1. Теоретичний аналіз проблеми дослідження показав, що вже з 20-х років XX століття в науці та практиці значна увага приділялась вивченню техніко-технологічних аспектів підготовки фахівців машинобудівного профілю. Виявлено, що підготовка робітників машинобудівного профілю в Україні ґрунтується на багаторічному досвіді традиційних систем професійного навчання, що характеризуються відходом від ремісничого характеру підготовки до професійного навчання на основі поєднання загальноосвітньої підготовки з продуктивною працею і безпосередньо пов’язана з формуванням і розвитком машинобудування як науки. Водночас питання підготовки кваліфікованих робітників машинобудівного профілю у професійних ліцеях не дістали систематичного й обґрунтованого висвітлення. Посилення вимог до професійної компетентності виробничого персоналу зумовили необхідність модернізації системи ПТО, створення нових типів ПТНЗ, зокрема професійних ліцеїв, з метою забезпечення дворівневої підготовки кваліфікованих робітників за складними та інтегрованими професіями, організації допрофесійної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів, курсового професійно-технічного навчання дорослого населення. Вивчення зарубіжного досвіду підготовки кваліфікованих робітників машинобудівного профілю в постсоціалістичних країнах (Бєларусь, Російська Федерація, Узбекистан), а також у Великій Британії, Іспанії, Німеччині, Польщі, Румунії, Сполучених Штатах Америки, Туреччині, Франції, Швеції, Японії дало змогу виявити притаманні їм такі позитивні тенденції, як: варіативність, багатоступеневість навчання, відмова від вузькопрофільних спеціальностей, максимальна наближеність навчання до потреб виробництва, особистісно орієнтований підхід у професійному навчанні та вихованні, випереджувальний характер професійної підготовки, модернізація науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення професійної освіти. 2. Теоретично обґрунтовано концептуальні засади підготовки кваліфікованих робітників машинобудівного профілю у професійному ліцеї, що розкривають мету, завдання і місце навчального закладу в системі неперервної професійної освіти, дидактичні принципи проектування змісту професійного навчання, підходи до його оновлення, психолого-педагогічні і методичні засади організації навчально-виховного процесу, особливості управління, кадрове та матеріально-технічне забезпечення. Розроблено та експериментально перевірено модель дворівневої підготовки кваліфікованих робітників машинобудівного профілю у професійному ліцеї. Її особливість полягає у тому, що учні мають змогу поетапно здобувати кваліфікацію різного рівня відповідно до своїх здібностей і бажань. Кожний рівень навчання у професійному ліцеї передбачає теоретичну та практичну завершеність змісту і закінчується тематичною атестацією з присвоєнням учням робітничої кваліфікації згідно з набутими професійними знаннями, уміннями й навичками. Перший рівень навчання складається з двох взаємопов’язаних складових: загальноосвітньої та професійної. За два роки навчання заклад надає можливість учневі здобути повну загальну середню освіту та робітничу кваліфікацію (3-й розряд) з професії. Уже після першого рівня навчання майбутні робітники машинобудівного профілю мають можливість працювати на підприємствах чи продовжити навчання у вищих навчальних закладах відповідного профілю. На другий рівень навчання переводяться учні, які успішно завершили перший рівень навчання й виявили бажання навчатися далі. Структура другого рівня навчання у професійному ліцеї включає ще два навчальних блоки (1 рік), що функціонують автономно і дають можливість учням на третьому році навчання підвищити кваліфікацію (4 – 5 розряди) або ж додатково оволодіти другою професією на рівні 3-го робітничого розряду. Експериментальна перевірка розробленої моделі дворівневої підготовки кваліфікованих робітників машинобудівного профілю у професійному ліцеї підтвердила її практичну цінність й можливість впровадження у ПТНЗ України. 3. Теоретично обґрунтовано принципи відбору та структурування змісту професійного навчання кваліфікованих робітників машинобудівного профілю у професійному ліцеї: стандартизації; випереджувального підходу до професійної підготовки; науковості; фундаменталізації; систематичності і послідовності; наступності; доступності і посильності; єдності і взаємозв’язку загальноосвітньої та професійної підготовки; гуманізації; гуманітаризації; єдності професійного навчання і виховання; професійної спрямованості навчання; індивідуалізації; диференціації та інтеграції. Виявлено, що розробка і впровадження експериментальних навчальних планів з професій „Слюсар-інструментальник”, „Токар. Фрезерувальник” дасть змогу викладачам і майстрам виробничого навчання більш гнучко реагувати на зміни, що відбуваються у сфері матеріального виробництва, орієнтуватись у підготовці кваліфікованих робітників на кінцевий результат. 4. До організаційно-педагогічних умов підготовки кваліфікованих робітників машинобудівного профілю у професійному ліцеї віднесено: оновлення змісту професійного навчання, посилення його фундаментальної складової; розробку і впровадження експериментальних навчальних планів; організацію професійного навчання учнівської молоді за двома рівнями; використання сучасних форм і методів професійного навчання, навчально-методичного комплексу; підвищення кваліфікації викладачів і майстрів виробничого навчання, їх стажування на сучасних підприємствах машинобудівної галузі; здійснення професійного виховання, психологічної підтримки учнів для їх прискореної адаптації до нових умов навчання й трудової діяльності; організацію технічної творчості та раціоналізаторства учнів і педагогів; розвиток взаємодії із загальноосвітніми навчальними закладами (допрофесійна підготовка учнів 8–11 класів), роботодавцями–замовниками робітничих кадрів та іншими соціальними партнерами (професійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації робітників та незайнятого населення); модернізацію матеріально-технічної та навчальної бази. 5. Навчально-методичний комплекс професійного навчання кваліфікованих робітників машинобудівного профілю спрямовано на самостійне засвоєння навчального матеріалу, заощадження часу для творчої роботи. Його основними елементами є: пояснювальна записка з предмета; поурочно-тематичний план; курс лекцій з теоретичного матеріалу; комплект методичних рекомендацій для виконання практичних завдань, контрольних робіт тощо; комплект завдань для проведення підсумкового контролю знань, а також комплект питань для самоконтролю; критерії оцінювання; список рекомендованої літератури до кожної теми. Цей навчально-методичний комплекс експериментально перевірено і впроваджено в ПТНЗ різних регіонів України. Методичні рекомендації щодо організації дворівневої підготовки кваліфікованих робітників машинобудівного профілю у професійному ліцеї розроблені автором з урахуванням результатів експериментальної роботи. Результати проведеного дослідження підтвердили висунуту нами гіпотезу. Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження доцільно використовувати в науково-методичних і навчальних центрах професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України, професійних ліцеях з метою організації підготовки кваліфікованих робітників машинобудівного профілю, а також педагогічним працівникам у розробці навчально-методичного комплексу професійного навчання. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми організації підготовки кваліфікованих робітників машинобудівного профілю у професійних ліцеях. Подальшого опрацювання потребують такі її аспекти: теоретико-методологічне обґрунтування професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю як цілісної педагогічної системи; інноваційні процеси у світовій та європейських системах технічної освіти в умовах навчання упродовж життя; науково-методичні засади управління системою підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі; моніторинг якості підготовки фахівців машинобудівного профілю тощо. |
