Анотація до роботи:

Андрієнко О.О. Комбіноване використання люцерни на корм та насіння в умовах північного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2006.

У дисертаційній роботі представлені результати досліджень, які розкривають шляхи вдосконалення існуючих технологій вирощування люцерни на корм та насіння, частково вирішують проблему дефіциту кормового білка та дають можливість отримати високі врожаї насіння люцерни.

Виявлено, що найбільш економічно доцільним є вирощування люцерни широкорядним способом з підсівом восени після збирання врожаю насіння в першому році життя озимими пшеницею і тритікале з нормою висіву 1,25 млн. шт./га, або навесні другого року життя ярою сумішкою: ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га. Це дає можливість уникнути переростання її рослин та зменшити пестицидне навантаження на ґрунт та рослини.

Дослідженнями встановлено, що комбіноване використання суцільних посівів люцерни дозволяє отримати в першому році життя високобілковий зелений корм, у другому та третьому роках кондиційне насіння, а також частково уникнути обробки її насіннєвих посівів проти бур’янів, шкідників та хвороб. Для цього доцільно висівати люцерну з нормою 4 млн. шт./га під покрив редьки олійної – 0,35 млн. шт./га схожих насінин.

Узагальнені дані експериментальних досліджень, які представлені у дисертаційній роботі, розкривають шляхи вдосконалення існуючих технологій вирощування люцерни на корм та насіння в північному Степу України, частково вирішують проблему дефіциту кормового білка завдяки забезпеченню тваринництва високоякісними, збалансованими за білком кормами, та дають можливість отримати високі врожаї насіння люцерни.

1. Вирощування люцерни сумісно з озимими пшеницею і тритікале (1,25 млн. шт./га) або ярою сумішкою (ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га) в другому році життя забезпечувало виживання її рослин майже на рівні чистих посівів. Кількість загиблих рослин люцерни дещо (на 2,2-2,7%) зростала при всіванні більш високих норм підсіяних культур.

2. При збиранні насіння люцерни в другому і третьому роках максимальні запаси вологи були відповідно на ділянках без підсіву (75,5 і 43,7 мм), з підсівом 1,25 млн. шт./га озимих пшениці (44,6 і 45,4 мм) і тритікале (39,9 і 45,6 мм), а також ярої сумішки – ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га (33,2 і 39,9 мм).

3. Культури, що підсівали в широкорядні посіви люцерни, мали суттєвий вплив на забур’яненість травостою другого року життя, який майже нівелювався в третьому році. Менша кількість бур’янів у посівах другого року життя в період збирання зеленої маси і насіння була відмічена на ділянках без підсіву (1,7 шт./м²) та з підсівом озимого тритікале (1,8-5,6 шт./м² і 1,6-4,7 шт./м²), а в посівах третього року життя – в період збирання насіння люцерни (3,9-4,4 шт./м² бур’янів).

4. В період збирання врожаю насіння з другого укосу, найбільшу висоту (62,0-63,1 см) мали рослини люцерни, що підсівали озимими пшеницею та тритікале (1,25 млн. шт./га) і ярою сумішкою (ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га). В наступний рік життя різниця у висоті рослин люцерни на ділянках з підсівом та без нього нівелювалась.

5. Найбільшу площу листкової поверхні (21,0 тис.м²/га ) в період збирання люцерни на зелений корм забезпечив широкорядний посів, а серед підсіяних культур – варіанти з озимою пшеницею і тритікале (1,25 млн. шт./га) та ярою сумішкою (ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га) – 19,3-20,6 тис.м²/га. При збиранні насіння люцерни в другому і третьому роках життя більшим цей показник був також на ділянках без підсіву (41,8 і 39,0 тис.м²/га) та з підсівом озимих і ярих культур зазначеними вище нормами висіву (38,5-38,9 і 38,3-38,6 тис.м²/га відповідно).

6. Максимальну врожайність зеленої маси (151,5-187,7 ц/га), сухої речовини (36,2-42,5 ц/га), кормових одиниць (25,5-34,7 ц/га) та перетравного протеїну (4,4-5,4 ц/га) одержано при підсіві восени в люцерну першого року життя озимих пшениці і тритікале (3,75 млн. шт./га) та навесні в посіви люцерни другого року життя ярої сумішки (ячмінь – 2,25 + редька олійна – 0,75 + горох – 0,45 млн. шт./га).

7. Сумарний, за три роки життя, збір насіння люцерни на ділянках без підсіву становив 7,81 ц/га. При підсіві максимальна врожайність насіння була сформована при використанні озимого тритікале (1,25 млн. шт./га) та ярої сумішки (ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га) 7,73 і 7,55 ц/га відповідно.

8. За період „повні сходи –збирання на зелений корм” найменша кількість рослин люцерни випадала на безпокривних посівах (7,1-15,9 %) та під покривом 0,35 млн. шт./га редьки олійної (8,7-16,9 %). На другий та третій рік життя вплив редьки олійної практично нівелювався і різниця між покривними та безпокривними варіантами не перевищувала 6,8-10,7 % та 2,8-6,9 % відповідно.

9. Збільшення посівної норми редьки олійної з 0,35 до 0,7 млн. шт./га в середньому за роки досліджень приводило до зростання площі її листкової поверхні з 19,4-22,2 до 30,2-33,2 тис.м²/га та до зменшення площі листя люцерни з 8,2-10,3 тис.м²/га до 7,0-8,9 тис.м²/га в період збирання зеленої маси. Для безпокривних посівів цей показник складав 9,5-12,0 тис.м²/га. В другому та третьому роках життя в основні фази розвитку люцерни (бутонізація, цвітіння, збирання насіння) найбільша площа асиміляційної поверхні формувалась на ділянках з нормою висіву 4 і 5 млн. шт./га.

10. У безпокривних посівах сира маса 20 рослин люцерни другого року життя залежала, як правило, від її норм висіву (3-7 млн. шт./га) і складала у фазу бутонізації 381,7-202,4 г; цвітіння – 439,4-257,5 г та збирання насіння – 385,9-206,2 г. Під покривом редьки олійної (0,35 млн. шт./га) цей показник практично не відрізнявся від безпокривних ділянок.

11. При збиранні зеленої маси найменш забур’яненими були посіви люцерни без покриву (1,4 шт./м² бур’янів), а також з максимальними нормами висіву люцерни та редьки олійної (9,2 шт./м²). В наступні роки життя ця різниця між покривним та безпокривним посівами нівелювалась та під час збирання насіння люцерни в третьому році життя становила 5,7 та 7,2 шт./м² відповідно.

12. Висота рослин редьки олійної не залежала від густоти стояння рослин люцерни і становила 89,2-91,1 см. Під час збирання зеленої маси висота люцерни була більшою на безпокривних посівах (39,2-41,0 см), ніж під покривом редьки олійної (34,6-37,6 см). В другому році життя в фази бутонізації та цвітіння, а також в період збирання насіння цей показник при безпокривному вирощуванні був на 2,5-5,5 % більшим, ніж під покривом (0,35 млн. шт./га) редьки олійної.

13. Максимальна врожайність зеленої маси (248,9 ц/га) була отримана на покривних посівах люцерни з нормою висіву 4 млн. шт./га та редьки олійної – 0,7 млн. шт./га. Сумарний збір насіння за всі роки життя був найвищим при висіві люцерни без покриву нормою 4 та 5 млн. шт./га, і складав відповідно 6,78 та 6,82 ц/га. При покривному вирощуванні кращим було співвідношення 4 млн. шт./га люцерни з 0,35 млн. шт./га редьки олійної, що забезпечило 4,57 ц/га кондиційного насіння.

14. За сукупністю економічних показників комбіноване використання люцерни на корм та насіння є доцільним та економічно виправданим. Кращими за традиційну технологію вирощування цієї культури є прийоми підсіву у широкорядні посіви люцерни восени першого року життя озимих пшениці і тритікале (1,25 млн. шт./га) та навесні другого року ярої сумішки (ячмінь – 0,75 + редька олійна – 0,25 + горох – 0,15 млн. шт./га). Чистий прибуток при такому вирощуванні зростає на 8,3-13,6 %, а рентабельність становить 536-562 %.

15. Економічно виправданим агрозаходом є вирощування суцільних посівів люцерни (4 млн. шт./га) під покривом редьки олійної (0,35 млн. шт./га). Окупність витрат при такому використанні становить 3,12 грн./ 1 грн., а рентабельність виробництва – 412 %.

Публікації автора:

1. Черенков А.В., Андрієнко О.О. Комбіноване використання широкорядних посівів люцерни на корм і насіння в Степу України // Корма та кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб-к. – Вінниця, 2002. – Вип. 48. – С. 10-13. (Черенков А.В. – наукове керівництво, Андрієнко О.О. – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

2. Черенков А.В., Артеменко С.Ф., Андрієнко О.О. Норми висіву і співвідношення компонентів редьки олійної і люцерни при їх спільному вирощуванні // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН . – Дніпропетровськ, 2002. – №№ 18-19. – С. 110-112. (Черенков А.В. – наукове керівництво, Артеменко С.Ф. – методичне керівництво, Андрієнко О.О. – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

3. Черенков А.В., Андрієнко О.О. Кормова та насіннєва продуктивність покривних і безпокривних посівів люцерни // Корма та кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб-к. – Вінниця, 2003. – Вип. 50. – С. 27-32. (Черенков А.В. – наукове керівництво, Андрієнко О.О. – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

4. Черенков А.В., Андрієнко О.О. Комбіноване використання люцерни, як додатковий резерв покращення кормової бази // Корма та кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб-к. – Вінниця, 2003. – Вип. 51. – С. 57-59. (Черенков А.В. – наукове керівництво, Андрієнко О.О. – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

5. Черенков А.В., Андрієнко О.О. Особливості росту та розвитку рослин люцерни при комбінованому використанні // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. – С. 43-44. (Черенков А.В. – наукове керівництво, Андрієнко О.О. – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

6. Черенков А.В., Андрієнко О.О. Продуктивність люцерни різних років життя в залежності від умов вирощування в північному Степу України // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН . – Дніпропетровськ, 2003. – №№ 21-22. – С. 91-96. (Черенков А.В. – наукове керівництво, Андрієнко О.О. – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

7. Андрієнко О.О. Вплив норм висіву підсівних культур на кормову продуктивність люцерни при комбінованому її вирощуванні // Матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 88-89.

8. Андрієнко О.О. Кормова продуктивність посівів люцерни залежно від прийомів вирощування в умовах північного Степу України // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених „Проблеми сучасного землекористування”. – Чабани, 2002. – С. 93-94.

9. Черенков А.В., Артеменко С.Ф., Підгорна Л.Г., Андрієнко О.О Багаторічні бобові трави // Резерви збільшення виробництва кормового білка в системі зеленого конвеєра: Практ. поради / Ін-т зерн. госп-ва УААН . – Дніпропетровськ, 2002. – С. 8-10. (Черенков А. В. – наукове керівництво; Артеменко С.Ф. – методичне керівництво; Підгорна Л.Г. – проведення дослідів, написання статті, Андрієнко О.О. – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

10. Черенков А.В., Андрієнко О.О. Продуктивність широкорядних посівів люцерни при комбінованому використанні // Доповіді і виступи на міжнародній наук.-практ. конф. „Актуальні проблеми сучасного землеробства”. – Луганськ, 2003. – С 542-547. (Черенков А.В. – наукове керівництво, Андрієнко О.О. – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).