Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ентомологія


Колеснік Любов Іванівна. Основні шкідники капусти білоголової у Східному Лісостепу України. Екологія і прогноз розвитку : дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / Інститут овочівництва і баштанництва УААН. — Х., 2007. — 192арк. — Бібліогр.: арк. 159-177.



Анотація до роботи:

Колеснік Л. І. Основні шкідники капусти білоголової у Східному Лісостепу України. Екологія і прогноз розвитку – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук, за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. – Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Харків, 2007.

В результаті досліджень, проведених у 1993–2005 рр., уточнено видовий склад фітофагів і ентомофагів в агроценозі капусти білоголової, особливості біології, екології, сезонної динаміки. Виявлено зв’язки багаторічної динаміки чисельності спеціалізованих шкідників капусти білоголової з метеорологічними показниками та динамікою сонячної активності.

Розраховано моделі для прогнозування сезонного розвитку чотирьох видів шкідників капусти і для визначення рівня пошкодження капусти за щільністю особин. Уточнено суми ефективних температур і пороги розвитку капустяної совки і ріпного білана. Побудовано алгоритми для визначення кількості поколінь капустяної молі і капустяної попелиці на пізній капусті залежно від температурних умов сезону та фенологічні календарі.

Запропоновано прийоми інтегрованого захисту капусти білоголової, в тому числі методи прогнозування строків сезонного розвитку і рівня шкодочинності шкідливих комах, заходи щодо привабленням ентомофагів, перелік ефективних мікробіологічних і хімічних інсектицидів.

Здійснено моніторинг чисельності й заселеності агроценозів капусти білоголової пізньої шкідливими комахами та ентомофагами протягом 1993–2005 рр. Уточнено дані щодо закономірностей біології й екології цих комах, сезонної й багаторічної динаміки, шкодочинності основних видів шкідників капусти білоголової у Східному Лісостепу України. Побудовано прогностичні моделі. Розроблені прийоми інтегрованого захисту капусти білоголової від шкідливих комах.

1. У Східному Лісостепу України капусту білоголову пошкоджують понад 40 видів комах із 8 рядів. Серед багатоїдних шкідників переважають твердокрилі – 38,7 %, лускокрилі – 29,0, прямокрилі – 12,9 %. Серед спеціалізованих – твердокрилі становлять 44,5 %, лускокрилі – 22,2 %, напівтвердокрилі – 16,6 %, двокрилі – 11,0 % і рівнокрилі – 5,4 %. Найбільш поширеними є капустяна совка Mamestra brassicae L., капустяна міль Plutella maculipennis Curt., капустяний Pieris brassicae L. і ріпний Pieris rapae L. білани, капустяна попелиця Brevicoryne brassicae L.

2. Щільність лускокрилих фітофагів капусти сягала найбільших значень у 1996 і 2001 рр., капустяної попелиці – у 1994 і 2005 р. Заселеність капусти білоголової пізньої капустяною совкою, ріпним біланом, капустяною міллю і капустяною попелицею підвищується в роки спаду сонячної активності. Тривалість циклів динаміки популяції капустяної попелиці і СА збігається, а для лускокрилих шкідників виявлено два періоди зростання щільності особин і заселеності капусти протягом циклу СА.

3. Кореляційні зв’язки між показниками багаторічної та сезонної динаміки чисельності й заселення капусти шкідливими комахами та погодними умовами переважно низькі й недостовірні. Показники, що характеризують зволоженість, впливають на динаміку популяцій через стан кормової рослини.

4. У Східному Лісостепу України капустяна совка розвивається на пізній капусті у двох поколіннях, капустяний і ріпний білани – у трьох, капустяна міль – у чотирьох, капустяна попелиця – не менше ніж у восьми.

Виліт метеликів біланів і капустяної молі після зимівлі відбувається у строки, які близько збігаються із датою стійкого переходу температури повітря через 10 С. Щільність гусениць ріпного білана на пізній капусті є максимальною протягом сезону в період 13–15 липня, гусениць капустяної совки – 12–18 серпня, колоній капустяної попелиці – 18–25 липня.

Розраховано моделі для прогнозування сезонного розвитку чотирьох видів шкідників капусти і для визначення рівня її пошкодження за щільністю особин. Уточнено суми ефективних температур і пороги розвитку капустяної совки й ріпного білана. Побудовано алгоритми для визначення кількості поколінь капустяної молі і капустяної попелиці на пізній капусті залежно від температурних умов сезону і фенологічні календарі.

5. Додаткове живлення на нектароносах є обов’язковим для метеликів капустяної совки і біланів. На полях, обсіяних нектароносами, кількість яйцекладок капустяної совки була більшою на 30 – 34,6 %, а кількість яєць у кладках – на 27,6 – 36,7 % порівняно з контролем (полями, не обсіяними нектароносами).

6. Пошкодження капусти комахами призводить до втрати 40–60 % урожаю. При цьому погіршуються якість головок і знижується тривалість зберігання.

7. Чисельність капустяної совки, капустяного і ріпного біланів, капустяної попелиці обмежують 34 види ентомофагів, які належать до 4 рядів. На капустяній совці виявлено 9 видів ентомофагів із ряду перетинчастокрилих і 4 види із ряду двокрилих, на капустяному і ріпному біланах – по 2 види з рядів перетинчастокрилих і двокрилих. Капустяну попелицю знищують 5 видів із ряду твердокрилих, 8 видів із ряду двокрилих, 3 види з ряду сітчастокрилих і 1 вид ряду перетинчастокрилих. Оптимальне співвідношення «хижак-жертва» переважно спостерігається у другій половині вегетації рослин.

8. Чисельність ентомофагів відрізняється на окремих рослинах-нектароносах. Кокцинеліди траплялися на посівах усіх досліджених нектароносних рослин. Діеретіелла переважала на фацелії і кропі. Хризопи і сирфіди найбільше концентрувалися на фацелії і кропі, а найменшою мірою – на ріпаку.

9. Біологічна ефективність мікробіологічних препаратів (бітоксибацилін, 3 кг/га і лепідоцид, 2,0 кг/га) сягає 78,8 – 85,8 % і 78,5 – 87,7 % відповідно і не поступається дії інсектициду децис 2,5 % к.е. (біологічна ефективність – 80,0 – 89,3 % відповідно). У варіантах використання мікробіопрепаратів урожайність капусти перевищувала контроль на 50 – 90 ц/га, або 10,2 – 18,3 %. Частка рослин, пошкоджених капустяною совкою, порівняно з контролем зменшилася на 12 %, капустяним і ріпним біланами – на 20 %, капустяною міллю – на 22 %.

Урожайність пізньої капусти при використанні мікробіологічних препаратів була вищою на 19 – 41 ц/га, або на 6,0 – 13 % порівняно з контролем, а при використанні інсектициду децис 2,5 % к.е. (еталон) – на 59 ц/га, або на 18,8 %.

10. Біологічна ефективність інсектицидів децис-форте, дециса, матча і сумі-альфа становить на 3-й день після обробки рослин 94,5 – 90,0 %. Меншою є біологічна ефективність препаратів золон (85 %), діазинон (88 %), штефесін (89 %) і фастак (89,2 %). За рахунок обробки посівів інсектицидами збережено урожаю 70 – 80 ц/га, або 15,7 – 17,3 %. Найкращі показники господарської ефективності виявлено у варіантах із застосуванням препаратів волатон (80 %), діазинон і децис форте (75 %), децис (70 %).

11. У варіантах однократного застосування інсектициду децис 2,5 % к.е. з нормою витрати 0,3 л/га чисельність ентомофагів зменшувалася: кокцинелід – у 6 разів, золотоочок – у 4 рази, сирфід – у 8 разів; при двократній обробці ентомофаги не виявлені.

12. При впровадженні інтегрованої системи (зменшенні вдвічі кількості хімічних обробок) перевищення урожаю пізньої капусти порівняно з контролем (без обробок) становило 59 – 63 ц/га, а витрати на хімічний захист знизилися з 240,26 до 134,60 грн./га, або в 1,8 рази. Чистий прибуток становив 5 тис. грн./га.

Публікації автора:

1. Колеснік Л. І. Шкідники і ентомофаги на капусті // Захист рослин. – 1997. – № 7. – С.35.

2. Колеснік Л. І. Моніторинг лускокрилих шкідників на капусті білоголовій та її біологічний захист // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2003. – Вип. 48. – С. 222 – 225.

3. Колеснік Л. І. Нектароносні рослини в агроценозі капусти // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2004. – Вип. 49. – С. 404 – 407.

4. Яровий Г. І., Колеснік Л. І. Прогноз появи капустяної попелиці – Brevicoryne brassicae L. (Homoptera: Aphididae) на капусті // Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Серія «Ентомологія та фітопатологія». – Харків, 2005. – № 4. – С. 87–89.

5. Онищенко О.І., Солдатенков О.М., Колесник Л.І. Біологічні засоби проти сисних шкідників у закритому ґрунті // Карантин і захист рослин. – 2005. №3. – С.25–26 (збирання й аналіз матеріалу, формування висновків).

6. Тимченко В. Й., Колеснік Л. І. Екологічно безпечний захист від шкідників у агроценозі капустяного поля //Селекція, насінництво і технологія вирощування овочевих культур: Збірник наукових робіт молодих вчених до 50-річчя ІОБ УААН. – Харків, 1997. – С. 107 – 109.

7. Тимченко В. Й., Черненко В. Л., Колеснік Л. І. Роль нектароносних рослин у збільшенні природних афідофагів капустяної попелиці //Селекція, насінництво і технологія вирощування овочевих культур: Збірник наукових робіт молодих вчених до 50-річчя ІОБ УААН. – Харків, 1997. – С. 109 – 112.

8. Колеснік Л. І. Захист білоголової капусти від шкідників біологічним методом // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів присвяченої Інституту захисту рослин «Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах». – Київ: ІЗР УААН, 1996. – С. 98.

9. Колеснік Л. І. Інсектициди проти капустяної попелиці на насінниках капусти / Матеріали міжнародної наукової конференції молодих вчених «Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи їх вирішення»: Збірник наукових праць Інституту землеробства Південного регіону. – Херсон, 2002. – С. 130.

10. Яровий Г. І.,Чернишенко Т. В, Плохіх А. І., Могильна О. М., Колеснік Л. І. Вирощування капусти білоголової пізньостиглої на насіннєві цілі /Методичні рекомендації. – Харків: ІОБ УААН, 2006. – 12 с.