1. В основу сучасного підходу до організації дорадництва в Україні покладається спрямованість інформаційно-консультаційного обслуговування на потреби виробника, вирішення його соціально-економічних проблем, забезпечення прибутковості кожного окремого сільськогосподарського підприємства. Дорадча діяльність визначається як система інформаційно-консультаційних заходів, що проводяться дорадчими службами у сфері сільськогосподарського виробництва в інтересах селян та їх родин в рамках реалізації аграрної політики України. Виконання дорадчою службою певних функцій державного управління агропромисловим комплексом обумовлює не тільки доцільність, але й необхідність участі держави у фінансовому та програмному забезпеченні діяльності єдиної системи дорадництва, функціонування якої сприятиме ефективному інформаційно-консультаційному обслуговуванню сільськогосподарських товаровиробників. Ґрунтуючись на дослідженні сутності дорадництва та опрацюванні нормативно правової бази інформаційної та консультаційної діяльності, дорадча послуга визначається як продукт інтелектуального характеру, вироблений на основі збору, переробки і аналізу інформації та використанні розвитку науково-технічного прогресу з метою поширення знань, практичних навичок селян та забезпечення прибуткової сільськогосподарської діяльності шляхом впровадження науково-технічних і організаційно-економічних інновацій в аграрну сферу. Згідно опрацьованих підходів до організації дорадництва в області, найбільш ефективною є інформаційно-консультаційна служба, що діє як неприбуткова організація, має тісні зв’язки з вищими учбовими та науковими закладами і залучає їх викладацький та матеріально - ресурсний потенціал, не обмежена у використанні різних джерел фінансування, функціонально співпрацює з обласними і районними органами влади, характеризується поширеною організаційною структурою з чітким визначенням обов’язків кожної ланки.
5. Виходячи з проведеного аналізу та визначених в дисертаційній роботі критеріїв оцінки організації дорадчої діяльності в області встановлено: - з позицій організаційно-функціональної побудови системи інформаційно-консультаційного забезпечення області та фінансової стійкості найбільш ефективною є дорадча служба Запорізької області; - з огляду на поширеність організації інформаційно-консультаційної діяльності на районному рівні найбільш розвинутою є дорадча служба Одеської області; - виходячи з централізованого підходу до організації системи, найбільш адміністративно-стабільним та залежним від бюджетних коштів є дорадництво АР Крим; - підприємницькі засади інформаційно-консультаційного обслуговування найбільш розвинені в Миколаївській області, система дорадництва якої знаходиться на початковому етапі функціонування. З метою зменшення впливу факторів, стримуючих попит та пропозицію дорадчих послуг, рекомендується поширення регіонального та особливо районного рівнів діяльності інформаційно-консультаційних служб, що забезпечить збільшення кількості звернень до центрів, зростання рівня адресності інформації, та скорочення витрат часу та матеріальних ресурсів на виїзди консультантів у господарства. Використання певної інформації з метою прийняття обґрунтованого рішення вже передбачає виникнення додаткової вартості. Отже, дорадчі послуги індивідуальної групи мають бути платними незалежно від економічного ефекту впровадженої поради, адже сама послуга (товар) має вартість. Для забезпечення доступними за ціною інформаційно-консультаційних потреб фермерів та невеликих господарств рекомендується:
проводити семінари та практичні тренінги, які є фінансово доступними для цієї групи товаровиробників; при виконанні спеціальних послуг (впровадження інноваційних проектів), які мають високу вартість, дорадчі служби повинні поширювати коло клієнтів. Виходячи з того, що центральною категорією дорадчої діяльності в економічному сенсі є „прийняття рішення”, ефективність дорадництва з одного боку виступає як суб’єктивний показник корисності інформаційно-консультаційної послуги при прийнятті товаровиробником певного рішення, а з іншого - як об’єктивний показник, що характеризує ефективність роботи дорадчої служби.
Для розрахунку суб’єктивної ефективності дорадництва разом з визначенням економічного ефекту ми рекомендуємо застосовувати економетричні методи розрахунку ціни попиту (WTP) та ціни пропозиції (WTA). Об’єктивну ефективність дорадчої служби пропонується розглядати як якість роботи дорадника, що визначається оцінкою його роботи клієнтом, рівнем виконання посадових обов’язків і дотримування кодексу дорадника. |
