Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Крикунова Олена Володимирівна. Оптимізація агротехнічних заходів вирощування картоплі в Лісостепу України : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.09 / Білоцерківський держ. аграрний ун-т. — Біла Церква, 2003. — 191арк. — Бібліогр.: арк. 157-186.



Анотація до роботи:

Крикунова О.В. Оптимізація агротехнічних заходів вирощування картоплі в Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Національний аграрний університет, Київ, 2003.

У дисертації досліджено особливості росту та розвитку рослин картоплі різних сортів, формування продуктивності агрофітоценозу залежно від таких агротехнічних факторів, як норма добрив, маса садивних бульб та схема садіння. Встановлено, що кожен із факторів істотно впливав на врожайність картоплі. Сорт Світанок київський у середньому формував урожайність 181 ц/га, сорт Зов – на 15 ц, або на 9%, нижчу. При внесенні 50 т гною на 1 га (фон) урожайність сорту Світанок київський збільшувалася на 23%, а Зову – на 28%, фон +N45P45K45 – на 42 і 58%, фон + N60P60K60 на 60 і 79% відповідно по сортах, порівняно з контролем (без добрив). Це свідчить про кращу реакцію сорту Зов на підвищення рівня мінерального живлення.

Використання для садіння бульб масою 5180 г забезпечує приріст урожайності Світанку київського на 11%, Зову – на 17%, 81120 г – на 20 і 28% відповідно, порівняно з бульбами масою 2550 г. Сорт Зов більш інтенсивно реагує на збільшення маси садивних бульб, порівняно із Світанком київським.

Урожайність картоплі сорту Світанок київський при садінні за схемою 70х35 см зростала на 19%, сорту Зов – на 21%, 70х20 см – на 40 і 26% відповідно по сортах, порівняно зі схемою 70х50 см, що свідчить про негативну реакцію останнього на загущення насаджень.

Результати досліджень дають підставу стверджувати, що дія окремих факторів, які вивчались у дослідах, доповнюється їх взаємодією, що дає можливість посилювати ефективність впливу кожного з них. Вивчення взаємодії та можливого поєднання факторів дозволяє програмувати врожайність картоплі залежно від агротехнічних факторів та створити модель одержання запланованого врожаю.

  1. Вивчення дії норм добрив, схем садіння і маси садивних бульб та їхньої взаємодії на ріст і розвиток картоплі дозволило створити модель отримання запланованого врожаю сортів Світанок київський і Зов. Вона передбачає за використання великих садивних бульб зменшення густоти садіння і норм внесених добрив, а при садінні дрібних бульб – збільшення густоти насаджень і внесення органічних та мінеральних добрив відповідно до запланованої врожайності.

  2. Кількість стебел у кущі картоплі визначається здебільшого сортовими особливостями та масою садивних бульб. Рослини сорту Світанок київський формували в кущі 3,9 стебла, що було на 12% більше, ніж у сорту Зов. При використанні для садіння бульб масою 51–80 г кількість стебел зростала на 42%, 81–120 г – на 82% порівняно з бульбами масою 25–50 г.

  3. Густота стеблостою в насадженнях картоплі залежить від агротехнічних факторів, які вивчалися в досліді. Найбільш ефективними з них були схеми садіння та маса садивних бульб. При схемах садіння 70х35 і 70х20 см стеблостій на площі зростав відповідно на 34 і 119%, порівняно зі схемою 70х50 см. Використання садивних бульб масою 51–80 та 81–120 г збільшувало густоту стеблостою на 43 і 85%, порівняно з бульбами масою 25–50 г. Добрива не мали істотного впливу як на стеблоутворюючу здатність бульб, так і на стеблостій.

  4. Рослини сортів формували різну площу асиміляційного апарата: у середньому листкова поверхня куща сорту Світанок київський становила 0,77 м2, що на 32,2% більше, ніж у сорту Зов. При підвищенні рівня мінерального живлення площа листкового апарата рослин в цілому збільшується: за внесення 50 т гною – на 9%, на фоні гною N45P45K45– на 16,3% і N60P60K60 – на 33,7%, порівняно з контролем. При садінні бульбами 25–50 г площа листків одного куща в середньому становила 0,63 м2, бульбами масою 51–80 г – вона зростала на 7,1%, 81–120 г – на 13,8%. При схемі 70х50 см цей показник був найбільшим і становив у середньому 0,73 м2/кущ. На площу листкової поверхні істотно впливало застосування добрив

  5. По сорту Світанок київський на ділянках, де добрива не вносилися, площа асиміляційного апарата становила 30,2 тис. м2, при внесенні 50 т гною вона зростала на 7,8; N45P45K45 – на 15,3 і N60P60K60 – на 34,2%. При садінні дрібними бульбами площа листків склала в середньому 32,8 тис. м2, за використання середніх бульб вона збільшилася на 5,2%, а великих – на 10,5%. При розміщенні рослин за схемою 70х35 см цей показник збільшувався на 36,6%, 70х20 см – на 110,7%, порівняно зі схемою 70х50 см.

  6. Ефективність впливу добрив на розвиток фотосинтезуючого апарата рослин залежала також від маси садивних бульб та схем садіння. При внесенні органічних і мінеральних добрив ефективніше використовують елементи живлення рослини сорту Світанок київський, отримані від садивних бульб масою 25–50 г за схеми садіння 70х50 см, сорту Зов – від бульб масою 51–80 та 81–120 г при схемі 70х35 см.

  7. Процес бульбоутворення також залежав від сортових особливостей рослин. У кущі сорту Світанок київський у середньому формувалося 10,1 бульби, що на 25,5% більше, ніж у Зову.

  8. При внесенні 50 т гною кількість бульб у кущі зростала на 13, N45P45K45 – на 26,8 і N60P60K60 – на 38,3%, порівняно з контролем, де в кущі формувалося в середньому 7,6 бульби. У рослин, отриманих із материнських бульб масою 51–80 г, у кущі утворювалось на 5,8%, 81–120 г – на 14,0% бульб більше, ніж від бульб масою 25–50 г (8,5 бульб/кущ). При схемі садіння 70х20 см кількість бульб у кущі зменшувалася на 6,4%, порівняно зі схемою 70х50 см.

  9. Внесення органічних і мінеральних добрив значно підвищувало врожайність картоплі. Середня врожайність на варіанті без добрив становила 128 ц/га, при внесенні 50 т гною вона зростала на 25%, на фоні гною+N45P45K45 – на 49,2%, на фоні гною+N60P60K60 – на 68,8%. Використання для садіння більших за масою садивних бульб забезпечувало істотний приріст урожаю. При садінні бульбами масою 25–50 г середня врожайність становила 154 ц/га, масою 51–80 г – зростала на 13,8%, 81–120 г – на 23,3%. Урожайність картоплі залежала також від схем садіння. При схемі садіння 70х35 см середня врожайність зростала на 19,7%, 70х20 см – на 33,2 %, порівняно зі схемою садіння 70х50 см, де цей показник становив 147 ц/га.

  10. При внесенні мінеральних добрив з розрахунку N45P45K45 і N60P60K60 на фоні гною ефективність їх впливу на врожайність картоплі сорту Світанок київський була найвищою при використанні для садіння бульб масою 25–50 г, сорту Зов – 51–80 г. У насадженнях сорту Світанок київський рослини більш інтенсивно використовують добрива при схемі садіння 70х35 см, сорту Зов – за схеми 70х50 см.

  11. Використання рослинами поживних речовин ґрунту залежало від умов зволоження в період бутонізація – цвітіння. У середньому за 4 роки у сорту Зов коефіцієнти використання елементів живлення складали: 16,1% доступного азоту, 8,1 рухомого фосфору і 22,6% обмінного калію. У посушливому 1999 р. вони знизилися до 14,6, 7,3 і 20,5%, а у вологому 2000 р., навпаки, зросли до 20,1, 10,0 і 27,9% відповідно.

  12. У 2000 р. рослинами сорту Зов було засвоєно з гною 29,8% азоту, 35,4% фосфору і 48,2% калію, Світанку київського – відповідно 32,8; 38,7 і 52,9, що на 3–5% більше. У 1999 р. коефіцієнти використання поживних речовин гною обома сортами зменшилися в середньому на 11,3%, у тому числі азоту – на 8,9, фосфору – на 10,7 і калію – на 14,9%. Найбільш високі коефіцієнти використання картоплею поживних речовин із мінеральних добрив також були характерні для 2000 р., коли у процесі формування врожаю рослини засвоїли з добрив 38,2–85,1% N, 8,2–18,4 P2O5, 51,1–85,0% K2O від кількості діючих речовин, що входили до складу N45P45K45 і N60P60K60.

  13. Показники окупності мінеральних добрив у досліді варіювали в широкому інтервалі – від +55,6 кг у вологому 2000 р. до –29,0 кг у посушливому 1999 р. У рік посухи кожен кілограм мінеральних добрив, внесених у дозі N45P45K45, знижував окупність у сорту Зов на 5,4, а Світанку київського – на 12,7 кг. Зі збільшенням норми мінеральних добрив до N60P60K60 окупність знизилася відповідно на 13,2 і 29,0 на 1 кг NРК. Високий рівень окупності мінеральних добрив приростом урожаю ранньостиглого сорту спостерігався у вологому 2000 р. При застосуванні N45P45K45 він складав 34,7, а N60P60K60 – 55 кг у перерахунку на 1 кг NPK.

  14. Виявлено низьку енергетичну ефективність гною, коефіцієнт енерговіддачі якого в середньому за 4 роки становив у сорту Зов 0,57, у Світанку київського – 0,56 од. Найменші коефіцієнти біоенергетичної ефективності були отримані в посушливому 1999 році (0,35 і 0,42 од.). Енергетична ефективність застосування мінеральних добрив мала протилежний характер і відрізнялася від гною високими показниками (2,56–4,26 од. у 2000 р. і 1,90–3,44 од. у середньому за 4 роки).

Публікації автора:

  1. Молоцький М.Я., Погорілий С.О., Баранчук Ю.В., Крикунова О.В. Програмування продуктивності агрофітоценозу картоплі, залежно від агротехнічних факторів // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип.10.– Біла Церква, 2000. – С. 177–188 (урожайність, характеристика грунту, висновки. Частка здобувача становить 25%).

  2. Крикунова О.В., Молоцький М.Я., Погорілий С.О. Продуктивність рослин картоплі в правобережному Лісостепу України залежно від умов вирощування // Картоплярство: Міжвід. темат. наук. зб.– Вип. 30.– К., 2000.– С.160–170. (біометричні показники, урожайність. Частка здобувача становить 33%).

  3. Норми садіння картоплі під запланований урожай: Рекомендації Мінагрополітики України / Пасічник П.К., Теслюк П.С., Кононученко В.В., Куценко В.С., Каліцький П.Ф., Баранчук Ю.В., Молоцький М.Я., Погорілий С.О., Полішвайко Ю.М., Крикунова О.В., Гнатюк І.М. – К., 2001.– 15 с. (урожайність, висновки. Частка здобувача становить 10%).

  4. Молоцький М.Я., Погорілий С.О., Крикунова О.В., Баранчук Ю.В., Гнатюк І.М. Визначення норм садіння бульб картоплі під запланований урожай // Зб. Міжнар. наук.-практ. конф. “Аграрна наука і освіта у третьому тисячолітті” (18 вересня 2001р.). – Львів, 2001. – С. 396–399 (урожайність, характеристика грунту, висновки. Частка здобувача становить 25%).

  5. Крикунова О.В. Урожайність картоплі та ефективність добрив залежно від погодних умов // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.– Вип. 22.– Біла Церква, 2002.– С. 217-226.

  6. Крикунова О.В. Використання поживних речовин грунту різностиглими сортами картоплі в умовах правобережного Лісостепу // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – Вип. 3–4.– К., 2002.– С. 53–56.

  7. Козлов М.В., Крикунова О.В. Нормативи основних типових ознак еталонного грунту (Методично-нормативне забезпечення) // Агроекологічний моніторинг та паспортизація с.-г. земель.– К., 2002.– С. 118–122 (дані щодо вмісту в грунті азоту, рухомого фосфору та обмінного калію. Частка здобувача становить 50%).