Анотація до роботи:

Любімов В.І. Організаційно-економічний механізм формування і функціонування фінансово-промислових груп. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – 08.06.01 – економіка, організація та управління підприємствами – Національний університет харчових технологій, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено удосконаленню організаційно-економічного механізму формування і функціонування фінансово-промислових груп. Визначено економічний зміст і особливості функціонування фінансово-промислових груп в ринковій економіці. Проведено аналіз сучасного стану розвитку фінансово-промислових груп в Україні. Визначено основні задачі, покладені на фінансово-промислові групи в умовах переходу до ринкової економіки. Розроблено методику вдосконалення механізму формування і функціонування фінансово-промислових груп. Побудувано оптимальну фінансову схему ФПГ у залежності від форми її утворення.

1. Організаційно-економічний механізм фінансово-промислових груп (ФПГ) має складну структуру, однак можна виділити такі його складові, як механізм формування і використання ресурсів (капіталу); механізм управління затратами; механізм управління фінансами; мотиваційний механізм; механізм взаємодії з ринком. Структура цього механізму визначається через: організаційно-технічну систему або формування вертикальних зв’язків між підприємствами й адміністративним центром та горизонтальних зв’язків між окремими підприємствами; систему планування, контролю й оцінки їх діяльності; установлення матеріальної відповідальності; мотиваційний механізм функціонування.

2. Фінансовий капітал слід визначати як сукупні ресурси банківського і промислового капіталу, що використовуються в підприємництві. Він є поштовхом для розвитку фінансово-промислових груп. Виходячи з цього фінансово-промислову групу можна визначити як форму інституціонального відображення процесів концентрації і злиття банківського і промислового капіталу. Здійснення даних процесів може відбуватися в рамках різних організаційно-правових форм, характерних для великого капіталу. Дане визначення має ряд переваг методологічного характеру: підкреслює статус фінансово-промислової групи як багатофункціонального інституту; прямо зазначено, які процеси знаходяться в основі формування подібних структур; відзначене різноманіття форм організації фінансово-промислових груп.

3. Напрямами подальшого формування ФПГ в Україні є: зниження ступеня банківського кредитування і перехід на внутрішні джерела самофінансування завдяки значному нагромадженню власного потенціалу й агресивній політиці росту; розробка моделі стратегічного планування; чіткий контроль встановлених законом рамок визначення монополій. Держава повинна сприяти їх розвитку.

4. Визначено причини неефективної діяльності ФПГ в Україні: відсутність якісних цілей розвитку, державної підтримки, фінансових засобів, низький рівень диверсифікованості та інтеграції виробництва, відсутність інноваційної спрямованості та висококваліфікованого складу управлінців, недосконала законодавча база.

Для підтримки розвитку ФПГ державі слід розвивати законодавчу базу у напрямі регулювання діяльності акціонерних товариств, руху цінних паперів, трастової діяльності; надавати державні гарантії під інноваційно-інвестиційні проекти; знизити експортні мита і залучити ФПГ до реалізації загальнодержавних програм; розробити систему податкових пільг; сприяти розвитку малого бізнесу з метою його залучення до ФПГ.

5. Класифікацію ФПГ слід застосовувати за кількісними та якісними крітеріями й організаційно-структурними формами. В основу класифікації можуть бути покладені наступні критерії: центр формування групи; спосіб формування; спосіб інтегрування; розміри групи; границі здійснення виробничої діяльності.

6. Запропонована нова концептуальна схема взаємодії основних складових ФПГ. На схемі відображені об'єкти управлінських впливів в процесі розробки і впровадження інвестиційних проектів залежно від стану зовнішнього середовища і взаємодії з інвесторами і органами влади по розгляду інвестиційної пропозиції: розробка і доведення до учасників ФПГ необхідної інформації, управління їх взаємодією; проведення експертизи пропозицій учасників.

7. Розроблена модель процесу фінансових потоків, що забезпечують господарську діяльність ФПГ полягає у: представленні процесу, що здійснюється учасниками ФПГ, у єдиному, вартісному вимірі; контролі доцільності фінансування господарської діяльності учасників ФПГ у процесі реалізації інвестиційних і інноваційних проектів; контролі результативності діяльності кожного кластера в процесі досягнення цілей ФПГ за етапами життєвого циклу інноваційної діяльності; контролі діяльності служб Центральної Компанії по забезпеченню цілеспрямованості фінансових потоків; фінансовому контролі Центральної Компанії за діяльністю партнерів.

8. Визначено пріоритетні напрями діяльності фінансово-промислових груп на національному ринку: для зменшення обсягів заборгованості необхідне введення системи внутрішніх розрахунків, альтернативно обтяжених значним обсягом зобов'язань по розрахунковим рахункам, заснованих, на пред'явницькому безпроцентному векселі; залучення іноземних засобів банком-учасником ФПГ під власні гарантії; страхування інвестиційних проектів ФПГ; цілеспрямоване формування іміджу групи яка займається суспільно корисною, значимою діяльністю на національному ринку; розвиток мережі представництв ФПГ у регіонах, де зосереджені основні виробничі активи групи та сприяння уряду глобалізації діяльності ФПГ.

9. Основними складовими частинами стратегії розвитку фінансово-промислової групи є: створення передумов для задоволення загальних економічних інтересів учасників групи; формування єдиної фінансової системи в рамках ФПГ; збереження і збільшення частки ФПГ на товарних ринках; диверсифікованість діяльності і вихід на нові товарні ринки; створення умов для нагромадження внутрішніх і залучення зовнішніх інвестицій; збереження і розвиток потенціалу НДДКР; формування іміджу ФПГ. Для реалізації стратегічних цілей необхідна побудова адекватної організаційної структури, що включає в себе: фінансовий блок, виробничий блок, сервісно-торговий блок, інформаційний блок, блок перспективного розвитку, блок забезпечення безпеки.

10. До основних принципів формування фінансово-промислових груп слід віднести наступні: цільова спрямованість, фінансова спрямованість, інвестиційна спрямованість, організаційна спрямованість, виробничо-технологічна кооперація, диверсифікованість. Прикладом може служити ФПГ “Металургія”, механізм функціонування якої був сформований виходячи з цілей створення та принципів формування групи.

11. Методику прогнозу розвитку ФПГ доцільно робити на 4-5 років з розбивкою по роках. Розроблена в ході формування ФПГ "Металургія" система розрахунків дозволила вирішити проблему не тільки поточних, але і прострочених платежів взаємопов’язаним організаціям, пеню і штрафи. Відзначена трансформація підприємств у складі групи відбилася насамперед на зниженні рівня відсотка, стягнутого фінансовими інститутами за здійснення даної угоди (відсотка комісійних) для підприємств – учасників ФПГ. За II і III квартали 2002 р. це дозволило знизити на 50% величину відсотків по кредитах. Гарантійне надання кредитів, а також досить низька процентна ставка по них дозволила знизити і час обороту засобів підприємств на 20% (раніше він досягав 3,5 місяців). Налагоджена система взаємозв'язків фінансових інститутів, промислових і торгових підприємств у рамках ФПГ спричинила за собою, у тому числі і за рахунок збільшення обсягу вексельного й іншого кредитування, ріст сукупного обсягу виробництва і роздрібного товарообігу.

12. Зростання промислового виробництва в середньому по традиційній (виробленій до створення ФПГ) номенклатурі продукції до кінця 2003 р. у порівнянні з 2002 р. складе близько 5%. Тоді як збільшення виробництва відносно "нової" продукції для даної групи виробників прогнозується на рівні 8 – 10%. До середини 2004 р. тільки за рахунок модернізації існуючих виробничих потужностей, здійснення якої стало можливим у 2001 р. у результаті активної підтримки фінансових структур-учасників ФПГ "Металургія", збільшення обсягу виробництва продукції може наблизитися до 13-15%.

Публікації автора:

1. Любімов В.І. Організаційно-економічні основи побудови фінансово-промислових груп // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2003. – № 4. – С. 81-87.

2. Любімов В.І. Особливості формування і функціонування ПФГ // Регіональні перспективи. – 2002. – № 6 (25). – С. 100-103.

3. Любімов В.І. Сутність фінансово-промислових груп і протиріччя їхнього розвитку // Схід. – 2003. – № 2 (52). – С. 65-69.

4. Любімов В.І. Фінансово-промислові групи як інституціональна форма функціонування фінансового капіталу // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2002. – № 3. – С. 121-126.

5. Дацій О.І., Любімов В.І. Удосконалення організаційних форм і стратегічне планування розвитку фінансово-промислових груп // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 1. – С. 28-33.

6. Любімов В.І. Державне регулювання промислово-фінансових груп (ПФГ) // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2002. – № 1. – С. 89-92.

7. Любімов В.І. Інвестиційна привабливість фінансово-промислової групи // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2000”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – Т. 30. Економіка. – С. 26-27.

8. Любімов В.І. Маркетингова політика фінансово-промислових груп // Матеріали Третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції „Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – Т. 2. – С. 26-28.

9. Любімов В.І. Організація фінансово-промислової групи // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених „Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 166-167.

10. Любімов В.І. Особливості функціонування ФПГ // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених „Україна у світовій економічній спільноті”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 102-103.

11. Любімов В.І. Створення фінансово-промислових груп в Україні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених „Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 63-64.

12. Любімов В.І. Фінансово-промислові групи на національному ринку // Збірник наукових праць науково-практичної конференції „Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні”. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2002. – Вип. № 2. – С. 123-124.

13. Любімов В.І. Функціонування фінансово-промислових груп у сучасних умовах // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – Т. 23. Економіка. – С. 4-6.