Анотація до роботи:

Стадник А.П. Ландшафтно-екологічна оптимізація систем захисних лісових насаджень України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю: 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології УААН. – Київ, 2008.

У дисертації наведено теоретичне та експериментальне обґрунтування оптимізації систем захисних лісових насаджень (ЗЛН) в агроландшафтах України. Розв’язання цієї проблеми на ландшафтно-екологічних принципах дає можливість створювати ефективні системи ЗЛН, які забезпечать стабільність, збалансоване функціонування та продуктивність агроландшафтів.

Розроблено новий напрям розв’язання проблеми оптимізації систем ЗЛН в агроландшафтах України на ландшафтно-екологічній основі; поліпшення екологічного стану та підвищення продуктивності агроландшафтів в результаті формування екологічно стійкого простору (ЕСП) і створення оптимізованих систем ЗЛН. Проаналізовано динаміку, сучасний стан, структуру, кількісний і якісний склад земельного фонду, ЗЛН різного цільового призначення та антропогенні зміни в агроландшафтах. Автором розроблено такі концепції: створення стабільного ЕСП; цілісного підходу створення ефективних систем ЗЛН в агроландшафтах в умовах промислового середовища; інтенсивного екологічного впливу ЗЛН; екологічного землеробства в антропогенних ландшафтах; комплексне лісомеліоративне районування України на фізико-географічній основі з урахуванням ландшафтно-типологічної структури території, інтенсивності вітрової і водної ерозії; науково-практичні основи створення на природно-територіальних принципах загальнодержавної оптимізованої системи ЗЛН в Україні. Встановлено пріоритетну роль ЗЛН та їх систем в стабілізації екологічного простору агроландшафтів.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що виявляється в розробці ландшафтно-екологічної оптимізації систем ЗЛН України.

Розроблено теоретико-методологічні основи ландшафтно-екологічної оптимізації систем ЗЛН в агроландшафтах та теорію систем в агролісомеліорації; науково-практичні основи створення загальнодержавної оптимізованої системи ЗЛН в Україні; комплексне лісомеліоративне районування як ландшафтно-екологічну основу оптимізації систем ЗЛН; науково-обґрунтовані методи і заходи догляду за ПЗЛН; теоретично обґрунтовану структуру ПЗЛН.

1. Методологія досліджень базувалася на системному та комплексному підходах при вивченні ЗЛН та їх систем як багатофункціональних просторово-цільових форм в агроландшафтах. Для цього за ландшафтно-екологічним підходом було розроблено комплексну методику дослідження проблеми оптимізації систем ЗЛН, антропогенного впливу на функціонування і стійкість агроландшафтів, їх агролісомеліорацію, стабілізацію, фіторізноманіття, урожайність сільськогосподарських культур.

2. Для формування стабільного середовища агросфери необхідно оптимізувати структурно-функціональну організацію агроландшафтів. Визначальну роль у цьому належить системам ЗЛН різного цільового призначення. Оцінка стану земельного фонду України за проявом несприятливих природних факторів, особливо вітрової та водної ерозії показала, що ерозійні процеси набули критичного рівня, в окремих регіонах меліоративно-екологічна напруженість території по вітровій і водній ерозії становить до 95% та 70% відповідно. Це є наслідком значного антропогенного навантаження на агроландшафти, недостатньої кількості стабілізуючих угідь, у тому числі нерозвиненої лісомеліоративної інфраструктури.

3. Аналіз ступеня повноти і завершеності систем ЗЛН і необхідності їх оптимізації показав, що полезахисна лісистість в Україні становить лише 1,5%, зокрема у Степу – 2,2, у Лісостепу – 1,0, у Поліссі – 0,4%, що значно нижче оптимальної: 3,8–6,2 %; 4,4–6,7; 2,4–4,5% відповідно. Тому для покращання необхідно послідовне, науково обґрунтоване створення загальнодержавної оптимізованої системи ЗЛН.

4. Вперше розроблено ландшафтно-екологічні основи оптимізації систем ЗЛН в агроландшафтах з використанням сучасних методологічних підходів в агролісомеліорації; для умов України обґрунтовано положення системної агролісомеліорації на ландшафтно-екологічній основі в контексті створення загальнодержавної оптимізованої системи захисних лісових насаджень і лісів.

5. Для створення стабільного екологічно стійкого простору завдяки ефективним системам ЗЛН, здатним витримувати антропогенні навантаження та сприяти екологічному землеробству, розроблено концепції: створення стабільного екологічно стійкого простору; цілісного підходу створення ефективних систем ЗЛН в агроландшафтах в умовах промислового середовища; інтенсивного екологічного впливу ЗЛН; екологічного землеробства в антропогенних ландшафтах.

6. Запропоновано нові терміни в агролісомеліорації: загальнодержавна оптимізована система ЗЛН і лісів; меліоративно-екологічна напруженість території; агролісомеліоративний ресурс ЗЛН; агролісомеліоративна ємність території; рекреаційні ресурси ЗЛН; фітодизайн ЗЛН. Вони сприятимуть адекватній оцінці властивостей ЗЛН, залежно від їх призначення та стану.

7. Розроблено наукові основи створення загальнодержавної оптимізованої системи ЗЛН; охарактеризовано лісомеліоративні райони України за меліоративно-екологічною напруженістю території та інтенсивністю прояву вітрової та водної ерозії.

8. Для ландшафтно-екологічної оптимізації системи ЗЛН в агроландшафтах розроблено критерії оптимальності: захисний вплив полезахисних насаджень на агроекосистеми (як основний системоутворюючий фактор) у межах 25 висот насадження у завітряну сторону і 5 висот – з навітряної сторони ПЗЛН; меліоративно-екологічна напруженість території за вітровою і водною ерозією; максимальна продуктивність агроугідь; співвідношення стабілізуючих угідь і ріллі.

9. Розроблено лісомеліоративне районування території України на фізико-географічній основі, з урахуванням прояву вітрової та водної ерозії, що є ландшафтно-екологічною основою для створення оптимізованих систем ЗЛН різного цільового призначення. Поділ території країни за інтенсивністю прояву вітрової та водної ерозії забезпечить розробку лісомеліоративних заходів, їх першочерговість та ефективність. Створення загальнодержавної оптимізованої система ЗЛН і лісів дасть можливість стабілізувати та поліпшити лісомеліоративну інфраструктуру агроландшафтів. Техніко-економічне обґрунтування, проектування та контроль за її створенням має бути одним із пріоритетів стратегії просторового розвитку країни.

10. Запропоновано класифікації, методи лісомеліорації і господарського використання еродованих і кам’янистих земель для регіону Центрального Донбасу з урахуванням необхідного асортименту деревних, чагарникових порід на типологічній основі. Вони сприятимуть успішному залісенню неугідь, які стануть важливою лісомеліоративною ланкою у загальнодержавній оптимізованій системі ЗЛН і лісів як істотного складника екологічної безпеки держави.

11. Для оптимізації систем ЗЛН у Бузько-Дніпровському лісомеліоративному районі встановлено меліоративно-екологічну напруженість його території і виділено чотири лісомеліоративних підрайони. Це дасть змогу удосконалити господарське використання еродованих і кам’янистих земель.

12. Запропоновано шляхи оптимізації категорій і систем ЗЛН в агроландшафтах України: розширення асортименту деревних порід для створення стійких і ефективних ЗЛН різного цільового призначення з урахуванням їх росту і розвитку; застосування нових технологій вирощування ПЗЛС; врахування особливостей формування структури полезахисних лісових смуг; комплексного використання ЗЛН різного цільового призначення; використання деревини в ЗЛН; заходи для проведення оптимізації ЗЛН (організаційні, матеріально-технічні, наукове забезпечення) з урахуванням антропогенного впливу. Це створюватиме сприятливі умови для росту і розвитку полезахисних лісових насаджень, формування ефективних в екологічному та лісомеліоративному відношенні їх конструкцій.

13. Обґрунтовано екологічну та економічну ефективність систем ЗЛН в окремих лісомеліоративних районах; встановлено залежність між урожайністю агроландшафтів і сумою страхових виплат від втрати частини урожаю. Меліоративна дія ЗЛН зростає, коли вони створюють взаємодіючу систему, особливо якщо вона займає значну територію. Від створення сприятливих екологічних умов в агролісових екосистемах залежить їх функціонування, біопродуктивність та ефективність.

14. Обґрунтовано і практично доведено, що ЗЛН різного цільового призначення є основним компонентом агроландшафтів. На полях, захищених ЗЛН, урожайність сільськогосподарських культур вища на 10-30% ніж на незахищених, що знижує собівартість продукції рослинництва на 20% та підвищує рентабельність і продуктивність праці на 40 і 15% відповідно.

Публікації автора:

Енциклопедія

1. Энциклопедия агролесомелиорации / Сост. и главн. ред. акад. РАСХН Е.С.Павловский. – Волгоград: ВНИАЛМИ, 2004. – 679 с. (член авторського колективу).

Статті в наукових виданнях

2. Лишенко А.А., Стадник А.П., Сирык А.А., Волков Ф.И. Усовершенствовать технологию выращивания полезащитных лесных полос на орошаемых землях в условиях применения перспективных способов полива // Агролесомелиоративные исследования в СССР. – Волгоград: ВНИАЛМИ, 1981. – Вып. 12(68). – С. 186–188. (збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, участь в написанні).

3. Стадник А.П. Агроэкономическая эффективность дубовых и березовых полезащитных лесных полос в Степи // Лесоводство и агролесомелиорация. – К.: Урожай, 1982. – Вып. 63. – С. 65–68.

4. Стадник А.П. Пути повышения эффективности полезащитного лесоразведения в Северной Степи Правобережной Украины // Лесное хозяйство. – М., 1984. – № 9. – С. 46–48.

5. Стадник А.П. Использовать закрайки лесных полос // Земледелие. – М., 1984. – № 11. – С. 40.

6. Стадник А.П. Использование ясеня обыкновенного и клена остролистного как главных пород в лесных полосах в условиях Степи // Лесохозяйственное производство. – М.: ЦБНТИлесхоз, 1984. – № 20. – С. 8.

7. Стадник А.П. Рост и устойчивость дубово-ясеневых насаждений в степи при дополнительном увлажнении // Новое в науке и технике лесного хозяйства. – М.: ЦБНТИлесхоз, 1985. – № 10. – С. 6.

8. Мігунова О.С., Поляков О.Ф., Стадник А.П. Полезахисне лісорозведення на Керченському півострові // Лісове господарство, лісова і деревообробна промисловість. – К.: Техніка, 1986. – № 4(130). – С. 11–12. (збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, написання).

9. Стадник А.П. Зависимость эффективности лесных полос от полезащитной лесистости // Новое в науке и технике лесного хозяйства. – М.: ЦБНТИлесхоз, 1986. – № 21. – С. 7.

10. Коптев В.И., Бородавка В.А., Васильцов И.И., Кривобоков В.П., Стадник А.П., Федорчук А.А., Виноградова Г.П. Разработать научно-обоснованные методы и приемы ухода за древостоем и лесовосстановления в защитных лесных насаждениях с применением новой техники для районов Украинской ССР (в полезащитных лесных полосах) //Агролесомелиоративные исследования в СССР. – Волгоград: ВНИАЛМИ, 1987. – Вып. 13(69). – С. 251–252. (збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, участь в написанні).

11. Стадник А.П. Строение крон в полезащитных лесных полосах // Лесоводство и агролесомелиорация. – К.: Урожай, 1988. – Вып. 76. – С. 73–78.

12. Стадник А.П. Оптимизация породного состава полезащитных лесных насаждений // Лесохозяйственная информация. – М.: ЦБНТИлесхоз, 1988. – № 5. – С. 7–8.

13. Коптев В.И., Стадник А.П. Эффективность полезащитного лесоразведения // Научные достижения производству. – Харьков: Южное отд. ВАСХНИЛ, 1989. – С. 20. (збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, написання).

14. Стадник А.П. Роль структуры защитных лесных полос в формировании агроландшафтов // Лесное хозяйство. – М., 1989. – № 9. – С. 54–56.

15. Коптев В.И., Стадник А.П., Кривобоков В.П., Бородавка В.А. Обрезка нижних ветвей как элемент лесоводственного ухода при формировании эффективных конструкций полезащитных лесных полос на Украине // Лесоводство и агролесомелиорация. – К.: Урожай, 1989. – Вып. 78. – С. 58–63. (стаття написана здобувачем).

16. Стадник А.П. Підвищення санітарної та пожежної стійкості полезахисних лісонасаджень // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. – К.: Техніка, 1989. – № 3. – С. 16.

17. Стадник А.П. Использование ясеня обыкновенного в защитных лесных насаждениях // Вестник сельскохозяйственной науки. – М., 1989. – № 11. – С. 152–154.

18. Коптев В.И., Васильцов И.И., Стадник А.П., Кривобоков В.П., Бородавка В.А. Методические рекомендации по уходу за древостоем и порослевому возобновлению в полезащитных лесных полосах (Дополнение к рекомендаціям по рубкам ухода в полезащитных лесных полосах) // Сб. рекомендаций и методических указаний по лесному хозяйству и защитному лесоразведению. – Харьков, 1989. – С. 39–52 (збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, участь в написанні).

19. Стадник А.П. Ясень обыкновенный в полезащитных лесных полосах на черноземах обыкновенных Правобережной Украины // Лесоводство и агролесомелиорация. – К.: Урожай, 1990. – Вып. 79. – С. 37–42.

20. Мигунова Е.С., Гладун Г.Б., Стадник А.П., Гусак А.Ю. Агрохимические свойства и структура черноземов типичных восточной Украины в системе лесных полос // Лесоводство и агролесомелиорация. – К.: Урожай, 1990. – Вып. 80. – С. 42–46. (збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, участь в написанні).

21. Стадник А.П. Повышение качества выращиваемой древесины в защитных лесных насаждениях // Доклады Симпозиума Координационного совета по современным проблемам древесиноведения “Строение, свойства и качество древесины”. – Москва-Мытищи, 1990. – С. 285–290.

22. Стадник А.П. Кленові полезахисні лісові смуги в Степу //Лісівництво і агролісомеліорація. – К.: Урожай, 1991. – Вип. 83. – С. 54–56.

23. Стадник А.П. Особливості впровадження лісових ресурсів на землях що знаходяться у власності громадян та юридичних осіб в процесі виконання державних екологічних програм // Землевпорядний вісник. – К., 1997. – № 1. – С. 30–34.

24. Коптев В.И., Стадник А.П., Телешек Ю.К. Усовершенствовать агролесомелиоративное районирование Украинской ССР и республики Молдова на основе современных данных о почвенно-климатических и лесорастительных условиях // Агролесомелиоративные исследования в СССР. – Волгоград, ВНИАЛМИ, 1999. – Вып. 14(70). – С. 159–160. (збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, написання).

25. Стадник А.П. Концептуальні основи розвитку лісових меліорацій та оптимізації природних ландшафтів в Україні // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: РВП «Оригінал», 2000. – Вип. 97. – С. 10–16.

26. Стадник А.П. Создание общегосударственной оптимизированной системы защитных лесных насаждений в Украине // Сб. науч. тр. Ин-та леса НАН Беларуси. – Гомель, 2001. – С. 109–111.

27. Ткач Л.І., Стадник А.П. Оптимізація полезахисних лісових насаджень на звичайних чорноземах в Україні // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2001. – Вип. № 39. – С. 194–201. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, участь в написанні).

28. Гавриленко А.П., Гладун Г.Б., Стадник А.П. Агролісомеліорація // Енциклопедія Сучасної України. – К.: НАНУ України, 2002. – Т. 1. – С. 163–164. (збирання, обробка і аналіз матеріалу, участь в написанні).

29. Мироненко В.Ф., Підвашецький П.В., Стадник А.П. Вирощування ефективних захисних лісових насаджень – запорука екологічної безпеки держави // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2003. – Вип. 104. – С. 111–115. (стаття написана здобувачем. Йому ж належить більшість використаних експериментальних матеріалів).

30. Лохматов М.А., Стадник А.П. К проблематике изучения и функционирования защитных лесонасаждений агроландшафтов и разработке мероприятий по ведению хозяйства в них // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип. 105. – С. 147–149. (участь в написанні статті).

31. Стадник А.П. Лісомеліоративне районування України як ландшафтно-екологічна основа для створення загальнодержавної оптимізованої системи захисних лісових насаджень // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип. 106. – С. 137– 149.

32. Стадник А.П., Келеберда В.Г., Агапонов М.Н., Левчук О.І., Андрієнко А.І. Удосконалення методів лісомеліорації і господарського використання еродованих і кам’янистих земель в антропогенних ландшафтах України // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип. 107. – С. 139 – 148. Стаття написана здобувачем.

33. Стадник А.П. Про стан та подальшу розробку наукових основ складових оптимізованої системи захисних лісових насаджень агроландшафтів України // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2005. – Вип. 108. – С.168– 177.

34. Стадник А.П. Підвищення меліоративних властивостей полезахисних насаджень, що постраждали внаслідок ожеледі та льодоламу в Україні у 2000 році // Лісівництво і агролісомеліорації. – Вип. 109. – Х.: 2006. – С. 225–235.

35. Мігунова О.С., Стадник А.П. Удосконалення агротехніки і розширення асортименту порід для насаджень на засолених і піщано-черепашкових ґрунтах півдня України на лісотипологічній основі // Лісівництво і агролісомеліорація. – Вип. 110. – Харків, УкрНДІЛГА. – 2006. – С. 120–124. Стаття написана здобувачем.

3. Матеріали конференцій, симпозіумів

36. Stadnik A.P. Principial wood species to create effective agroforest ecosystems in the Ukraine // Materials the 3 Internacional Simposium on Windbreaks and Agroforestry. – Pidgtown, Ontario, Canada. – 1991. – p. 259.

37. Стадник А.П. Організація систем захисних лісових насаджень в агроландшафтах // Матер. міжнарод. ювілейн. наук.-прак. конф. “Лісівнича наука та освіта: стан та перспективи розвитку”. – К., 1997. – С. 225–227.

38. Стадник А.П. Общегосударственная оптимизированная система лесов и защитных лесных насаждений как основа устойчивости природных ландшафтов // Матер. междунар. науч.-прак. конф. “Интеграция фундаментальной науки и высшего лесотехнического образования по проблемам ускоренного воспроизводства, использования и модификации древесины”. – Воронеж, 2000. – Т. 2. – С. 79–84.

39. Стадник А.П. Лісомеліоративна інфраструктура як умова сталого розвитку антропогенних природних систем // Зб. доповідей Всеукр. наук.-прак. конф. “Стан земельних ресурсів в Україні: проблеми, шляхи вирішення”. – К., 2001. – С. 92–94.

40. Стадник А.П. Научные основы создания общегосударственной системы защитных лесных насаждений в Украине // Матер. междунар. науч.-прак. конф. “Агролесомелиорация: проблемы, пути их решения, перспективы”. – Волгоград: ВНИАЛМИ, 2001. – С. 97–99.

41. Стадник А.П. Теория систем в агролесомелиорации при адаптивно-ландшафтном землепользовании // Матер. междунар. науч.-прак. конф. “Агролесомелиорация: проблемы, пути их решения, перспективы”. – Волгоград: ВНИАЛМИ, 2001. – С. 171–173.

42. Стадник А.П. Ландшафтно-екологічні основи раціонального використання земельних ресурсів // Матер. міжнар. наук.-прак. конф. “Раціональне використання рекультивованих та еродованих земель”. – Дніпропетровськ-Орджонікідзе, 2002. – С. 77–79.

43. Стадник А.П. Лесные мелиорации как основа стабильности антропогенных ландшафтов на Украине // Кулундинская степь: прошлое, настоящее, будущее: Матер. III междунар. науч.-прак. конф. “Защитные лесные насаждения и сельскохозяйственное производство. Проблемы опустынивания”. – Барнаул: изд-во Алтайского ун-та, 2003. – С. 379–390.

44. Стадник А.П. Концепция экологического земледелия в антропогенных ландшафтах // Матер. междунар. науч.-прак. конф. “Агроэкологическая оптимизация земледелия”. – Курск: ВНИИЗ и ЗПЭ РАСХН, 2004. – С. 153–155.

45. Стадник А.П. Ландшафтно-экологические основы оптимизации систем защитных лесных насаждений при адаптивно-ландшафтном землепользовании // Матер. междунар. науч.-прак. конф. “Агроэкологическая оптимизация земледелия”. – Курск: ВНИИЗ и ЗПЭ РАСХН, 2004. – С. 397–400.

4. Тези доповідей

46. Стадник А.П. Концепция целостного подхода создания эффективных систем лесных насаждений в условиях промышленной среды // Тез. докл. Первой Всесоюзн. науч. конф. “Растения и промышленная среда», Симпозиум «Растения в оптимизации промышленной среды”. – Днепропетровск, 1990. – С. 243–244.

47. Стадник А.П. Рекреационные ресурсы защитных лесных насаждений на Украине // Тез. докл. Всесоюзн. совещ. “Современное состояние и перспективы рекреационного лесопользования”. – Л., 1990. – С. 76–78.

48. Стадник А.П. Главные древесные породы для защитных лесных насаждений в условиях интенсивной промышленной деятельности на Украине // Тез. докл. Респ. науч. конф. “Промышленная ботаніка: состояние и перспективы развития”. – Донецк-Киев, 1990. – С. 228–229.

49. Стадник А.П. Целевой подход создания эффективных систем защитных лесных насаждений в условиях интенсивного антропогенного воздействия на биогеоценозы // Тез. докл. Всесоюзн. совещ. “Проблемы лесоведения и лесной экологии”. – Минск, 1990. – С. 519–520.

50. Стадник А.П. Стабилизация экологической среды в системе природопользования, в условиях интенсивного антропогенного воздействия // Тез. докл. Всесоюзн. конф. “Экологические проблемы охраны живой природы”. – М., 1990. – С. 50–51.

51. Стадник А.П. Использование защитных лесных насаждений в стабилизации экологической обстановки // Тез. докл. Второй Всесоюзн. науч.-техн. конф. “Охрана лесных экосистем и рациональное использование лесных ресурсов”. – М., 1991. – Ч. 2. – С. 21–22.

52. Стадник А.П. Мелиоративная напряженность территории как критерий при оптимизации агроландшафтов // Тез. докл. Всесоюзн. науч.-техн. конф. “Почвозащитное земледелие с контурно-мелиоративной организацией территории в степной зоне”. – Луганск, 1991. – Т. 1. – С. 12–13.

53. Стадник А.П. Теоретические основы создания эффективных экосистем в условиях интенсивного антропогенного воздействия // Тез. докл. Междунар. науч. конф. “Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития”. – Кривой Рог-Донецк, 1993. – С. 189–190.

54. Стадник А.П. Лісові меліорації як основний фактор стабілізації природних ландшафтів в Україні // Тез. докл. Первого Открытого Украинского национ. совещ. “Основные причины обезлесения и деградации лесов”. – Алушта, 1999. – С. 35.

55. Стадник А.П. Ландшафтно-экологические основы оптимизации систем защитных лесных насаждений и лесов в Украине // Тез. доп. Міжнар. симпозіуму “Біоетика на порозі III тисячоліття”. – Харків: ХГУ, 2000. – С. 190– 191.