Анотація до роботи:

Полторецька Н.М. Наукове обґрунтування строків, способів сівби та удобрення різних сортів гречки в правобережному Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Подільський державний аграрно-технічний університет, Кам'янець-Подільський, 2007.

Для удосконалення технології вирощування гречки в умовах правобережного Лісостепу України наведена оцінка особливостей продукційного процесу сучасних сортів порівняно з раніше створеним сортом Вікторія. Вперше в умовах зони виявлені особливості формування врожайності та якості зерна гречки залежно від добрив, строків та способів сівби, а також визначені оптимальні терміни підживлення рослин азотними добривами. На підставі проведених польових досліджень та їх виробничої перевірки розроблені науково обґрунтовані рекомендації виробництву.

В умовах правобережного Лісостепу України сівба гречки в третій декаді квітня звичайним рядковим способом сортів типу Кара-Даг і Вікторія та широкорядним сортів типу Вікторія на фоні повного мінерального добрива в дозі N₄₅P₄₅K₄₅ у поєднанні з азотним підживленням на початку цвітіння в дозі N₂₀ забезпечує одержання найвищого рівня врожайності високоякісного зерна гречки.

У дисертації наведено наукове обґрунтування та запропоновано нове вирішення проблеми підбору оптимальних строків, способів сівби та удобрення гречки в правобережному Лісостепу України. Вперше в умовах зони наведена оцінка особливостей продукційного процесу сучасних сортів гречки порівняно з раніше створеним сортом Вікторія, з’ясована роль підживлення азотними добривами в різні фази росту і розвитку рослин, що забезпечує отримання найвищої врожайності, поліпшення технологічної і продовольчої якості зерна. Встановлена тіснота зв’язку урожайності зерна гречки з комплексною взаємодією показників, що відповідають за біологічну продуктивність рослин. За результатами досліджень зроблено наступні висновки:

1. На отримання сходів, ріст і розвиток рослин гречки найбільше впливала сумісна дія температури і суми опадів, тобто гідротермічні умови. Достатня сума ефективних температур і вологи у посівному шарі ґрунту в останній декаді квітня є запорукою дружних, швидких сходів і, як наслідок, вищої врожайності.

Польова схожість насіння у третій декаді квітня і в першій декаді травня визначалася температурними умовами, а в другій декаді травня вологозабезпеченістю посівного шару ґрунту.

На фоні основного повного мінерального добрива N₄₅P₄₅K₄₅ та N₉₀P₉₀K₉₀ густота рослин проти неудобрених ділянок зменшувалась на початку і наприкінці вегетації відповідно на 4,2-6,7% і 4,2-11,1%, а підживлення азотом (N₂₀), особливо у фазу бутонізації, сприяло збереженню більшої кількості рослин на 1 м² в кінці вегетації – відповідно більше на 1,1%.

Серед сортів найбільше виживання рослин було у Вікторії, особливо за сівби у другій декаді травня звичайним рядковим способом – 96,5%, проти 92,6% у сорту Зеленоквіткова 90 та 92,7% – у Кара-Даг.

2. Найбільша площа листкової поверхні гречки і найбільший вміст хлорофілу в листках формувалися на початку побуріння плодів у варіантах основного повного мінерального добрива в дозі N₄₅P₄₅K₄₅.

Кількість листків та їх площа досягали максимуму 471-573 см² за пізніших строків сівби на момент припинення росту рослин у висоту і початку побуріння плодів у сорту Кара-Даг. Процес асиміляції хлорофілу активніше проходив на початку цвітіння на широкорядних посівах, особливо у сорту Кара-Даг.

3. Процес нагромадження сухої речовини триває до повного дозрівання і найбільші показники ЧПФ забезпечувались у варіантах основного повного мінерального добрива в дозі N₄₅P₄₅K₄₅ у поєднанні з роздрібними азотними підживленнями по N₁₀ у фазі бутонізації та на початку фази цвітіння – 4,22 г/м² і одноразовим у дозі N₂₀ на початку фази цвітіння – 4,52 г/м² за добу.

Нагромадження сухої речовини найінтенсивніше проходило в період від початку і до побуріння 75% плодів на широкорядних посівах за квітневого строку сівби. Кращі показники ЧПФ рослин співпадали з кращими показниками вмісту хлорофілу і нагромадження біомаси.

4. За більшої густоти у звичайному рядковому посіві рослини формувались нижчими, ніж у широкорядному – відповідно 71,6 см проти 82,7 см. Рослини сорту Зеленоквіткова 90 характеризуються інтенсивним вегетативним ростом на початку вегетації, сильнішим гілкуванням, формуванням більшої кількості квіток, тому менше озернюються і формують нижчу урожайність, тоді як рослини сорту Кара-Даг ростуть і гілкуються помірно, формують середню кількість квіток і більшу кількість краще виповненого зерна.

5. Найвища врожайність (19,0-19,7 ц/га) формувалась у варіантах основного повного мінерального добрива у поєднанні з азотним підживленням з розрахунку N₂₀ на початку фази цвітіння. Існує пряма тісна кореляційна залежність врожайності зерна від продуктивності рослин (r = 0,97) і вмісту хлорофілу (r = 0,93);

Частка впливу сорту на формування врожайності гречки була найбільшою і становила 55,5%. За рівнем урожайності сорт Кара-Даг, особливо за сівби в третій декаді квітня звичайним рядковим способом, займає перше місце – відповідно 24,4 ц/га.

У випадку відсутності сприятливих умов для ранньої сівби (2004 р.) посіви у квітні і в першій декаді травня, а також за звичайного рядкового і за широкорядного способів за врожайністю майже не відрізняються.

6. Дія мінеральних добрив на фізичні властивості зерна перебувала в значній залежності від погодних умов вегетаційного періоду, особливо на вирівняність зерна. В середньому частка крупного насіння у всій його масі не перевищувала 70%, за несприятливих погодних умов вона була більшою, а на фоні більшої дози основного удобрення зростала, як правило, плівчастість. Найкращої якості зерно (масою 1000 зерен 32,8-36,3 г) формує сорт Кара-Даг за пізніх строків сівби звичайним рядковим способом.

7. Застосування основного повного мінерального добрива сприяло збільшенню вмісту білка в середньому до 13,4-14,4% проти 12,2% на ділянках без добрив. Більший вміст білка в зерні гречки (в середньому 14,2%) формувався у сорту Кара-Даг за пізнього строку і звичайного рядкового способу сівби.

Більший збір білка забезпечували: звичайний рядковий спосіб сівби проти широкорядного – на 35,7 кг/га, сорт Кара-Даг проти сортів Вікторія і Зеленоквіткова 90 – відповідно на 43,2 та 96,7 кг/га, сівба у третій декаді квітня проти сівби у першій та другій декадах травня – на 4,2 та 21,7 кг/га відповідно.

Збір білка з одиниці площі більше залежав від врожайності і значно менше від вмісту білка в зерні гречки.

8. Максимальний чистий прибуток (1224,71-1449,71 грн/га) і рівень рентабельності (126-146%) в умовах правобережного Лісостепу України забезпечує крупноплідний сорт Кара-Даг за сівби звичайним рядковим способом у третій декаді квітня – першій декаді травня.

Публікації автора:

1. Полторецька Н.М., Зінченко О.І. Агробіологічні особливості формування врожаю і якості зерна гречки в південному Лісостепу України // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – Том 4(23). Сільськогосподарські науки. – Полтава, 2005. – С. 272-275. (Закладка дослідів, обробка експериментальних даних, аналіз результатів досліджень з їх узагальненням).

2. Полторецька Н.М. Урожайність і якість зерна гречки залежно від фону мінерального живлення // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. – Умань, 2005. – Вип. 60. – С. 125-130.

3. Полторецька Н.М., Каричковський В.Д. Вплив фону живлення, строку та способу сівби на економічні показники різних сортів гречки // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. – Умань, 2006. – Вип. 63. – Ч. 1. – С. 155-161. (Закладка дослідів, обробка експериментальних даних, аналіз результатів досліджень з їх узагальненням).

4. Полторецька Н.М. Реакція сортів гречки на строки та способи сівби в умовах південної частини правобережного Лісостепу України // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Селекція і насінництво”. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН. – Харків, 2006. – Вип. 93. – С. 257-267.

5. Полторецька Н.М. Оптимальні строки сівби – запорука високих та стабільних врожаїв гречки // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених. – Умань, 2004. – С. 17-21.

6. Полторецька Н.М. Урожайність зерна гречки залежно від фону мінерального живлення в умовах південного Лісостепу України // Тези наук. конф. – Умань, 2005. – С. 40-43.

7. Полторецкая Н.М. Зинченко О.И. Агроэкологические и биологические особенности формирования урожая и качества зерна гречихи в Южной Лесостепи Украины // Материалы Первой Международной научно-практической конференции «Нетрадиционные методы в медицине, биологии и растениеводстве. Эниология. Экология и здоровье». – Кишинэу, 2005. – С. 399-404.

8. Полторецька Н.М. Зінченко О.І. Вплив фону мінерального живлення на урожайність зерна гречки // Тези міжнар. наук. конф. „Аграрна наука і освіта ХХІ століття”. – Умань, 2006. – С. 63-45.