Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Мікологія


21. Волощук Наталія Михайлівна. Мікроміцети подрібненої деревини гілок листяних порід та їх еколого- біологічні властивості в умовах дерново-слабопідзолистого грунту Північного Лісостепу України: дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Волощук Н.М. Мікроміцети подрібненої деревини гілок листяних порід та їх еколого-біологічні властивості в умовах дерново-слабопідзолистого грунту Північного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.21 – мікологія. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2005.

В дисертації представлені результати вивчення мікроміцетів подрібненої деревини гілок (ПДГ) листяних порід Acer platanoides, A. tataricum і Quercus robur та їх еколого-біологічних властивостей в умовах дерново-слабопідзолистого грунту Північного Лісостепу України. Із зразків ПДГ листяних порід (108) та грунту (192), відібраних протягом 2000-2002 рр., вилучено та ідентифіковано 172 види мікроміцетів, що належать до 73 родів, 8 родин, 10 порядків відділів Oomycota, Zygomycota, Ascomycota, Basidiomycota та групи Anamorphic fungi. Найбільш численною групою грибів у досліджуваних еконішах виявились Anamorphic fungi, які були представлені 131 видом з 53 родів. Виявлені особливості таксономічної та екологічної структури видового складу мікроміцетів ПДГ та грунту. При контакті деревини з грунтом досліджено формування біокомплексів грибів-потенційних руйнівників целюлози, які у процесі мінералізації ПДГ зазнають якісних і кількісних змін. Дослідження видів мікроскопічних грибів, виділених із ПДГ та дерново-слабопідзолистого грунту, показало, що мікроміцети адаптовані до конверсії органічної речовини рослинного походження завдяки синтезу гідролітичних і окислювальних ферментів. Мікроміцети, ізольовані із ПДГ та дерново-слабопідзолистого грунту, характеризувалися продукуванням біологічно активних речовин, що може розглядатись як один із факторів, які формують видову структуру мікобіоти, зокрема ПДГ Acer platanoides, A. tataricum та Quercus robur і дерново-слабопідзолистого грунту, а також дають можливість витримувати їм конкуренцію у заселенні рослинних субстратів та проявляти антагоністичні властивості, регулюючи видове різноманіття і чисельність мікроскопічних грибів у екологічних нішах.

  1. Сукупне видове різноманіття подрібненої деревини гілок (ПДГ) клена гостролистого (Acer platanoides), клена татарського (A. tataricum) і дуба звичайного (Quercus robur), контрольних і дослідних зразків грунту та ПДГ, інкубованої в грунті, складає 172 види мікроміцетів з 73 родів, 8 родин, 10 порядків відділів Oomycota (3 види, 1,7%), Zygomycota (17 видів, 9,9%), Ascomycota (20 видів, 11,6%), Basidiomycota (1 вид, 0,6%) та групи Anamorphic fungi (131 вид, 76,2%).

    З подрібненої деревини гілок листяних порід дерев вилучено 55 видів мікроміцетів з 26 родів, у таксономічній структурі яких домінують Anamorphic fungi (41 вид, 74,5%) з переважанням представників роду Penicillium. Найбільша кількість видів грибів виявлена на ПДГ клена татарського – 39 видів, дуба звичайного і клена гостролистого 30 і 22 види, відповідно. Найбільша відмінність видового складу мікроміцетів спостерігалась між дубом звичайним і кленом гостролистим та між кленом гостролистим і кленом татарським.

    Встановлена приуроченість певних видів мікроміцетів до деревини досліджених листяних порід. Тільки на ПДГ клена гостролистого траплялись Rhizopus arrhizus, Penicillium solitum, Doratomyces purpureofuscus, Phaeostalagmus cyclosporus та Chaetomium globosum, на ПДГ клена татарського Penicillium wortmannii, Trichoderma koningii, Alternaria chlamydospora, Cladosporium macrocarpum, Eidamella spinosa та інші. Види Acrophialophora fusispora, Gilmaniella humicola, Humicola grisea, Chaetomium aureum і Ch. medusarum було вилучено тільки з ПДГ дуба звичайного.

    Із зразків ПДГ, внесеної в грунт, було вилучено та ідентифіковано 81 вид мікроміцетів з 48 родів, у таксономічній структурі яких домінують анаморфні гриби (55 видів, 67,9%). З деревини кленів татарського і гостролистого було вилучено 54 і 52 види мікроміцетів відповідно, а із зразків ПДГ дуба звичайного – 49 видів.

    Високим коефіцієнтом загального заселення грибами у перші два місяці інкубації в грунті характеризувалась ПДГ клена татарського (33,3%), а найменшим – дуба звичайного (12,5%). При подальшій інкубації в грунті ПДГ протягом наступних 14 місяців найбільша заселеність мікроміцетами спостерігалась на деревині гілок дуба звичайного.

    Встановлена динаміка заселення видів мікроміцетів при інкубації ПДГ у грунті: у перші два місяці основними колонізаторами ПДГ виявились Rhizopus stolonifer і Trichoderma viride, після чотирьох місяців – Trichoderma viride, через десять місяців – Doratomyces stemonitis. На дванадцятий місяць перебування ПДГ у грунті домінуючими видами стають Fusarium gibbosum, Arthrinium sphaerospermum і Cladosporium herbarum, на чотирнадцятий та шістнадцятий місяці – Mycelia sterilia (alba) та Cladosporium herbarum.

    При інкубації в грунті ПДГ досліджених порід встановлено появу низки видів родів Alysidium, Cladophialophora, Cordana, Dactylaria, Gonitrichum, Hadrotrichum, Harzia, Hermatomyces, Monodictys, Pleurophragmium, Polischema, Selenosporella, Trimmatostroma та Veronaea, які були відсутні на свіже відібраній ПДГ та в зразках грунту без ПДГ.

    Із зрізків грунту, де пройшов процес інкубації ПДГ, вилучено та ідентифіковано 119 видів мікроміцетів з 49 родів, серед яких переважають представники анаморфних грибів (94 види, 79,0%). Найбільша кількість видів мікроміцетів була вилучена з контрольних зразків, а також із зразків грунту, в який вносилась ПДГ клена татарського, відповідно 82 і 54 види. Показник різноманіття мікроміцетів – індекс Шеннона (Н) був найвищим для контрольних зразків грунту (Н=7,3), в меншій мірі для зразків грунту з внесеною ПДГ клена татарського і дуба звичайного, відповідно Н=4,7 і Н=4,4. Найнижчий індекс видового різноманіття мікроміцетів відмічений у грунті з ПДГ клена гостролистого (Н=3,9).

    Встановлена динаміка чисельності мікроміцетів у грунті протягом трьох років після внесення ПДГ. У перший рік кількість грибних зародків зменшилась з 14,2 до 11,8 і 7,6 тис./г грунту в зразках грунту з ПДГ клена гостролистого і клена татарського, в порівнянні з контролем, а з ПДГ дуба звичайного, навпаки, зросла до 15,2 тис./г грунту. Тільки на третій рік спостережень чисельність мікроміцетів у грунті з ПДГ всіх порід була вищою ніж у контролі, найбільша кількість грибів (16,4 тис./г грунту) відмічена у варіанті з ПДГ клена гостролистого.

    У 26 видів мікроміцетів встановлена активність гідролітичних і окислювальних ферментів лігніно-целюлозного комплексу. Найбільш активними щодо синтезу досліджених ферментів виявились штами Fusarium gibbosum 501, F. solani, F. moniliforme, а також Penicillium corylophylum 1, P. puberulum 57, Trichoderma harzianum 402, Alternaria alternata 1801 і Dicyma ampulifera 302.

    Дослідження динаміки та спектру антимікробної дії 38 видів (41 штаму) мікроміцетів, вилучених з ПДГ та грунту, по відношенню до різних груп мікроорганізмів показало, що вони характеризуються вибірковою антимікробною дією і можуть розглядатись як один із екологічних факторів, котрі впливають на видову структуру мікроміцетів при внесенні ПДГ у грунт. Найбільш активними були представники родів Aspergillus і Penicillium, Alternaria, Stemphylium – продуценти пеніциліну, патуліну, пеніцилової, коєвої, пуберулової кислот, гентизилового спирту, стеригматоцистину, фреквентину, альтернаріолу та трихотеценів.

Публікації автора:

  1. Червонний А.Є., Рибак В.О., Волощук Н.М. Відновлення грибного різноманіття способом внесення деревини гілок і гумісолу // Аграрна наука і освіта. – 2002. – Т.3, № 1-2. – С. 65-70.

    Харченко С.М., Волощук Н.М. Роль нетрадиційних органічних добрив у формуванні мікоценозу дерново-слабопідзолистого грунту // Наук. вісник Національного аграрного університету. – 2003. - № 63. – С. 13-21.

    Харченко С.М., Волощук Н.М. Мікроміцети, ізольовані з деревини гілок твердолистяних порід (Acer platanoides L., A. tataricum L. та Quercus robur L.) // Укр. ботан. журн. – 2003. – Т. 60, № 6. – С. 625-632.

    Волощук Н.М. Мікроміцети потенційні деструктори подрібненої деревини гілок Acer platanoides L., A. tataricum L. i Quercus robur L. // Наук. вісник Національного аграрного університету. – 2004. - № 72. – С. 50-56.

    Червонний А.Є., Волощук Н.М. Вплив технології подрібненої деревини гілок на збагачення грунту мікроміцетами // Бюл. Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН. – Чернігів, 2000. - № 6. – С. 91.

    Волощук Н.М. Вплив подрібненої деревини гілок твердолистяних порід на динаміку токсигенних грибів роду Aspergillus в грунті / Тез. доп. Наукової конфер. професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів. – Київ, 2001. – С. 35.

    Волощук Н.М. Целюлозолітична активність токсигенних грибів деревини гілок клена гостролистого, татарського та дуба звичайного / Тез. доп. І конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК, 2002. – С. 25-26.

    Волощук Н.М. Измельченная древесина веток деревьев твердолиственных пород как новый вид удобрений, влияющий на формирование микоценозов / Тез. докл. Первый съезд микологов России. – Москва, 2002. – С. 89-90.

    Волощук Н.М. Вплив подрібненої деревини гілок твердолистяних порід на мікофлору дерново-слабопідзолистого грунту // Наук. вісник Національного аграрного університету. – 2002. - № 40. – С. 98-100.

    Волощук Н.М. Антибиотические свойства грибов родов Aspergillus Mich. и Penicillium Link., выделенных из нетрадиционных органических удобрений // Успехи медицинской микологии. – Москва, 2003. – Т.1. – С. 322.

    Волощук Н.М. Вплив нетрадиційних добрив на антибіотичну активність мікроміцетів / Тез. доп. ІІ конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК, 2003. – С. 48-49.

    Kharchenko S.M., Bashta O.V., Voloshchuk N.M. Micromycetes of different ecological niches and their biological activity // XIV Cem. “XIV Congress of European Mycologists”: Proc. (Yalta, Crimea, Ukraine 22-27 September 2003). – Yalta, 2003. – P. 9.