інтерпретація та підготовка доповіді і презентації, а також статті до друку; роль співавтора – надання консультативної допомоги).

  3. Калугіна Л. В. Особливості циркадіанних ритмів екскреторної функції нирок у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту в умовах водного навантаження: Матеріали конференції // Буковинський медичний вісник. – 2005. – Т. 9, № 4. – С. 158–160.

  4. Калугіна Л. В Система глутатіону у жінок з анемією вагітних на тлі хронічного пієлонефриту // ХІ Конгрес світової федерації українських лікарських товариств: Тези доповідей. – Полтава–Київ–Чікаго, 2006. – C. 223.

  5. Калугина Л. В. Роль эритропоетина в развитии анемии беременных на фоне пиелонефрита // Сборник трудов ежегодного Санки-Петербургского нефрологического семинара. – СПб., 2006. – С. 77–78.

  6. Калугіна Л. В. Цитокіновий профіль вагітних з анемією на тлі пієлонефриту // ІХ з’їзд Всеукраїнського Лікарського Товариств: Тези доповідей. – Вінниця–Київ, 2007. – С. 168.

  7. Калугіна Л. В. Роль комп’ютерної мікроденситометрії еритроцитів в оцінці симпато-адреналової регуляції процесів адаптації у вагітних // Патолого-анатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 21–22 травня 2007. – Чернівці, 2007. – С. 107–108.

  8. Калугіна Л. В. Досвід застосування гестагенів у вагітних жінок з хронічним пієлонефритом та його вплив на розвиток анемії // Нове в гематології та трансфузіології. – К., 2007. – Вип. 6. – С. 135–136.