Результати теоретичного вивчення проблеми дослідження показують, що в науці та практиці значна увага надавалась вивченню технічних і технологічних аспектів професійного навчання виробничого персоналу. Водночас проблема курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі не дістала систематичного й обґрунтованого висвітлення.
Теоретичний аналіз ринку праці та робочої сили дав змогу зробити висновки, що ринок праці необхідно розглядати як економічну, соціальну та педагогічну категорію (Н.Г. Ничкало), а ринок робочої сили, як ринок кваліфікованої робочої сили, ринок робочої сили середньої та низької кваліфікації (В.Є. Скульська). Аналіз сучасного стану курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю дозволив визначити суперечності та напрями їх подолання, зокрема між: традиційними підходами до підготовки кваліфікованих робітників і постійно зростаючими вимогами роботодавців до рівня їх кваліфікації; традиційним терміном курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації та потребами роботодавців у прискореному навчанні робітників; необхідністю дидактичного забезпечення курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації та низьким рівнем його відповідності сучасному змісту професії; застарілою матеріально-технічною базою навчальних курсових комбінатів та сучасним технічним обладнанням і матеріалами, що використовуються у будівельній галузі.
Теоретично обґрунтовано, що курсове професійно-технічне навчання і підвищення кваліфікації за сучасних умов є складовою професійно-технічної освіти і передбачає прискорене формування у громадян професійних умінь і навичок для виконання певної роботи чи групи робіт, а також розширення і поглиблення раніше набутих професійних знань, умінь, навичок на рівні сучасних вимог виробництва чи сфери послуг. До особливостей модульного курсового професійно-технічного профілю віднесено: провідну роль майстра виробничого навчання у формуванні початкових професійних навичок; інформаційну спрямованість засобів письмового інструктування; виконання вправ відповідно до технічних вимог професії. Підвищення кваліфікації на модульній основі орієнтоване на формування високого рівня професійної компетентності, мобільності й ґрунтується на діяльнісному, інтегрованому та диференційованому підходах, має індивідуальний характер засвоєння навчального матеріалу з урахуванням попереднього досвіду, передбачає вільний вибір місця навчання, постійний контроль за відпрацюванням навичок й дозволяє завершити навчання після засвоєння необхідних дидактичних модулів. Визначено сучасні кваліфікаційні вимоги до робітників будівельного профілю, зокрема з професії «Штукатур» (2-6 розряди): наявність знань і вмінь виконувати роботи початкового рівня складності (проста штукатурка) – 2 розряд, середнього рівня складності (поліпшена штукатурка) – 3 розряд, підвищеного рівня складності (високоякісна штукатурка) – 4 розряд, високого рівня складності – 5 розряд, особливо високого рівня складності – 6 розряд. Теоретично обґрунтовано принципи відбору та структурування змісту модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників з професії «Штукатур» (2-6 розряди): науковості; логічного викладу; доступності; технологічної послідовності в освоєнні навчального матеріалу, зв’язку теорії з виробництвом; професійної мобільності; модульної інтеграції та диференціації.
Експериментально доведено доцільність структури інтегрованих програм курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю, що представлені у вигляді блоків початкової, середньої та високої кваліфікації. Для початкової кваліфікації (2 розряд) передбачено зміст, який включає прості види штукатурних робіт; середній рівень кваліфікації (3 розряд) ґрунтується на виконанні поліпшених видів робіт; кваліфікація високого рівня (4,5,6 розряди) передбачає виконання високоякісної штукатурки, складних і особливо складних робіт з обштукатурення поверхонь. Система дидактичних модулів курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників з професії „Штукатур” побудована на основі інтегрованих програм, складається із 17 дидактичних модулів і спрямована на гнучке і прискорене формування у робітників будівельного профілю професійних компетенцій. У проектуванні системи дидактичних модулів враховувалися види і зміст початкових професійних навичок, споріднених професійних навичок, а також складного комплексу навичок і вмінь робітників з професії „Штукатур”.
Особливості методики організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на основі дидактичних модулів полягають у розробці індивідуальної модульної програми на основі вхідного тестування слухачів; формуванні знань, умінь і навичок з кожного дидактичного елемента; здійсненні самоконтролю, корекції дій та контролю навчальних досягнень слухачів. Експериментально доведено, що запропонована система дидактичних модулів забезпечує формування професійних умінь слухачів від початкового до самого високого кваліфікаційного рівня. Комплексне методичне забезпечення модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю впроваджено у ПТНЗ та на виробництві й охоплює інтегровані програми, комплекти дидактичних модулів, робочі навчальні плани, засоби письмового інструктування, методичні рекомендації щодо засвоєння дидактичних елементів.
Методичні рекомендації щодо організації модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю у ПТНЗ й на виробництві розроблені автором з урахуванням результатів експериментальної роботи. Здійснення комплексного аналізу дослідження дає змогу стверджувати, що модульне курсове професійно-технічне навчання і підвищення кваліфікації є гнучким, ефективним і таким, що заслуговує впровадження у практичну діяльність ПТНЗ, структурних підрозділів державної служби зайнятості, а також на виробництві, що здійснюють підготовку робітничих кадрів для будівельної галузі. Результати експертної оцінки щодо практичної придатності системи дидактичних модулів курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю також дають підстави стверджувати можливість її ефективного використання. Отже, проведене дослідження підтвердило висунуту нами гіпотезу.
Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження доцільно використовувати навчальним і науково-методичним центрам професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України, відповідним структурним підрозділам галузевих міністерств, державної служби зайнятості, професійно-технічним навчальним закладам з метою організації модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю та на виробництві. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю. Подальших досліджень потребують: теоретико-методологічне обґрунтування курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю як цілісної педагогічної системи; порівняльно-педагогічне вивчення світових і європейських систем професійного навчання фахівців будівельного профілю; управління курсовим професійно-технічним навчанням і підвищенням кваліфікації робітничих кадрів з окремих спеціальностей; моніторинг якості підготовки фахівців будівельного профілю тощо. |
