Анотація до роботи:

Гасанова О.В. Особливості розвитку та перебігу ерозивно-виразкової патології шлунка і дванадцятипалої кишки у опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. – ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України”. Київ, 2009.

Дисертація присвячена визначенню ролі радіаційного чинника у формуванні та перебігу виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки в осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінення. Дослідження проведені в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС 1986-1987 рр. з поглиненими дозами опромінення в діапазоні 0,1- 99,9 сГр; мешканців 4-ї зони радіоактивного забруднення з середньою поглиненою дозою 5,09 мГр.

У клініко-епідеміологічному дослідженні визначено дозозалежне підвищення захворюваності на виразкову хворобу в УЛНА 1986-1987 рр. Встановлено, що поряд із дією традиційних чинників, вплив іонізуючого випромінення в дозі 25 сГр і більше обумовлює високий ризик захворювання на виразкову хворобу (ОR = 4,67, 95% СІ 2,84 – 7,71). Показана залежність формування захворюваності та перебігу виразкової хвороби від величини поглиненої дози опромінення та віку постраждалих.

Визначені особливості ендоскопічної картини ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони в УЛНА, які вказують на своєрідність клінічного перебігу виразкової хвороби, пояснюють часті рецидиви, стійкість до лікування і рубцювання, схильність до ускладнень.

Встановлено, що в УЛНА в найближчі після аварії роки (1989-1991 рр.) напруга гіпоталамо-гипофіз-кортикоадреналової системи відіграла істотну роль в патогенезі ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони. Показана залежність вмісту в крові АКТГ, кортизолу та гастрину від величин поглинених доз в УЛНА, опромінених в діапазоні 25 сГр і вище. Виявлено зниження у них рівня гастрину у віддаленому періоді після аварії (2004 - 2008 рр.) при ерозивно-виразковій патології шлунка і дванадцятипалої кишки, що відбувається по мірі збільшення поглинутої дози, починаючи з 25 сГр; найнижчі значення концентрації гастрину реєструвалися у опромінених в діапазоні 50,0 - 99,9 сГр.

Встановлені зміни структури особистості в УЛНА з ерозивно-виразковою патологією шлунка і дванадцятипалої кишки. Підвищення показників за психологічними тестами корелювало з концентрацією кортизолу в крові, а також з рівнями поглинутих доз в прямому зв'язку.

У дисертації приведено теоретичне узагальнення сучасних уявлень про патогенез ерозивно-виразкової патології і нове рішення науково-практичної задачі, спрямованої на з'ясування захворюваності на ерозивно-виразкову патологію шлунка і дванадцятипалої кишки серед УЛНА на ЧАЕС і жителів 4-ї зони радіаційного контролю, вплив радіаційного чинника на відносний ризик її розвитку, особливості клінічного перебігу і ендоскопічної картини, ролі гормональних і психоемоційних порушень в патогенезі ерозивно-виразкової патології дванадцятипалої кишки і шлунка залежно від рівнів поглинених доз.

1. За даними клініко-епідеміологічного реєстру, ерозивно-виразкова патологія шлунка і дванадцятипалої кишки в УЛНА на ЧАЕС в післяаварійні роки наростала (з 17,9 % у 1993-1994 рр. до 27,1 % у 2005-2006 рр.). Захворюваність в УЛНА на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки незалежно від віку істотно (у 1,8 - 2,1 рази) перевищувала показники жителів 4-ї зони радіаційного контролю (група порівняння), тоді як виразкова хвороба шлунка у них зустрічалася рідше і її частота не збільшувалася в старших вікових групах.

2. Епідеміологічне дослідження «випадок-контроль» виявило високий ризик розвитку ерозивно-виразкової патології в УЛНА на ЧАЕС з поглиненою дозою >25 сГр (ОR = 4,67 при СІ 2,84 - 7,71) в широкому віковому діапазоні (20 - 59 років).

3. Особливості ендоскопічної картини виразкової хвороби в УЛНА характеризуються високою частотою: виразкового дефекту слизової оболонки дванадцятипалої кишки і шлунка (38,1 - 47,0 %) з наявністю великих, множинних виразок і виразок рідкісної локалізації (кардіальний відділ і тіло шлунка), запальних змін за відсутності виразкового або ерозійного дефекту (55,6 - 93,8 %), атрофічних змін, прогресуючих з часом (58,8 - 89,2 %), дуодено-гастрального рефлюксу і рефлюкс-езофагіту, зокрема III ступеня активності з наявністю ерозій, виразок і крововиливів в слизовій оболонці стравоходу (9,1 - 21,1 %); в групі порівняння дефект слизової оболонки носить переважно ерозійний характер з низькою частотою запальних та атрофічних змін. Ці особливості вказують на своєрідність клінічного перебігу виразкової хвороби у УЛНА, пояснюють часті рецидиви, стійкість до лікування і рубцювання, схильність до ускладнень.

4. Компенсований стеноз цибулини дванадцятипалої кишки в УЛНА у стадії загострення виразкової хвороби виявлявся в 1/3 випадків, а у фазу ремісії на тлі післявиразкового рубцювання, його частота збільшувалася в ході спостереження з 8 до 19 %.

5. Клінічний перебіг ерозивно-виразкової патології гастродуоденальної зони в УЛНА відрізняється переважанням астено-вегетативного синдрому, у меншій мірі – диспепсичного і больового синдромів. Безбольовий перебіг захворювання до 2004 - 2006 рр. реєструвався майже у половини УЛНА (45,8 %), а у жителів 4-ї зони радіаційного контролю - 21,7 %, що відповідає популяційному рівню.

6. В УЛНА в найближчі післяаварійні роки (1989-1991 рр.) виявлена напруга гіпоталамо-гипофіз-кортикоадреналової системи, що відіграє істотну роль в патогенезі ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони. Показники базальної концентрації кортизолу і АКТГ знаходилися в прямій кореляційній залежності з рівнем поглинених доз понад 25 сГр. На цьому етапі в УЛНА підвищувалися також базальні концентрації СТГ, інсуліну і гастрину. Гіпергастринемія спостерігалася при станах гіпо-, нормо- і гіпер-ацидності, що свідчить про порушення місцевої саморегуляції гастродуоденальної зони з переважанням гастринового механізму кислотоутворення. Вміст гастрину знаходився в прямій залежності від величин поглинених доз в УЛНА, опромінених в діапазоні 25 сГр і вище.

7. У віддаленому періоді після аварії (2004 - 2008 рр.) в УЛНА з ерозивно-виразковою патологією шлунка і дванадцятипалої кишки зберігались в середньому підвищені базальні концентрації кортизолу, а рівні АКТГ і гастрину значно знизилися. У них виявлені виражені атрофічні зміни слизової оболонки шлунка, особливо антрального відділу, з втратою частини G-клітин, що обумовлює високий відсоток гіпо- і анацидних станів. Зниження рівня гастрину і кислотності шлункового соку відбувається по мірі збільшення дози, починаючи з 25 сГр; найнижчі значення цих показників реєструвалися у опромінених в діапазоні 50,0 - 99,9 сГр.

8. В УЛНА на ЧАЕС з ерозивно-виразковою патологією шлунка і дванадцятипалої кишки встановлені зміни структури особистості, що характеризують високий рівень тривожності, наявність психоемоційного стресу і недостатність нервово-психічних механізмів, які знімають тривогу. Підвищення показників за цими шкалами корелювало з концентрацією кортизолу в крові, а також з рівнями поглинутих доз (в діапазоні 25 – 99,9 сГр) в прямому зв'язку. У структурі психічних розладів у УЛНА на ЧАЕС (як з виразковою хворобою так і без неї) в порівнянні з жителями 4-ї зони радіаційного забруднення, достовірно частіше виявляються соматоформні розлади, синдром тривоги/безсоння, соціальна дисфункція, депресія, що відображає зниження адаптаційно-пристосовних реакцій, резистентності до стресових впливів та підтримує і посилює перебіг виразкової хвороби.

Публікації автора:

1. Гасанова Е.В. Значимость нарушений нейро-гуморальной регуляции в развитии язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки у водителей автотранспортных предприятий, участвовавших в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС/ Е.В. Гасанова // Автомобільні дороги і дорожнє будівництво . - 2003. - № 66. - С. 243 – 245.

2. Гасанова Е.В. Динамика частоты язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС (по результатам 11-летнего наблюдения)/ Е.В. Гасанова, А.Н. Коваленко // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2004. - №7. - С. 14 – 17. (Внесок здобувача: Обробка первинного матеріалу, аналіз медичної документації, участь у аналізі та синтезі матеріалу, статистична обробка результатів, формулювання висновків.)

3. Коваленко А.Н. Роль изменений функционального состояния гипоталамо-гипофизарно-кортикоадреналовой системы в развитии воспалительных и эрозивно-язвенных поражений слизистой желудка и 12-перстной кишки у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС/ А.Н. Коваленко, Е.В. Гасанова //Український медичний часопис. - 2005. - № 5(49). - С. 1 – 6. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків.)

4. Гасанова Е.В. Роль соматотропного гормона, инсулина и гастрина в формировании эрозивно-язвенной патологии гастродуоденальной области у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС/ Е.В. Гасанова, А.Н. Коваленко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: зб. наук. праць. - 2006. - Вип. 12. - С. 109 – 115. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків.)

5. Гасанова Е.В. Особенности психологического статуса участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС c язвенной болезнью/ Е.В. Гасанова // Крымский терапевтический журнал. - 2007. - № 2, т. 1. - С. 15 – 19.

6. Міщанчук Н.С. Вестибулярна дисфункція в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з виразковою хворобою шлунку та дванадцятипалої кишки у віддаленому післяаварійному періоді / Н.С. Міщанчук, О.В. Гасанова// Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2008. - № 3. - С. 15 – 18. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків.)

7. Гасанова О.В. Частота ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони у хворих на хронічний гепатит серед постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильский АЕС/ О.В. Гасанова // Міждисциплінарний підхід до впровадження сучасних рекомендацій з диагностики та лікування захворювань внутрішніх органів у клінічну практику: матеріали II Національного конгресу лікарів внутрішньої медицини. – Київ, 2008. - С. 54 – 60.

8. Якименко Д.М. Кислотообразующая функция желудка и уровень гастрина в крови у больных язвенной болезнью, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения /Д.М. Якименко, Н.В. Балюк, Е.В. Волкова, А.А. Гасанов// Физиология пищеварения и всасывания: XV Всесоюзная конференция, 27-29 сентября 1990 г.: тезисы докл. - Краснодар, 1990. - С. 535. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків.)

9. Собчук Ю.А. Влияние метаклопрамида на двигательную деятельность желудка больных с гастродуоденальной патологией, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации/ Ю.А. Собчук, Е.В. Волкова // Физиология пищеварения и всасывания: XV Всесоюзная конференция, 27-29 сентября 1990 г.: тезисы докл. - Краснодар, 1990. - С. 489. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків.)

10. Комаренко Д.И. Моторно-секреторная функция желудка у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения/ Д.И. Комаренко, Д.М. Якименко, Ю.А. Собчук, Е.В. Волкова // Итоги оценки медицинских последствий аварии на ЧАЭС: республиканская научно-практической конференція: тезисы докладов . - К., 1991. - С. 108 – 109. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків.)

11. Гасанова О.В. Стан системи травлення у водіїв автотранспорту, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильскій АЕС (за даними програми клініко-епідеміологічного реєстру (КЕР)/О.В. Гасанова, Г.О. Панталій // Сучасні проблеми та перспективи розвитку дорожньо-будівельного комплексу України: міжнародна науково-технічна конференція, 30 вересня - 1 жовтня, 2004 р.: тези доповідей. – К., 2004. - С. 72. (Внесок здобувача: Обробка первинного матеріалу, аналіз медичної документації, участь у аналізі та синтезі матеріалу, статистична обробка результатів, формулювання висновків.)

12. Гасанова О.В. Роль радіоекологічних чинників і звичайних факторів ризику у розвитку виразкової хвороби у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС/ О.В. Гасанова// Х конгрес світової федерації українських лікарських товариств, 26-28 серпня 2004р.: тези доповідей. – Чернівці, 2004. - С. 42.

13. Гасанова О.В. Ерозивно-виразкова патологія гастродуоденальної зони в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: частота виявлення, патогенетичні особливості розвитку/ О.В. Гасанова, О.М. Коваленко// Міжнародна науково-практична конференція з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 24-25 квітня 2008р.: тези доповідей. – К., 2008. - С.44 – 45. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків.)

14. Гасанова Е.В. Участие циклических нуклеотидов в развитии эрозивно-язвенных процессов в гастродуоденальной зоне у ликвидаторов аварии на ЧАЕС/ Е.В. Гасанова, А.Н. Коваленко // Міжнародна науково-практична конференція з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 24-25 квітня 2008р.: тези доповідей. – К., 2008.- С. 45 – 46. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків.)

15. Роль гормональних чинників і психогенного стресу у розвитку виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Методичні рекомендації /О.М. Коваленко, О.В. Гасанова, К.Ю. Антипчук, О.А. Степаненко – К., 2008. – 23 с. (Внесок здобувача: на підставі власних досліджень визначення ролі гормональних чинників та психогенного стресу у патогенезі виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки в учасників ліквідації наслідків аварії на Ч АЕС .)