Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика професійної освіти


Стрижак Світлана Володимирівна. Науково-методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки АПН України. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Стрижак С.В. Науково-методичні основи професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2005.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін. Результатами дослідження стало виявлення змісту, форм, принципів, методів і прийомів підготовки майбутніх педагогів до науково-методичної діяльності. Виділено та експериментально обґрунтовано психолого-педагогічні чинники, що сприяють цілеспрямованому формуванню стартової науково-методичної готовності майбутніх учителів під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. Розроблено, теоретично обґрунтовано та апробовано модель науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін. Запропоновані основні групи науково-методичних умінь і навичок, рівні та критерії їх сформованості.

Розроблено й апробовано спецкурс “Організація наукової роботи школярів хіміко-біологічного профілю”, спрямований на формування вчителя-дослідника.

Результати, одержані у ході дослідження, дають підстави стверджувати про доцільність використання запропонованої моделі у навчально-виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти вчителів.

  1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми науково-методичних основ професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах, що виявляється у теоретичному обґрунтуванні моделі наукової-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін та виокремленні психолого-педагогічних чинників, сприяючих формуванню їх науково-методичної готовності.

  2. Науково-методичну підготовку майбутніх учителів детерміновано як процес набуття й використання об’єктивних знань окремої галузі науки з фаху, закономірностей її викладання в загальноосвітньому навчальному закладі, а також формування та творчого використання вмінь і навичок, необхідних майбутньому вчителю для здійснення ефективної науково-методичної діяльності. На першому, констатувальному етапі дослідження встановлено недостатній рівень науково-методичної готовності майбутніх учителів природничих дисциплін, особливо значущою та складною ланкою науково-методичної діяльності визначено організацію науково-дослідної роботи зі школярами хіміко-біологічного профілю. Встановлено, що поглиблена науково-методична підготовка майбутніх учителів природничих дисциплін під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі відсутня.

  3. Обґрунтовано принципи організації процесу науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін: інтегративності; збільшення частки самостійності майбутніх учителів від одного етапу їх науково-методичної підготовки до іншого; відповідності змісту науково-методичної підготовки її меті та сучасним вимогам суспільства; професійно-педагогічний; безперервності; фундаментальності; варіативності; врахування індивідуальних особливостей розвитку та можливостей майбутнього вчителя.

  4. Доведено, що процес науково-методичної підготовки має поетапний характер. Виділено три види науково-методичної підготовки: довузівська, вузівська та післявузівська, що поділяються на п’ять етапів. Виокремлені етапи за змістом відповідають логіці професійно-педагогічної підготовки, забезпечують поступове удосконалення науково-методичної готовності майбутніх учителів.

  5. Окремим елементом професійної готовності майбутніх учителів природничих дисциплін визначено науково-методичну готовність, що є складноструктурованим утворенням та забезпечує ефективність науково-методичної діяльності. В її основу покладено взаємозв’язок трьох сфер: когнітивної, операційно-діяльнісної, особистісної та їх компонентів, що охоплюють необхідну суму знань, умінь і навичок випускника, та проявляються в практичній діяльності, самостійності, творчій активності, ініціативності, прагненні до самовдосконалення. Підтвердилася робоча гіпотеза про те, що ефективність науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до організації та керівництва науково-дослідницькою діяльністю школярів хіміко-біологічного профілю значно підвищиться, якщо реалізувати модель, спрямовану на формування та вдосконалення усіх компонентів науково-методичної готовності.

  6. Виділено групи науково-методичних знань, умінь і навичок учителя природничих дисциплін: конструктивно-проективні (методичні), організаційні, комунікативні, інформаційні, аналітичні, прогностичні, креативно-дослідницькі, рефлексивні та обґрунтовано їх сутнісні характеристики. Визначено рівні науково-методичних знань, умінь та навичок (мінімальний, низький, середній, достатній, високий) та критерії сформованості.

  7. Розроблено і теоретично обґрунтовано модель науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін, яка базується на діалектичній єдності компонентів: ціле-мотиваційного, змістового, організаційно-управлінського та оцінювально-результативного. Регуляторами моделі підготовки визначено зовнішні фактори, що створюють освітнє середовище науково-методичної підготовки: вимоги суспільства, державних установ, вищих і загальноосвітніх навчальних закладів до вчителя, сучасний стан науково-методичної підготовки вчителя, та внутрішні фактори: педагогічне покликання, здібності, потреба педагогічної діяльності, її мотиви, готовність до саморозвитку, професійне здоров’я і самопочуття, що мають вплив не тільки на мотивацію студента до набуття науково-методичних знань, умінь і навичок, але й на зміст самої науково-методичної підготовки, добір методів, прийомів, форм організації та контролю навчально-виховного процесу.

  8. Виділено психолого-педагогічні чинники, що сприяють ефективному функціонуванню моделі: загальні педагогічні закономірності навчально-виховного процесу; поєднання загально дидактичних принципів та принципів формування науково-методичної готовності майбутніх учителів; особистісно орієнтований підхід до науково-методичної підготовки майбутніх учителів; психолого-педагогічні закономірності розвитку особистості (теорія поетапного формування розумових дій, опора на зону актуального розвитку); мотивація майбутніх учителів до набуття науково-методичних знань, умінь і навичок; педагогічне керівництво процесом науково-методичної підготовки, що передбачає створення комфортного освітнього середовища, спрямованого на особистісний творчий розвиток усіх учасників навчально-виховного процесу; інтеграцію різноманітних форм, методів, прийомів, засобів підготовки; ефективне спілкування; суб’єкт-суб’єктні відносини у системі “викладач-студент”.

  9. Результати формувального експерименту засвідчили ефективність розробленої моделі науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін, реалізованої на основі обґрунтованих психолого-педагогічних чинників, що забезпечило формування високого рівня науково-методичної готовності шляхом упровадження у навчально-виховний процес вищого педагогічного навчального закладу спецкурсу “Організація наукової роботи школярів хіміко-біологічного профілю”. Спецкурс спрямований на усвідомлення студентами специфіки професійної діяльності вчителя природничих дисциплін, формування у майбутніх педагогів образу “Я – вчитель”, спрямованості на наукову роботу зі школярами, набуття майбутніми педагогами науково-методичних знань, умінь і навичок, потреби в постійному самовдосконаленні, розвиток творчого мислення. Для організації самостійної роботи учасників експерименту виданий навчально-методичний посібник, що містить лекції, семінарські заняття, систему завдань для самостійної роботи студентів, матрицю індивідуального проекту науково-дослідницької роботи школяра хіміко-біологічного профілю та комплекс додатків, покликаний допомогти студентам при його підготовці, рекомендовану літературу.

За період формувального експерименту індекс науково-методичної готовності в групі студентів і магістрантів збільшився майже у два рази (на початку експерименту низький рівень - 1,67 після його закінчення достатній - 3,14), в учителів-слухачів курсів підвищення кваліфікації ПОІППО збільшився в 1,3 рази (на початку експерименту середній рівень – 2,77 після його закінчення достатній – 3,69).

84% з близько 450 слухачів спецкурсу “Організація наукової роботи школярів хіміко-біологічного профілю ” відмітили особливе його значення та виявили високий ступінь вдоволеності.

До подальших напрямів дослідження цієї проблеми відносимо:

модернізацію системи науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін на основі використання сучасних освітніх та інформаційних технологій;

створення освітнього середовища, що сприятиме підвищенню рівня професійної компетентності майбутнього вчителя природничих дисциплін.

Подальший розвиток запропонованої моделі здійснюватиметься в напрямі вдосконалення форм, методів та прийомів організації позааудиторної та самостійної роботи студентів у процесі їх науково-методичної підготовки.

Досліджувана проблема багатоаспектна і не може бути вичерпана цією працею. Перспективним напрямом вважаємо оновлення системи науково-дослідної діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі.

Публікації автора:

Навчально-методичні посібники

  1. Аерозолі: Методичний посібник / Магда В.І., Шинкаренко В.І., Стрижак С.В., Кривонос О.М. – Полтава: ІВМЦ “Освіта”, 1998. – 26с. (Описана методика вивчення теми “Аерозолі” в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах, обґрунтовані міжпредметні зв’язки у межах теми, запропоновані факультативне заняття, тези лекції та дидактичний матеріал).

  2. Основи хімічного аналізу: Методичний посібник / Джурка Г.Ф., Стрижак С.В. – Полтава: ІВМЦ “Освіта”, 1999. – 44с. (Розроблені заняття з тем “Розчини. Електролітична дисоціація”, “Буферні розчини. Гідроліз.”, “Окислювально-відновні реакції”, підібрані досліди до практичної частини кожної з тем).

  3. Стрижак С. Організація наукової роботи школярів хіміко-біологічного профілю: Навчальний посібник. – Полтава: ПДПУ, 2004. – 170 с.

Наукові фахові статті

  1. Стрижак С. До проблеми професійного здоров’я молодого вчителя //Імідж сучасного педагога. – 2002. – № 8-9. – С.36-40.

  2. Стрижак С. Дидактична адаптованість і мотивація профільного навчання у загальноосвітній школі // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – №5. – С.162-167.

  3. Стрижак С. Науково-дослідна робота в системі професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін// Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 5. – К.: Пед. преса, 2003. – С.272-276.

  4. Стрижак С. Професійна спрямованість майбутніх учителів природничих дисциплін // Наукові записки КДПУ ім. В.Винниченка. Серія: “Педагогічні науки”. Випуск 52. Частина 2. – Кіровоград. 2003. – С. 201-203.

Тези наукових конференцій

  1. Денисенко Л.В., Стрижак С.В. Використання індивідуальних форм роботи на уроках хімії з теми: ”Елементи п’ятої групи головної підгрупи” // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Хімічні науки і сучасність”. – Полтава: Освіта, 1999. – С. 134-137. (Обґрунтувана необхідність використання індивідуальних форм роботи на уроках хімії з теми: “Елементи п’ятої групи головної підгрупи”).

  2. Стрижак С. Про організацію викладання безпеки життєдіяльності в вищій школі // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Валеологічна освіта як шлях до формування здоров’я сучасної людини”. – Полтава. 1999. – С.119-120.

  3. Стрижак С. Методи навчання безпеки життєдіяльності ” // Матеріали науково-практичної конференції “Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття”. – Полтава. 2001 – С.76-77.

  4. Стрижак С.В. Роль вчителя у формуванні адаптованості старшокласників до навчальної діяльності // Матеріали науково-практичної конференції “Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя”. – Полтава: АСМІ, 2002. – С.252-254.

  5. Стрижак С.В. Проблемне навчання з хімії, як засіб формування дидактичної адаптованості старшокласників // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасна хімія і вища школа”. – Полтава. 2002. – С.220-222.

  6. Стрижак С. Наукова творчість студентів у педагогічній спадщині В.І.Вернадського // Матеріали студентської науково-практичної конференції “Академік В.І.Вернадський і світ у третьому тисячолітті”. – Полтава: ТОВ “АСМІ”, 2003. – С.77-79.

  7. Стрижак С. Роль науково-дослідної роботи в підготовці майбутнього вчителя природничих дисциплін // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості” – Полтава: АСМІ, 2003. – С.179-181.

  8. Стрижак С. Роль педагогічної практики в системі науково-методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Природничо-наукова освіта школярів: реалії та перспективи” – Тернопіль: Підручники та посібники, 2003. – С.122-124.

  9. Гриньова М., Стрижак С. Вдосконалення науково-методичної підготовки вчителів школи-гімназії та студентів педагогічного університету // Міжнародне співробітництво в галузі освіти: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції “INTED – 2003”. Зб. статей. – Ч.1. – К.: Пед. преса, 2003. – С.172-181. (Описані особливості науково-методичної роботи гімназії, обґрунтувана співпраця вищого педагогічного та загальноосвітнього навчальних закладів).

  10. Гаркович О.Л., Стрижак. С.В., Джурка Г.Ф. Організація та методика проведення хіміко-технологічної практики на природничому факультеті ПДПУ імені В.Г.Короленка // Збірник наукових праць Всеукраїнського науково-практичного семінару “Роль навчальних та виробничих екскурсій в професійній підготовці майбутнього учителя природничих дисциплін” – Полтава. – 2003. – С. 147-151. (Розроблені та описані напрями індивідуальних завдань студентів та методика проведення індивідуальних екскурсій під час хіміко-технологічної практики).

  11. Стрижак С. Формування науково-методичних вмінь і навичок майбутніх вчителів природничих дисциплін в умовах моделювання творчого освітнього середовища // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища” – Полтава: АСМІ, 2004. – С.202-205.

  12. Стрижак С.В. Науково-методична підготовка вчителів природничих дисциплін для профільної школи” // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Діяльність навчального закладу як умова розбудови освітнього простору регіону” – Чернігів: РВВ ЧДПУ, 2004. – C.89-91.

  13. Стрижак С.В. Модель науково-методичної підготовки вчителів природничих дисциплін // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Професіоналізм педагога (Проективна педагогіка: питання теорії та практики)”. Зб. статей. – Ч.1. – Ялта: РВВ КДГІ, 2004. – С.112-115.