Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Дмитрик Павло Миколайович. Особливості технології вирощування фенхеля звичайного в умовах Передкарпаття : Дис... канд. наук: 06.01.09 - 2008.



Анотація до роботи:

Дмитрик П.М. Особливості технології вирощування фенхеля звичайного в умовах Передкарпаття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво – Подільський державний аграрно-технічний університет, Кам’янець-Подільський, 2007 р.

Визначаються: структура, якісні і кількісні показники насіння; характеризується лабораторна і польова схожість. За балансом насіння і рослин теоретично обґрунтовується доцільність зниження норми висіву з 8-12 кг/га до 5 кг/га. Досліджені оптимальні умови для отримання повноцінного насіння.

Аналізуються фенологія, ріст та розвиток рослин. Особлива увага приділяється біометричним показникам ФП і ЧПФ, як факторам, які визначають урожайність і якість зернової продукції.

Досліджується урожайність і якість плодів фенхеля звичайного за різних строків, способів сівби і глибини загортання насіння в грунт та його передпосівної підготовки. Пропонується формула визначення урожайності, розглядаються графічні моделі процесів формування продуктивності рослин, прослідковуються основні варіанти програмування урожаю.

З економічної точки зору найбільш доцільний шлях удосконалення технології вирощування насіння фенхеля звичайного є сівба стратифікованим насінням (5 кг/га) в першій декаді квітня. Стратифікація забезпечує прибуток 4,32 тис. грн./га, а рання сівба – 2,45 тис. грн./га.

В умовах Передкарпаття фенхель звичайний необхідно сіяти в першій половині квітня широкорядним способом з міжряддям 45 см. За цих агротехнічних параметрів грунтово-кліматичні умови зони дозволяють мати стабільну урожайність насіння фенхеля на рівні 16 ц/га.

1. Насіннєві партії фенхеля звичайного містять, в якості структурних одиниць, групи плодів, а саме: двосім’янки (плоди), односім’янки (плодики) і пустосім’янки (рудяк). Орієнтовний вміст двосім’янок 30%, рудяка – до 3% і односім’янок – 65...70 %.

Окрема група насіння – 7... 10 % виносить на денну поверхню плодові оболонки і утримує їх сім’ядолями 3-4 доби, чим обмежує інтенсивність початкового фотосинтезу.

2. Коефіцієнт варіації маси 1000 сім’янок характеризує її як середньоваріюючу ознаку (V =15%) і свідчить про значний генетичний контроль за нею. Отже, величина і якість сім’янки залежать, в першу чергу, від сорту, а потім – від інших умов, в т. ч. агротехніки вирощування. Найвища маса 1000 плодів – 4,74 г (на 12,3% > St) отримана при сівбі стратифікованим насінням в третій декаді квітня, широкорядним способом і глибиною загортання в ґрунт 2-2,5 см.

3. Передкарпаття за своїми кліматичними умовами не є зоною гарантованого насінництва фенхеля звичайного. Проте формування високоякісного насіння в ній на рівні І класу посівного стандарту можливо за умов збирання урожаю повноцінних плодів у фазі 30%-ної загальної стиглості рослин. Повноцінна частка плодів з лабораторною схожістю на рівні 84 % за цих умов формується при сумі активних температур 544 С, суми опадів – 50 мм і ГТК – 0,95.

4. За балансом рослин і насіння теоретично обґрунтована доцільність зменшення норми висіву насіння фенхеля з 8-12 кг/га до 5 кг/га і менше та переходу до диференційованих норм витрат насіння, з врахуванням технологічних особливостей сівби.

5. Особливістю фенологічної формули вегетаційного періоду фенхеля є те, що із всього технологічного періоду вирощування рослин (157 діб) тривалість «сходи-цвітіння» становить 80% і «плодоутворення» – 20%; фенокритичною фазою у сортів Кримський, Чернівецький місцевий і Чернівецький 3 є період «цвітіння…початкового плодоутворення», за яким міжсортові різниці у вегетації рослин становлять 12-21 добу і створюють біологічну можливість використовувати їх у виробництві для зменшення втрат врожаю.

6. Для отримання 20 ц/га насіння максимальна площа листкової поверхні в період стеблування (на 40-ву добу з початку утворення третього справжнього листка) має становити 3,26 м22. На період цвітіння вона зменшується на 44,9% і становить 2,85 м22. При достиганні плодів площа становить 0,41 м22 – 12,6 % від максимуму. За такої динаміки функціонування площі листкової поверхні, посіви фенхеля звичайного утворюють фотосинтетичний потенціал за 110 діб вегетації на рівні 1,86 млн. м2/га х діб.

7. Максимальна ЧПФ – 9,84 г/м2 за добу співпадає з початком стеблування. В подальшому добові індекси зниження становлять: під час стеблування - 0,209, цвітіння - 0,044, достигання насіння - 0,150. За кожну добу 1 м2 листкової поверхні посівів фенхеля звичайного утворював 4,34 г сухої речовини, що зробило можливим за 110 діб активної вегетації рослин накопичити 47,74 ц/га абсолютно сухої речовини або 18,1 ц/га насіння; вихід анетолу – 90,4 кг/га.

8. В Івано-Франківській області потенційна урожайність насіння фенхеля звичайного за 1,5%-ного ККД використання ФАР становить 43,6 ц/га, що в вдвічі перевищує досягнення кращих господарств, у яких рівень ККД – 0,5-0,7%. В той же час сучасні технології вирощування основних зернових культур розраховані на 5%-не ККД, що відповідає збору сухої речовини 384 ц/га, або 145,5 ц/га зерна і 304,8 ц/га соломи.

Повноцінно розвинена рослина фенхеля звичайного формує 25 великих зонтиків, 25 – малих, 25 квіток в кожному елементарному суцвітті, тобто 50 сім’янок (2 * 25 плодів). Отже, при масі 1000 сім’янок – 3,5 г, продуктивність рослини становить 109 г (25 х 20 х 2 х 25 / 1000 х 3,5), а урожайність насіння – 80 ц/га (109 х 74 х 10 -2), що відповідає 2,7% ККД ФАР.

9. В зоні досліджень запаси продуктивної вологи в середньому 363 мм, і за коефіцієнта водовикористання 500 мм (га/ц) забезпечують потенційну урожайність насіння фенхеля звичайного 27,5 ц/га, при 600 мм га/ц – 22,9 ц і при 700 мм га/ц – 19,7 ц/га. Ці результати практично відповідають виробничому рівню, а отже, 700 мм га/ц необхідно вважати нормативом продуктивного водоспоживання в Передкарпатті.

10. За тепловими ресурсами зона досліджень оцінюється в 4,1 балів, і при ціні 1 бала 20 ц/га сухої речовини урожайність насіння фенхеля звичайного потенційно дорівнює 31,1 ц/га, урожайність 15,5 ц/га досягається при = 10 ц/га, тому виробничим рівнем слід вважати = 13 ц/га (20 х 20/31,1 або 20 х 10/15,5).

11. Сума активних температур > 10 С у вегетаційному періоді рослин фенхеля звичайного становить 2400 С і відповідає біокліматичному потенціалу (БКП) 2,4. При ККД ФАР 1,1% ціна одиниці БКП становить 20 ц/га сухої речовини, при ККД ФАР 1,7% - 30 ц/га і при ККД ФАР 2,2% - 40 ц/га.

Урожайність насіння фенхеля звичайного 18 ц/га - виробничий рівень передових господарств Івано-Франківської області, еквівалентна біокліматичному потенціалу у 2,4 од., з ККД ФАР -1,1 % і = 20 ц/га.

Основними ресурсними параметрами урожайності насіння на рівні 20 ц/га вважаються:

- за фотосинтетичною активною радіацією (ФАР) / ККД = 0,7%; Q = 102 гДж/га;

- за тепловими ресурсами: Кr = 4,1 балів; = 13 ц/га;

- за вологозабезпеченістю посівів: Кв — 700 мм га/ц;

- за біокліматичним потенціалом: БКП = 2,4; ККД ФАР = 1,1%, ( = 20 ц/га).

12. До групи кореляційних ознак, які середньо-зв’язані з урожайністю насіння фенхеля відносяться: густота рослин (r = 0,53) чисельність сім’янок в елементарному суцвітті (r = 0,31) і маса 1000 сім’янок (r = 0,34).

13. Урожайність за різними варіантами підготовки насіння до сівби коливається в межах 23,7-26,2 ц/га (з перевищенням контролю на 11,8-23,6%). Головний фактором, який забезпечує зростання урожайності на 18,3% - густота рослин. Перевага стратифікації над замочуванням пояснюється збільшенням озерненості елементарного суцвіття на 9,7%.

Спад урожайності за суцільної рядкової сівби пов’язується з меншою чисельністю великих зонтиків. Середня їх кількість в розрахунку на одну рослину - 2,7 шт., що на 25,9-18,5% менше інших варіантів досліду; на 3,4-6,2% менше утворилось в зонтиках елементарних суцвіть.

Недоліком пізніх строків сівби фенхеля звичайного є зменшення озерненості суцвіть на 32,1-16,0%. Як наслідок, урожайність поступається контролю на 20,8% (4,4 ц/га).

14. Найвище накопичення анетолу в насінні фенхеля звичайного характерне широкорядній сівбі. Вміст його в насінні - 5,3 %, на 0,4 %-0,2 % (при НІР = 0,2 ц) вище, ніж у суцільних і стрічкових посівах. Збір олії 80,5 кг/га досягався за ранньої сівби широкорядним способом, що на 15 % вище середнього строку і на 21,4 % - пізнього.

15. Енергетична ефективність вирощування плодів фенхеля звичайного із стратифікованого насіння – 1,44, при широкорядній сівбі з міжряддями 45 см - 1,47; глибині загортання насіння на 2,0-2,5 см -1,29; сівбі в першій декаді квітня - 1,42.

16. З економічної точки зору найбільш доцільний шлях удосконалення технології вирощування насіння фенхеля звичайного є сівба стратифікованим насінням в першій декаді квітня. Стратифікація забезпечує прибуток 4,32 тис. грн./га, а рання сівба - 2,45 тис. грн./га.

Публікації автора:

  1. Дмитрик П.М. Продуктивність фенхеля звичайного залежно від глибини заробки насіння в умовах Прикарпаття. //Збірник наукових праць ПДАТА. - Кам'янець - Подільський. - 2003.- №11. С. 119-121.

  2. Дмитрик П.М., Ковтуник І.М. Особливості технології вирощування фенхеля звичайного в Прикарпатті. //Збірник наукових праць інституту землеробства УААН. -2004. - №1. С.109-110.

  3. Дмитрик П.М., Ковтуник І.М. Вплив способів сівби на продуктивність фенхеля звичайного в умовах Прикарпаття. //Збірник наукових праць ПДАТА. - Кам'янець -Подільський. - 2005.- №13. С. 127-129.

  4. Дмитрик П.М. Фенологія рослин фенхеля в Передкарпатській низині Івано-Франківської області. //Збірник наукових праць ПДАТА. – Кам’янець-Подільський. - 2006. №14 С. 133-137.