Анотація до роботи:

Кривов В.М. „Науково-методичне обґрунтування екологічно безпечних землекористувань” – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 13.00.16 Інститут агроекології УААН, Київ, 2008

Дисертація присвячена розробці теоретико-методологічних та прикладних проблем удосконалення організації території новоутворених агроформувань; оптимізації структури угідь у господарствах; удосконалення використання та охорони земель при формуванні нових агроформувань на засадах сталого розвитку землекористувань.

У дисертації запропоновано визначати агроекологічний стан існуючих та новостворених агроформувань з урахуванням схем природно – сільськогосподарського районування України.

Використання інтегрального показника агроекологічного стану сільськогосподарських землекористувань дозволить визначити:- ефективність господарювання; -еколого-економічну придатність до подальшого використання та правління землекористуванням; - інноваційну привабливість землекористування і навпаки, виявити землекористування, які потребують еколого-стабілізуючих заходів та охорони ґрунтів.

У роботі здійснено комплексне обґрунтування наукових засад формування нової системи землекористування в ринкових умовах, поглиблено обґрунтування теоретико-методологічних засад охорони земель від дії деградованих процесів при переході до ринкових умов господарювання. Обґрунтовано теоретичні основи сутності і методологію кризових екологічних явищ в землекористуванні. Розроблено комплексний методологічний підхід доконсервації деградованих і малопродуктивних ґрунтів орних земель крім формуванні землекористування в ринкових умовах і при створенні стійких екологічно збалансованих агроландшафтів. Поглиблено теоретичні засади оптимізації землекористування в ринкових умовах. Обґрунтовано методологічні підходи до організації землекористування на засадах сталого розвитку та охорони земель новостворених агроформувань.

У роботі визначено, що при формуванні нових с.-г. підприємств дуже важливим заходом є встановлення режиму використання земель, який пов’язаний з їх цільовим призначенням. Обмеження використання земель внаслідок встановлення земельних сервітутів зобов’язують землевласників (землекористувачів) надати іншим особам можливість без їхнього дозволу здійснювати будь-які дії на території землекористування в межах чинного законодавства.

У дисертації здійснено розробку теоретико - методологічних положень, спрямованих на удосконалення формування еколого-безпечних землекористувань в умовах подальшого розвитку земельних відносин. Результати дисертаційної роботи дозволили сформулювати наступні висновки теоретико-методологічного характеру.

1. Нові організаційно-правові форми господарювання створюються, як правило, при реорганізації великих сільгосппідприємств та їх об’єднань, торкаючись при цьому інтересів значної кількості суміжних землекористувачів. Доведено,що “ізольоване” розв’язання питань організації території сільськогосподарських землекористувань у сучасних умовах не можна вважати цілком прийнятним. Доцільним є проведення землеустрою одночасно на території адміністративного району на основі попередньо складеної схеми його землеустрою.

2. Відроджене товарне сільськогосподарське виробництво, що базується на приватній формі господарської діяльності, досі не має науково досконалого обґрунтування методів формування землекористування приватних (приватно-орендних) господарств. В роботі запропоновано основні методичні засади створення еколого-безпечних формувань, форм і методів організації території через проекти землеустрою.

3. Доведено, що незалежно від форм господарювання і власності, тільки проект землеустрою може забезпечити землевласнику (землекористувачу) можливість гнучкого господарювання й використання землі у ринкових умовах. Основою сучасного проекту землеустрою має стати еколого-ландшафтна структуризація сільськогосподарських територій з детальною характеристикою рельєфу, якості ґрунтів, мікрокліматичного режиму тощо. Це дозволить оптимально підходити до використання кожної земельної ділянки, диференціювати використання техніки, добрив, засобів захисту рослин тощо.

4. Проведене реформування форм власності на землю і господарювання сільськогосподарських підприємств поки що не забезпечує підвищення загальної ефективності використання землі. Для розробки проектних пропозицій щодо формування системи землекористування з урахуванням еколого-ландшафтних вимог пропонується здійснити агроекологічну оцінку земель виходячи із прородно - сільськогосподарського районування та агроекономічне зонування земель за їх придатністю та інвестиційною привабливістю.

У роботі визначено еколого-ландшафтні підходи при протиерозійному проектуванні та способи обґрунтування економічно ефективного землекористування у проектах землеустрою.

5. У структурі заходів з подальшого удосконалення сільськогосподарського землекористування чільне місце відводиться обґрунтуванню оптимальних розмірів новостворених агроформуваннь за площею землекористування.

Виходячи із ситуації, що склалася у сучасному сільськогосподарському землекористуванні регіону, пропонується укрупнювати площі сільськогосподарських угідь шляхом землеустрою на еколого-ландшафтній основі: сформувати масиви земель за типами (підтипами) інвестиційної привабливості землекористування і його конкурентоспроможності.

6. Формування сталого землекористування в умовах нових земельних відносин можливе за умови дотримання науково-методичних підходів до організації землеволодінь і землекористувань в межах сільських рад як базових територій реалізації земельних та економічних інтересів на основі ландшафтно-економічної організації території, вивчення еколого-економічної придатності земель для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур, оптимізації структури угідь. Доведено, щоб сформувати раціональне землекористування необхідно змоделювати напрями сільськогосподарського виробництва з урахуванням придатності орних земель для вирощування сільськогосподарських культур та розмірів землекористування.

7. Запропоновано оцінку проектних рішень щодо організації раціонального використання сільськогосподарських угідь та облаштування їх території в агроформуваннях слід здійснювати комплексно з урахуванням екологічних, економічних та соціальних чинників. Доведено, що еколого-економічні моделі сталих землекористувань доцільно використовувати при контурно-меліоративної організації території, де структура та розміщення посівів сільськогосподарських культур диференціюється за еколого-технологічними групами орних земель, враховується взаємовплив екологічних, економічних та соціальних факторів на кінцеві результати діяльності сільськогосподарського підприємства.

8. В роботі доведено, що складання проектів (схем) землеустрою для організації земельних часток (паїв) повинне базуватися на таких принципах:

а) проектування ведеться від загального (район, територія ради) до конкретного земельного масиву (поля земельної ділянки);

б) оптимізація структури земель сільськогосподарського призначення здійснюється, за рахунок збільшення питомої ваги середовищестабілізуючих угідь з обов'язковим зменшенням частки ріллі та с.-г. угідь;

в) проектування екологічно-однорідних територіальних одиниць агроландшафтів \ проводитиметься з урахуванням властивостей рельєфу (крутизни схилів, експозиції, протяжності та форми схилів); геологічної будови (тип та потужність ґрунтоутворюючих порід, глибина залягання горизонтів, ґрунтових вод, умов зволоження, мікрокліматичної зональності), яка залежить від рельєфу та впливу навколишнього середовища (лісових смуг, стабілізуючих угідь, водних об’єктів); природних фіто- та біоценозів на луках та пасовищах;

г) врахування особливостей розміщення лінійних рубежів. При проектуванні лінійних рубежів враховується раніш проведене землевпорядкування. Лінійні рубежі (лісосмуги, дороги, вали, канави) повинні регулювати поверхневий стік та використовується як напрямляючи лінії для проектування земельних часток (паїв);

д) створення системи лісових смуг. Лісові насадження в агроландшафтах є важливою складовою екосистеми. Вони підвищують обводненість території за рахунок поверхневого та підґрунтового стоку, а також знижують інтенсивність ерозійних процесів, та зменшують силу вітру, підвищують вологість повітря.

9. Визначено, що при виділенні земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та впорядкування території необхідно дотримуватись методичних принципів протиерозійного проектування на основі еколого-ландшафтних підходів, оптимізації структури земель сільськогосподарського призначення, контурно-паралельної організації території, проектування екологічно однорідних територіальних одиниць з урахуванням особливостей розташування лінійних рубежів і впливу системи полезахисних лісосмуг на врожайність с.-г. культур.

10. Встановлено, що основним засобом формування ефективних землекористувань і землеволодінь є еколого-ландшафтний метод землеустрою, який базується на обґрунтуванні організації території від загальних еколого-ландшафтних вимог до ретельного врахування адаптивності рослин до середовища проростання.

Механізм формування однорідного земельного масиву полягає у визначенні підкласу придатності ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур, обчисленні площі орних земель за виділеними підкласами придатності та формуванні суміжних землекористувань, що належать до одного підкласу придатності.

11. Доведено, що на новому етапі здійснення земельної реформи (2006-2010 рр.) необхідно перейти від юридичного оформлення статусу земельної ділянки (земельної частки) до продуктивного використання сільськогосподарських земель. Охорону ґрунтів та їх раціональне використання потрібно розглядати як державну проблему. Для цього треба затвердити Загальнодержавну програму використання та охорони земель і відтворення родючості ґрунтів до 2015 року.

12. Враховуючи необхідність надійного захисту земель від деградаційних процесів, встановлено, що агроекологічна оптимізація структури земельних угідь повинні базуватися на наступному принципі землекористування: дотримання відповідного співвідношення використовуваної, обмежено використовуваної і не використовуваної (заповідної) частини території з врахуванням мозаїчності розташування ділянок (масивів) різноманітного призначення. Запропонований підхід дозволить зменшити антропогенний тиск, а саме:- питому вагу розораності в Лісостеповій зоні зменшити на 10,7%, збільшивши частку кормових угідь на 7,3% та лісів на 1,9% .

13. Оптимізація землекористування передбачає зіставлення існуючого і доцільного використання земель як в окремих сільськогосподарських підприємствах так і в розрізі природно-сільськогосподарських районів. В роботі опрацьовано типове для таких районів оптимальне співвідношення угідь, яке може бути граничними показниками при впорядкуванні території у новостворених агроформуваннях.

14. Доведено, що актуальним питанням при складанні проектів організації території залишається визначення оптимізованих співвідношень сільськогосподарських угідь з іншими земельними угіддями. Встановлено, що визначення граничних оптимізаційних показників повинно базуватись на :

- враховані об’єктивної придатності земель для певного використання(сільськогосподарського, в тому числі під різними угіддями, лісогосподарського, водогосподарського тощо).

- поетапній оптимізації структури земельних угідь виходячи з екологічних, економічних та соціальних умов у конкретному землекористуванні

Рекомендації виробництву

1. Виходячи із ситуації, що склалася в сучасному сільськогосподарському землекористуванні Лісостепу України, при створенні оптимізованих еколого-безпечних (сталих) землекористувань необхідно використовувати запропоновану агроекологічну оцінку стану с.-г. угідь Лісостепу України, що забезпечить в перспективі використання землель за їх екологічною придатністю.

2. Для створення високопродуктивних екологічно-безпечних землекористувань необхідно застосувати розроблені:

граничні оптимізаційні нормативи структури земельних угідь та всього агроландшафту для умов Лісостепу України;

граничні показники допустимого змиву ґрунтів Лісостепової зони.

1. Оптимізацію структури земельних угідь та аголандшафтів Лісостепової зони здійснити шляхом:

• переведення с.-г. угідь, які потребують спеціального землеохоронного використання (схилові, ерозійно небезпечні землі) в категорію охоронних – 707,6 тис.га

• вилучення малопродуктивних земель, з них:

454,9 тис.га – трансформація в інші угіддя (кормові, лісові);

781,8 тис.га – реабілітація (тимчасова консервація).

4. При здійсненні заходів оптимізації складу сільськогосподарських угідь в агроландшафтах та консервації деградованих і малопродуктивних угідь в Лісостеповій зоні України необхідна державна підтримка у виконанні запроектованих заходів, намічених Національною програмою використання та охорони земель до 2015 року.

5. Наукові розробки і методики, викладені в дисертаційній роботі, використовуються в Національному аграрному університеті в навчальних курсах “Землевпорядне проектування”, “Раціональне використання та охорона земель,” “Інженерне облаштування території”, “Управління земельними ресурсами у сфері використання та охорони земель”

Публікації автора:

Монографії та брошури:

1. Кривов В.М. Екологічно-безпечне землекористування Лісостепу України. Проблема охорони ґрунтів. – К.: Урожай, 2006. – 304 с

2. Кривов В.М., Тихенко Р.В., Гетманьчик І.П. Основи землевпорядкування. Посібник. – К.: Урожай, 2008. – 334 с.

3. Альбом типових рішень розміщення лінійних рубежів при контурно-меліоративній організації території схилів у господарствах Лісостепової, Степової та Степовій посушливій зонах УРСР. Грушецький А.В., Кривов В.М,, Телеш П.В., Паночко Н.Г., Чепков Б.М. - Київ.: Укр. НДІ земпроект, 1990. –132 с.

4. Жолкевський П.Ф., Кривов В.М. та ін. Формування парадигми сталого сільськогосподарського природокористування із застосуванням матеріалів аерокосмічної зйомки./ Під ред. Жолкевського П.Ф.-Житомир: 2005. – 98 с.

5. Тарарико О.Г., Москаленко В.М., Кривов В.М. та інші Каталог заходів з оптимі-зації структури агроландшафтів та захисту земель від ерозії. – К.: Український фіто-соціологічний центр, 2002. – 64 с.

Статті у наукових виданнях:

6. Булыгин С.Ю., Кривов В.Н. Эрозия почв в Украине: опасность, проявление, охрана \ Современные проблемы охраны земель. Труды Межгосуд. научн. конференции в трех частях (Киев 10-12 сентября 1997). Киев: СОПС 1997 –с.25-27 (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

7. Кривов В.М. Основні напрями розвитку землеустрою в умовах проведення земельної реформи. // Агрохімія і ґрунтознавство №4. – 1998. – с. 7-8.

8. Кривов В.М. Стан та проблеми охорони земель в умовах реформування земельних відносин // Вісник ЛДАУ. – 1998. – № 2 . –с. 20-23.

9. Кривов В.М. Оптимізація структури агроландшафтів – основа раціонального використання земельних ресурсів// Землевпорядний вісник. – 1998. – № 3. –С. 17-18.

10. Кривов В.М., Шатохін А.В. Досвід використання „Spot” – знімків в земельній інформаційній системі // Вісник ХДАУ серія „Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство”. – 1999. –№3 . –С. 50-52. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

11. Булигін С.Ю., Кривов В.М., Бураков В.І., П’ятакова О.В. Ґрунтозахисна просторова основа масового паювання земель// Вісник аграрної науки. –1999. – №3. – С. 6-1 (наукове обґрунтування досліджень, написання статті).

12. Кривов В.М. Охорона земель в умовах реформування земельних відносин.// Збірник наукових праць Міжнародної конференції. „Генеза, географія та екологія ґрунтів”. – Львів. (16-18 вересня) 1999. – С. 171-173.

13. Кривов В.М. Сучасний стан використання і охорони земель в Україні// Вісник ХДАУ. – 1999. –№ 5. –С. 87-89.

14. Кривов В.М. До питання охорони земель при масовому паюванні сільськогосподарських угідь// Вісник ЛДАУ . –1999. –№ 3 . –С. 209-212.

15. Кривов В.М. Особливості складання проектів землеустрою та завдання землеустрою при сучасному реформуванні земельних відносин//. Вісник КНУБА „Інженерна геодезія”. – №44. –2000 . – с. 150-156.

16. Кривов В.М. Визначення допустимих норм ерозії основних ґрунтів України при впровадженні землеустрою в реформованих господарствах// Міжнародний збірник наукових праць ЛДАУ . –Львів–Дубляни. – 2000 . – с. 185-190.

17. Кривов В.М. Організація міського землекористування як важлива умова реформування земельних відносин та ринку землі// Міжнародний науковий збірник наукових праць ЛДАУ . –Львів-Дубляни. – 2000. – С. 190-195.

18. Кривов В.М. Роль землеустрою у регулюванні земельних відносин в агропромисловому комплексі//Науково-Виробничий журнал „Землевпорядний вісник”.– 2000. –№ 3.–С.19-20.

19. Кривов В.М. Деякі питання грунтоводоохоронного забезпечення земельної реформи// Науково-виробничий журнал „Землевпорядний вісник”. – 2001. –№ 1 . –с. 14-15.

20. Кривов В.М., Альбощий Ю.М. Удосконалення структури та форм господарювання реформованих колективних господарств// Науково-виробничий журнал „Землевпорядний вісник”. – 2001. –№ 2 . –С. 8–9. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

21. Третяк А.М., Кривов В.М., Тарнопольський А.В., Третяк Р.А. Наукові проблеми розробки навчальних програм з землеустрою// Науково-виробничий журнал „Землевпорядкування”. – 2001. –№ 3. – С. 68-79. (наукове обґрунтування досліджень, формування висновків, написання статті).

22. Кривов В.М., Альбощий Ю.М. Удосконалення форм господарювання та динаміка зміни структури реформованих КСП// Науково-виробничий журнал „Землевпорядний вісник”. – 2002. –№ 2. – С. 9-12. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

23. Кривов В.М. Про прискорення видачі державних актів на право приватної власності на землю// Науково-виробничий журнал „Землевпорядний вісник”. – 2002. –№ 3 . – С. 17-19.

24. Кривов В.М., Осипчук С.О., Альбощий Ю.М. Концептуальні підходи до сталого розвитку землекористування України// Науково-виробничий журнал „Землевпорядний вісник”. – 2002. –№ 4. –С. 16-23. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

25. Кривов В.М. Методичні засади консервації деградованих, малопродуктивних угідь// Ландшафтно-екологічні основи використання земель с.-г. призначення в умовах реформування земельних відносин . Матеріали міжнародної науково-практичної конференції // Збірник наукових праць. Луганського аграрного університету. –2002. – № 19 (31) . – С. 119-122.

26. Кривов В.М. Формування території новостворених землеволодінь і землекористувань та їх агроекологічне облаштування. //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодення та перспектива очима молодих вчених”. (Київ, 25 лютого). ТОВ „ЦЗРУ” – 2003. – С. 339.

27. Булигін С.Ю., Кривов В.М. Небезпека прояву вітрової ерозії в Україні// Вісник аграрної науки південного регіону. – Одеса. –2000. – № 1. . –С.44-146. (наукове обґрунтування досліджень, формування висновків, написання статті).

28. Кривов В.М., Калюжний М.Н. Методичні засади складання схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель у межах сільських (селищних) рад// Науково-технічний збірник „Містобудування та територіальне планування”. – 2004. – Вип. 17. – С. 101-105. (постановка задачі, аналіз та узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

29. Кривов В.М. Правові аспекти надходження коштів від плати за землю та фінансування робіт з охорони земель// Науково-технічний збірник „Містобудування та територіальне планування”. – 2004. –Вип. 17. – С 127-131.

30. Кривов В.М., Решетник П.М. Оцінка землі та землеоціночна діяльність// Науково-виробничий журнал „Землевпорядний вісник”. – 2004. –№ 2. –С. 63-65. (постановка задачі, аналіз та узагальнення матеріалів, формування висновків, написання статті).

31. Кривов В.М. Грунтово-екологічні аспекти землевпорядкування новоутворених аграрних формувань// Науковий вісник НАУ. – 2005. –№ 81. –С. 207-210.

32. Булигін С.Ю., Кривов В.М. Видування ґрунту ерозійні процеси // Екологічна енциклопедія. К.: ТОВ “Центр екологічної освіти та інформації”. – 2006. – Том І – С. 121

33. Кривов В.М. Управління агроландшафтами.// Управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки. Круглий стіл. – Львів: НВФ „Українські технології”, 2004. – С. 76–81.

34. Кривов В.М. Шляхи вирішення проблем земельних відносин сільськогосподарських підприємств України// Міжнародна науково–практична конференція. Проблеми розвитку земельних відносин, землеустрою і земельного кадастру в умовах ринкової економіки. – Тези доповідей. Харків – 2005 р. – С. 19–27.

35. Кривов В.М. Проблеми управління земельними ресурсами та шляхи його удосконалення// Управління земельними ресурсами в контексті стратегії сталого розвитку. Круглий стіл. – Львів: НВФ „Українські технології”, 2005. – С. 24–29.

36. Кривов В.М., Тихенко Р.В. Формування сталих ландшафтів та створення екологічної мережі України// Науково-виробнича конференція „Водно–болотне різноманіття в Україні” (Київ, 2005) 2005. – С. 37–42. (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, написання статті).

37. Кривов В.М. Еколого-економічні аспекти оптимізації структури земельних угідь сучасних агроландшафтів та формування екологічної мережі в ринкових умовах// Круглий стіл-2005. (25-26 листопада) . –НАУ, ЛДАУ. – С. 37-44.

38. Кривов В.М. Кадастровий землеустрій в системі управління земельними ресурсами при сучасному регулюванні земельних відносин// Науковий вісник НАУ. – 2006. – Вип. 104. – С. 23–27.

39. Кривов В.М. Соціально–економічні проблеми сільських громад у контексті трансформації сільськогосподарського землекористування та формування ринку земель в Україні// Землеустрій і кадастр. – 2007. – № 2. – С. 9–13.

40. Кривов В.М. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони// Землевпорядний вісник. – 2006. –№ 1 . – С. 70–72.

41. Курило В.І., Кривов В.М., Єрмоленко В.М. Законодавство України про державний контроль за використанням та охороною земель. Збірн. норм.–правових актів з алфавітно–предметним показником. – К.: Магістр ХХІ, 2007.– 438с. (аналіз та узагальнення матеріалів).

42. Кривов В.М., Мартин А.Г. Сучасні організаційно- правові проблеми охорони ґрунтів та земель в Україні // Землеустрій та кадастр. – 2007. –№1. – С. 16-18

43. Кривов В.М., Гетьманчик І.П. Розробка еколого-економічних заходів щодо формування сталого землекористування у Причорноморському економічному районі // Землеустрій та кадастр. – 2007. – №3. – С 26-33 (постановка задачі, наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення матеріалів, формування висновків, написання статті).

44. Кривов.В.М. Шлях до сталого землекористування складний, але його необхідно пройти // Землевпорядний вісник. – 2007. – №2. – С. 37-39

45. Кривов В.М. Управління сучасними землеволодіннями у контексті стратегії сталого розвитку // Вісник ЛДАУ. – 2007. – №10. – С 30-34

46. Кривов В.М. Сучасні проблеми землекористування через економічні важелі. //Вісник аграрної науки. – 2008. – №3. – С. 65-67.

47. Кривов В.М. Агроекологічна оцінка землекористувань новостворених агроформувань// Вісник аграрної науки. – 2008. – № 8. – С.55-57.

48. Булигін С.Ю., Кривов В.М. Пріоритетні напрями оптимізації землекористування у проектах землеустрою// Вісник ХНАУ. – 2008. – № 2. – С. 7-11. (наукове обґрунтування досліджень, аналіз та узагальнення матеріалів, формування висновків, написання статті)