У дисертації одержано низку важливих наукових і практичних результатів, які містять розв’язання наукового завдання з моделювання військово-професійної діяльності фахівців ІПЗ у навчальному процесі ВВНЗ: 1. З’ясування сучасного стану військово-професійної підготовленості офіцерів ІПЗ дозволяє характеризувати його таким, що він не в повному обсязі відповідає вимогам їх професійної діяльності, причинами цього є: орієнтація військово-професійної підготовки на передачу програмованих ЗНУ, а не формування творчої особистості військового фахівця; недосконалість робочих навчальних програм і тематичних планів і недостатня їх професійна та низька практична спрямованість; недостатнє застосування у ньому моделювання основних видів професійної діяльності майбутніх офіцерів ІПЗ; перевага описово-пояснювальних і констатуючих підходів; прийняття слухачів пасивними об’єктами навчальної діяльності; практична відсутність діалогу між педагогом і слухачем; недостатня психолого-педагогічна компетентність НПП. 2. Моделювання майбутньої військово-професійної діяльності фахівців ІПЗ у процесі їхньої професійної підготовки у ВВНЗ спрямоване на досягнення максимальної відповідності між досліджуваною діяльністю та моделлю, що формується у них на її основі у навчальному процесі, недотримання якої призведе до викривлення моделі, що згодом позначиться на якості їх підготовки та динамічності моделі майбутньої військово-професійної діяльності. Динамічність розуміється як періодична мобільність моделі, завдяки чому може бути досягнуте безупинне відображення змін, що відбуваються в практичній діяльності. Саме ця особливість моделі може забезпечувати її відповідність сучасності. Обґрунтовано, що методологічною основою моделювання професійної діяльності фахівців ІПЗ є такі принципи: диференційованого підходу; адекватності інформаційно-змістовної моделі навчання предметно-профільній і професійній спрямованості слухачів; багатомірної моделі спілкування; цілісності загальновійськової та фахової підготовки і військово-професійного розвитку слухачів; стимулювання розвитку творчого особистісного, інтелектуального і військово-професійного потенціалів слухачів; емпіричності; безпосередньості вивчення об’єкта. 3. Ефективна організація професійної підготовки офіцерів ІПЗ у ВВНЗ має опиратися на модель такої їх підготовки, побудова якої вимагає професіографічного забезпечення. З’ясовано, що концептуальними положеннями професіографічного аналізу військово-професійної діяльності фахівця ІПЗ мають бути процесуальна функція фахівця ІПЗ і вимоги до його військово-професійної діяльності, конкретна модель особистості фахівця ІПЗ та його особистісні, соціокультурні та військово-професійні якості, модель компетентностей. Обґрунтовано професіограму (модель) професійної діяльності офіцера ІПЗ у вигляді двох взаємопов’язаних модулів – модулю компетенцій і модулю компетентності. Введення ланки “компетентність – компетенція” у ланцюжок “вимоги професійної діяльності – цілі професійної підготовки” фахівця ІПЗ дозволяє чітко визначити таксономію цілей його підготовки. Успішність цієї діяльності залежить від сформованості у нього основних видів компетентності – військово-професійної, загальнонаукової, загальновійськової, методично-технологічної, аутопсихологічної. 4. Обґрунтовано методику моделювання військово-професійної діяльності фахівців ІПЗ у навчальному процесі ВВНЗ, яка представляє сукупність систематизованих і цілеспрямовано скомпонованих методів, прийомів, способів, засобів і організаційних форм навчання, принципів і правил їх творчого застосування, спрямованих на загальний особистісний, інтелектуальний і професійний розвиток особистості майбутнього фахівця, на формування і розвиток у нього культури моделювання майбутньої професійної діяльності в процесі навчання у ВВНЗ. Концептуальною основою цієї методики є суб’єктно-діяльнісний підхід, а загальний алгоритм її застосування складається з таких етапів: установчо-мотиваційний, змістовно-пошуковий, контрольно-смисловий, адаптивно-пе-ретворювальний, системно-узагальнюючий, контрольно-рефлексивний. Доведено, що її творче застосування забезпечує вирішення таких завдань: забезпечує інтеграцію професійно-орієнтованих дисциплін підготовки офіцерів ІПЗ поряд з диференціацією й індивідуалізацією змісту підготовки слухачів; сприяє подоланню суперечностей між моделюванням військово-професійної діяльності фахівця ІПЗ у навчальному процесі слухачів та її реальними вимогами; формує основні види компетентностей фахівця ІПЗ, у тому числі фахової, психолого-педагогічної, операційно-діяльнісної тощо; розвиває творчі здібності й активність фахівця ІПЗ. 5. З’ясовано, що науковий зміст методики моделювання військово-про-фесійної діяльності фахівців ІПЗ у навчальному процесі забезпечує: – дотримання провідного принципу методики: суб’єктно-діяльнісного підходу до організації навчальної діяльності слухачів в академії; – визначення й обґрунтування мети як центральної ланки цієї методики, яка полягає в особистісному і професійному розвиткові фахівців ІПЗ під час навчання у ВВНЗ та набуття основних видів компетентностей; – переведення практичної діяльності НПП на шлях моделювання військово-професійної діяльності фахівців ІПЗ у навчальному процесі; – важливою умовою для цього є наявність квазіпрофесійних завдань як підґрунтя нашої методики, що дозволяє на основі особливостей діяльності фахівця ІПЗ не тільки засвоювати певні послідовності дій у тих чи інших ситуаціях, а й сприяти активному, творчому, особистісно-зацікавленому підходу слухачів до формування власної професійної компетентності; – розуміння того, що дана методика – це алгоритм, який визначає структуру та зміст навчальної діяльності самого слухача; – забезпечує поєднання теорії та практики військово-професійної підготовки слухачів у НАОУ, що визначається одночасним поєднанням таких трьох аспектів: наукового, процесуально-описового і процесуально-дієвого. 6. Розроблена та експериментально перевірена методика моделювання військово-професійної діяльності у майбутніх фахівців ІПЗ є ефективною і включає: – вивчення майбутніми фахівцями ІПЗ сутності, змісту та специфіки моделювання своєї майбутньої військово-професійної діяльності (для цього нами розроблений теоретичний модуль, який було проведено з ЕГ факультативно); – формування загальної методики моделювання майбутньої військово-професійної діяльності офіцерів ІПЗ у навчальному процесі НАОУ; – моделювання слухачами індивідуальних методик управління ІПЗ у військовій частині у мирний і воєнний час; – моделювання слухачами індивідуальних методик проведення шаблонних і нестандартних заходів ІПЗ у військовій частині у мирний і воєнний час; – організація спеціального практикуму з моделювання майбутньої військово-професійної діяльності офіцерів ІПЗ при вивченні ними професійно-орієнтованих дисциплін; – організація самостійної роботи слухачів над формуванням індивідуальної творчої методики моделювання військово-професійної діяльності, її презентації та експертного оцінювання у процесі проходження військового стажування; – аналіз здійснення ними професійних функцій з використанням моделювання у процесі діяльності у військових частинах (з’єднаннях). 7. Критерієм доведеності ефективності запропонованої методики є статистична значущість відмінності вимірюваних ознак їхньої професійної підготовленості, а саме: динаміка змін, результатів у рівнях сформованості компонентів продуктивності професійної діяльності слухачів ЕГ при виконанні ними квазіпрофесійних завдань під впливом експериментальної методики та різниці досягнутих результатів слухачами ЕГ і КГ. Статистичне доведення гіпотези дослідження переконливо підтверджує, що професійна підготовка майбутніх магістрів, підвищення її практичної спрямованості здійснюється шляхом моделювання їхньої військово-професійної діяльності у навчальному процесі ВВНЗ. 8. Перспективними напрямами дослідження з проблеми нашої дисертаційної роботи є: теоретико-методологічне обґрунтування формування у офіцерів гуманітарних структур культури моделювання власної професійної діяльності в різних умовах функціонування військової частини (з’єднання); методичне обґрунтування технологій і методик формування у офіцерів гуманітарних структур культури моделювання власної професійної діяльності в бойовій обстановці; теоретично-методичне обґрунтування викладання окремих навчальних дисциплін на основі застосування методу моделювання тощо. | 