Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка, організація і управління підприємствами


857. Терьошкіна Наталія Євгенівна. Методичні основи формування стратегії розвитку малих транспортних підприємств у сфері пасажирських перевезень: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний транспортний ун-т. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Терьошкіна Н.Є. Методичні основи формування стратегії розвитку малих транспортних підприємств у сфері пасажирських перевезень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація та управління підприємствами. – Національний транспортний університет, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена проблемам розробки стратегії розвитку підприємств в нестабільних умовах сучасного середовища. Проведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми формування стратегії розвитку малого підприємства, яке функціонує в сфері транспортних послуг.

Визначено, що відмінність стратегії розвитку агенції від інвестиційного процесу для українських умов полягає в тому, що тут вона здійснюється в основному за рахунок власних сил і коштів при наявності тимчасово вільних ресурсів.

Розроблена й адаптована система стратегічного аналізу в організації, за допомогою якої проаналізовані тенденції розвитку сфери транспортних послуг в Україні.

Виявлено основні закономірності і проблеми в розвитку транспортних агенцій в Україні, діяльність яких, як було встановлено, обумовлена значною мірою факторами світової і національної економіки.

Розроблена система методичних рекомендацій щодо аналізу зовнішнього і внутрішнього оточення транспортної агенції і запропонована методика формування стратегії розвитку подібних підприємств, яка рекомендована для використання у господарській діяльності.

Розроблена методика оцінки ефективності впровадження стратегії на основі методичних аспектів інвестиційного менеджменту.

У результаті проведеного дисертаційного дослідження і теоретичного узагальнення, а також при формуванні стратегії розвитку підприємства, що функціонує в сфері транспортних послуг, зроблені наступні висновки і пропозиції:

1. Систематизовано теоретичні основи розвитку організації, відповідно до яких вона за час свого існування проходить конкретні етапи розвитку. Для організацій, що функціонують на даному етапі в Україні, стратегію необхідно розглядати, по-перше, як набір тактичних засобів, що можуть і повинні змінюватися, якщо динаміка зовнішнього або внутрішнього середовища не відповідає попереднім прогнозам (при незмінності кінцевої мети, що, як правило, передбачає подальше зростання), по-друге, стратегію необхідно пов'язувати з таким поняттям як „розвиток”.

2. Концептуально узагальнені і теоретично обґрунтовані визначення „розвиток організації” і „стратегія розвитку організації”, що є основою для формування всіх подальших розробок. Доведено, що стратегічний аспект організаційного розвитку являє собою розгляд стратегічного успіху як результату стабільних і ефективних конкурентних переваг при рівних ринкових та інших зовнішніх умовах, викликаного розходженнями в змісті стратегії підприємства, обумовленими ринковими, ресурсними і соціальними факторами.

3. Проведено аналіз сучасного економічного стану транспорту України і доведено, що основними проблемами в цієї сфері є: невисока конкурентоспроможність вітчизняних перевізників на міжнародному транспортному ринку; знос основних виробничих фондів; низький попит на пасажирські і вантажні перевезення через невисокий рівень доходів населення; неефективна інвестиційна діяльність; брак високопрофесійних фахівців. Обґрунтовано, що перспективними напрямками розвитку сфери транспортних послуг є всебічна підтримка малого підприємництва як однієї з найефективніших структур у реалізації трудомістких послуг.

4. Доведено, що агентський продаж квитків в Україні визначається як основний канал дистрибуції пасажирських перевезень, через який здійснюється продаж 45-75% квитків. Агент-дистриб’ютор, тобто посередник, не займається виробництвом продукту перевізника, але його безпосередня задача полягає у просуванні продукту, і як можна більш ефективніше. Розгалужена мережа філій і виокремлених кас дозволяє максимально використовувати можливості систем оформлення пасажирських перевезень, а також можливості щодо надання додаткових послуг, пов'язаних з діловими поїздками, відрядженнями і відпочинком.

5. Виявлено основні закономірності і проблеми розвитку транспортних агенцій в Україні, діяльність яких, як було встановлено, обумовлена значною мірою факторами світової і національної економіки. Тому незалежно від розмірів таких підприємств рекомендовано ввести практику стратегічного планування і методологію розробки стратегії розвитку. Формування стратегії розвитку підприємства доцільно проводити на основі трьох взаємозалежних компонентів: суспільних потреб (вихідний пункт), внутрішніх можливостей підприємства і сформованої ситуації в галузі. При цьому головним критерієм вибору стратегії є адаптація своїх можливостей до конкретної ринкової ситуації.

6. Розроблена система методичних рекомендацій щодо аналізу зовнішнього і внутрішнього оточення транспортної агенції і запропонована методика формування стратегії розвитку подібних підприємств, яка рекомендована для використання у господарській діяльності. Дана методика й інструментарій стратегічного менеджменту дають можливість організації оцінити своє положення в сьогоденні і раціонально запланувати майбутнє.

7. Виявлено, що відмінність стратегії розвитку агенції від інвестиційного процесу для українських умов полягає в тому, що перша здійснюється в основному за рахунок власних сил і коштів при наявності тимчасово вільних ресурсів. Її мета – це підвищення ефективності використання наявних факторів виробництва послуг і зниження загального ступеня ризику в майбутньому. Процес інвестування ж має на меті збереження цінності в часі й одержання вигоди в майбутньому. Відповідно до цього розроблена методика оцінки ефективності впровадження стратегії на засадах інвестиційного менеджменту. Особливість даної методики полягає в тому, що вона дозволяє оцінити кілька варіантів стратегії розвитку транспортної агенції і вибрати найбільш ефективний (прибутковий) з них.

8. Економічна ефективність запропонованих заходів з урахуванням зміни цінності грошей у часі склала 243,8 тис. грн., причому отриманий прибуток від інвестування вище суми інвестицій у 3,24 рази.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

1. Терёшкина Н.Е. Пути совершенствования взаиморасчётов на авиатранспорте // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. –
Вип. 106. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 72-76.

2. Терьошкіна Н.Є. Сучасний економічний стан і тенденції розвитку цивільної авіації України // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. – Вип. 17. – К., 2002. – С. 92-95.

3. Терёшкина Н.Е. Методика разработки бизнес-диагностики агентства по продаже и бронированию авиабилетов // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 154. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 175-184.

4. Терьошкіна Н.Є. Проблеми економічного розвитку повітряних агенцій України // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. – № 11(30). – К., 2003. – С. 81-85.

5. Терёшкина Н.Е. Теоретические аспекты стратегического развития организации. – К.: Наук. світ, 2004. – 54 с.

6. Терьошкіна Н.Є. Методика стратегічного аналізу інноваційного розвитку підприємств // Проблеми науки. – 2004. – № 4. – С. 21-28.

7. Терьошкіна Н.Є. Особливості реалізації пасажирських транспортних послуг в Україні // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. – № 12. – К., 2004. – С. 84-87.

Додаткові видання:

8. Терёшкина Н.Е. Инновации в сфере бронирования и продажи авиабилетов // Інноваційний менеджмент: проблеми формування в умовах перехідної економіки: Зб. Наук. праць МАУП. – Вип. 3. – К.: МАУП, 2002. –
С. 140-141.

9. Терёшкина Н.Е. Стратегическое развитие организации // Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2004”. Том 67 „Економіка підприємства”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 47-49.