406. Кочетков Володимир Миколайович. Організаційно-методологічні основи управління фінансовою стійкістю банку: дис... д-ра екон. наук: 08.06.01 / Національний авіаційний ун-т. - К., 2004. - 32 с.
Анотація до роботи:
Кочетков В. М. Організаційно-методологічні основи управління фінансовою стійкістю банку. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 — Економіка, організація та управління підприємствами. — Міжнародний Соломонів університет, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних проблем і практики управління фінансовою стійкістю банку в нестабільній економіці. Розглянуто теоретичні засади організації діяльності банків як підприємств ринкової інфраструктури в умовах невизначеності і ризику. Розроблені методологічні та організаційні домінанти комплексного управління фінансовою стійкістю сучасного банку. Обґрунтовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення методології рейтингової оцінки стану фінансової стійкості банків. Запропоновані методологічні підходи до мінімізації та моделювання банківських ризиків у механізмі управління фінансовою стійкістю. Проведена діагностика та запропоновано шляхи зміцнення фінансової стійкості банків України.
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в удосконаленні методологічних засад управління фінансовою стійкістю, системи аналітичних засобів та модельного інструментарію для підвищення наукового обґрунтування фінансових рішень в банківській сфері в умовах нестабільної економіки. Це дозволило сформулювати низку висновків концептуально-теоретичного, методологічного та науково-прикладного характеру, які відображають вирішення задач дисертаційного дослідження відповідно до поставленої мети.
1. Соціально-економічна роль банків в економіці визначається функціями, які вони виконують, відіграючи роль базової ланки кредитної системи і можуть бути побудованими за принципами сегментування чи універсальності. В дисертації доведено, що ефективність операцій банку прямо пов’язана з його розміром. Великі банки мають можливість поглибити спеціалізацію, диверсифікувати активи і у такій спосіб розосередити ризики. Також доведено, що одним із головних напрямків удосконалення організаційної структури банку є створення регіональних управлінь, які мають значні повноваження під час проведення операцій і контролю.
2. Спроможність банківської системи здійснювати свою діяльність, її місце і роль у процесах економічних перетворень і подальшого розвитку економіки України значною мірою залежить від стану її фінансової стійкості. Для досягнення стійкості банківської системи потрібно здійснити додаткові заходи, спрямовані на підвищення платоспроможності і надійності функціонування банківської системи, а саме: підвищити рівень капіталізації банків; удосконалити систему реєстрації банків і порядок надання ліцензій на здійснення банківських операцій; розробити стратегію роботи з великими профільними банками, що має зменшити ризик виникнення кризи банківської системи; вдосконалити систему страхування банками вкладів і депозитів; використовувати оцінку рейтингу банків за системою САМЕL; установити жорсткіший контроль за формуванням банками фондів страхування кредитних ризиків; ефективніше використовувати систему раннього реагування, яка дає змогу виявляти проблеми в діяльності банків на початкових стадіях їх виникнення.
3. На основі виділених параметрів фінансової стійкості з урахуванням характеру впливу ендогенних та екзогенних факторів запропоновано таке формулювання фінансової стійкості як ринкової категорії — це спроможність банку як системи трансформування ресурсів (персоналу, фінансових ресурсів, активів, обладнання та інформаційних технологій) з максимальною ефективністю і мінімальним ризиком виконувати свої функції у ринковому середовищі попри вплив ендогенних та екзогенних факторів. Щодо забезпечення фінансової стійкості банку необхідно виділити такі взаємопов’язані напрямки: стійкість капітальної бази; стійкість ресурсної бази; організаційно-структурна стійкість банку; комерційна стійкість банку. Домінантами комплексного управління фінансовою стійкістю банку слід вважати: по-перше, організацію комплексного аналізу фінансової стійкості; по-друге, організацію рейтингової оцінки стану фінансової стійкості; по-третє, управління банківськими ризиками.
4. Обґрунтовано, що поняття ефективного управління банком охоплює такі основні напрямки: стратегічне планування, маркетинг, управління технологічним розвитком, фінансовий контроль, підготовка кадрів. Ефективність управління банком, його фінансовий стан можуть бути оцінені за допомогою системи рейтингової оцінки. У зв’язку з цим необхідне створення системи рейтингової оцінки діяльності банків на національному рівні з використанням зарубіжного досвіду.
5. Аналіз фінансової стійкості являє собою систему спеціальних знань, пов’язаних із дослідженням тенденцій усебічного розвитку, науковим обґрунтуванням планів і управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, а також пошуком, вимірюванням і обґрунтуванням резервів підвищення ефективності фінансових показників діяльності банку. Аналітичне дослідження, його результати і їх використання в банківському менеджменті мають відповідати певним принципам (вимогам), що накладають свій відбиток на це дослідження і повинні обов’язково виконуватися у процесі організації, проведення і практичного використання результатів аналізу фінансової стійкості. Основними з цих принципів є: урахування специфіки тієї країни, де функціонує банк; науковий характер; комплексність; забезпечення системного підходу до аналізу; об’єктивність, конкретність, точність; дійовість; проведення аналізу за планом і систематично; оперативність; демократизм.
6. Розроблені концептуальні засади організації комплексного аналізу фінансової стійкості банку. Система комплексного аналізу включає оцінку фінансово-економічної ситуації в країні, аналіз власних, запозичених і залучених коштів, активів, доходів, витрат і прибутковості, темпів зростання банку, ліквідності і платоспроможності, дотримання економічних нормативів.
7. На основі проведеного аналізу існуючих методів рейтингової оцінки діяльності банків в дисертації запропоновані шляхи їх вдосконалення. Одним із найбільш перспективних підходів до рейтингової оцінки фінансової стійкості вітчизняних банків є підхід, що ґрунтується на застосуванні методів прикладного статистичного аналізу, зокрема методів розпізнавання образів та кластерного аналізу. Основними напрямками вдосконалення цього підходу є такі: урахування динаміки фінансового стану банків; розширення набору фінансових коефіцієнтів, що використовуються під час аналізу.
8. Застосування сучасного інструментарію багатовимірного статистичного аналізу дає змогу значно розширити методологічні можливості та принципи рейтингової оцінки банків. Викладений в дисертації підхід до вдосконалення методологічних принципів рейтингової оцінки банків на основі використання методів розпізнавання образів та кластерного аналізу може служити додатковим інструментом нагляду за банківською системою, насамперед пруденційного, а також використовуватись банківськими аналітиками для “експрес-оцінки” роботи власного банку, аналізу фінансової стійкості банків-контрагентів та незалежними рейтинговими агенціями для складання рейтингу вітчизняних банків.
9. Підвищенню ефективності механізму управління фінансовою стійкістю сприятиме запропонована класифікація ризиків, які поділяються на непрямі та фінансові. Це дозволило сформулювати напрямки управління банківськими ризиками: по-перше, макроекономічне (на рівні держави) управління банківськими ризиками, яке реалізується засобами адміністративного й економічного регулювання ризиків і яке передбачає існування ефективної системи банківського законодавства і нормативних актів НБУ, що містять у собі механізми і процедури подолання кризових явищ; по-друге, внутрішньобанківська стратегія управління ризиками, яка реалізується через виконання менеджерами банку своїх функцій. Мета процесу управління полягає в обмеженні чи мінімізації рівня ризику. При цьому, процес управління ризиками складається з трьох основних етапів: усвідомлення ризику, визначення причин його виникнення та ризикованих сфер; обчислення величини ризику за допомогою кількісних методів; мінімізація ризиків з використанням відповідних методів управління.
10. В дисертації виділені критерії оцінки фінансового стану клієнтів, їх кредитоспроможності і запропоновані методичні основи аналізу фінансового стану клієнтів банку з визначенням диференційовано для позичальників-юридичних осіб, позичальників-банків та позичальників-фізичних осіб критеріїв оцінки і присвоєнням кожному кредиту інтегрованого коефіцієнта, який відображає ступінь кредитного ризику. Це дозволило провести класифікацію позичок та визначити розмір відрахувань в страховий резервний фонд. Методичні основи аналізу фінансового стану клієнтів банку доцільно використовувати при проведенні оцінки фінансового стану позичальників перед наданням кредиту, а також при проведенні кредитного моніторингу. В роботі обґрунтована необхідність створення єдиного реєстру ненадійних позичальників у формі електронної системи.
11. Формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями та від дебіторської заборгованості банків відбувається у складних умовах трансформації ринкової економіки. Тому дуже важливим є виконання банками в повному обсязі нормативних вимог, щодо формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат в процесі банківської діяльності, а також здійснення заходів щодо поліпшення якості активів та зниження рівня ризиків. Резерви виконують захисну функцію, забезпечують підвищення фінансової стійкості і надійності банку.
12. Вдосконалення моделювання банківських ризиків доцільно здійснювати за двома ключовими взаємопов’язаними між собою напрямками: по-перше, використовуючи підхід, запропонований Н. М. Марковіцем щодо раціонального формування портфелів активів і пасивів з урахуванням фінансових ризиків; по-друге, застосовуючи апарат лінійного програмування для знаходження структури активів, зобов’язань і капіталу, що доставляє мінімум ризику ліквідності при виконанні нормативних вимог НБУ та внутрішньобанківських обмежень.
13. Проведений аналіз свідчить про динамічний розвиток банківської системи України впродовж 2002—2003 років. Банківська система позитивно впливала на макроекономічний стан країни. Банки спрямовували зусилля на зміцнення своєї фінансової стійкості та надійності за рахунок підвищення рівня капіталізації, зміцнення стабільності ресурсної бази шляхом збільшення частки довгострокових залучених коштів, формування резервів за активними операціями, зменшення обсягів проблемних кредитів та ризикованості здійснюваних операцій. Разом з тим спостерігається тенденція до зниження показника достатності капіталу, що пояснюється більш швидким зростанням активів, ніж капіталу. Недоформований резерв під кредитні ризики та зменшення фінансового результату деяких банків стали причиною скорочення обсягу регулятивного капіталу. Капітал банків зростав в основному за рахунок нарощування статутних фондів і субординованого боргу. Разом з поліпшенням якості активів та підвищенням ефективності їх використання спостерігається тенденція до зниження рівня процентної маржі та загальної дохідності активних операцій банків. Це пов’язано зі зростанням витрат на формування резервів під ризики, збільшенням адміністративних витрат, зменшенням доходів від валютообмінних операцій та списанням безнадійних активів. Для поліпшення фінансового розвитку банків України необхідно: по-перше, нарощувати регулятивний капітал шляхом збільшення статутного капіталу та зниження рівня ризикованості активних операцій; по-друге, покращити якість активів за рахунок збільшення робочих активів; по-третє, необхідно проводити більш виважену процентну політику у поєднанні зі збалансованістю термінів повернення активів та зобов’язань; по-четверте, поліпшити ефективність стратегічного прогнозування на основі бізнес-планування та бюджетування; по-п’яте, розширити спектр банківських операцій, зокрема за рахунок здійснення лізингових операцій.
14. Отримала подальший розвиток методологія прогнозування фінансової стійкості банку на основі розробки адаптаційної системи планування. Система планування дає початок управлінському процесу, установлює мету, перспективи і необхідні пропорції, вона убирає в себе три компоненти: стратегічне, тактичне й оперативне (фінансове) планування. Слід виділяти три рівні планування: планування діяльності банку взагалі; планування діяльності окремих підрозділів; функціонально-операційне планування (планування окремих операцій і послуг). Залежно від цілей, які постають перед менеджерами банку, виникає потреба в проведенні аналізу, планування, обліку і контролю різних потоків грошових коштів, тобто в бюджетуванні грошових потоків. Формування установами банку своїх власних планів має здійснюватися у взаємозв’язку із загальнобанківськими цілями і з урахуванням основних напрямків бізнес-політики банку.
15. Існує декілька причин, що зумовлюють подальший розвиток нетрадиційних банківських операцій та послуг. Серед них слід виділити такі: 1) необхідність підвищення фінансової стійкості та надійності банка; 2) потреба підвищення якості обслуговування клієнтів; 3) необхідність диверсифікації банківських доходів шляхом збільшення частки комісійних доходів; 4) необхідність диверсифікації банківських ризиків; 5) необхідність розширення та оптимізації структури ресурсної бази; 6) загострення конкуренції між фінансово-кредитними установами. В дисертації обґрунтована необхідність вдосконалення організації лізингових операцій, їх значення для підвищення стійкості банку. Запропоновані шляхи розвитку безготівкових розрахунків на основі створення єдиної національної пластикової картки.
16. Одним з важливих заходів забезпечення фінансової стійкості і надійності банків є страхування депозитів. Система депозитного страхування України, повинна мати наступні характеристики: 1) обов’язковість; 2) імперативність; 3) змішана форма власності; 4) обмеженість; 5) ставки платежів, диференційовані по банках; 6) структурний склад: Українська корпорація страхування депозитів і регіональні відділення в обласних центрах країни, фонди депозитного страхування, страхові організації України; 7) суб’єкти: усі банки, зареєстровані в Україні; 8) об’єкти страхування визначаються законодавчо. Вдосконалення системи депозитного страхування в Україні дозволить вирішити наступні задачі: по-перше, запобігти кризі банківської системи внаслідок втрати банками ліквідності та одночасного вилучення грошей із депозитних рахунків; по-друге, захистити вкладників у випадку банкрутства банків. Таким чином, необхідність вдосконалення системи депозитного страхування в Україні обумовлена потребами розвитку і зміцнення фінансової стійкості банківської системи країни, зрозуміло, при наявності відповідних інституціональних та фінансово-економічних передумов.
Публікації автора:
Монографії та підручники
Кочетков В. Н. и др. Современная система денежных расчетов: 3-е изд., пераб. и доп. / В. Н. Кочетков, И. Г. Нелепа, О. В. Бондарева, Н. Б. Басюк. — К.: Европ. ун-т, 2000. — 179 с. — 10,02 друк. арк. (Особистий внесок: розділи “Расчеты через систему электронных платежей”, “Перспективы внедрения пластиковых карточек в Украине”, “Характеристика системы депозитного страхования” — 1,43 друк. арк.).
Кочетков В. Н., Краева Е. В., Кочеткова О. В. Организация лизинговых операций. — 2-е изд., стереотип. — К.: ЕУФИМБ, 2000. — 103 с. — 6,34 друк. арк. (Особистий внесок: “Введение”, розділи “Экономическая сущность лизинга и его виды”, “Классификация видов лизинга”, “Этапы развития лизингового бизнеса в Украине”, “Механизм заключения и реализации лизинговых договоров”, “Методические основы расчета лизинговых платежей”, “Предпосылки для развития лизинговых операций в Украине” — 2,53 друк. арк.).
Кочетков В. М. Організація управління фінансовою стійкістю банку в ринкових умовах: Монографія. — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. — 300 с. — 13,78 друк. арк.
Аналіз банківської діяльності: Підручник / За ред. А. М. Герасимовича. — КНЕУ, 2003. — 599 с. — 42,12 друк. арк. (Особистий внесок: тема 1 “Предмет, метод та інформаційне забезпечення аналізу діяльності комерційного банку”, тема 14.6 “Рейтингові системи оцінки фінансового стану комерційних банків” — 1,5 друк. арк.).
Статті в наукових фахових виданнях
Кочетков В. М. Методичні підходи до аналізу та управління ризиком ліквідності балансу комерційного банку // Фінанси України. — 2000. — № 10. — С. 98—101. — 0,2 друк. арк.
Кочетков В. М. Методичні принципи аналізу якості стратегічного планування банку // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвідомчий наук. зб. — Вип. 8. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 293—300. — 0,35 друк. арк.
Кочетков В. М. Методологічні аспекти визначення фінансової стійкості комерційного банку // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип. 4. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 293—300. — 0,67 друк. арк.
Кочетков В. М. Роль та місце комерційних банків у ринковій економіці // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип. 6. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 458—467. — 0,8 друк. арк.
Кочетков В. М. Аналіз доходів, витрат і прибутковості комерційного банку в механізмі зміцнення його фінансової стійкості // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип. 7. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 541—546. — 0,43 друк. арк.
Кочетков В. М. Забезпечення фінансової стійкості як умова ефективного банківського менеджменту // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. — Вип. 9. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 340—352. — 0,61 друк. арк.
Кочетков В. М., Андрушко Н. Ю. Вдосконалення формування власних коштів комерційного банку для забезпечення його фінансової стійкості // Вісник ЖІТІ. Економічні науки. — 2001. — № 14. — С. 131—136. — 0,31 друк. арк. (Особистий внесок: функції і характеристика складових власного капіталу банку, пропозиції щодо удосконалення його аналізу для забезпечення фінансової стійкості — 0,27 друк. арк.).
Кочетков В. М. Сутність та критерії оцінки фінансового стану клієнтів комерційного банку в механізмі зміцнення його фінансової стійкості // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. Наук. праць. — Вип. 123. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. — С. 78—84. — 0,32 друк. арк.
Кочетков В. М. Ліквідність та платоспроможність комерційного банку в механізмі зміцнення його фінансової стійкості // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. Наук. праць. — Вип. 125. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. — С. 166—170. — 0,22 друк. арк.
Кочетков В. М. Методологічні питання прогнозування фінансової стійкості комерційного банку на основі розробки виробничого і фінансового планів // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. Наук. праць. — Вип. 126. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. — С. 143—150. — 0,38 друк. арк.
Кочетков В. М. Контроль та аналіз виконання бізнес-плану в механізмі зміцнення фінансової стійкості комерційного банку // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. Наук. праць. — Вип. 128. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. — С. 84—89. — 0,29 друк. арк.
Кочетков В. М., Андрушко Н. Ю. Вдосконалення формування залучених коштів комерційного банку для забезпечення його фінансової стійкості // Вісник ЖІТІ. — Економічні науки. — 2002. — № 18. — С. 183—186. — 0,31 друк. арк. (Особистий внесок: характеристика залучених і запозичених коштів, пропозиції щодо удосконалення їх аналізу для забезпечення фінансової стійкості банку — 0,2 друк. арк.).
Кочетков В. М. Формування та основні етапи еволюції банківської системи України // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип. 2(9). — К.: КНЕУ, 2002. — С. 294—300. — 0,57 друк. арк.
Кочетков В. М. Методичні основи аналізу фінансового стану клієнтів комерційного банку // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип. 3(10). — К.: КНЕУ, 2002. — С. 262—271. — 0,61 друк. арк.
Кочетков В. М. Методологічні підходи до моделювання банківських ризиків // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип. 5(12). — К.: КНЕУ, 2002. — С. 279—282. — 0,36 друк. арк.
Кочетков В. М. Механізм формування резервів для покриття збитків від банківських ризиків // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип. 6(13). — К.: КНЕУ, 2002. — С. 263—270. — 0,55 друк. арк.
Кочетков В. М. Вдосконалення методів рейтингової оцінки комерційних банків у механізмі зміцнення довіри до банківської системи // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львівського національного університету: Доходи та заощадження в умовах трансформації економіки України. — Спец. вип. 10. — Львів: Інтереко, 2002. — С. 177—184. — 0,42 друк. арк.
Кочетков В. Сучасна практика рейтингової оцінки діяльності комерційних банків // Економіка України. — 2002. — № 6. — С. 25—31. — 0,66 друк. арк.
Кочетков В. М. Удосконалення аналізу активів комерційного банку для забезпечення фінансової стійкості // Вчені записки: Наук. Збірник. — Вип. 4. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 172—176. — 0,4 друк. арк.
Кочетков В. М. Методологічні аспекти мінімізації кредитного ризику в механізмі забезпечення фінансової стійкості // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. — Вип. 10. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 220—229. — 0,52 друк. арк.
Кочетков В. М. Аналіз існуючої практики оцінки фінансового стану клієнтів комерційного банку і передумови її вдосконалення // Економіка та підприємництво. — Вип. 8. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 112—122. — 0,58 друк. арк.
Публікації в інших виданнях
Кочетков В. Н. Анализ банковской деятельности: теоретико-прикладной аспект: Монография. — К.: МАУП, 1999. — 192 с. — 10,0 друк. арк.
Енциклопедія банківської справи України / Редкол.: В. С. Стельмах (голова) та ін. — К.: Молодь, Ін Юре, 2001. — 680 с. — 71,4 друк. арк. (Особистий внесок: терміни — аналіз банківської діяльності, валютна позиція, інсайдер, кредитні спілки, процентний ризик — 0,4 друк. арк.).
Кочетков В. М. Роль кредитования в формировании финансовых ресурсов предприятия. Оценка кредитоспособности заемщика // Инвестиционные ресурсы для стабилизации функционирования систем энергетики: Тезисы докладов семинара. 14—17 мая 1996 г. Часть ІІ. — К.: Общество “Знание” Украины, 1996. — С. 18—20. — 0,20 друк. арк.
Кочетков В. М. Планування фінансової діяльності комерційних банків // Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції 16-17 грудня 1999 р. — К.: Вид-во Європейського університету, 2000. — С. 211—213. — 0,08 друк. арк.
Кочетков В. М. Методичні підходи до управління ризиками в механізмі зміцнення фінансової стійкості комерційного банку // Недержавна система безпеки підприємництва як суб’єкт національної безпеки України: Збірник матеріалів науково-практичної конференції 16-17 травня 2001р.— К.: Вид-во Європейського університету, 2001. — С. 122—128. — 0,33 друк. арк.
Кочетков В. М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку // Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції. Березень 2001 р. — К.: Вид-во Європейського університету, 2001. — С. 92—94. — 0,10 друк. арк.
Кочетков В. М. Фінансове планування в комерційному банку на основі розробки бізнес-плану // Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть: Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції. 24-26 травня 2001 р. — К.: Політехніка, 2001. — С. 128. — 0,05 друк. арк.
Кочетков В. М. Методичні принципи складання, контролю та аналізу маркетингового плану комерційного банку // Маркетинг: теорія і практика: Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції. 25-26 травня 2001 р. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 99—100. — 0,05 друк. арк.
Кочетков В. М. Основні параметри фінансової стійкості комерційного банку // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі: Тези доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції. Травень 2001 р. — Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. — С. 159—160. — 0,08 друк. арк.
Кочетков В. М. Методичні основи аналізу оптимального росту комерційного банку // Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства”: Тези доповідей міжнародної науково-методичної конференції. 16-17 травня 2002 р. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 255—256. — 0,07 друк. арк.
Кочетков В. М. Діагностика стану фінансової стійкості банків України // Factors of Economic Growth in Ukraine and Neighboring Countries: 21—22 November, 2003, Kyiv, Ukraine. — К., 2003. — С. 63—64. — [American councils for international education]. — 0,12 друк. арк.
